Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Примóрський край — адміністративно-територіальна одиниця Російської Федерації.
| Приморський край | |||
|---|---|---|---|
| рос. Приморский край | |||
 | |||
| |||
| Країна |  Росія | ||
| Фед. округ | Далекосхідний | ||
| Адмін. центр | Владивосток | ||
| Глава | d | ||
| Дата утворення | 20 жовтня 1938 | ||
| Оф. вебсайт | primorsky.ru(рос.) | ||
| Географія | |||
| Координати | 45°20′ пн. ш. 134°40′ сх. д. / 45.333° пн. ш. 134.667° сх. д. | ||
| Площа | 165 900 км² () | ||
| • внутр. вод | 1,9 % | ||
| Часовий пояс | MSK+7 () | ||
| Населення | |||
| Чисельність | 1 953 474 (26-й) (2011) | ||
| Густота | 11.77 ос/км² | ||
| Економіка | |||
| Економ. район | Далекосхідний | ||
| Коди | |||
| ISO 3166-2 | RU-PRI | ||
| ЗКАТО | 05 | ||
| Суб'єкта РФ | 25, 125 | ||
| Телефонний | (+7) | ||
| Карти | |||
|
| |||
 Приморський край у Вікісховищі | |||
Приморський край був утворений 20 жовтня 1938 року за указом Президії Верховної ради СРСР «Про розділення Дальносхідного краю на Хабаровський і Приморський краї»
Адміністративний центр — місто Владивосток. Розташований в південно-східній частині Російської Федерації, зі сходу омивається Японським морем. Межує на заході з Китаєм і на півдні з Північною Кореєю. На півночі межує з Хабаровським краєм РФ.
Губернатор краю — Олег Миколайович Кожем'яко.
Законодавчі Збори Приморського краю є постійно діючим законодавчим (представницьким) органом державної влади краю. Чисельний склад Законодавчих Зборів — 39 депутатів.
Часовий пояс
Приморський край перебуває в годинному поясі, позначуваному по міжнародному стандарту як Vladivostok Time Zone (VLAT/VLAST). Зсув відносно UTC становить +10:00 (VLAT, зимовий час) / +11:00 (VLAST, літній час), тому що в цьому годинному поясі діє перехід на літній час. Щодо Московського часу годинний пояс має постійний зсув +7 годин і позначається в Росії відповідно як MSK+7. Владивостоцький час відрізняється від поясного часу на одну годину, тому що на території Росії діє декретний час.
Корисні копалини
У Примор'я відкритий цілий ряд великих і унікальних родовищ різноманітних корисних копалин, на базі яких створена й функціонує найпотужніша на Далекому Сході гірничодобувна промисловість.
У краї виробляється більше 92 % флюориту (плавикового шпату) Росії, 64 % вольфрамових концентратів, майже 100 % борних продуктів, 73,6 % свинцю в концентраті й 8,4 % свинцю рафінованого, добувається 18,2 % олова Росії.
У краї виявлено майже 100 вугільних родовищ із загальними прогнозними запасами до 2,4 млрд т. Основні родовища вугілля — Бікінське, Павловське, Шкотовське й Артем'євське — буровугільні, Партизанське й Раздольненське — кам'яновугільні. Багато родовищ вугілля мають складні гідрогеологічні умови (невелика товщина вугільних шарів і їхня висока обводненность). Це утруднює видобуток вугілля, робить його дорожчим. Разом з тим близько 70 % запасів вугілля придатне для відкритої розробки.
Край багатий родовищами кольорових металів. Відомо близько 30 родовищ олова, які в основному розташовані у Кавалеровському, Дальнегорському (видобуток і збагачення здійснює «Дальполіметал») і Красноармійському районах. У цих ж районах зосереджене близько 15 родовищ поліметалевих руд, що містять цинк, свинець, мідь, срібло, вісмут, рідкісноземельні метали. У Красноармійському й Пожарському районах краю є кілька родовищ вольфраму. Крім вольфраму в цих рудах утримується мідь, срібло, золото, вісмут і інші коштовні метали. У північно-східних районах Сіхоте-Аліню знайдено кілька родовищ срібла.
У краї розвідано більше 50 родовищ золота. Золотоносні родовища є як на півдні Примор'я, так і на півночі. Близько 60 % усіх запасів золота перебувають у розсипах по долинах річок.
