Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Комета Хякутаке тимчасове позначення C 1996 B2 довгоперіодична комета яку відкрив 30 січня року японський астроном амато

Комета Хякутаке

Комета Хякутаке

Комета Хякутаке (тимчасове позначення C/1996 B2) — довгоперіодична комета, яку відкрив 30 січня року японський астроном-аматор . У березні 1996 року комета пройшла порівняно близько від Землі (її підхід був одним із максимальних зближень комет із Землею за останні 200 років). Комета була дуже яскравою і її легко можна було побачити неозброєним оком у нічному небі, завдяки чому отримала назву «Велика комета 1996». На деякий час комета Хякутаке затьмарила комету Гейла — Боппа, яка тоді наближалася до внутрішньої області Сонячної системи.

комета Хякутаке
image
Комета Хякутаке 25 березня 1996 року
Відкриття
Першовідкривач:Названа на честь
Дата відкриття:30 січня 1996 року
Альтернативні позначення:C/1996 B2, Велика комета 1996 року
Характеристики орбіти
Епоха:2450161,5
Афелій:4559,75 а.о.
Перигелій:0,230229 а.о.
Велика піввісь орбіти:2279,99 а.о.
Ексцентриситет орбіти:0,999899
Період обертання:17 тис (до 1996 року) — 70 тис/108 тис a (після 1996)
Нахил орбіти:124,9°
Останній перигелій:1 травня 1996 року
Фізичні характеристики

Спостереження за кометою Хякутаке призвело до кількох наукових відкриттів. Найбільше вчених здивувало виявлене вперше рентгенівське випромінювання комети, викликане, ймовірно, взаємодією іонізованого сонячного вітру з нейтральними атомами в комі комети. Крім того, космічний апарат «Улісс» несподівано для всіх перетнув хвіст комети Хякутаке на відстані понад 500 млн км від ядра.

До останнього проходу комети Хякутаке через Сонячну систему її орбітальний період дорівнював 17000 років, але після взаємодії з гравітаційним полем планет-гігантів він збільшився до 70 000 років або й більше.

Хронологія

Відкриття

Комету відкрив 30 січня 1996 року японський астроном-аматор Юдзі Хякутаке. До того моменту він уже кілька років займався пошуком комет, що багато в чому визначило його переїзд до префектури Каґосіма заради темнішого неба сільських районів. Місцем його звичайних спостережень була гора приблизно за 15 км від його будинку. Для огляду зоряного неба він використовував потужний ширококутний з 6 — дюймовими об'єктивами (150 мм) Fujinon 25x150 MT-SX, встановлений на монтуванні.

Ця комета стала другою, яку відкрив Хякутаке. Першу, він відкрив 26 грудня 1995 року, проте потім та не досягла великої яскравості: спостерігати її можна було лише в телескоп. П'ять тижнів по тому, спостерігаючи за C/1995 Y1 і навколишнім простором, він помітив ще одну комету, всього за 4° від тієї ділянки неба, де раніше виявив першу. Згадуючи про свій стан у момент виявлення нової комети, Хякутаке писав:

Чесно кажучи, я був трохи розгублений. Моя реакція була дещо важкою для розуміння, оскільки спочатку я мав намір поїхати [на своє звичайне місце], щоб зробити знімок першої комети. Другу комету я знайшов у тому ж місці, що й першу, поруч з сузір'ями Терезів і Гідри.

Оригінальний текст (англ.)
Actually, I was feeling a bit confused. My reaction was somewhat complicated, since I had originally intended to go to the viewing spot to take a picture of my first comet. I found the second comet in the same area as the first one, near the constellations of Libra and Hydra.

Насилу вірячи у свою удачу, Хякутаке повідомив про відкриття в Національну астрономічну обсерваторію Японії. У той же день відкриття підтвердили незалежні спостерігачі. У момент виявлення комета перебувала на відстані приблизно 2 а. е. від Сонця, маючи видиму зоряну величину 11,0 m і кутовим діаметром 2,5-3 хвилини. Вже після відкриття комети її знайшли на знімку, зробленому 1 січня 1996 року (тобто до того, як її відкрили), коли вона перебувала на відстані 2,4 а. е. від Землі і мала блиск 13,3m.

Перші розрахунки орбіти комети, які виконав керівник Браян Марсден 3 лютого, показали, що 25 березня 1996 комета пройде приблизно на відстані 0,1 а. о. від Землі. Для комет це дуже мала відстань: в минулому столітті лише чотири «хвостаті мандрівниці» проходили ближче: , (7P/Понса — Віннеке), і .

На початок 1996 року яскраві комети не з'являлися майже 20 років: останньою «Великою» була . З середини 1995 року астрономи вже очікували на появу іншої комети, , якій передрікали, що вона порушить цей довгий «безкометний» період у 1997 році. Відкриття комети Хякутаке дало підставу припускати, що вона випередить Хейла — Боппа і стане наступною в низці яскравих комет, якщо тільки її активність збережеться.

Комети, що вперше прилітають в нашу систему з хмари Оорта, нерідко спочатку яскраво «спалахують», але потім їх блиск спадає, як тільки випаровується їхній верхній шар летких речовин. Так, наприклад, сталося з в 1973 році: спочатку вважали, що вона буде дуже яскравою, але комета не виправдала прогнозів, досягнувши лише помірних показників. Вже від самого початку розрахунки орбіти показували, що комета Хякутаке — не «нова», а довгоперіодична: востаннє вона була в Сонячній системі приблизно 17000 років тому, причому вона наближалася до Сонця не один раз. Ці дані вказували на те, що яскравість C/1996 B2 не зазнаватиме різких змін, і що поява комети буде дуже пам'ятною подією.

Прохід комети повз Землю

image
Орбіта комети Хякутаке при її наближенні до Землі.
image
Комета у вечірньому небі при її максимальному наближенні до Землі 25 березня 1996 року.

До середини лютого комета досягла яскравості 8,5m, і її стало можливим спостерігати в невеликі біноклі, а до кінця лютого — вже побачити неозброєним оком. До середини березня вона все ще була не надто помітною, досягнувши лише 4-й зоряної величини і маючи хвіст завдовжки 5°. Однак чим ближче комета підходила до Землі, тим швидше зростали її яскравість, діаметр коми і довжина хвоста. Так, якщо 13 березня кутовий діаметр коми C/1996 B2 оцінювався у 20 хвилин, то 19 березня він перевищив 1°, що вдвічі більше, ніж видимий діаметр Місяця. До 24 березня комета стала одним з найяскравіших об'єктів нічного неба, а довжина її хвоста була вже 35°. Комета мала примітний синювато-зелений колір.

25 березня комета Хякутаке максимально наблизилася до Землі (0,1018 а. о. = 15,2 млн км). Комета рухалася настільки швидко (близько 50 км/с), що її рух можна було помітити всього за кілька хвилин спостереження зоряного неба; за 30 хвилин вона покривала відстань, яка дорівнювала повному діаметру Місяця (0,5°). Спостерігачі повідомляли, що її яскравість дорівнює 0-й зоряній величині, а довжина хвоста виросла до 80° (абсолютний рекорд відомого розміру хвоста комети). Її кома, що перебувала тоді майже в зеніті для спостерігачів середніх північних широт, досягала приблизно 1,5-2° у діаметрі (тобто приблизно 3-4 повних діаметра Місяця). Навіть неозброєним оком можна було легко побачити, що голова комети має зеленуватий колір (наслідок сильної емісії C2).

Під час проходження комети поруч із Землею жителі північної півкулі мали змогу спостерігати її всю ніч, оскільки через свій великий нахил видима траєкторія комети Хякутаке пролягала по навколополярних сузір'ях. Такі умови спостереження для комет незвичні: найяскравіші комети XX століття доводилося спостерігати під час сутінок, а більшість інших комет відкриваються поблизу Сонця в так званій «зоні Еверхарт».

