Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Анатолій Олексійович Слісаренко (30 березня 1923, Київ, УСРР — 27 січня 1997, Київ, Україна) — радянський і український кінорежисер. Заслужений діяч мистецтв України (1976). Лауреат Республіканської премії ім. Я. Галана (1979). Батько Ігоря Слісаренка.
| Слісаренко Анатолій Олексійович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 30 березня 1923[1] Любеч | |||
| Помер | 27 січня 1997 (73 роки) Київ, Україна | |||
| Громадянство |  СРСР Україна | |||
| Діяльність | кінорежисер | |||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| Роки діяльності | з 1942 | |||
| IMDb | nm0805749 | |||
| Нагороди та премії | ||||
    | ||||
| | ||||
Життєпис
Народився в родині вчителя.
У 1942 — артист балету і драми окупаційного Рівненського міського театру, працював також у Чернігівському театрі. Учасник Німецько-радянської війни (1943—1945). Закінчив акторський (1948) та режисерський (1949) факультети Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.
Працював у Київському українському драматичному театрі ім. І. Франка, на Українській студії хронікально-документальних фільмів (1950–1955), на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О.Довженка (1956–1960). Створив художні стрічки: «Гори, моя зоре!» (1957), «Коли починається юність» (1959), «Ніч перед світанком» (1969), «Право на любов» (1977, також автор музики до фільму) та ін.
В 1961 році, коли на зйомках його фільму загинула відома акторка І. Бурдученко, був засуджений до 5 років ув'язнення із 5-річною забороною працювати в кіно (фільм «Квітка на камені» дознімав і переробляв Сергій Параджанов). Попри це, звільнився достроково у 1963 і вже з 1964 почав працювати на Київській студії хронікально-документальних фільмів. У 1986 році, після публікації в «Литературной газете» статті про його перебування і працю в німецькій окупації, присвоєння бойових нагород та фінансові зловживання, був звільнений з кіностудії та виключений із Спілки кінематографістів України.
Нагороджений медалями, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України.
Творчий доробок
Автор документальних фільмів: «Суворовці», «Квітуча Україна» (1951), «У новій Каховці», «Художники Закарпаття» (1952), «Творчість юних», «Корсунь-Шевченківська» (1953), «Свято великої дружби» (1954), «Пісня про Україну» (1955), «Хліб» (1964), «Квіти для всіх» (1966), «Лети наша пісня», «Гуцульське весілля» (1967), «Вічно живий», «Гаряче дихання» (1967, Головний приз і Диплом зонального огляду, Тбілісі, 1967), «Дніпровська балада» (1967), «Монреаль-67» (1967), «Степан Шкурат» (1968), «П'ять героїчних років», «Діалог з секретарем райкому» (1971), «Ми — радянські» (1972, Почесний диплом VI Всесоюзного кінофестивалю, Алма-Ата, 1973), «Для тебе, людино» (1973, Премія Міжнародного кінофестивалю, Загреб, Югославія, 1974), «Роменська мадонна» (1973, Головний приз «Золотий голуб» XVI Міжнародного кінофестивалю, Тампере, Фінляндія, 1974), «Генерал Петров» (1973, Диплом Міжнародного кінофестивалю, Москва, 1973), «Лети, лелеко, лети до Раски» (1973, Диплом Міжнародного кінофестивалю, Краків, 1975; Диплом IX Міжнародного кінофестивалю, Москва, 1975), «Серце солдата» (1974, Срібна медаль ім. О. П. Довженка, 1975; приз «Золота пальмова гілка з голубом» XVII Міжнародного кінофестивалю, Лейпциг, 1974; Диплом Міжнародного кінофестивалю, Обергаузен, 1975), «Червонозоряна юність», «П'ять пісень про комуністів» (1975, Спеціальна премія IX Всесоюзного кінофестивалю, Фрунзе, 1976), «На всю широчінь душі» (1976, Почесний диплом XIX Міжнародного кінофестивалю, Лейпциг), «З Леніном у серці» (1977, Почесний диплом X Всесоюзного кінофестивалю, Рига, 1977), «Непорушне братерство» (1976), «Слухайте, слухайте Бетюка!» (1978), «Марія з Малої землі» (1980), «Живи, людино!» (1980, Другий приз XIV Всесоюзного кінофестивалю, Рига, 1977), «Монолог матері» (1981), «Мій дім — одна шоста частина світу», «Нестаріюче серце поета» (1982), «Балада про лісний фронт» (1985–1986), «Любов моя сніжна» (1991), «Освідчення в коханні» (1993) та ін. Автор книг: «Балади про любов» (К., 1974), «П'ять пісень про комуністів» (К., 1977).
Література
- Кино и время. Вьш. 3-й. Режиссерн советского художественного кино. М., 1963. — С.254;
- Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С. 144—145;
- Митці України. К., 1992. — С.536;
- Столярчук Б. Митці Рівненщини: Енциклопедичний довідник. Рівне, 1997. — С.194;
- Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.346.;
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.1250.
Посилання
- http://www.kinokolo.ua/cyclopedia/person.php/453
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Slisarenko Anatolij Oleksijovich Slisarenko 30 bereznya 1923 Kiyiv USRR 27 sichnya 1997 Kiyiv Ukrayina radyanskij i ukrayinskij kinorezhiser Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 1976 Laureat Respublikanskoyi premiyi im Ya Galana 1979 Batko Igorya Slisarenka Slisarenko Anatolij OleksijovichNarodivsya 30 bereznya 1923 1923 03 30 1 LyubechPomer 27 sichnya 1997 1997 01 27 73 roki Kiyiv UkrayinaGromadyanstvo SRSR UkrayinaDiyalnist kinorezhiserAlma mater Kiyivskij nacionalnij universitet teatru kino i telebachennya imeni Ivana Karpenka KarogoRoki diyalnosti z 1942IMDb nm0805749 Nagorodi ta premiyiZhittyepisNarodivsya v rodini vchitelya U 1942 artist baletu i drami okupacijnogo Rivnenskogo miskogo teatru pracyuvav takozh u Chernigivskomu teatri Uchasnik Nimecko radyanskoyi vijni 1943 1945 Zakinchiv aktorskij 1948 ta rezhiserskij 1949 fakulteti Kiyivskogo derzhavnogo institutu teatralnogo mistectva im I Karpenka Karogo Pracyuvav u Kiyivskomu ukrayinskomu dramatichnomu teatri im I Franka na Ukrayinskij studiyi hronikalno dokumentalnih filmiv 1950 1955 na Kiyivskij kinostudiyi hudozhnih filmiv im O Dovzhenka 1956 1960 Stvoriv hudozhni strichki Gori moya zore 1957 Koli pochinayetsya yunist 1959 Nich pered svitankom 1969 Pravo na lyubov 1977 takozh avtor muziki do filmu ta in V 1961 roci koli na zjomkah jogo filmu zaginula vidoma aktorka I Burduchenko buv zasudzhenij do 5 rokiv uv yaznennya iz 5 richnoyu zaboronoyu pracyuvati v kino film Kvitka na kameni doznimav i pereroblyav Sergij Paradzhanov Popri ce zvilnivsya dostrokovo u 1963 i vzhe z 1964 pochav pracyuvati na Kiyivskij studiyi hronikalno dokumentalnih filmiv U 1986 roci pislya publikaciyi v Literaturnoj gazete statti pro jogo perebuvannya i pracyu v nimeckij okupaciyi prisvoyennya bojovih nagorod ta finansovi zlovzhivannya buv zvilnenij z kinostudiyi ta viklyuchenij iz Spilki kinematografistiv Ukrayini Nagorodzhenij medalyami Pochesnoyu Gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini Tvorchij dorobokAvtor dokumentalnih filmiv Suvorovci Kvitucha Ukrayina 1951 U novij Kahovci Hudozhniki Zakarpattya 1952 Tvorchist yunih Korsun Shevchenkivska 1953 Svyato velikoyi druzhbi 1954 Pisnya pro Ukrayinu 1955 Hlib 1964 Kviti dlya vsih 1966 Leti nasha pisnya Guculske vesillya 1967 Vichno zhivij Garyache dihannya 1967 Golovnij priz i Diplom zonalnogo oglyadu Tbilisi 1967 Dniprovska balada 1967 Monreal 67 1967 Stepan Shkurat 1968 P yat geroyichnih rokiv Dialog z sekretarem rajkomu 1971 Mi radyanski 1972 Pochesnij diplom VI Vsesoyuznogo kinofestivalyu Alma Ata 1973 Dlya tebe lyudino 1973 Premiya Mizhnarodnogo kinofestivalyu Zagreb Yugoslaviya 1974 Romenska madonna 1973 Golovnij priz Zolotij golub XVI Mizhnarodnogo kinofestivalyu Tampere Finlyandiya 1974 General Petrov 1973 Diplom Mizhnarodnogo kinofestivalyu Moskva 1973 Leti leleko leti do Raski 1973 Diplom Mizhnarodnogo kinofestivalyu Krakiv 1975 Diplom IX Mizhnarodnogo kinofestivalyu Moskva 1975 Serce soldata 1974 Sribna medal im O P Dovzhenka 1975 priz Zolota palmova gilka z golubom XVII Mizhnarodnogo kinofestivalyu Lejpcig 1974 Diplom Mizhnarodnogo kinofestivalyu Obergauzen 1975 Chervonozoryana yunist P yat pisen pro komunistiv 1975 Specialna premiya IX Vsesoyuznogo kinofestivalyu Frunze 1976 Na vsyu shirochin dushi 1976 Pochesnij diplom XIX Mizhnarodnogo kinofestivalyu Lejpcig Z Leninom u serci 1977 Pochesnij diplom X Vsesoyuznogo kinofestivalyu Riga 1977 Neporushne braterstvo 1976 Sluhajte sluhajte Betyuka 1978 Mariya z Maloyi zemli 1980 Zhivi lyudino 1980 Drugij priz XIV Vsesoyuznogo kinofestivalyu Riga 1977 Monolog materi 1981 Mij dim odna shosta chastina svitu Nestariyuche serce poeta 1982 Balada pro lisnij front 1985 1986 Lyubov moya snizhna 1991 Osvidchennya v kohanni 1993 ta in Avtor knig Baladi pro lyubov K 1974 P yat pisen pro komunistiv K 1977 LiteraturaKino i vremya Vsh 3 j Rezhissern sovetskogo hudozhestvennogo kino M 1963 S 254 Spilka kinematografistiv Ukrayini K 1985 S 144 145 Mitci Ukrayini K 1992 S 536 Stolyarchuk B Mitci Rivnenshini Enciklopedichnij dovidnik Rivne 1997 S 194 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik K 1997 S 346 USE Universalnij slovnik enciklopediya K 1999 S 1250 Posilannyahttp www kinokolo ua cyclopedia person php 453