У районі Дальнегорська розташоване найбільше в Росії родовище бору (датолітових, боромістких руд). Воно розробляється відкритим способом і може забезпечити роботу переробних підприємств не менш ніж на 50 років. Плавиковий шпат добувається в Хорольському районі (Вознесенське й Погранічне родовища). Крім плавикового шпату в рудах цього родовища містяться рідкісні метали. Відкрито кілька родовищ фосфоритів на материковому схилі Японського моря.
У структурі видобутку традиційно переважають буре й кам'яне вугілля — 47 %, значну роль відіграють кольорові й рідкісні метали — 21 % і неметали — 14 %. Виробництво благородних металів (золота з розсипних і комплексних вольфрамово-мідних родовищ, срібла з комплексних поліметалевих родовищ) не перевищує 10 %, видобуток загальнопоширених корисних копалин — 3 %.
У краї є перспективи виявлення промислових родовищ як традиційних для краю корисних копалин, так і нових, на базі яких можуть бути створені великі гірничодобувні підприємства. Із традиційних корисних копалин є перспективи пошуків скарново-шеєлітових родовищ у Лермонтовському рудному вузлі й високоякісних лікувальних грязей у бухті Експедиції на півдні Примор'я.
Особливо сприятливі перспективи в краї є на виявлення нових промислових рудних родовищ благородних металів (золота й срібла).
З нових корисних копалин у Примор'я є перспективи виявлення родовищ стибію, ртуті, марганцю, бариту, каолінів, і високоякісних кварцитів для виробництва скла, у яких у цей час Росія має велику потребу.
У краї в останні роки з'явилися перспективи виявлення родовищ дорогоцінних каменів: алмазів у корінному заляганні й корундів у розсипах, у першу чергу сапфірів у Вострецовському золотоносному районі. Є недорозвідане родовище Райдужне шляхетного опала в межах Алчанської вулканоструктури.
В 1999—2000 роках почата переоцінка перспектив краю на нафту й газ, як у наземній частині, так і на шельфі Японського моря. Прогнозна оцінка на нафту за різними авторами коливається в межах 10-150 млн тонн. Розвинена інфраструктура краю й віддаленість від нафтовидобувних регіонів Росії дозволяє з високим ступенем імовірності припускати, що розробка навіть дрібних родовищ нафти й газу буде економічно доцільною.
Не освоюються розвідані родовища германія, за запасами якого Примор'я займає одне із провідних місць у світі. Також чекають свого освоєння родовища вермикуліту, графіту, тальку й інших корисних копалин.
До 80 % території краю займають винятково різноманітні за складом ліси: хвойні, широколисті, дрібнолисті дерева й чагарники, багато з яких ендемічні (абрикос маньчжурський, актинідія, женьшень). Лісопокрита площа становить 12,3 млн га, загальні запаси деревини — 1,75 млрд м³. Ліси третьої групи займають близько 60 % лісопокритої площі, а ліси, де можливе рубання — близько 75 %. Для Приморського краю норма вирубки становить близько 10 млн м³ у рік. У деяких районах вирубується набагато більше раціональних норм, а у важкодоступних районах ліс може не вирубуватися взагалі. Ліси Приморського краю також багаті кедровими горіхами, лікарськими рослинами (лимоник, женьшень).
У Примор'ї сполучаться тайга й субтропічні ліси. Узимку лютують морози близько −30 °C (іноді до −50 °C), улітку — +30 (місцями до +40 °C). Район є найпівденнішим у зоні тайги й найпівнічнішим у зоні субтропіків, що визначає багатство флори й фауни, різноманітність ландшафту, тепле море на півдні, наявність джерел мінеральних вод — усе це дозволяє розвивати туризм у краї.
Адміністративний поділ
Приморський край складається з 12 міських округів і 22 муніципальних районів, на території яких розташовуються 29 міських поселень і 116 сільських поселень.
Багато населених пунктів засновані поселенцями з Центральної Росії, України та Білорусі й отримали імена рідних місць:
- Хороль — на честь українських міста і річки Хорол
- Чернігівка — на честь міста Чернігів та Чернігівської губернії.
- Чугуївка — на честь міста Чугуїв.
- Київка
- — на честь білоруського поселення
- — на честь білоруського міста
- Лідовка — на честь білоруського міста Ліда
- Ніжино та Новоніжино — на честь міста Ніжин
- Прилуки — на честь українського міста Прилуки
- — на честь міста Сураж колишньої Чернігівської губернії, нині Брянської області.