На відміну від інших «Великих» комет, зокрема, тієї ж (комети Гейла — Боппа), поява якої відбулася наступного 1997 року, C/1996 B2 стала помітною саме завдяки своєму зближенню з Землею, а не через свої розміри, внаслідок цього вона була яскравою лише кілька днів. Крім того, в деяких країнах Європи (зокрема, Англії) через несприятливі погодні умови в березні 1996 її спостереження було сильно утруднене.

Перигелій і шлях після нього

image
Орбіта комети при її наближенні до Сонця.

Після близького підходу до Землі блиск комети впав до 2-ї величини, і тримався біля цього значення поблизу перигелію (1 травня 1996 року), після чого продовжив спадати. На додачу до іонного хвоста, який можна було спостерігати раніше, у комети з'явився пиловий хвіст. Щоправда, тепер уже її близькість до Сонця ускладнювала спостереження. Вивчення комети під час проходження перигелію тривало за допомогою супутника SOHO, який в цей же час зареєстрував великий викид корональних мас. Відстань між кометою і Сонцем тоді становила 0,23 а. о..

Після проходження перигелію комета Хякутаке швидко втрачала яскравість, і до кінця травня стала недоступною неозброєному оку. Тепер комета перемістилася в південну півкулю, але таких широких досліджень, як раніше, вже не проводили. Останнє з відомих спостережень зроблено 2 листопада 1996 року.

Наукові результати

Орбіта

Орбіта комети Хякутаке має низку особливостей. Крім того, що траєкторія комети дозволила їй зблизитися з Землею, виявлено ще один незвичайний факт: площина орбіти комети має нахил 125°, тобто розташована майже перпендикулярно до площини екліптики. Цей факт, а також довгий період комети вказують на те, що вона утворилася в хмарі Оорта, а не в поясі Койпера.

Початковий період обертання комети навколо Сонця за оцінками становив 17 000 років, але в 1996 році на орбіту комети сильно вплинула гравітація планет-гігантів, і нині час повернення комети оцінюють від 70 000 до 110000 років. При цьому точка максимального віддалення від Сонця (афелій) розташована за 4560 а. о. (або 0,072 св. р.).

Прохід космічного апарату через хвіст комети

image
Космічний апарат «Улісс», який перетнув хвіст комети 1 травня 1996 року

1 травня 1996 року сталася подія, яку не передбачали вчені: дослідницький апарат «Улісс» пройшов через хвіст комети Хякутаке. Тоді він перебував на відстані 3,73 а. о. від Сонця, а кут нахилу до екліптики становив близько 45°. Свідоцтва про зустріч не були виявлені аж до 1998 року. Група астрономів, що вивчали архівні дані з Улісса, звернула увагу на різке підвищення рівня протонів, а також зміни сили і напряму магнітного поля навколо апарата під час польоту. Це означало, що Улісс перетнув слід якогось об'єкта, передбачали, що комети.

З'ясуванням, що це був за об'єкт, зайнялися 2000 року дві незалежні групи вчених. Група, що займається магнітними вимірами, виходила з того, що такі зміни магнітного поля схожі з явищами, які, як вважають, відбуваються в іонних хвостах комет. Не виявивши зареєстрованих комет поблизу Улісса, група розширила пошуки. Незабаром вона з'ясувала, що 23 квітня 1996 року Хякутаке перетнула орбітальну площину апарату, перебуваючи на відстані 500 млн км від нього. Під дією сонячного вітру зі швидкістю близько 750 км/с зміщення хвоста до точки зустрічі з апаратом зайняло б якраз 8 днів. На підставі даних Улісса було також встановлено, що джерело сліду перебувало в площині орбіти комети Хякутаке.

Водночас інша група, працюючи над даними з іонного спектрометра Улісса, встановила різкий стрибок рівня іонів. Відносно високий вміст хімічних елементів означав, що джерело точно було кометою. Завдяки зустрічі з Уліссом було встановлено, що довжина хвоста цієї комети становила, принаймні, 570 млн км (3,8 а. о.). Це майже вдвічі більше, ніж попередній рекорд у 2 а. о., що належить хвосту .

Склад

Зроблені з Землі спостереження виявили наявність різних сполук вуглеводнів, азоту і сірки, зокрема, ціаністого (HCN) та (HNC) водню, H13CN, ізоціанової кислоти (HNCO), чадного газу (CO), метилового спирту (CH3OH), формальдегіду (H2CO), моносульфіду вуглецю (CS), сірководню (H2S). Вперше для комет були виявлені органічні гази — етан (C2H6) і метан (CH4). Хімічний аналіз показав, що відносний вміст останніх був приблизно рівним. Це вказує на те, що комета народилася в міжзоряному просторі далеко від Сонця, випромінювання якого випарувало б ці леткі сполуки. Крижані маси комети Хякутаке, напевно, сформувалися при температурі 20 К або менше. Найімовірніше, «рідне» для комети середовище було щільніше, ніж звичайна міжзоряна хмара.

Спектроскопічними методами визначено вміст у кризі комети дейтерію. Виявлено, що відношення D/H (дейтерію до водню) дорівнює приблизно 3,0× 10-4, тоді як в океанах на Землі воно становить лише 1,6× 10-4. Існує теорія, згідно з якою основним джерелом води на Землі були комети, що на неї впали, але наведене вище відношення D/H, виявлене в кометах Хякутаке, (Гейла — Боппа) і Галлея, дає підстави сумніватися в ній.

Рентгенівське випромінювання

image
Рентгенівське випромінювання комети Хякутаке, за даними апарату ROSAT.

Однією з найбільших несподіванок, які принесла комета Хякутаке, було дуже сильне рентгенівське випромінювання. Його зафіксував апарат ROSAT 27 березня 1996 року. Таке випромінювання в комет виявлено вперше, проте незабаром астрономи переконалися, що його має майже кожна комета. Найсильніше випромінювання виходило з голови комети від «сонячної» сторони.

Передбачають, що причиною подібного явища слугує комбінація двох процесів. Велику роль відіграє взаємодія між зарядженими частинками сонячного вітру і речовиною, що випаровується з ядра комети. Хоча в інших космічних об'єктів (наприклад, у Місяця) і було відмічено явище відбиття сонячних рентгенівських променів, прості розрахунки показують, що, навіть за умови найвищого коефіцієнту відбиття в молекул або частинок пилу, неможливо пояснити настільки сильне випромінювання, тоді як «атмосфера» комети Хякутаке досить тонка і розріджена. Спостереження комети за допомогою орбітальної рентгенівської обсерваторії «Чандра» у 2000 році дозволили встановити, що основною причиною рентгенівського випромінювання був обмін зарядами при зіткненні високоактивних іонів оксиду вуглецю і азоту в сонячному вітрі з нейтральними молекулами води, кисню і водню в комі.

Ядро комети і його активність

image
Область біля ядра комети Хякутаке, телескоп «Хаббл». Видно відділення деяких фрагментів.

Радіолокаційні спостереження в обсерваторії Аресібо показали, що ядро ​​комети Хякутаке становило близько 2 км в поперечнику і було оточене «роєм» частинок розміром з гальку, що викидаються зі швидкістю кілька метрів за секунду. Ці виміри підтверджувалися висновками, зробленими на підставі інфрачервоних і радіоспостережень.

