Ма́сове число́ або нукло́нне число́ — властивість атома (атомного ядра, нукліда), яка вказує на загальну кількість нуклонів (тобто сумарну кількість протонів та нейтронів, Z + N), які містяться у ядрі атома. Позначають зазвичай символом A.
Масове число | |
Розмірність | |
---|---|
Символ величини (LaTeX) | |
Рекомендована одиниця вимірювання | 1[1] |
Є кількістю | нуклон |
Загальні відомості
Нуклонне число A можна знайти через визначення, A = Z + N, де Z є протонне число, а N — нейтронне число ядра. Для позначення нуклонного числа певного нукліда (атома), його можуть записувати:
- Або у вигляді верхнього індексу перед символом хімічного елемента (наприклад, 3He або 235U).
- Або у вигляді числового значення до задньої частини назви елементу через дефіс (наприклад, гелій-3 або уран-235).
Нукліди з однаковим нуклонним числом називаються ізобарами (наприклад, ізобарами є нукліди 3H та 3He, або 14C та 14N і т. д.).
Нуклонне число є близьким до атомної маси нукліду (яка вимірюється в атомних одиницях маси (а.о.м.)), однак повністю збігається з нею тільки для вуглецю-12, оскільки 1 а.о.м. зараз визначається як 1⁄12 маси атома 12C (тобто, значення одночасно і атомної маси, і нуклонного числа для нукліда
C рівне 12), а в усіх інших випадках атомна маса не є цілим числом, на відміну від нуклонного числа (так, нуклонне число ізотопу хлору рівне 35, а його атомна маса становить лише 34,96885 а.о.м.).
Знання нуклонного числа дозволяє приблизно визначити масу ядра (або атома в цілому) по методу, за яким: якщо відомо нуклонне число, то маса М атома (його ядра) оцінюється з такого співвідношення М ≈ А×mN, де mN ≈ 1,67× 10-27 кг — маса нуклона, тобто протона або нейтрона (наприклад, до складу атома (його ядра) входить 27 нуклонів (13 протонів і 14 нейтронів), тоді відповідно до формули: 27×1,67× 10-27 кг — його маса дорівнює ≈ 4,5× 10-26 кг). А якщо необхідно отримати масу ядра з більшою точністю, то потрібно врахувати, що нуклони в ядрі пов'язані силами ядерного тяжіння, і тому відповідно до значення E = mc2, маса ядра зменшується, також в масу атома слід рахувати сумарну масу електронів на орбітах навколо його ядра. Проте всі ці поправки не прибільшують уточнення й на 1 %.
На відміну від атомної маси, нуклонне число цілком збігається з баріонним числом ядра, котре має властивість зберігатися у всіх відомих процесах, тому будь-які радіоактивні розпади (ядерні реакції) не призводять до зміни загальної суми нуклонних чисел ядер, продуктів розпаду (наприклад, при альфа-розпаді урану-238: 23892U → 23490Th + 4He, на початку реакції (в лівій частині) нуклонне число ядра, що розпадається рівне 238, а вже на кінець реакції (в правій частині) — два ядра з масовими числами 234 і 4, котрі в сумі і дають 238), що відповідає закону збереження баріонного заряду.
Нуклонне число може змінюватися відносно нукліда, що розпадається, так враховуючи те, що нуклонне число альфа-частинки (ядра гелію-4) дорівнює 4, то альфа-розпад знижує його на 4 одиниці, також його змінюють наприклад нейтронний розпад, протонний розпад, захоплення нейтрона, захоплення протона. А ось при будь-якому типі бета-розпаду (електронний розпад, позитронний розпад, електронне захоплення, всі види подвійного бета-розпаду), з нукліда, що розпадається завжди утворюється ізобар, це означає що нуклонне число при будь-якому бета-розпаді не змінюється, оскільки в цьому процесі відбувається лише перетворення деяких нуклонів ядра з одного виду в інший (протонів на нейтрони або навпаки) (наприклад 146C → 147N + e−
+ ν
e). Гамма-розпад також не змінює нуклонне число нукліду.
Див. також
Примітки
- 10-1.3 // Quantities and units — Part 10: Atomic and nuclear physics — 2 — ISO, 2019.
Посилання
- Ядерная физика в Интернете > Массовое число [ 24 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Астронет > Массовое число [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — .
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ma sove chislo abo nuklo nne chislo vlastivist atoma atomnogo yadra nuklida yaka vkazuye na zagalnu kilkist nukloniv tobto sumarnu kilkist protoniv ta nejtroniv Z N yaki mistyatsya u yadri atoma Poznachayut zazvichaj simvolom A Masove chislo Rozmirnist1 displaystyle 1 Simvol velichini LaTeX A displaystyle A Rekomendovana odinicya vimiryuvannya1 1 Ye kilkistyunuklonZagalni vidomostiNuklonne chislo A mozhna znajti cherez viznachennya A Z N de Z ye protonne chislo a N nejtronne chislo yadra Dlya poznachennya nuklonnogo chisla pevnogo nuklida atoma jogo mozhut zapisuvati Abo u viglyadi verhnogo indeksu pered simvolom himichnogo elementa napriklad 3 He abo 235 U Abo u viglyadi chislovogo znachennya do zadnoyi chastini nazvi elementu cherez defis napriklad gelij 3 abo uran 235 Nuklidi z odnakovim nuklonnim chislom nazivayutsya izobarami napriklad izobarami ye nuklidi 3 H ta 3 He abo 14 C ta 14 N i t d Nuklonne chislo ye blizkim do atomnoyi masi nuklidu yaka vimiryuyetsya v atomnih odinicyah masi a o m odnak povnistyu zbigayetsya z neyu tilki dlya vuglecyu 12 oskilki 1 a o m zaraz viznachayetsya yak 1 12 masi atoma 12 C tobto znachennya odnochasno i atomnoyi masi i nuklonnogo chisla dlya nuklida C rivne 12 a v usih inshih vipadkah atomna masa ne ye cilim chislom na vidminu vid nuklonnogo chisla tak nuklonne chislo izotopu hloru inshi movi rivne 35 a jogo atomna masa stanovit lishe 34 96885 a o m Znannya nuklonnogo chisla dozvolyaye priblizno viznachiti masu yadra abo atoma v cilomu po metodu za yakim yaksho vidomo nuklonne chislo to masa M atoma jogo yadra ocinyuyetsya z takogo spivvidnoshennya M A mN de mN 1 67 10 27 kg masa nuklona tobto protona abo nejtrona napriklad do skladu atoma inshi movi jogo yadra vhodit 27 nukloniv 13 protoniv i 14 nejtroniv todi vidpovidno do formuli 27 1 67 10 27 kg jogo masa dorivnyuye 4 5 10 26 kg A yaksho neobhidno otrimati masu yadra z bilshoyu tochnistyu to potribno vrahuvati sho nukloni v yadri pov yazani silami yadernogo tyazhinnya i tomu vidpovidno do znachennya E mc2 masa yadra zmenshuyetsya takozh v masu atoma slid rahuvati sumarnu masu elektroniv na orbitah navkolo jogo yadra Prote vsi ci popravki ne pribilshuyut utochnennya j na 1 Na vidminu vid atomnoyi masi nuklonne chislo cilkom zbigayetsya z barionnim chislom yadra kotre maye vlastivist zberigatisya u vsih vidomih procesah tomu bud yaki radioaktivni rozpadi yaderni reakciyi ne prizvodyat do zmini zagalnoyi sumi nuklonnih chisel yader produktiv rozpadu napriklad pri alfa rozpadi uranu 238 238 92 U 234 90 Th 4 He na pochatku reakciyi v livij chastini nuklonne chislo yadra sho rozpadayetsya rivne 238 a vzhe na kinec reakciyi v pravij chastini dva yadra z masovimi chislami 234 i 4 kotri v sumi i dayut 238 sho vidpovidaye zakonu zberezhennya barionnogo zaryadu Nuklonne chislo mozhe zminyuvatisya vidnosno nuklida sho rozpadayetsya tak vrahovuyuchi te sho nuklonne chislo alfa chastinki yadra geliyu 4 dorivnyuye 4 to alfa rozpad znizhuye jogo na 4 odinici takozh jogo zminyuyut napriklad nejtronnij rozpad protonnij rozpad zahoplennya nejtrona zahoplennya protona A os pri bud yakomu tipi beta rozpadu elektronnij rozpad pozitronnij rozpad elektronne zahoplennya vsi vidi podvijnogo beta rozpadu z nuklida sho rozpadayetsya zavzhdi utvoryuyetsya izobar ce oznachaye sho nuklonne chislo pri bud yakomu beta rozpadi ne zminyuyetsya oskilki v comu procesi vidbuvayetsya lishe peretvorennya deyakih nukloniv yadra z odnogo vidu v inshij protoniv na nejtroni abo navpaki napriklad 14 6 C 14 7 N e n e Gamma rozpad takozh ne zminyuye nuklonne chislo nuklidu Div takozhProtonne chislo Nejtronne chislo Atomna masaPrimitki10 1 3 Quantities and units Part 10 Atomic and nuclear physics 2 ISO 2019 d Track Q85490171d Track Q15028PosilannyaYadernaya fizika v Internete gt Massovoe chislo 24 travnya 2015 u Wayback Machine ros Astronet gt Massovoe chislo 6 bereznya 2016 u Wayback Machine ros DzherelaGlosarij terminiv z himiyi uklad J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Don Veber 2008 738 s ISBN 978 966 335 206 0 Ce nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi