Фрідріх Долльман

Фрі́дріх Карл А́льберт До́лльман (нім. Friedrich Karl Albert Dollmann; нар. 2 лютого 1882 — пом. 28 червня 1944) — німецький генерал-полковник, учасник Першої та Другої світової війни.

Фрідріх Карл Альберт Долльман
Friedrich Karl Albert Dollmann
Народження	2 лютого 1882(1882-02-02) Вюрцбург, Німеччина
Смерть	28 червня 1944(1944-06-28) (62 роки) Ле-Ман, Франція інтоксикація^[d]
Поховання	^d
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Роки служби	1899–1944
Звання	Генерал-полковник
Командування	9-й армійський корпус 7-ма армія
Війни / битви	Перша світова війна Друга світова війна Західний фронт * Французька кампанія * Операція «Оверлорд»
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям () Застібка до Залізного хреста 1-го класу () Застібка до Залізного хреста 2-го класу Медаль принца-регента Луїтпольда Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Хрест «За вислугу років» (Баварія) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Фрідріх Долльман у Вікісховищі

Біографія

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З лютого 1930 року — начальник штабу 7-го військового округу. З 1 лютого 1931 року — командир 6-го артилерійського полку. З 1 жовтня 1932 року — командувач артилерією 7-го військового округу і начальник військового відділу «Мюнхен». З 1 лютого 1933 року — інспектор артилерії сухопутних військ. З 1 травня 1935 року — командувач 9-м армійським корпусом і 9-м військовим округом.

З 25 серпня 1939 року — командувач 7-ю армією, яка під час Польської кампанії перебувала в Німеччині. Під час Французької кампанії займав позиції вздовж лінії Зіґфріда. Вже після поразки французької армії Долльман перейшов у наступ і 19 червня 1940 року з'єднався з частинами генерала Гудеріана, оточивши близько 400 000 солдатів у Вогезах. Після поразки Франції 7-ма армія залишена на окупованій території і протягом наступних чотирьох років в бойових діях не брала участі. Коли союзники висадились у Франції, Долльман не зміг організувати опір. 26 червня 1944 року капітулював Шербур. Після цього Долльман був звинувачений у злочинній халатності іпроти нього розпочали слідство. 29 червня Гітлер вимагав віддати Долльмана під суд і відсторонив його від командування. Помер від інфаркту.

Військова кар'єра

• 1 листопада 1899 — кадет
• 6 лютого 1900 — фенріх
• 4 березня 1901 — лейтенант
• 23 жовтня 1910 — обер-лейтенант
• 1 жовтня 1913 — гауптман
• 1 жовтня 1921 — майор
• 1 квітня 1927 — оберст-лейтенант
• 1 лютого 1930 — оберст
• 1 жовтня 1932 — генерал-майор
• 1 жовтня 1933 — генерал-лейтенант
• 1 квітня 1936 — генерал артилерії
• 19 липня 1940 — генерал-полковник

Нагороди

• Медаль принца-регента Луїтпольда з короною
  • Медаль (12 березня 1905)
  • Корона (24 жовтня 1909)
• Залізний хрест 2-го класу (18 вересня 1914)
• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (16 листопада 1914)
• Залізний хрест 1-го класу (21 лютого 1916)
• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами і короною (13 травня 1918)
• 2-го класу (24 роки) (20 червня 1918)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (21 грудня 1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) (29 вересня 1936) — отримав 4 медалі одночасно.
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (22 травня 1939)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» особливого класу (40 років) (9 вересня 1939)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (11 грудня 1939)
  • 1-го класу (10 березня 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • Лицарський хрест (24 червня 1940)
  • Дубове листя (№518; 1 липня 1944) — нагороджений посмертно.

Література

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.331-332 — 4000 экз. —
• Harrison, George A., Cross-Channel Attack. The United States Army in World War II: The European Theater of Operations, 1951. Reprint, Washington, D.C., 1970.
• Ryan, Corneilius. The Longest Day, New York, 1949.
• Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921–1945, Bd. 3, Bissendorf 1994.
• Richard Brett-Smith: Hitler's Generals, Osprey Publishing, London 1976.
• Peter Lieb: Konventioneller Krieg oder NS-Weltanschauungskrieg — Kriegführung und Partisanenbekämpfung in Frankreich 1943/44, R.Oldenbourg, München 2007 (= Quellen und Darstellungen zur Zeitgeschichte, Bd.69).
• Митчем С., Мюллер Дж. Командиры Третьего рейха = Hitler's Commanders. — Смоленск : Русич, 1995. — 480 с. — (Тирания) — 10 000 прим. — . (рос.)
• Marieluise Dollmann: Das Leben meines Vaters Friedrich Dollmann 1882–1944, Manuskript 2000, ASIN: B0077B7M1U
• Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921-1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 3: Dahlmann–Fitzlaff. Osnabrück 1994. ISBN 3-7648-2443-3. S. 178.

Посилання

• Generaloberst Friedrich Dollmann
• Friedrich Dollmann^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Dollmann, Friedrich Karl Albert [ 20 серпня 2012 у Wayback Machine.]
• Dollmann, Friedrich [ 14 червня 2009 у Wayback Machine.] — нагороди генерал-полковника Долльмана (англ.)

Примітки

1. . www.tracesofwar.com. Архів оригіналу за 1 червня 2019. Процитовано 1 червня 2019.

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: заснована	командувач 7-ї армії 25 серпня 1939 — 28 червня 1944	Наступник: обергрупенфюрер СС Пауль Хауссер