Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дагоберт II лат Dagobert II 651 23 грудня 679 король Австразії у 676 679 роках Дагоберт IIНародився 651 0651 невідомоПом

Дагоберт II

Дагоберт II

Дагоберт II (лат. Dagobert II;, 651 —23 грудня 679) — король Австразії у 676—679 роках.

Дагоберт II
image
Народився 651(0651)
невідомо
Помер 23 грудня 679
Стене
Країна Франкське королівство
Національність франк
Діяльність монарх
Титул король
Посада king of Franks[d]
Термін 676—679 роки
Попередник Хлодвіг III
Наступник Теодоріх III
Конфесія католицтво
Рід Меровінги
Батько Сігіберт III
Мати Хімнехільда
Брати, сестри d
У шлюбі з Мехтільда
Гізела Родезька
Діти 1 сина та 4 доньки

Життєпис

Молоді роки

Походив з династії Меровінгів. Син Сігіберта III, короля Австразії, та Хімнехільди. Був доволі пізньою дитиною у королівській родині. Тому трохи раніше батько Дагоберта всиновив Хільдеберта, сина Грімоальда Старого, мажордома Австразії. У 656 року помер Сігіберт III, після чого Грімоальд при підтримці єпископа Дезидерія, єпископа Пуатьє, поставив королем Хільдеберта, а Дагоберту наказав вистригти тонзуру та відправив до монастиря в Ірландії.

Дитинство провів в монастирі Слана поблизу Дубліна, де він отримав найкращу освіту, ніж йому могли б дати в Австразії. У 666 році він одружився з кельтською принцесою Мехтільдою. Потім перебрався до королівства Нортумбрія, де подружився з єпископом Вілфрідом Йоркським, який став його радником.

У 671 році, після смерті першої дружини, Дагоберт повернувся на континент, де йому підшукали в подружжя Гізелу, дочку Бери, графа Родезу. У 676 році повернувся до Австразії, де за підтримки мажордома Вульфоальда повалив короля Хлодвіг III, переміг Етроїна, мажордома Нейстрії, і зайняв трон.

Королювання

На відміну від попередників — «лінивих королів», правив сам. Був доволі жорстким, підпорядкувавши собі зворохоблену знать і поклавши край анархії. За три роки царювання король нажив собі безліч ворогів. Крім того, згідно з легендою, Дагоберт II зібрав в Ренн-ле-Шато незліченні скарби, готуючись до завоювання Аквітанії, втраченої Меровінгами 40 років тому. Проте зробити це король не встиг.

У 679 році проти Дагоберта II дозрів змову. 23 грудня 679 року під час полювання в лісі Вевр поблизу Вердена король від втоми заснув під деревом біля струмка. І тоді один з його слуг крадькома підібрався до Дагоберта II і вбив його ударом списа в око. Спадкоємця Дагоберт II незалишив, тому трон Австразії деякий час залишався порожнім. Країною керував мажордом Піпін Герістальський, поки після перемоги при Тертри в 687 році не посадив на трон Теодоріха III, короля Нейстрії.

Родина

1. Дружина — Мехтільда

Діти:

  • Адела
  • Ротільда
  • Рагнетруда
  • Ірміна

2. Дружина — Гізела

Діти:

  • Сігіберт (помер малим)

Канонізація

Дагоберта II було канонізовано 10 вересня 872 року. Святого Дагоберта в римо-католицькій церкві шанують як покровителя вкрадених дітей, королів, сиріт, батьків великих родин.

В літературі

Протягом XX ст. були опубліковані статті і книги, присвячені «Пріорату Сіону» — таємному товариству, начебто спадкоємцю ордена тамплієрів. Француз П'єр Плантар, який оголосив себе главою пріорату, називав себе прямим нащадком Дагоберта II по чоловічій лінії і на підтвердження цього підробив відповідний родовід.

Примітки

  1. Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 106, 131. —
    d:Track:Q1081905d:Track:Q43295d:Track:Q13422577

Джерела

  • Ian Wood, The Merovingian Kingdoms 450—751(Longman, 1993)
  • Christian Pfister, La Gallia sotto i Franchi merovingi. Vicende storiche, in Storia del mondo medievale, Cambridge, Cambridge University Press, 1999, pp. 688—711.
  • Ekkart Sauser: Dagobert II.. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 23, Bautz, Nordhausen 2004, , Sp. 252—253.
  • Nathalie Stalmans, La Conjuration des Fainéants, Terre de brume, 2008
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дагоберт II