Малий розмір ядра (для порівняння, ядро ​​комети Галлея має близько 15 км у поперечнику, комети Хейла — Боппа — близько 40 км) при великій яскравості самої комети означає, що ядро ​​має бути дуже активним. Більшість комет виділяють речовину лише на певних ділянках своїй поверхні, але схоже, що в комети Хякутаке був активний весь (або майже весь) поверхневий шар. На початку березня швидкість виділення пилу дорівнювала 2 т/с, а при наближенні комети до перигелію збільшилася в 150 разів. Водночас швидкість самого викиду збільшилася з 50 м/с до 500 м/с.

Спостереження за викидом речовини дозволили астрономам встановити швидкість обертання ядра комети. Було відзначено, що, проходячи повз Землю, комета викидала велику масу речовини з періодом 6,23 години. Схоже, але менше виверження, яке відбувалося з тією ж частотою, підтвердило, що це і був період обертання ядра комети.

Спадщина комети

image
Комета Хякутаке — знімок з Обсерваторії Ноймюнстера.

Після того, як стало ясно, що Хякутаке пройде близько від Землі, в деяких таблоїдах з'явилися повідомлення про те, що комета насправді вріжеться в Землю. Видання «Weekly World News» назвало відкриту комету «кометою Судного дня», переплутавши, втім, майже всі подробиці її виявлення. Тим не менш, реакція мас на Хякутаке все ж була більш спокійною, ніж на ту ж Хейла — Боппа роком пізніше.

Про комету Хякутаке згадано в деяких художніх фільмах. Головна героїня мелодрами 2002 року «Пам'ятна прогулянка» (англ. A Walk to Remember), яку зняв , збиралася зібрати телескоп, щоб побачити цю комету, це бажання виконує її молодий чоловік ближче до кінця фільму. В одній зі сцен фільму «Ураган» члени сім'ї Кваріні шукають комету на небі.

Комету не обійшли увагою і астрологи. Наприклад, про неї згадує Павло Глоба у своїй книзі «Вчення древніх аріїв», де присвячує їй главу під назвою «Комета Спасителя».

1997 року студія Cyanogen Productions зняла про комету Хякутаке документальний фільм «Comet Odyssey: Comet Hyakutake Brought to Life with Time Lapse Movies».

Примітки

  1. Прізвище астронома й назву комети часто помилково транслітерують з англійської як «Хіякутаке», «Хіакутаке», і навіть «Хайекутейк». Див. Система Поліванова.
  2. 0,1 а. о. = 15 млн км або 40 відстаней від Землі до Місяця.
  3. для порівняння, радіус орбіти Меркурія — 0,39 а. о.
  4. оцінки довжини хвоста комети 1843 року варіюються, але не перевищують 2,2 а. о.
  5. в тексті книги деякі факти про комету неправильні; зокрема, там йдеться про те, що період комети дорівнює 2000 рокам

Джерела:

  1. JPL Small-Body Database Browser: C/1996 B2 (Hyakutake). NASA. Архів оригіналу за 7 лютого 2013. Процитовано 4 лютого 2013.
  2. Bortle J. E. (1998). The Bright-Comet Chronicles (англ.). W. R. Brooks Observatory. Архів оригіналу за 28 квітня 2012. Процитовано 4 квітня 2012.
  3. Yeomans D. K. (2007-04). Great Comets in History (англ.). Jet Propulsion Laboratory/California Institute of Technology. Архів оригіналу за 28 квітня 2012. Процитовано 24 січня 2013.
  4. Bingham R., Dawson J. M., Shapiro V. D., Mendis D. A., Kellett B. J. Generation of X-rays from Comet C/Hyakutake 1996 B2 // Science. — 1997. — Т. 275. — С. 49-51. — DOI:10.1126/science.275.5296.49.
  5. Mumma M. J., DiSanti M. A., dello Russo N., Fomenkova M., Magee-Sauer K., Kaminski C. D., Xie D. X. Detection of Abundant Ethane and Methane, Along with Carbon Monoxide and Water, in Comet C/1996 B2 Hyakutake: Evidence for Interstellar Origin // Science. — 1996. — Vol. 272. — P. 1310-1314. — Bibcode:1996Sci...272.1310M. — DOI:10.1126/science.272.5266.1310.
  6. Gloeckler G., Geiss J., Schwadron N. A., Fisk L. A., Zurbuchen T. H., Ipavich F. M., von Steiger R., Balsiger H., Wilken B. Interception of comet Hyakutake's ion tail at a distance of 500 million kilometres // Nature. — 2000. — Т. 404. — С. 576-578. — ISSN 0028-0836. — Bibcode:2000Natur.404..576G. — DOI:10.1038/35007015. — PMID 10766234 .
  7. James N. D. Comet C/1996 B2 (Hyakutake): The Great Comet of 1996 // Journal of the British Astronomical Association. — Vol. 108. — P. 157-171. — Bibcode:1998JBAA..108..157J.
  8. Kronk G. W. C/1996 B2 (Hyakutake). Cometography.com. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 24 січня 2013.
  9. Hyakutake Y. (26 березня 1996). How Comet Hyakutake B2 Was Discovered: Press Statement by Mr. Yuji Hyakutake Discoverer of Comet Hyakutake. NASA. Архів оригіналу за 2 лютого 2013. Процитовано 29 січня 2013.
  10. Yuji Hyakutake (1950—2002) | Sky & Telescope. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 грудня 2015.
  11. Hyakutake Y. (1996-04). How Comet Hyakutake B2 Was Discovered. NASA. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 24 січня 2013.
  12. Green D. W. E. (20 листопада 1996). Press Information Sheet: Comet C/1996 B2 (Hyakutake). Harvard-Smithsonian Center for Astrophysics/IAU Central Bureau for Astronomical Telegrams. Архів оригіналу за 2 лютого 2013. Процитовано 29 січня 2013.
  13. Marsden B. G. (3 лютого 1996). IAUC 6303: C/1996 B2 (англ.). Harvard-Smithsonian Center for Astrophysics/IAU Central Bureau for Astronomical Telegrams. Архів оригіналу за 2 лютого 2013. Процитовано 29 січня 2013.
  14. Minter A. H., Langston G. 8.35 and 14.35 GHz Continuum Observations of Comet Hyakutake C/1996 B2 // Astrophysical Journal Letter. — 1996. — Т. 467. — С. L37–L40. — Bibcode:1996ApJ...467L..37M. — DOI:10.1086/310192.
  15. Astronomers Prepare for a Rare Event: Comet Hyakutake to Approach the Earth in Late March 1996 (англ.). European Southern Observatory. 16 лютого 1996. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 26 січня 2013.
  16. Closest Approaches to the Earth by Comets (англ.). IAU Minor Planet Center. Архів оригіналу за 2 лютого 2013. Процитовано 26 січня 2013.
  17. Comet Hyakutake. Imperial College London. 6 квітня 2000. Архів оригіналу за 7 лютого 2013. Процитовано 1 лютого 2013.
  18. Bishop R. Seven Bright Comets // Journal of the Royal Astronomical Society of Canada. — 1997. — Т. 91. — С. 159-160. — Bibcode:1997JRASC..91..159B.
  19. Чурюмов К. И. Кометы и их наблюдение. — М. : Наука, 1980. — 75 000 прим.
  20. Kronk G. W. Comet Hysteria and the Millennium: A Commentary. Cometography.com. Архів оригіналу за 7 лютого 2013. Процитовано 1 лютого 2013.
  21. Powell M. J. (2001-10). Hale-Bopp: The Great Comet of 1997 (англ.). Aenigmatis. Архів оригіналу за 7 лютого 2013. Процитовано 2 лютого 2013.
  22. Немиров Р., Боннелл Дж. (17 травня 1996). Комета Хіякутаке і сонячний спалах. Астронет/NASA. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 29 січня 2013.(рос.)
  23. Nakano S. (6 травня 2002). OAA computing section circular NK 838. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 26 січня 2013.
  24. Hale-Bopp and Hyakutake. Doomsday Asteroid (англ.). PBS/WGBH Science Unit. 1997. Архів оригіналу за 7 лютого 2013. Процитовано 1 лютого 2013.
  25. Рекордний хвіст: Три зустрічі під Сонцем. Популярна механіка. 25 жовтня 2007. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 26 січня 2013.(рос.)
  26. Comet Hyakutake makes a mark on Ulysses. PhysicsWorld. 6 квітня 2000. Архів оригіналу за 2 лютого 2013. Процитовано 29 січня 2013.
  27. Ulysses's Hyakutake Encounter (англ.). The Space and Atmospheric Physics Group, Physics Department, Imperial College, London. Архів оригіналу за 7 лютого 2013. Процитовано 5 лютого 2013.
  28. Jones G. H., Balogh A., Horbury T. S. Identification of comet Hyakutake's extremely long ion tail from magnetic field signatures // Nature. — 2000. — Т. 404. — С. 574-576. — Bibcode:2000Natur.404..574J. — DOI:10.1038/35007011. — PMID 10766233 .
  29. Meech K. (21 лютого 2011). 1997 Apparition of Comet Hale-Bopp. Historical Comet Observations. Solar System Exploration (англ.). NASA. Архів оригіналу за 7 лютого 2013. Процитовано 5 лютого 2013.
  30. Kronk G. W. (5 листопада 1995). The Comet Primer (англ.). Cometography.com. Архів оригіналу за 7 лютого 2013. Процитовано 5 лютого 2013.
  31. Lis D. C., Keene J., Young K., Phillips T. G., Bockelée-Morvan D., Crovisier J., Schilke P., Goldsmith P. F., Bergin E. A. Spectroscopic Observations of Comet C/1996 B2 (Hyakutake) with the Caltech Submillimeter Observatory // Icarus. — 1997. — Т. 130. — С. 355–372. — DOI:10.1006/icar.1997.5833.
  32. Biver N., Bockelée-Morvan D., Crovisier J., Davies J. K., Matthews H. E., Wink J. E., Rauer H., Colom P., Dent W. R. F., Despois D., Moreno R., Paubert G., Jewitt D., Senay M. Spectroscopic Monitoring of Comet C/1996 B2 (Hyakutake) with the JCMT and IRAM Radio Telescopes // The Astronomical Journal. — 1999. — Т. 118. — С. 1850-1872. — DOI:10.1086/301033.
  33. Bockelee-Morvan D., Gautier D., Lis D. C., Young K., Keene J., Phillips T., Owen T., Crovisier J., Goldsmith P. F., Bergin E. A., Despois D., Wootten A. Deuterated Water in Comet C/1996 B2 (Hyakutake) and Its Implications for the Origin of Comets // Icarus. — 1998. — Т. 133. — С. 147-162. — Bibcode:1998Icar..133..147B. — DOI:10.1006/icar.1998.5916.
  34. Delsemme A. H. 1999 Kuiper Prize Lecture: Cometary Origin of the Biosphere // Icarus. — 2000. — Т. 146. — С. 313-325. — Bibcode:2000Icar..146..313D. — DOI:10.1006/icar.2000.6404.
  35. Laufer D., Notesco G., Bar-Nuna A., Owen T. From the Interstellar Medium to Earth's Oceans via Comets—An Isotopic Study of HDO/H2O. — 1999. — Т. 140. — С. 446-450. — Bibcode:1999Icar..140..446L. — DOI:10.1006/icar.1999.6140.
  36. Notesco G., Bar-Nun A., Owen T. Gas trapping in water ice at very low deposition rates and implications for comets // Icarus. — Т. 162. — С. 183-189. — Bibcode:2003Icar..162..183N. — DOI:10.1016/S0019-1035(02)00059-3.
  37. Немиров Р., Боннелл Дж. (11 квітня 1996). Неожиданные рентгеновские лучи от кометы Хиякутаке. Astronomy Picture of the Day. Астронет/NASA. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 29 січня 2013.
  38. Glanz J. Comet Hyakutake Blazes in X-rays // Science. — 1996. — Т. 272. — С. 194. — Bibcode:1996Sci...272..194G. — DOI:10.1126/science.272.5259.194.
  39. Lisse C. M., Dennerl K., Englhauser J., Harden M., Marshall F. E., Mumma M. J., Petre R., Pye J. P., Ricketts M. J., Schmitt J., Trümper J., West R. G. Discovery of X-ray and Extreme Ultraviolet Emission from Comet C/Hyakutake 1996 B2 // Science. — 1996. — Т. 274. — С. 205-209. — DOI:10.1126/science.274.5285.205.
  40. Немиров Р., Боннелл Дж. (1 серпня 2000). Рентгеновское излучение кометы LINEAR. Астронет/NASA. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 29 січня 2013.
  41. Sarmecanic J., Fomenkova M., Jones B., Lavezzi T. Constraints on the Nucleus and Dust Properties from Mid-Infrared Imaging of Comet Hyakutake // Astrophysical Journal Letters. — 1997. — Т. 483. — С. L69. — Bibcode:1997ApJ...483L..69S. — DOI:10.1086/310726.
  42. Lisse C. M., Fernández Y. R., Kundu A., A'Hearn M. F., Dayal A., Deutsch L. K., Fazio G. G., Hora J. L., Hoffmann W. F. The Nucleus of Comet Hyakutake (C/1996 B2) // Icarus. — 1999. — Т. 140. — С. 189-204. — Bibcode:1999Icar..140..189L. — DOI:10.1006/icar.1999.6131.
  43. Fulle M., Mikuz H., Bosio S. Dust environment of Comet Hyakutake 1996B2 // Astronomy and Astrophysics. — 1997. — Vol. 324. — P. 1197-1205. — Bibcode:1997A&A...324.1197F.
  44. Jewitt D. C., Matthews H. E. Submillimeter Continuum Observations of Comet Hyakutake (1996 B2) // Astronomical Journal. — 1997. — Т. 113. — С. 1145-1151. — Bibcode:1997AJ....113.1145J. — DOI:10.1086/118333.
  45. Schleicher D. G., Millis R. L., Osip D. J., Lederer S. M. Activity and the Rotation Period of Comet Hyakutake (1996 B2) // Icarus. — 1998. — Т. 131. — С. 233-244. — Bibcode:1998Icar..131..233S. — DOI:10.1006/icar.1997.5881.
  46. A Walk to Remember — Quotes. Subzin. Архів оригіналу за 7 лютого 2013. Процитовано 1 лютого 2013.
  47. Отрывок из фильма "A Walk to Remember". FlickClip. Архів оригіналу за 7 лютого 2013. Процитовано 1 лютого 2013.
  48. Il ciclone. Astrocultura, UAI. 2003. Архів оригіналу за 7 лютого 2013. Процитовано 1 лютого 2013.
  49. Глоба П. Учение Древних Ариев. — М. : Эксмо, 2007. — .
  50. Susick G. (1997-04). Comet Odyssey Video. AstroNotes (англ.). Ottawa Centre, RASC. Архів оригіналу за 7 лютого 2013. Процитовано 1 лютого 2013.