- Полтавка — на честь Полтави.
- Уссурійськ
Населення
| Населені пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч 2013 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад Приморського краю за переписом населення 2010 року:
| % | ||||
|---|---|---|---|---|
| росіяни | українці | корейці | татари | |
| м. Владивосток | 92,4 | 2,0 | 0,8 | 0,5 |
| м. Арсеньєв | 96,0 | 2,3 | 0,2 | 0,4 |
| м. Артем | 92,7 | 2,1 | 1,4 | 1,2 |
| м. Великий Камінь | 94,3 | 2,3 | 0,5 | 0,4 |
| м. Дальнєгорськ | 96,5 | 1,5 | 0,3 | 0,4 |
| м. Дальнєрєченськ | 93,4 | 3,7 | 0,4 | 0,3 |
| м. Лісовазодськ | 93,6 | 3,8 | 0,6 | 0,3 |
| м. Находка | 93,1 | 2,4 | 1,2 | 0,7 |
| м. Партизанськ | 92,6 | 2,1 | 2,5 | 1,2 |
| м. Спаськ-Дальній | 93,3 | 3,1 | 0,9 | 0,6 |
| м. Уссурійськ | 91,0 | 2,4 | 3,0 | 0,5 |
| м. Фокіно | 91,2 | 3,8 | 0,4 | 0,9 |
| Анучинський район | 92,9 | 3,6 | 0,5 | 0,7 |
| Дальнєрєченський район | 88,8 | 8,7 | 0,2 | 0,2 |
| Кавалеровський район | 95,4 | 2,5 | 0,1 | 0,6 |
| Кіровський район | 92,6 | 5,3 | 0,2 | 0,3 |
| Красноармійський район | 94,2 | 3,4 | 0,0 | 0,5 |
| Лазовський район | 92,6 | 3,5 | 0,4 | 0,4 |
| Михайлівський район | 90,3 | 4,4 | 1,9 | 0,3 |
| Надєждинський район | 92,7 | 3,1 | 0,3 | 1,2 |
| Ольгинський район | 91,2 | 4,4 | 0,1 | 0,4 |
| Партизанський район | 89,8 | 3,9 | 2,2 | 0,7 |
| Погранічний район | 88,3 | 2,7 | 0,6 | 1,2 |
| Пожарський район | 91,6 | 3,5 | 0,1 | 0,4 |
| Спаський район | 90,3 | 4,6 | 1,6 | 0,5 |
| Тернейський район | 94,1 | 2,5 | 0,2 | 0,4 |
| Ханкайський район | 91,1 | 5,2 | 0,1 | 0,5 |
| Хасанський район | 92,5 | 2,5 | 0,4 | 0,9 |
| Хорольський район | 91,8 | 6,1 | 0,1 | 0,3 |
| Чернігівський район | 91,7 | 4,0 | 1,0 | 0,8 |
| Чугуївський район | 94,4 | 3,1 | 0,1 | 0,3 |
| Шкотовський район | 93,6 | 2,9 | 0,5 | 0,7 |
| Яковлівський район | 91,7 | 4,5 | 0,4 | 0,6 |
| Приморський край | 92,5 | 2,8 | 1,0 | 0,6 |
Українці
Переселенці з України та з Білорусі, а також жителі сучасної України Південний регіон Далекосхідного краю називають Зелений Клин.
На початку 20 століття Примор'я називали «другою Україною». Перепис населення краю, здійснений 1909 Загальноземською організацією засвідчив, що в Амурській області українці становили 40,6 % населення, а в Приморській області — 75 % населення.
Загалом, протягом 1858—1914 років в Примор'я переселилися 22 122 селянські родини, 70 % яких були вихідцями з України. В Південно-Усурійському краю вони становили 81,26 % усіх селян-переселенців.
Станом на 1923 рік, через політику русифікації царської Росії та еміграцію після громадянської війни в Росії, частка українців в Примор'ї зменшилася — їх нараховувалося 219 462 осіб, близько 50 % населення регіону.
В 1931 році в Примор'ї стартував процес українізації, в ході якої , , і райони краю були перетворені в українські національні райони. В Спаську відкрався , який планувалося реформувати в інститут. Проте в грудні 1932 року, напередодні Голодомору, за рішенням ЦК ВКП(б) усі українські організації Примор'я були ліквідовані, а українізаційний курс скасований і замінений русифікацією.
За даними радянського перепису 1989 року, українці Примор'я становили лише 8,2 % населення — 182 тисяч осіб.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 24 травня 2019.
- Приамурье. Факты, цыфры, наблюдения. Собраны на Дальнем Востоке сотрудниками Общеземской организации. — Москва, 1909. — С. 717—718
- Аргудяева Ю. В. Крестьянская семья украинцев в Приморье (80-е гг. XIX — начало ХХ вв). — Москва, 1993. — С.32.
- Герасимов И. Новая имперская история постсоветского пространства. — Казань, 2004. — С. 236—237
- Экономическая жизнь Приморья. — 1924. — № 6-7. — С.48.
- . Архів оригіналу за 6 грудня 2009. Процитовано 20 серпня 2010.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Primorsky Krai |
- Офіційна вебсторінка [ 21 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- (рос.)
- (рос.)
 КНР |  Хабаровський край | |
| КНР |  | Японське море |
 Північна Корея | Японське море | Японське море |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primorskij kraj administrativno teritorialna odinicya Rosijskoyi Federaciyi Primorskij krajros Primorskij kraj Prapor Primorskogo krayu Gerb Primorskogo krayuKrayina RosiyaFed okrug DalekoshidnijAdmin centr VladivostokGlava dData utvorennya 20 zhovtnya 1938Of vebsajt primorsky ru ros GeografiyaKoordinati 45 20 pn sh 134 40 sh d 45 333 pn sh 134 667 sh d 45 333 134 667Plosha 165 900 km vnutr vod 1 9 Chasovij poyas MSK 7 UTC 10 NaselennyaChiselnist 1 953 474 26 j 2011 Gustota 11 77 os km EkonomikaEkonom rajon DalekoshidnijKodiISO 3166 2 RU PRIZKATO 05Sub yekta RF 25 125Telefonnij 7 Karti Primorskij kraj u Vikishovishi Primorskij kraj buv utvorenij 20 zhovtnya 1938 roku za ukazom Prezidiyi Verhovnoyi radi SRSR Pro rozdilennya Dalnoshidnogo krayu na Habarovskij i Primorskij krayi Administrativnij centr misto Vladivostok Roztashovanij v pivdenno shidnij chastini Rosijskoyi Federaciyi zi shodu omivayetsya Yaponskim morem Mezhuye na zahodi z Kitayem i na pivdni z Pivnichnoyu Koreyeyu Na pivnochi mezhuye z Habarovskim krayem RF Vikonavcha j zakonodavcha vladaGubernator krayu Oleg Mikolajovich Kozhem yako Zakonodavchi Zbori Primorskogo krayu ye postijno diyuchim zakonodavchim predstavnickim organom derzhavnoyi vladi krayu Chiselnij sklad Zakonodavchih Zboriv 39 deputativ Chasovij poyasPrimorskij kraj perebuvaye v godinnomu poyasi poznachuvanomu po mizhnarodnomu standartu yak Vladivostok Time Zone VLAT VLAST Zsuv vidnosno UTC stanovit 10 00 VLAT zimovij chas 11 00 VLAST litnij chas tomu sho v comu godinnomu poyasi diye perehid na litnij chas Shodo Moskovskogo chasu godinnij poyas maye postijnij zsuv 7 godin i poznachayetsya v Rosiyi vidpovidno yak MSK 7 Vladivostockij chas vidriznyayetsya vid poyasnogo chasu na odnu godinu tomu sho na teritoriyi Rosiyi diye dekretnij chas Korisni kopaliniU Primor ya vidkritij cilij ryad velikih i unikalnih rodovish riznomanitnih korisnih kopalin na bazi yakih stvorena j funkcionuye najpotuzhnisha na Dalekomu Shodi girnichodobuvna promislovist U krayi viroblyayetsya bilshe 92 flyuoritu plavikovogo shpatu Rosiyi 64 volframovih koncentrativ majzhe 100 bornih produktiv 73 6 svincyu v koncentrati j 8 4 svincyu rafinovanogo dobuvayetsya 18 2 olova Rosiyi Sopki Brat i sestra m Nahodka U krayi viyavleno majzhe 100 vugilnih rodovish iz zagalnimi prognoznimi zapasami do 2 4 mlrd t Osnovni rodovisha vugillya Bikinske Pavlovske Shkotovske j Artem yevske burovugilni Partizanske j Razdolnenske kam yanovugilni Bagato rodovish vugillya mayut skladni gidrogeologichni umovi nevelika tovshina vugilnih shariv i yihnya visoka obvodnennost Ce utrudnyuye vidobutok vugillya robit jogo dorozhchim Razom z tim blizko 70 zapasiv vugillya pridatne dlya vidkritoyi rozrobki Kraj bagatij rodovishami kolorovih metaliv Vidomo blizko 30 rodovish olova yaki v osnovnomu roztashovani u Kavalerovskomu Dalnegorskomu vidobutok i zbagachennya zdijsnyuye Dalpolimetal i Krasnoarmijskomu rajonah U cih zh rajonah zoseredzhene blizko 15 rodovish polimetalevih rud sho mistyat cink svinec mid sriblo vismut ridkisnozemelni metali U Krasnoarmijskomu j Pozharskomu rajonah krayu ye kilka rodovish volframu Krim volframu v cih rudah utrimuyetsya mid sriblo zoloto vismut i inshi koshtovni metali U pivnichno shidnih rajonah Sihote Alinyu znajdeno kilka rodovish sribla U krayi rozvidano bilshe 50 rodovish zolota Zolotonosni rodovisha ye yak na pivdni Primor ya tak i na pivnochi Blizko 60 usih zapasiv zolota perebuvayut u rozsipah po dolinah richok U rajoni Dalnegorska roztashovane najbilshe v Rosiyi rodovishe boru datolitovih boromistkih rud Vono rozroblyayetsya vidkritim sposobom i mozhe zabezpechiti robotu pererobnih pidpriyemstv ne mensh nizh na 50 rokiv Plavikovij shpat dobuvayetsya v Horolskomu rajoni Voznesenske j Pogranichne rodovisha Krim plavikovogo shpatu v rudah cogo rodovisha mistyatsya ridkisni metali Vidkrito kilka rodovish fosforitiv na materikovomu shili Yaponskogo morya U strukturi vidobutku tradicijno perevazhayut bure j kam yane vugillya 47 znachnu rol vidigrayut kolorovi j ridkisni metali 21 i nemetali 14 Virobnictvo blagorodnih metaliv zolota z rozsipnih i kompleksnih volframovo midnih rodovish sribla z kompleksnih polimetalevih rodovish ne perevishuye 10 vidobutok zagalnoposhirenih korisnih kopalin 3 U krayi ye perspektivi viyavlennya promislovih rodovish yak tradicijnih dlya krayu korisnih kopalin tak i novih na bazi yakih mozhut buti stvoreni veliki girnichodobuvni pidpriyemstva Iz tradicijnih korisnih kopalin ye perspektivi poshukiv skarnovo sheyelitovih rodovish u Lermontovskomu rudnomu vuzli j visokoyakisnih likuvalnih gryazej u buhti Ekspediciyi na pivdni Primor ya Osoblivo spriyatlivi perspektivi v krayi ye na viyavlennya novih promislovih rudnih rodovish blagorodnih metaliv zolota j sribla Z novih korisnih kopalin u Primor ya ye perspektivi viyavlennya rodovish stibiyu rtuti margancyu baritu kaoliniv i visokoyakisnih kvarcitiv dlya virobnictva skla u yakih u cej chas Rosiya maye veliku potrebu m Nahodka U krayi v ostanni roki z yavilisya perspektivi viyavlennya rodovish dorogocinnih kameniv almaziv u korinnomu zalyaganni j korundiv u rozsipah u pershu chergu sapfiriv u Vostrecovskomu zolotonosnomu rajoni Ye nedorozvidane rodovishe Rajduzhne shlyahetnogo opala v mezhah Alchanskoyi vulkanostrukturi V 1999 2000 rokah pochata pereocinka perspektiv krayu na naftu j gaz yak u nazemnij