Луїс Сомоса Анастасіо Дебайле (18 листопада 1922 — 13 квітня 1967) — президент Нікарагуа з 29 вересня 1957 по 1 травня 1963.
Луїс Сомоса Дебайле | |
---|---|
Президент Нікарагуа | |
29 вересня 1957 — 1 травня 1963 | |
Попередник | Анастасіо Сомоса Гарсіа |
Наступник | |
| |
Народився | 18 листопада 1922 Леон, Нікарагуа |
Помер | 13 квітня 1967 (44 роки) Манаґуа, Нікарагуа |
Похований | Манаґуа |
Відомий як | політик |
Країна | Нікарагуа |
Alma mater | d |
Політична партія | d |
Батько | Анастасіо Сомоса Гарсіа |
Мати | d |
У шлюбі з | d |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився 18 листопада 1922 року. Навчався в США в університетах Луїзіани, Каліфорнії та Меріленду, інженерній справі. Потім відповідно до сімейної традиції, згідно з якою старший в сімействі отримував президентський пост, а наступний за старшинством — посаду командира Національної гвардії, зайняв відповідно останню посаду.
Зайняв посаду президента після вбивства батька Анастасіо Сомоси Гарсіа. На наступний день після своєї інавгурації 2 травня 1957 року оголосив війну Гондурасу, але незабаром військові дії були припинені за посередництва Організації Американських Держав.
Диктатор
На час його правління припав період загострення політичної ситуації у всьому латиноамериканському регіоні у зв'язку з революцією на Кубі, і конкретно внутрішньополітичного становища в Нікарагуа. Саме під час його правління, в 1961 році, був створений Сандиністський фронт національного визволення. Після закінчення терміну правління, Луїса Сомосу делегували на президентський пост, але балотуватися на новий термін він не став внаслідок слабкого здоров'я; кандидатом від правлячої партії став його молодший брат, Анастасіо Сомоса Дебайле.
З 1958 року в Нікарагуа почалися збройні виступи проти режиму, які посилилися у 1959-1960 роках, після перемоги Кубинської революції.
У травні 1959 року, загін повстанців десантувався в Нікарагуа з кубинських літаків, проте наступного року Луїсу Сомосі, в основному вдалося ліквідувати партизанські угруповання. Спроба «експорту» революції з Куби провалилася. Як крок у відповідь Луїс Сомоса дозволив США влаштувати в Нікарагуа тренувальну базу для кубинських емігрантів «контрас» і використовувати територію країни як плацдарм для вторгнення на Кубу (17 квітня 1961 року, висадка у затоці Кочинос).
У 1962 році у в горах Ріо-Коко, військами Сомоси були розгромлені партизанські загони створеного на рік раніше, «Сандіністського фронту Національного визволення» і в країні настало відносне затишшя, іноді переривається рідкісними рейдами партизан з Гондурасу і експропріаціями, започаткованими сандиністами у відділеннях нікарагуанських банків.
У 1963 році, бажаючи «демократизувати» режим, Луїс Сомоса провів «президентські вибори», провівши в президенти Рене Шика Гуттьєреса, колишнього особистого секретаря свого батька — Анастасіо Сомоси. Сам Луїс Сомоса, фактично продовжував керувати країною. В результаті репресій і антипартизанських операцій, за його правління в Нікарагуа, за оцінними даними загинуло до 90 тис. чоловік.
Луїс Сомоса помер у Манагуа 13 квітня 1967 року від серцевого нападу, через кілька місяців після виборів президента.
Посилання
- Біографія [ 20 листопада 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luyis Somosa Anastasio Debajle 18 listopada 1922 13 kvitnya 1967 prezident Nikaragua z 29 veresnya 1957 po 1 travnya 1963 Luyis Somosa DebajlePrezident Nikaragua29 veresnya 1957 1 travnya 1963Poperednik Anastasio Somosa GarsiaNastupnikNarodivsya 18 listopada 1922 1922 11 18 Leon NikaraguaPomer 13 kvitnya 1967 1967 04 13 44 roki Managua NikaraguaPohovanij ManaguaVidomij yak politikKrayina NikaraguaAlma mater dPolitichna partiya dBatko Anastasio Somosa GarsiaMati dU shlyubi z dNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 18 listopada 1922 roku Navchavsya v SShA v universitetah Luyiziani Kaliforniyi ta Merilendu inzhenernij spravi Potim vidpovidno do simejnoyi tradiciyi zgidno z yakoyu starshij v simejstvi otrimuvav prezidentskij post a nastupnij za starshinstvom posadu komandira Nacionalnoyi gvardiyi zajnyav vidpovidno ostannyu posadu Zajnyav posadu prezidenta pislya vbivstva batka Anastasio Somosi Garsia Na nastupnij den pislya svoyeyi inavguraciyi 2 travnya 1957 roku ogolosiv vijnu Gondurasu ale nezabarom vijskovi diyi buli pripineni za poserednictva Organizaciyi Amerikanskih Derzhav DiktatorNa chas jogo pravlinnya pripav period zagostrennya politichnoyi situaciyi u vsomu latinoamerikanskomu regioni u zv yazku z revolyuciyeyu na Kubi i konkretno vnutrishnopolitichnogo stanovisha v Nikaragua Same pid chas jogo pravlinnya v 1961 roci buv stvorenij Sandinistskij front nacionalnogo vizvolennya Pislya zakinchennya terminu pravlinnya Luyisa Somosu deleguvali na prezidentskij post ale balotuvatisya na novij termin vin ne stav vnaslidok slabkogo zdorov ya kandidatom vid pravlyachoyi partiyi stav jogo molodshij brat Anastasio Somosa Debajle Z 1958 roku v Nikaragua pochalisya zbrojni vistupi proti rezhimu yaki posililisya u 1959 1960 rokah pislya peremogi Kubinskoyi revolyuciyi U travni 1959 roku zagin povstanciv desantuvavsya v Nikaragua z kubinskih litakiv prote nastupnogo roku Luyisu Somosi v osnovnomu vdalosya likviduvati partizanski ugrupovannya Sproba eksportu revolyuciyi z Kubi provalilasya Yak krok u vidpovid Luyis Somosa dozvoliv SShA vlashtuvati v Nikaragua trenuvalnu bazu dlya kubinskih emigrantiv kontras i vikoristovuvati teritoriyu krayini yak placdarm dlya vtorgnennya na Kubu 17 kvitnya 1961 roku visadka u zatoci Kochinos U 1962 roci u v gorah Rio Koko vijskami Somosi buli rozgromleni partizanski zagoni stvorenogo na rik ranishe Sandinistskogo frontu Nacionalnogo vizvolennya i v krayini nastalo vidnosne zatishshya inodi pererivayetsya ridkisnimi rejdami partizan z Gondurasu i ekspropriaciyami zapochatkovanimi sandinistami u viddilennyah nikaraguanskih bankiv U 1963 roci bazhayuchi demokratizuvati rezhim Luyis Somosa proviv prezidentski vibori provivshi v prezidenti Rene Shika Guttyeresa kolishnogo osobistogo sekretarya svogo batka Anastasio Somosi Sam Luyis Somosa faktichno prodovzhuvav keruvati krayinoyu V rezultati represij i antipartizanskih operacij za jogo pravlinnya v Nikaragua za ocinnimi danimi zaginulo do 90 tis cholovik Luyis Somosa pomer u Managua 13 kvitnya 1967 roku vid sercevogo napadu cherez kilka misyaciv pislya viboriv prezidenta PosilannyaBiografiya 20 listopada 2008 u Wayback Machine