Посилання

  • C/1996 B2 (Хякутаке). Cometography.com. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 12 травня 2008.
  • Комета Хякутаке: Велика комета 1996 ріка. JPL/NASA. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 12 травня 2008.
  • 1020 фотографій комети Хякутаке. JPL/NASA. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 12 травня 2008.
  • Орбіта комети Хякутаке. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 12 травня 2008.
  • Крива блиску комети C/1996 B2. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 12 травня 2008.
  • Comet Hyakutake The Movie (англ.). YouTube. 29 липня 2011. Архів оригіналу за 7 грудня 2015. Процитовано 1 лютого 2013.


image Це незавершена стаття про комету.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kometa Hyakutake timchasove poznachennya C 1996 B2 dovgoperiodichna kometa yaku vidkriv 30 sichnya roku yaponskij astronom amator U berezni 1996 roku kometa projshla porivnyano blizko vid Zemli yiyi pidhid buv odnim iz maksimalnih zblizhen komet iz Zemleyu za ostanni 200 rokiv Kometa bula duzhe yaskravoyu i yiyi legko mozhna bulo pobachiti neozbroyenim okom u nichnomu nebi zavdyaki chomu otrimala nazvu Velika kometa 1996 Na deyakij chas kometa Hyakutake zatmarila kometu Gejla Boppa yaka todi nablizhalasya do vnutrishnoyi oblasti Sonyachnoyi sistemi kometa HyakutakeKometa Hyakutake 25 bereznya 1996 rokuVidkrittyaPershovidkrivach Nazvana na chestData vidkrittya 30 sichnya 1996 rokuAlternativni poznachennya C 1996 B2 Velika kometa 1996 rokuHarakteristiki orbitiEpoha 2450161 5Afelij 4559 75 a o Perigelij 0 230229 a o Velika pivvis orbiti 2279 99 a o Ekscentrisitet orbiti 0 999899Period obertannya 17 tis do 1996 roku 70 tis 108 tis a pislya 1996 Nahil orbiti 124 9 Ostannij perigelij 1 travnya 1996 rokuFizichni harakteristiki Sposterezhennya za kometoyu Hyakutake prizvelo do kilkoh naukovih vidkrittiv Najbilshe vchenih zdivuvalo viyavlene vpershe rentgenivske viprominyuvannya kometi viklikane jmovirno vzayemodiyeyu ionizovanogo sonyachnogo vitru z nejtralnimi atomami v komi kometi Krim togo kosmichnij aparat Uliss nespodivano dlya vsih peretnuv hvist kometi Hyakutake na vidstani ponad 500 mln km vid yadra Do ostannogo prohodu kometi Hyakutake cherez Sonyachnu sistemu yiyi orbitalnij period dorivnyuvav 17000 rokiv ale pislya vzayemodiyi z gravitacijnim polem planet gigantiv vin zbilshivsya do 70 000 rokiv abo j bilshe HronologiyaVidkrittya Kometu vidkriv 30 sichnya 1996 roku yaponskij astronom amator Yudzi Hyakutake Do togo momentu vin uzhe kilka rokiv zajmavsya poshukom komet sho bagato v chomu viznachilo jogo pereyizd do prefekturi Kagosima zaradi temnishogo neba silskih rajoniv Miscem jogo zvichajnih sposterezhen bula gora priblizno za 15 km vid jogo budinku Dlya oglyadu zoryanogo neba vin vikoristovuvav potuzhnij shirokokutnij z 6 dyujmovimi ob yektivami 150 mm Fujinon 25x150 MT SX vstanovlenij na montuvanni Cya kometa stala drugoyu yaku vidkriv Hyakutake Pershu vin vidkriv 26 grudnya 1995 roku prote potim ta ne dosyagla velikoyi yaskravosti sposterigati yiyi mozhna bulo lishe v teleskop P yat tizhniv po tomu sposterigayuchi za C 1995 Y1 i navkolishnim prostorom vin pomitiv she odnu kometu vsogo za 4 vid tiyeyi dilyanki neba de ranishe viyaviv pershu Zgaduyuchi pro svij stan u moment viyavlennya novoyi kometi Hyakutake pisav Chesno kazhuchi ya buv trohi rozgublenij Moya reakciya bula desho vazhkoyu dlya rozuminnya oskilki spochatku ya mav namir poyihati na svoye zvichajne misce shob zrobiti znimok pershoyi kometi Drugu kometu ya znajshov u tomu zh misci sho j pershu poruch z suzir yami Tereziv i Gidri Originalnij tekst angl Actually I was feeling a bit confused My reaction was somewhat complicated since I had originally intended to go to the viewing spot to take a picture of my first comet I found the second comet in the same area as the first one near the constellations of Libra and Hydra Nasilu viryachi u svoyu udachu Hyakutake povidomiv pro vidkrittya v Nacionalnu astronomichnu observatoriyu Yaponiyi U toj zhe den vidkrittya pidtverdili nezalezhni sposterigachi U moment viyavlennya kometa perebuvala na vidstani priblizno 2 a e vid Soncya mayuchi vidimu zoryanu velichinu 11 0 m i kutovim diametrom 2 5 3 hvilini Vzhe pislya vidkrittya kometi yiyi znajshli na znimku zroblenomu 1 sichnya 1996 roku tobto do togo yak yiyi vidkrili koli vona perebuvala na vidstani 2 4 a e vid Zemli i mala blisk 13 3m Pershi rozrahunki orbiti kometi yaki vikonav kerivnik Brayan Marsden 3 lyutogo pokazali sho 25 bereznya 1996 kometa projde priblizno na vidstani 0 1 a o vid Zemli Dlya komet ce duzhe mala vidstan v minulomu stolitti lishe chotiri hvostati mandrivnici prohodili blizhche 7P Ponsa Vinneke i Na pochatok 1996 roku yaskravi kometi ne z yavlyalisya majzhe 20 rokiv ostannoyu Velikoyu bula Z seredini 1995 roku astronomi vzhe ochikuvali na poyavu inshoyi kometi yakij peredrikali sho vona porushit cej dovgij bezkometnij period u 1997 roci Vidkrittya kometi Hyakutake dalo pidstavu pripuskati sho vona viperedit Hejla Boppa i stane nastupnoyu v nizci yaskravih komet yaksho tilki yiyi aktivnist zberezhetsya Kometi sho vpershe prilitayut v nashu sistemu z hmari Oorta neridko spochatku yaskravo spalahuyut ale potim yih blisk spadaye yak tilki viparovuyetsya yihnij verhnij shar letkih rechovin Tak napriklad stalosya z v 1973 roci spochatku vvazhali sho vona bude duzhe yaskravoyu ale kometa ne vipravdala prognoziv dosyagnuvshi lishe pomirnih pokaznikiv Vzhe vid samogo pochatku rozrahunki orbiti pokazuvali sho kometa Hyakutake ne nova a dovgoperiodichna vostannye vona bula v Sonyachnij sistemi priblizno 17000 rokiv tomu prichomu vona nablizhalasya do Soncya ne odin raz Ci dani vkazuvali na te sho yaskravist C 1996 B2 ne zaznavatime rizkih zmin i sho poyava kometi bude duzhe pam yatnoyu podiyeyu Prohid kometi povz Zemlyu Orbita kometi Hyakutake pri yiyi nablizhenni do Zemli Kometa u vechirnomu nebi pri yiyi maksimalnomu nablizhenni do Zemli 25 bereznya 1996 roku Do seredini lyutogo kometa dosyagla yaskravosti 8 5m i yiyi stalo mozhlivim sposterigati v neveliki binokli a do kincya lyutogo vzhe pobachiti neozbroyenim okom Do seredini