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dagobert II lat Dagobert II 651 23 grudnya 679 korol Avstraziyi u 676 679 rokah Dagobert IINarodivsya 651 0651 nevidomoPomer 23 grudnya 679 SteneKrayina Frankske korolivstvoNacionalnist frankDiyalnist monarhTitul korolPosada king of Franks d Termin 676 679 rokiPoperednik Hlodvig IIINastupnik Teodorih IIIKonfesiya katolictvoRid MerovingiBatko Sigibert IIIMati HimnehildaBrati sestri dU shlyubi z Mehtilda Gizela RodezkaDiti 1 sina ta 4 donki Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Merovingiv Sin Sigiberta III korolya Avstraziyi ta Himnehildi Buv dovoli piznoyu ditinoyu u korolivskij rodini Tomu trohi ranishe batko Dagoberta vsinoviv Hildeberta sina Grimoalda Starogo mazhordoma Avstraziyi U 656 roku pomer Sigibert III pislya chogo Grimoald pri pidtrimci yepiskopa Dezideriya yepiskopa Puatye postaviv korolem Hildeberta a Dagobertu nakazav vistrigti tonzuru ta vidpraviv do monastirya v Irlandiyi Ditinstvo proviv v monastiri Slana poblizu Dublina de vin otrimav najkrashu osvitu nizh jomu mogli b dati v Avstraziyi U 666 roci vin odruzhivsya z keltskoyu princesoyu Mehtildoyu Potim perebravsya do korolivstva Nortumbriya de podruzhivsya z yepiskopom Vilfridom Jorkskim yakij stav jogo radnikom U 671 roci pislya smerti pershoyi druzhini Dagobert povernuvsya na kontinent de jomu pidshukali v podruzhzhya Gizelu dochku Beri grafa Rodezu U 676 roci povernuvsya do Avstraziyi de za pidtrimki mazhordoma Vulfoalda povaliv korolya Hlodvig III peremig Etroyina mazhordoma Nejstriyi i zajnyav tron Korolyuvannya Na vidminu vid poperednikiv linivih koroliv praviv sam Buv dovoli zhorstkim pidporyadkuvavshi sobi zvorohoblenu znat i poklavshi kraj anarhiyi Za tri roki caryuvannya korol nazhiv sobi bezlich vorogiv Krim togo zgidno z legendoyu Dagobert II zibrav v Renn le Shato nezlichenni skarbi gotuyuchis do zavoyuvannya Akvitaniyi vtrachenoyi Merovingami 40 rokiv tomu Prote zrobiti ce korol ne vstig U 679 roci proti Dagoberta II dozriv zmovu 23 grudnya 679 roku pid chas polyuvannya v lisi Vevr poblizu Verdena korol vid vtomi zasnuv pid derevom bilya strumka I todi odin z jogo slug kradkoma pidibravsya do Dagoberta II i vbiv jogo udarom spisa v oko Spadkoyemcya Dagobert II nezalishiv tomu tron Avstraziyi deyakij chas zalishavsya porozhnim Krayinoyu keruvav mazhordom Pipin Geristalskij poki pislya peremogi pri Tertri v 687 roci ne posadiv na tron Teodoriha III korolya Nejstriyi Rodina1 Druzhina Mehtilda Diti Adela Rotilda Ragnetruda Irmina 2 Druzhina Gizela Diti Sigibert pomer malim KanonizaciyaDagoberta II bulo kanonizovano 10 veresnya 872 roku Svyatogo Dagoberta v rimo katolickij cerkvi shanuyut yak pokrovitelya vkradenih ditej koroliv sirit batkiv velikih rodin V literaturiProtyagom XX st buli opublikovani statti i knigi prisvyacheni Prioratu Sionu tayemnomu tovaristvu nachebto spadkoyemcyu ordena tampliyeriv Francuz P yer Plantar yakij ogolosiv sebe glavoyu prioratu nazivav sebe pryamim nashadkom Dagoberta II po cholovichij liniyi i na pidtverdzhennya cogo pidrobiv vidpovidnij rodovid PrimitkiSettipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 106 131 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577DzherelaIan Wood The Merovingian Kingdoms 450 751 Longman 1993 Christian Pfister La Gallia sotto i Franchi merovingi Vicende storiche in Storia del mondo medievale Cambridge Cambridge University Press 1999 pp 688 711 Ekkart Sauser Dagobert II In Biographisch Bibliographisches Kirchenlexikon BBKL Band 23 Bautz Nordhausen 2004 ISBN 3 88309 155 3 Sp 252 253 Nathalie Stalmans La Conjuration des Faineants Terre de brume 2008 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dagobert II

Дата публікації:
Топ