Дулябський цвинтар — історичний цвинтар розташований у східному передмісті Тегерану, Іран. Один з найважливіших християнських цвинтарів, складається з п'яти секцій:
- Вірменська апостольська
- Православна (росіяни, грузини та греки)
- Римокатолицька
- Вірменська католицька
- Асирійська (Асирійська східна, Халдейська католицька та Протестантська)
Дулябський цвинтар | |
---|---|
Інформація про цвинтар | |
H G O | |
Країна | Іран[1][2] |
Розташування | d[1][2] d[1][2] |
Відкрито | |
Статус | d[2] і пам'ятка культури[1][2] |
Охоронний статус | d[1][2] |
Площа | 8 гектар |
Дулябський цвинтар Дулябський цвинтар (Іран) | |
Дулябський цвинтар у Вікісховищі |
Історія римокатолицького кладовища
Витоки католицького кладовища Дуляб йдуть з середини 19-го сторіччя. У 1855 році молодий Доктор Андре Луїс Ернест Клокей, особистий лікар Насер Аль-Дін Шаха, помер і був похований серед поля, розташованого в одному з районів Тегерана — Дуляб, недалеко від вірменського кладовища. Ця ділянка повиненна була стати місцем поховання для всіх католиків Тегерана, іноземців та місцевих жителів. Гробниця Доктора Клокея, оздоблену невеликим цегляним куполом, можна побачити й у ці дні.
З моменту їх прибуття в Тегеран в 1862 році отці Лазаристи, єдині католицькі священики в місті, опікувалися кладовищем. В ті часи налічувалося 87 католиків, що живуть в Тегерані, всі з яких були іноземцями або Халдеями. У 1886 році Жозеф Дезіре Tholozan, французький офіцер Почесного легіону і лікар французької місії, придбати землю для кладовища. З того часу кладовище було на службі католицької громади Тегерана, яка ставала численнішою та міжнародною.
У 1942 році приблизно 120 000 польських солдатів та мирних жителів прибули до іранського берегу у Бандар-Анзалі. Вони були випущені з радянського полону і представляли польську армію на Сході під командуванням ргенерала Владислава Андерса. Багато з них були настільки бідними й голодними, що не змогли витримати поневірянь в дорозі, й померли одразу після прибуття до Ірану. Через це, польське посольство придбало половину території кладовища та гідно поховало своїх земляків, які загинули в Тегерані.
У 1943 році вірменська Католицька громада збудувала власне кладовище поруч із «латинським», халдеї зробили те саме 1963 року, і на сьогодні комплекс складається з п'яти частин загальною площею близько 76000 м2. 2000 року цвинтар був внесений до переліку національної культурної спадщини (справа № 2688) іранською організацією культурної спадщини (ICHTO).
Протягом другої половини 20-го сторіччя цвинтар продовжувала обслуговувати католицька громада. В середньому на рік проводилося п'ять поховань. Однак у 1990-х роках міська адміністрація анулювала дозвіл на використання землі як кладовища. Було вирішено, що вже минуло сорок років і могили можуть бути знесені, а територія може бути використана для будівельною метою. Було визначено нове місце для католицького кладовища, і Дуляб, здавалося, був приречений на забуття.
Національні громади представлені на католицькому кладовищі включає: Німеччина, США, Англія, Аргентина, Вірменія, Ассирійці (Іран), Австрія, Бельгія, Іспанія, Естонія, Франція, Греція, Нідерланди, Угорщина, Ірак, Ірландія, Італія, Японія, Латвія, Ліван, Литва, Малайзія, Нова Зеландія, Пакистан, Філіппіни, Португалія, Росія, Швеція, Швейцарія, Сирія, Чехія, Словаччина, Туреччина.