bereznya vona vse she bula ne nadto pomitnoyu dosyagnuvshi lishe 4 j zoryanoyi velichini i mayuchi hvist zavdovzhki 5 Odnak chim blizhche kometa pidhodila do Zemli tim shvidshe zrostali yiyi yaskravist diametr komi i dovzhina hvosta Tak yaksho 13 bereznya kutovij diametr komi C 1996 B2 ocinyuvavsya u 20 hvilin to 19 bereznya vin perevishiv 1 sho vdvichi bilshe nizh vidimij diametr Misyacya Do 24 bereznya kometa stala odnim z najyaskravishih ob yektiv nichnogo neba a dovzhina yiyi hvosta bula vzhe 35 Kometa mala primitnij sinyuvato zelenij kolir 25 bereznya kometa Hyakutake maksimalno nablizilasya do Zemli 0 1018 a o 15 2 mln km Kometa ruhalasya nastilki shvidko blizko 50 km s sho yiyi ruh mozhna bulo pomititi vsogo za kilka hvilin sposterezhennya zoryanogo neba za 30 hvilin vona pokrivala vidstan yaka dorivnyuvala povnomu diametru Misyacya 0 5 Sposterigachi povidomlyali sho yiyi yaskravist dorivnyuye 0 j zoryanij velichini a dovzhina hvosta virosla do 80 absolyutnij rekord vidomogo rozmiru hvosta kometi Yiyi koma sho perebuvala todi majzhe v zeniti dlya sposterigachiv serednih pivnichnih shirot dosyagala priblizno 1 5 2 u diametri tobto priblizno 3 4 povnih diametra Misyacya Navit neozbroyenim okom mozhna bulo legko pobachiti sho golova kometi maye zelenuvatij kolir naslidok silnoyi emisiyi C2 Pid chas prohodzhennya kometi poruch iz Zemleyu zhiteli pivnichnoyi pivkuli mali zmogu sposterigati yiyi vsyu nich oskilki cherez svij velikij nahil vidima trayektoriya kometi Hyakutake prolyagala po navkolopolyarnih suzir yah Taki umovi sposterezhennya dlya komet nezvichni najyaskravishi kometi XX stolittya dovodilosya sposterigati pid chas sutinok a bilshist inshih komet vidkrivayutsya poblizu Soncya v tak zvanij zoni Everhart Na vidminu vid inshih Velikih komet zokrema tiyeyi zh kometi Gejla Boppa poyava yakoyi vidbulasya nastupnogo 1997 roku C 1996 B2 stala pomitnoyu same zavdyaki svoyemu zblizhennyu z Zemleyu a ne cherez svoyi rozmiri vnaslidok cogo vona bula yaskravoyu lishe kilka dniv Krim togo v deyakih krayinah Yevropi zokrema Angliyi cherez nespriyatlivi pogodni umovi v berezni 1996 yiyi sposterezhennya bulo silno utrudnene Perigelij i shlyah pislya nogo Orbita kometi pri yiyi nablizhenni do Soncya Pislya blizkogo pidhodu do Zemli blisk kometi vpav do 2 yi velichini i trimavsya bilya cogo znachennya poblizu perigeliyu 1 travnya 1996 roku pislya chogo prodovzhiv spadati Na dodachu do ionnogo hvosta yakij mozhna bulo sposterigati ranishe u kometi z yavivsya pilovij hvist Shopravda teper uzhe yiyi blizkist do Soncya uskladnyuvala sposterezhennya Vivchennya kometi pid chas prohodzhennya perigeliyu trivalo za dopomogoyu suputnika SOHO yakij v cej zhe chas zareyestruvav velikij vikid koronalnih mas Vidstan mizh kometoyu i Soncem todi stanovila 0 23 a o Pislya prohodzhennya perigeliyu kometa Hyakutake shvidko vtrachala yaskravist i do kincya travnya stala nedostupnoyu neozbroyenomu oku Teper kometa peremistilasya v pivdennu pivkulyu ale takih shirokih doslidzhen yak ranishe vzhe ne provodili Ostannye z vidomih sposterezhen zrobleno 2 listopada 1996 roku Naukovi rezultatiOrbita Orbita kometi Hyakutake maye nizku osoblivostej Krim togo sho trayektoriya kometi dozvolila yij zblizitisya z Zemleyu viyavleno she odin nezvichajnij fakt ploshina orbiti kometi maye nahil 125 tobto roztashovana majzhe perpendikulyarno do ploshini ekliptiki Cej fakt a takozh dovgij period kometi vkazuyut na te sho vona utvorilasya v hmari Oorta a ne v poyasi Kojpera Pochatkovij period obertannya kometi navkolo Soncya za ocinkami stanoviv 17 000 rokiv ale v 1996 roci na orbitu kometi silno vplinula gravitaciya planet gigantiv i nini chas povernennya kometi ocinyuyut vid 70 000 do 110000 rokiv Pri comu tochka maksimalnogo viddalennya vid Soncya afelij roztashovana za 4560 a o abo 0 072 sv r Prohid kosmichnogo aparatu cherez hvist kometi Kosmichnij aparat Uliss yakij peretnuv hvist kometi 1 travnya 1996 roku 1 travnya 1996 roku stalasya podiya yaku ne peredbachali vcheni doslidnickij aparat Uliss projshov cherez hvist kometi Hyakutake Todi vin perebuvav na vidstani 3 73 a o vid Soncya a kut nahilu do ekliptiki stanoviv blizko 45 Svidoctva pro zustrich ne buli viyavleni azh do 1998 roku Grupa astronomiv sho vivchali arhivni dani z Ulissa zvernula uvagu na rizke pidvishennya rivnya protoniv a takozh zmini sili i napryamu magnitnogo polya navkolo aparata pid chas polotu Ce oznachalo sho Uliss peretnuv slid yakogos ob yekta peredbachali sho kometi Z yasuvannyam sho ce buv za ob yekt zajnyalisya 2000 roku dvi nezalezhni grupi vchenih Grupa sho zajmayetsya magnitnimi vimirami vihodila z togo sho taki zmini magnitnogo polya shozhi z yavishami yaki yak vvazhayut vidbuvayutsya v ionnih hvostah komet Ne viyavivshi zareyestrovanih komet poblizu Ulissa grupa rozshirila poshuki Nezabarom vona z yasuvala sho 23 kvitnya 1996 roku Hyakutake peretnula orbitalnu ploshinu aparatu perebuvayuchi na vidstani 500 mln km vid nogo Pid diyeyu sonyachnogo vitru zi shvidkistyu blizko 750 km s zmishennya hvosta do tochki zustrichi z aparatom zajnyalo b yakraz 8 dniv Na pidstavi danih Ulissa bulo takozh vstanovleno sho dzherelo slidu perebuvalo v ploshini orbiti kometi Hyakutake Vodnochas insha grupa pracyuyuchi nad danimi z ionnogo spektrometra Ulissa vstanovila rizkij stribok rivnya ioniv Vidnosno visokij vmist himichnih elementiv oznachav sho dzherelo tochno bulo kometoyu Zavdyaki zustrichi z Ulissom bulo vstanovleno sho dovzhina hvosta ciyeyi kometi stanovila prinajmni 570 mln km 3 8 a o Ce majzhe vdvichi bilshe nizh poperednij rekord u 2 a o sho nalezhit hvostu Sklad Zrobleni z Zemli sposterezhennya viyavili nayavnist riznih spoluk vuglevodniv azotu i sirki zokrema cianistogo HCN ta HNC vodnyu H13CN izocianovoyi kisloti HNCO chadnogo gazu CO metilovogo spirtu CH3OH formaldegidu H2CO monosulfidu vuglecyu CS sirkovodnyu H2S Vpershe dlya komet buli viyavleni organichni gazi etan C2H6 i metan CH4 Himichnij analiz pokazav sho vidnosnij vmist ostannih buv priblizno rivnim Ce vkazuye na te sho kometa narodilasya v mizhzoryanomu prostori daleko vid Soncya viprominyuvannya yakogo viparuvalo b ci letki spoluki Krizhani masi kometi Hyakutake napevno sformuvalisya pri temperaturi 20 K abo menshe Najimovirnishe ridne dlya kometi seredovishe bulo shilnishe nizh zvichajna mizhzoryana hmara Spektroskopichnimi metodami viznacheno vmist u krizi kometi dejteriyu Viyavleno sho vidnoshennya D H dejteriyu do vodnyu dorivnyuye priblizno 3 0 10 4 todi yak v okeanah na Zemli vono stanovit lishe 1 6 10 4 Isnuye teoriya zgidno z yakoyu osnovnim dzherelom vodi na Zemli buli kometi sho na neyi vpali ale navedene vishe vidnoshennya D H viyavlene v kometah Hyakutake Gejla Boppa i Galleya daye pidstavi sumnivatisya v nij Rentgenivske viprominyuvannya Rentgenivske viprominyuvannya kometi Hyakutake za danimi aparatu ROSAT Odniyeyu z najbilshih nespodivanok yaki prinesla kometa Hyakutake bulo duzhe silne rentgenivske viprominyuvannya Jogo zafiksuvav aparat ROSAT 27 bereznya 1996 roku Take viprominyuvannya v komet viyavleno vpershe prote nezabarom astronomi perekonalisya sho jogo maye majzhe kozhna kometa Najsilnishe viprominyuvannya vihodilo z golovi kometi vid sonyachnoyi storoni Peredbachayut sho prichinoyu podibnogo yavisha sluguye kombinaciya dvoh procesiv Veliku rol vidigraye vzayemodiya mizh zaryadzhenimi chastinkami sonyachnogo vitru i rechovinoyu sho viparovuyetsya z yadra kometi Hocha v inshih kosmichnih ob yektiv napriklad u Misyacya i bulo vidmicheno yavishe vidbittya sonyachnih rentgenivskih promeniv prosti rozrahunki pokazuyut sho navit za umovi najvishogo koeficiyentu vidbittya v molekul abo chastinok pilu nemozhlivo poyasniti nastilki silne viprominyuvannya todi yak atmosfera kometi Hyakutake dosit tonka i rozridzhena Sposterezhennya kometi za dopomogoyu orbitalnoyi rentgenivskoyi observatoriyi Chandra u 2000 roci dozvolili vstanoviti sho osnovnoyu prichinoyu rentgenivskogo viprominyuvannya buv obmin zaryadami pri zitknenni visokoaktivnih ioniv oksidu vuglecyu i azotu v sonyachnomu vitri z nejtralnimi molekulami vodi kisnyu i vodnyu v komi Yadro kometi i jogo aktivnist Oblast bilya yadra kometi Hyakutake teleskop Habbl Vidno viddilennya deyakih fragmentiv Radiolokacijni sposterezhennya v observatoriyi Aresibo pokazali sho yadro kometi Hyakutake stanovilo blizko 2 km v poperechniku i bulo otochene royem chastinok rozmirom z galku sho vikidayutsya zi shvidkistyu kilka metriv za sekundu Ci vimiri pidtverdzhuvalisya visnovkami zroblenimi na pidstavi infrachervonih i radiosposterezhen Malij rozmir yadra dlya porivnyannya yadro kometi Galleya maye blizko 15 km u poperechniku kometi Hejla Boppa blizko 40 km pri velikij yaskravosti samoyi kometi oznachaye sho yadro maye buti duzhe aktivnim Bilshist komet vidilyayut rechovinu lishe na pevnih dilyankah svoyij poverhni ale shozhe sho v kometi Hyakutake buv aktivnij ves abo majzhe ves poverhnevij shar Na pochatku bereznya shvidkist vidilennya pilu dorivnyuvala 2 t s a pri nablizhenni kometi do perigeliyu zbilshilasya v 150 raziv Vodnochas shvidkist samogo vikidu zbilshilasya z 50 m s do 500 m s Sposterezhennya za vikidom rechovini dozvolili astronomam vstanoviti shvidkist obertannya yadra kometi Bulo vidznacheno sho prohodyachi povz Zemlyu kometa vikidala veliku masu rechovini z periodom 6 23 godini Shozhe ale menshe viverzhennya yake vidbuvalosya z tiyeyu zh chastotoyu pidtverdilo sho ce i buv period obertannya yadra kometi Spadshina kometiKometa Hyakutake znimok z Observatoriyi Nojmyunstera Pislya togo yak stalo yasno sho Hyakutake projde blizko vid Zemli v deyakih tabloyidah z yavilisya povidomlennya pro te sho kometa naspravdi vrizhetsya v Zemlyu Vidannya Weekly World News nazvalo vidkritu kometu kometoyu Sudnogo dnya pereplutavshi vtim majzhe vsi podrobici yiyi viyavlennya Tim ne mensh reakciya mas na Hyakutake vse zh bula bilsh spokijnoyu nizh na tu zh Hejla Boppa rokom piznishe Pro kometu Hyakutake zgadano v deyakih hudozhnih filmah Golovna geroyinya melodrami 2002 roku Pam yatna progulyanka angl A Walk to Remember yaku znyav zbiralasya zibrati teleskop shob pobachiti cyu kometu ce bazhannya vikonuye yiyi molodij cholovik blizhche do kincya filmu V odnij zi scen filmu Uragan chleni sim yi Kvarini shukayut kometu na nebi Kometu ne obijshli uvagoyu i astrologi Napriklad pro neyi zgaduye Pavlo Globa u svoyij knizi Vchennya drevnih ariyiv de prisvyachuye yij glavu pid nazvoyu Kometa Spasitelya 1997 roku studiya Cyanogen Productions znyala pro kometu Hyakutake dokumentalnij film Comet Odyssey Comet Hyakutake Brought to Life with Time Lapse Movies PrimitkiPrizvishe astronoma j nazvu kometi chasto pomilkovo transliteruyut z anglijskoyi yak Hiyakutake Hiakutake i navit Hajekutejk Div Sistema Polivanova 0 1 a o 15 mln km abo 40 vidstanej vid Zemli do Misyacya dlya porivnyannya radius orbiti Merkuriya 0 39 a o ocinki dovzhini hvosta kometi 1843 roku variyuyutsya ale ne perevishuyut 2 2 a o v teksti knigi deyaki fakti pro kometu nepravilni zokrema tam jdetsya pro te sho period kometi dorivnyuye 2000 rokam Dzherela JPL Small Body Database Browser C 1996 B2 Hyakutake NASA Arhiv originalu za 7 lyutogo 2013 Procitovano 4 lyutogo 2013 Bortle J E 1998 The Bright Comet Chronicles angl W R Brooks Observatory Arhiv originalu za 28 kvitnya 2012 Procitovano 4 kvitnya 2012 Yeomans D K 2007 04 Great Comets in History angl Jet Propulsion Laboratory California Institute of Technology Arhiv originalu za 28 kvitnya 2012 Procitovano 24 sichnya 2013 Bingham R Dawson J M Shapiro V D Mendis D A Kellett B J Generation of X rays from Comet C Hyakutake 1996 B2 Science 1997 T 275 S 49 51 DOI 10 1126 science 275 5296 49 Mumma M J DiSanti M A dello Russo N Fomenkova M Magee Sauer K Kaminski C D Xie D X Detection of Abundant Ethane and Methane Along with Carbon Monoxide and Water in Comet C 1996 B2 Hyakutake Evidence for Interstellar Origin Science 1996 Vol 272 P 1310 1314 Bibcode 1996Sci 272 1310M DOI 10 1126 science 272 5266 1310 Gloeckler G Geiss J Schwadron N A Fisk L A Zurbuchen T H Ipavich F M von Steiger R Balsiger H Wilken B Interception of comet Hyakutake s ion tail at a distance of 500 million kilometres Nature 2000 T 404 S 576 578 ISSN 0028 0836 Bibcode 2000Natur 404 576G DOI 10 1038 35007015 PMID 10766234 James N D Comet C 1996 B2 Hyakutake The Great Comet of 1996 Journal of the British Astronomical