chastini tak i na shelfi Yaponskogo morya Prognozna ocinka na naftu za riznimi avtorami kolivayetsya v mezhah 10 150 mln tonn Rozvinena infrastruktura krayu j viddalenist vid naftovidobuvnih regioniv Rosiyi dozvolyaye z visokim stupenem imovirnosti pripuskati sho rozrobka navit dribnih rodovish nafti j gazu bude ekonomichno docilnoyu Ne osvoyuyutsya rozvidani rodovisha germaniya za zapasami yakogo Primor ya zajmaye odne iz providnih misc u sviti Takozh chekayut svogo osvoyennya rodovisha vermikulitu grafitu talku j inshih korisnih kopalin Moneta nominalom 10 rubliv 2006 roku vipusku iz seriyi Rosijska Federaciya Do 80 teritoriyi krayu zajmayut vinyatkovo riznomanitni za skladom lisi hvojni shirokolisti dribnolisti dereva j chagarniki bagato z yakih endemichni abrikos manchzhurskij aktinidiya zhenshen Lisopokrita plosha stanovit 12 3 mln ga zagalni zapasi derevini 1 75 mlrd m Lisi tretoyi grupi zajmayut blizko 60 lisopokritoyi ploshi a lisi de mozhlive rubannya blizko 75 Dlya Primorskogo krayu norma virubki stanovit blizko 10 mln m u rik U deyakih rajonah virubuyetsya nabagato bilshe racionalnih norm a u vazhkodostupnih rajonah lis mozhe ne virubuvatisya vzagali Lisi Primorskogo krayu takozh bagati kedrovimi gorihami likarskimi roslinami limonik zhenshen U Primor yi spoluchatsya tajga j subtropichni lisi Uzimku lyutuyut morozi blizko 30 C inodi do 50 C ulitku 30 miscyami do 40 C Rajon ye najpivdennishim u zoni tajgi j najpivnichnishim u zoni subtropikiv sho viznachaye bagatstvo flori j fauni riznomanitnist landshaftu teple more na pivdni nayavnist dzherel mineralnih vod use ce dozvolyaye rozvivati turizm u krayi Administrativnij podilDokladnishe Administrativno teritorialnij podil Primorskogo krayu Primorskij kraj skladayetsya z 12 miskih okrugiv i 22 municipalnih rajoniv na teritoriyi yakih roztashovuyutsya 29 miskih poselen i 116 silskih poselen Bagato naselenih punktiv zasnovani poselencyami z Centralnoyi Rosiyi Ukrayini ta Bilorusi j otrimali imena ridnih misc Horol na chest ukrayinskih mista i richki Horol Chernigivka na chest mista Chernigiv ta Chernigivskoyi guberniyi Chuguyivka na chest mista Chuguyiv Kiyivka na chest biloruskogo poselennya na chest biloruskogo mista Lidovka na chest biloruskogo mista Lida Nizhino ta Novonizhino na chest mista Nizhin Priluki na chest ukrayinskogo mista Priluki na chest mista Surazh kolishnoyi Chernigivskoyi guberniyi nini Bryanskoyi oblasti Poltavka na chest Poltavi UssurijskNaselennyaNaseleni punkti z kilkistyu meshkanciv ponad 10 tisyach 2013Vladivostok 622 5 Fokino 23 3Ussurijsk 165 0 Luchegorsk 20 2Nahodka 158 3 19 4 2010 Artem 102 4 15 0Arsenyev 54 9 Chuguyivka 13 9 2010 Spask Dalnij 43 3 13 3Velikij Kamin 39 4 Chernigivka 13 0 2010 Partizansk 38 2 10 9 2010 Lisozavodsk 36 8 Horol 10 8 2010 Dalnyegorsk 36 3 10 3 2010 Dalnyeryechensk 27 2 Pogranichnij 10 1 Nacionalnij sklad Primorskogo krayu za perepisom naselennya 2010 roku rosiyani ukrayinci korejci tatarim Vladivostok 92 4 2 0 0 8 0 5m Arsenyev 96 0 2 3 0 2 0 4m Artem 92 7 2 1 1 4 1 2m Velikij Kamin 94 3 2 3 0 5 0 4m Dalnyegorsk 96 5 1 5 0 3 0 4m Dalnyeryechensk 93 4 3 7 0 4 0 3m Lisovazodsk 93 6 3 8 0 6 0 3m Nahodka 93 1 