Відомі люди поховані на цвинтарі
- Андре луїс Ернест Клокей (1818—1855) — французький лікар в суді Насер Аль-Дін Шах
- Жозеф Дезіре Толозан (1820—1897) — французький лікар
- Джуліус Гебауер (1846—1895) — членом Австро-Угорської військової місії в Персії
- Альфред Жан Батист Лемер (1842—1907) — французький військовий музикант і композитор
- Граф де Монте-Форте (1878—1916) — австрійський глава поліції Тегеранської
- Мінадора Хоштария (1881—1924) — дружина Акакій Хоштария
- Владислав Городецький (1863—1930) — польський архітектор
- Антуан Севрюгін (1840—1933) — вірмено-іранського фотографа
- Григор Мікеладзе (1898—1955) — грузинський військовий офіцер у імперської іранської армії
- Микола Марков (1882—1957) — російський архітектор
- Ованес Оганян (1896—1960) — режисер, директор першого іранського художнього фільму
Див. також
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- https://iranarchpedia.ir/entry/17937
- . About Doulab. Doulab Cemetery. Архів оригіналу за 4 серпня 2013. Процитовано 8 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 серпня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dulyabskij cvintar istorichnij cvintar roztashovanij u shidnomu peredmisti Tegeranu Iran Odin z najvazhlivishih hristiyanskih cvintariv skladayetsya z p yati sekcij Virmenska apostolska Pravoslavna rosiyani gruzini ta greki Rimokatolicka Virmenska katolicka Asirijska Asirijska shidna Haldejska katolicka ta Protestantska Dulyabskij cvintarInformaciya pro cvintar35 40 34 pn sh 51 28 14 sh d H G OKrayina Iran 1 2 Roztashuvannya d 1 2 d 1 2 Vidkrito 1855Status d 2 i pam yatka kulturi 1 2 Ohoronnij status d 1 2 Plosha 8 gektarDulyabskij cvintarDulyabskij cvintar Iran Dulyabskij cvintar u VikishovishiIstoriya rimokatolickogo kladovishaVitoki katolickogo kladovisha Dulyab jdut z seredini 19 go storichchya U 1855 roci molodij Doktor Andre Luyis Ernest Klokej osobistij likar Naser Al Din Shaha pomer i buv pohovanij sered polya roztashovanogo v odnomu z rajoniv Tegerana Dulyab nedaleko vid virmenskogo kladovisha Cya dilyanka povinenna bula stati miscem pohovannya dlya vsih katolikiv Tegerana inozemciv ta miscevih zhiteliv Grobnicya Doktora Klokeya ozdoblenu nevelikim ceglyanim kupolom mozhna pobachiti j u ci dni Z momentu yih pributtya v Tegeran v 1862 roci otci Lazaristi yedini katolicki svyasheniki v misti opikuvalisya kladovishem V ti chasi nalichuvalosya 87 katolikiv sho zhivut v Tegerani vsi z yakih buli inozemcyami abo Haldeyami U 1886 roci Zhozef Dezire Tholozan francuzkij oficer Pochesnogo legionu i likar francuzkoyi misiyi pridbati zemlyu dlya kladovisha Z togo chasu kladovishe bulo na sluzhbi katolickoyi gromadi Tegerana yaka stavala chislennishoyu ta mizhnarodnoyu U 1942 roci priblizno 120 000 polskih soldativ ta mirnih zhiteliv pribuli do iranskogo beregu u Bandar Anzali Voni buli vipusheni z radyanskogo polonu i predstavlyali polsku armiyu na Shodi pid komanduvannyam rgenerala Vladislava Andersa Bagato z nih buli nastilki bidnimi j golodnimi sho ne zmogli vitrimati poneviryan v dorozi j pomerli odrazu pislya pributtya do Iranu Cherez ce polske posolstvo pridbalo polovinu teritoriyi kladovisha ta gidno pohovalo svoyih zemlyakiv yaki zaginuli v Tegerani U 1943 roci virmenska Katolicka gromada zbuduvala vlasne kladovishe poruch iz latinskim haldeyi zrobili te same 1963 roku i na sogodni kompleks skladayetsya z p yati chastin zagalnoyu plosheyu blizko 76000 m2 2000 roku cvintar buv vnesenij do pereliku nacionalnoyi kulturnoyi spadshini sprava 2688 iranskoyu organizaciyeyu kulturnoyi spadshini ICHTO Protyagom drugoyi polovini 20 go storichchya cvintar prodovzhuvala obslugovuvati katolicka gromada V serednomu na rik provodilosya p yat pohovan Odnak u 1990 h rokah miska administraciya anulyuvala dozvil na vikoristannya zemli yak kladovisha Bulo virisheno sho vzhe minulo sorok rokiv i mogili mozhut buti zneseni a teritoriya mozhe buti vikoristana dlya budivelnoyu metoyu Bulo viznacheno nove misce dlya katolickogo kladovisha i Dulyab zdavalosya buv prirechenij na zabuttya Nacionalni gromadi predstavleni na katolickomu kladovishi vklyuchaye Nimechchina SShA Angliya Argentina Virmeniya Assirijci Iran Avstriya Belgiya Ispaniya Estoniya Franciya Greciya Niderlandi Ugorshina Irak Irlandiya Italiya Yaponiya Latviya Livan Litva Malajziya Nova Zelandiya Pakistan Filippini Portugaliya Rosiya Shveciya Shvejcariya Siriya Chehiya Slovachchina Turechchina Vidomi lyudi pohovani na cvintariAndre luyis Ernest Klokej 1818 1855 francuzkij likar v sudi Naser Al Din Shah Zhozef Dezire Tolozan 1820 1897 francuzkij likar Dzhulius Gebauer 1846 1895 chlenom Avstro Ugorskoyi vijskovoyi misiyi v Persiyi Alfred Zhan Batist Lemer 1842 1907 francuzkij vijskovij muzikant i kompozitor Graf de Monte Forte 1878 1916 avstrijskij glava policiyi Tegeranskoyi Minadora Hoshtariya 1881 1924 druzhina Akakij Hoshtariya Vladislav Gorodeckij 1863 1930 polskij arhitektor Antuan Sevryugin 1840 1933 virmeno iranskogo fotografa Grigor Mikeladze 1898 1955 gruzinskij vijskovij oficer u imperskoyi iranskoyi armiyi Mikola Markov 1882 1957 rosijskij arhitektor Ovanes Oganyan 1896 1960 rezhiser direktor pershogo iranskogo hudozhnogo filmuDiv takozhPrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 https iranarchpedia ir entry 17937 About Doulab Doulab Cemetery Arhiv originalu za 4 serpnya 2013 Procitovano 8 sichnya 2013 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 10 serpnya 2016