Септакорд

Септако́рд — чотиризвучний акорд, в основному виді якого звуки розташовані за терціями. Позначається цифрою 7. Складові звуки септакорду називаються: основним (1), терцієвим (3), квінтовим (5) і септимовим тоном (7). Септакорд та його обернення можуть застосовуватись у тісному, широкому та змішаному розташуванні. Септакорди бувають повні та неповні (з пропущеною квінтою). У класичній гармонії септакорд вважається дисонуючим акордом і розв'язується в тризвук, або в інший септакорд.

Види септакордів

Існує сім септакордів терцієвої структури, будова яких являє собою послідовність великих і малих терцій. Оскільки в септакорді є 3 терції (4 ноти), кожна з яких може бути малою або великою, існує 8 можливих комбінацій, однак використовуються лише сім з них, оскільки акорд складений виключно із великих терцій («збільшений збільшений», наприклад C–E–G♯–H♯), утворить акорд, енгармонічно рівний збільшеному тризвуку з октавним подвоєнням основного тону.

Септакорди в класичній музиці

Назва	Акорд від звуку До	Позначення від до	Інтервал від основи			Терції між звуками септакорду
			Терція	Квінта	Септима	1-а	2-а	3-я
Великий мажорний		Cmaj^7 CM^7 C^Δ7 C^Δ	велика	чиста		велика	мала	велика
Малий мінорний		Cmin^7 Cm^7 C−^7	мала	чиста	мала	мала	велика	мала
Малий мажорний («домінантовий»)		C^7	велика	чиста	мала	велика	мала	мала
Зменшений септакорд		C^o^7 Cdim^7 Cm^(♭7)♭5 C-^(♭7)♭5	мала	зменшена	зменшена	мала	мала	мала
Малий зі зменшений тризвуком		Cm^7♭5 C−^7♭5 C^ø	мала	зменшена	мала	мала	мала	велика
^[en]		Cm^maj7 Cm^M7 Cm^Δ7 C−^Δ7	мала	чиста	велика	мала	велика	велика
^[en]		Cmaj^7♯5 C+^M7 C+^Δ7	велика	збільшена	велика	велика	велика	мала

Нетерцієвої структури

Септакорди також можна побудувати за допомогою збільшених або зменшених терцій. З точки зору математики таких акордів може існувати 64, проте лише деякі з них використовуються на практиці:

Септакорди нетерцієвої структури

Назва	Акорд від звуку До	Позначення від до	Інтервал від основи			Терції між звуками септакорду
			!Терція	Квінта	Септима	1-а	2-а	3-я
Збільшений мінорний		Caug^7 C+^7	велика	збільшена	мала	велика	велика	зменшена (екв. в.2)
Зменшений мажорний		Cm^M7♭5 C−^Δ7♭5	мала	зменшена	велика	мала	мала	збільшена (екв. ч.4)
Домінантовий з пониженою квінтою		C^7♭5	велика	зменшена	мала	велика	зменшена	велика
Великий з пониженою квінтою		C^M7♭5	велика	зменшена	велика	велика	зменшена	збільшена

У нетемперованому строх можливі і інші септакорди.

Обернення септакорду

Обернення септакорду:

• Квінтсекстакорд D⁶₅ (напр.
• Терцквартакорд D⁴₃ (напр.
• Секундакорд D2 (напр.

Розташування септакорду

Септакорди та їх обернення можуть використовуватись в тісному та широкому розташуванні.

Септакорди на різних ступенях ладу

Септакорди можуть бути побудовані від будь-якого ступеню мажорного чи мінорного ладу. Найчастіше використовуваним вважається домінантсептакорд (розташований на V ступені ладу), а найрідше використовуваним — септакорд ІІІ ступеню.

Септакорди різних ступенів ладу в порядку їх вживаності

В натуральному мажорі утворюються великих мажорних, один малий мажорний, три малих мінорних і один малий зменшений септакорди:  І₇ — великий мажорний;  ІІ₇ — малий мінорний;  ІІІ₇ — малий мінорний;  IV₇ — великий мажорний;  V₇ — малий мажорний («домінантсептакорд»);  VI₇ — малий мінорний;  VII₇ — малий зменшений.

В натуральному мінорі утворюються великих мажорних, один малий мажорний, три малих мінорних і один малий зменшений септакорди:  І₇ — малий мінорний;   — малий зменшений;   — великий мажорний;   — малий мінорний;   — малий мінорний;   — великий мажорний;   — малий мажорний.

В гармонічному мінорі утворюються по одному акорду кожного різновиду: великий збільшений, великий мажорний, великий мінорний, малий мажорний, малий мінорний, малий зменшений і зменшений септакорди:  І₇ — великий мінорний;   — малий зменшений;   — великий збільшений;   — малий мінорний;  V₇ — малий мажорний («домінантсептакорд»);   — великий мажорний;  VII₇ — зменшений.

Примітки

1. Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — . (html-пошук по словнику, djvu)
2. І.Дубінін. Гармонія. — Київ: Музична Україна, 1968
3. Kostka; Payne (1995). Tonal Harmony (вид. 3rd). с. 225. ISBN .