2 4 1 2 0 7m Partizansk 92 6 2 1 2 5 1 2m Spask Dalnij 93 3 3 1 0 9 0 6m Ussurijsk 91 0 2 4 3 0 0 5m Fokino 91 2 3 8 0 4 0 9Anuchinskij rajon 92 9 3 6 0 5 0 7Dalnyeryechenskij rajon 88 8 8 7 0 2 0 2Kavalerovskij rajon 95 4 2 5 0 1 0 6Kirovskij rajon 92 6 5 3 0 2 0 3Krasnoarmijskij rajon 94 2 3 4 0 0 0 5Lazovskij rajon 92 6 3 5 0 4 0 4Mihajlivskij rajon 90 3 4 4 1 9 0 3Nadyezhdinskij rajon 92 7 3 1 0 3 1 2Olginskij rajon 91 2 4 4 0 1 0 4Partizanskij rajon 89 8 3 9 2 2 0 7Pogranichnij rajon 88 3 2 7 0 6 1 2Pozharskij rajon 91 6 3 5 0 1 0 4Spaskij rajon 90 3 4 6 1 6 0 5Ternejskij rajon 94 1 2 5 0 2 0 4Hankajskij rajon 91 1 5 2 0 1 0 5Hasanskij rajon 92 5 2 5 0 4 0 9Horolskij rajon 91 8 6 1 0 1 0 3Chernigivskij rajon 91 7 4 0 1 0 0 8Chuguyivskij rajon 94 4 3 1 0 1 0 3Shkotovskij rajon 93 6 2 9 0 5 0 7Yakovlivskij rajon 91 7 4 5 0 4 0 6Primorskij kraj 92 5 2 8 1 0 0 6Ukrayinci Dokladnishe Ukrayinci ta Zelenij Klin Za perepisom 1897 roku ukrayinci zhovtij kolir buli najchiselnishim narodom u Pivdenno Ussurijskomu okruzi yakij zajmav bilshu chastinu ninishnogo Primorskogo krayu Pereselenci z Ukrayini ta z Bilorusi a takozh zhiteli suchasnoyi Ukrayini Pivdennij region Dalekoshidnogo krayu nazivayut Zelenij Klin Na pochatku 20 stolittya Primor ya nazivali drugoyu Ukrayinoyu Perepis naselennya krayu zdijsnenij 1909 Zagalnozemskoyu organizaciyeyu zasvidchiv sho v Amurskij oblasti ukrayinci stanovili 40 6 naselennya a v Primorskij oblasti 75 naselennya Zagalom protyagom 1858 1914 rokiv v Primor ya pereselilisya 22 122 selyanski rodini 70 yakih buli vihidcyami z Ukrayini V Pivdenno Usurijskomu krayu voni stanovili 81 26 usih selyan pereselenciv Stanom na 1923 rik cherez politiku rusifikaciyi carskoyi Rosiyi ta emigraciyu pislya gromadyanskoyi vijni v Rosiyi chastka ukrayinciv v Primor yi zmenshilasya yih narahovuvalosya 219 462 osib blizko 50 naselennya regionu V 1931 roci v Primor yi startuvav proces ukrayinizaciyi v hodi yakoyi i rajoni krayu buli peretvoreni v ukrayinski nacionalni rajoni V Spasku vidkravsya yakij planuvalosya reformuvati v institut Prote v grudni 1932 roku naperedodni Golodomoru za rishennyam CK VKP b usi ukrayinski organizaciyi Primor ya buli likvidovani a ukrayinizacijnij kurs skasovanij i zaminenij rusifikaciyeyu Za danimi radyanskogo perepisu 1989 roku ukrayinci Primor ya stanovili lishe 8 2 naselennya 182 tisyach osib Div takozhSpisok ukrayinskih naselenih punktiv na Dalekomu Shodi SujfenhePrimitki Arhiv originalu za 16 travnya 2013 Procitovano 24 travnya 2019 Priamure Fakty cyfry nablyudeniya Sobrany na Dalnem Vostoke sotrudnikami Obshezemskoj organizacii Moskva 1909 S 717 718 Argudyaeva Yu V Krestyanskaya semya ukraincev v Primore 80 e gg XIX nachalo HH vv Moskva 1993 S 32 Gerasimov I Novaya imperskaya istoriya postsovetskogo prostranstva Kazan 2004 S 236 237 Ekonomicheskaya zhizn Primorya 1924 6 7 S 48 Arhiv originalu za 6 grudnya 2009 Procitovano 20 serpnya 2010 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Primorsky KraiOficijna vebstorinka 21 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros ros ros ros KNR Habarovskij kraj KNR Yaponske more Pivnichna Koreya Yaponske more Yaponske more