Ів Сен Лоран

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сен-Лоран.

Ів Сен-Лоран (повне ім'я Ів Анрі́ Дона́ Матіє Сен-Лора́н, фр. Yves Henri Donat Mathieu-Saint-Laurent; *1 серпня 1936, Оран, Французький Алжир, Франція — †1 червня 2008, Париж, Франція) — французький модельєр, який працював у світі високої моди в 1960-ті і 1970-ті роки.

Ів Сен-Лоран
Yves Henri Donat Mathieu-Saint-Laurent
Ів Сен-Лоран(1976)
Ім'я при народженні	Ів Анрі́ Дона́ Матіє Сен-Лора́н
Народився	1 серпня 1936(1936-08-01) Оран, Французький Алжир
Помер	1 червня 2008(2008-06-01) (71 рік) Париж, Франція ·рак головного мозку^[d]
Громадянство	Франція
Національність	француз
Діяльність	модельєр
Галузь	модний дизайн
Знання мов	французька^[1]
Роки активності	з 1955 і 1962^[2]
Напрямок	Висока мода і Прет-а-порте
Magnum opus	^d^[3]
Брати, сестри	^d
Нагороди	Великий офіцер ордена Почесного легіону Командор ордена Почесного легіону Кавалер ордена Почесного легіону
IMDb	ID 0756721
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в 1936 році в Алжирі в заможній аристократичній родині, коли держава Алжир вважалася частиною Франції. У 17 років він приїхав до Парижа з широким портфоліо, і незабаром здобув популярність і кілька нагород в галузі дизайну.

У 1954 році Сен-Лоран почав працювати у домі моди Крістіана Діора. Після смерті останнього в 1957 встав на чолі його модельного дому (тоді йому був всього 21 рік). Покликаний на військову службу під час Алжирської війни за незалежність, демобілізований після нервового зриву і депресії, проходив лікування в психіатричній клініці.

Повернувшись до Парижа, модельєр побачив, що в фірмі Діора йому вже знайдено заміну. Переживши черговий нервовий зрив, у 1962 разом зі своїм партнером П'єром Берже заснував власний дім моди — модельний дім «Yves Saint Laurent», або скорочено YSL. П'єр Берже займався питаннями бізнесу, тоді як модельєр розробляв нові тенденції в одязі. Ввів у жіночу моду елементи чоловічого гардероба, — штани, шкіряні піджаки, чоботи по стегно і навіть смокінги.

У 1983 став першим модельєром, якому за життя була присвячена виставка в нью-йоркському музеї Метрополітен. За словами кутюр'є Кристіана Лакруа, таємниця успіху Сен-Лорана полягав в його приголомшливій різноманітності. Інші великі дизайнери працювали всередині одного стилю, а Сен-Лоран умів поєднувати «форму Шанель, розкіш Діора і дотепність Скіапареллі».

У 2002 році Сен-Лоран через тяжку хворобу залишив сцену моди і оголосив, що вирішив завершити кар'єру кутюр'є і продати дім моделей, який у результаті перейшов до компанії «SLPB Prestige Services». Вивченням спадщини дому «Yves Saint Laurent» займається створений партнерами фонд «П'єр Берже — Сен-Лоран».

Останні роки життя Ів Сен-Лоран украй рідко з'являвся на публіці. Помер від раку. Похорони, що призначалися на 6 червня, були перенесені на 5-е на прохання президента Франції Ніколя Саркозі. Прощання з модельєром пройшло 5 червня 2008 року в Парижі на вулиці Сен Онор, в районі церкви Сен Рош, де на півдня було перекрито рух.

Незадовго до своєї смерті Ів Сен-Лоран уклав зі своїм давнім партнером і співвласником компанії «Yves Saint Laurent», підприємцем П'єром Берже.

У 2010 році в Парижі у будівлі Малого палацу відбулася масштабна ретроспективна виставка, присвячена творчому шляху французького кутюрье.

Сад Мажорель

Меморіал Ів Сен-Лорана в Jardin Majorelle в Маракеші

Див. також:

Ів Сен-Лоран, що народився в алжирському Орані, відкрив для себе «охрове» місто Маракеш в 1967 році. Майже десять років художник зупинявся в «Дар ель-Ханші», «будинку змія», що знаходиться біля медіни (старої частини міста), а потім в 1980 році Ів Сен-Лоран і бізнесмен П'єр Берже вирішили купити в кварталі Геліц віллу «Оазис» і сади, що належали вдові художника Жака Мажореля. Вони хотіли врятувати від руйнівних проектів забудовників це прекрасне за своєю красою володіння, що занепадало. У березні 2000 року було ухвалено рішення реставрувати сад, і Сен-Лоран і його друг вклали в цей проект чималі кошти. 350 видів рослин і квітів, привезених з п'яти континентів, прекрасна колекція кактусів, пальм, бамбука, папоротей з Латинської Америки і Океанії роблять цей сад чарівним.

2004 року П'єр Берже і Ів Сен-Лоран заснували «Асоціацію зі збереження і подальшому процвітання саду Мажорель», у веденні якої знаходиться управління цим неповторним садом, що розташувався на площі в 1 гектар, і колишньою студією художника Мажореля, які щорічно відвідують не меншого 600 тисяч чоловік. Останній раз великий майстер відвідував Маракеш в листопаді 2006 року.

Синя вілла «Мажорель» і сад в Маракеші багато років були джерелом натхнення великого кутюр'є Іва Сен-Лорана. У доступній для відвідувачів частині саду і буде похований його прах.

Нагороди

• Великий офіцер ордена Почесного легіону (2007)
• Командор ордена Почесного легіону (2001)
• Кавалер ордена Почесного легіону (1985)

Галерея

• Сукня для Dior, 1958
• Мондрійська колекція, 1965
• Весільна сукня, 1965
• — штанний костюм для жінок
• Жіночі штанні косюми

Див. також

• Ів Сен Лоран (фільм)

Посилання

• Pierre Bergé Yves Saint Laurent Foundation [ 5 липня 2008 у Wayback Machine.]
• Сади «Міллесгорден» і «Мажорель» [ 18 травня 2012 у Wayback Machine.]
• Ів Сен-Лоран: людина, яка назавжди змінила моду / Домінік Латченс [ 8 березня 2018 у Wayback Machine.]bbc.com

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. https://www.abc.es/cultura/abci-museos-paris-rinden-yves-saint-laurent-202202210227_noticia.html
3. http://www.businessinsider.com/ysls-greatest-fashion-hits-2011-8
4. Ив Сен-Лоран: прощание с легендой. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 9 лютого 2010. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= ()
5. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 15 жовтня 2014.
6. Ретроспективная выставка Ив Сен-Лорана (рос.). DekoZap. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 9 лютого 2010. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= ()