Association Vol 108 P 157 171 Bibcode 1998JBAA 108 157J Kronk G W C 1996 B2 Hyakutake Cometography com Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 24 sichnya 2013 Hyakutake Y 26 bereznya 1996 How Comet Hyakutake B2 Was Discovered Press Statement by Mr Yuji Hyakutake Discoverer of Comet Hyakutake NASA Arhiv originalu za 2 lyutogo 2013 Procitovano 29 sichnya 2013 Yuji Hyakutake 1950 2002 Sky amp Telescope Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 23 grudnya 2015 Hyakutake Y 1996 04 How Comet Hyakutake B2 Was Discovered NASA Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 24 sichnya 2013 Green D W E 20 listopada 1996 Press Information Sheet Comet C 1996 B2 Hyakutake Harvard Smithsonian Center for Astrophysics IAU Central Bureau for Astronomical Telegrams Arhiv originalu za 2 lyutogo 2013 Procitovano 29 sichnya 2013 Marsden B G 3 lyutogo 1996 IAUC 6303 C 1996 B2 angl Harvard Smithsonian Center for Astrophysics IAU Central Bureau for Astronomical Telegrams Arhiv originalu za 2 lyutogo 2013 Procitovano 29 sichnya 2013 Minter A H Langston G 8 35 and 14 35 GHz Continuum Observations of Comet Hyakutake C 1996 B2 Astrophysical Journal Letter 1996 T 467 S L37 L40 Bibcode 1996ApJ 467L 37M DOI 10 1086 310192 Astronomers Prepare for a Rare Event Comet Hyakutake to Approach the Earth in Late March 1996 angl European Southern Observatory 16 lyutogo 1996 Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 26 sichnya 2013 Closest Approaches to the Earth by Comets angl IAU Minor Planet Center Arhiv originalu za 2 lyutogo 2013 Procitovano 26 sichnya 2013 Comet Hyakutake Imperial College London 6 kvitnya 2000 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2013 Procitovano 1 lyutogo 2013 Bishop R Seven Bright Comets Journal of the Royal Astronomical Society of Canada 1997 T 91 S 159 160 Bibcode 1997JRASC 91 159B Churyumov K I Komety i ih nablyudenie M Nauka 1980 75 000 prim Kronk G W Comet Hysteria and the Millennium A Commentary Cometography com Arhiv originalu za 7 lyutogo 2013 Procitovano 1 lyutogo 2013 Powell M J 2001 10 Hale Bopp The Great Comet of 1997 angl Aenigmatis Arhiv originalu za 7 lyutogo 2013 Procitovano 2 lyutogo 2013 Nemirov R Bonnell Dzh 17 travnya 1996 Kometa Hiyakutake i sonyachnij spalah Astronet NASA Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 29 sichnya 2013 ros Nakano S 6 travnya 2002 OAA computing section circular NK 838 Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 26 sichnya 2013 Hale Bopp and Hyakutake Doomsday Asteroid angl PBS WGBH Science Unit 1997 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2013 Procitovano 1 lyutogo 2013 Rekordnij hvist Tri zustrichi pid Soncem Populyarna mehanika 25 zhovtnya 2007 Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 26 sichnya 2013 ros Comet Hyakutake makes a mark on Ulysses PhysicsWorld 6 kvitnya 2000 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2013 Procitovano 29 sichnya 2013 Ulysses s Hyakutake Encounter angl The Space and Atmospheric Physics Group Physics Department Imperial College London Arhiv originalu za 7 lyutogo 2013 Procitovano 5 lyutogo 2013 Jones G H Balogh A Horbury T S Identification of comet Hyakutake s extremely long ion tail from magnetic field signatures Nature 2000 T 404 S 574 576 Bibcode 2000Natur 404 574J DOI 10 1038 35007011 PMID 10766233 Meech K 21 lyutogo 2011 1997 Apparition of Comet Hale Bopp Historical Comet Observations Solar System Exploration angl NASA Arhiv originalu za 7 lyutogo 2013 Procitovano 5 lyutogo 2013 Kronk G W 5 listopada 1995 The Comet Primer angl Cometography com Arhiv originalu za 7 lyutogo 2013 Procitovano 5 lyutogo 2013 Lis D C Keene J Young K Phillips T G Bockelee Morvan D Crovisier J Schilke P Goldsmith P F Bergin E A Spectroscopic Observations of Comet C 1996 B2 Hyakutake with the Caltech Submillimeter Observatory Icarus 1997 T 130 S 355 372 DOI 10 1006 icar 1997 5833 Biver N Bockelee Morvan D Crovisier J Davies J K Matthews H E Wink J E Rauer H Colom P Dent W R F Despois D Moreno R Paubert G Jewitt D Senay M Spectroscopic Monitoring of Comet C 1996 B2 Hyakutake with the JCMT and IRAM Radio Telescopes The Astronomical Journal 1999 T 118 S 1850 1872 DOI 10 1086 301033 Bockelee Morvan D Gautier D Lis D C Young K Keene J Phillips T Owen T Crovisier J Goldsmith P F Bergin E A Despois D Wootten A Deuterated Water in Comet C 1996 B2 Hyakutake and Its Implications for the Origin of Comets Icarus 1998 T 133 S 147 162 Bibcode 1998Icar 133 147B DOI 10 1006 icar 1998 5916 Delsemme A H 1999 Kuiper Prize Lecture Cometary Origin of the Biosphere Icarus 2000 T 146 S 313 325 Bibcode 2000Icar 146 313D DOI 10 1006 icar 2000 6404 Laufer D Notesco G Bar Nuna A Owen T From the Interstellar Medium to Earth s Oceans via Comets An Isotopic Study of HDO H2O 1999 T 140 S 446 450 Bibcode 1999Icar 140 446L DOI 10 1006 icar 1999 6140 Notesco G Bar Nun A Owen T Gas trapping in water ice at very low deposition rates and implications for comets Icarus T 162 S 183 189 Bibcode 2003Icar 162 183N DOI 10 1016 S0019 1035 02 00059 3 Nemirov R Bonnell Dzh 11 kvitnya 1996 Neozhidannye rentgenovskie luchi ot komety Hiyakutake Astronomy Picture of the Day Astronet NASA Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 29 sichnya 2013 Glanz J Comet Hyakutake Blazes in X rays Science 1996 T 272 S 194 Bibcode 1996Sci 272 194G DOI 10 1126 science 272 5259 194 Lisse C M Dennerl K Englhauser J Harden M Marshall F E Mumma M J Petre R Pye J P Ricketts M J Schmitt J Trumper J West R G Discovery of X ray and Extreme Ultraviolet Emission from Comet C Hyakutake 1996 B2 Science 1996 T 274 S 205 209 DOI 10 1126 science 274 5285 205 Nemirov R Bonnell Dzh 1 serpnya 2000 Rentgenovskoe izluchenie komety LINEAR Astronet NASA Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 29 sichnya 2013 Sarmecanic J Fomenkova M Jones B Lavezzi T Constraints on the Nucleus and Dust Properties from Mid Infrared Imaging of Comet Hyakutake Astrophysical Journal Letters 1997 T 483 S L69 Bibcode 1997ApJ 483L 69S DOI 10 1086 310726 Lisse C M Fernandez Y R Kundu A A Hearn M F Dayal A Deutsch L K Fazio G G Hora J L Hoffmann W F The Nucleus of Comet Hyakutake C 1996 B2 Icarus 1999 T 140 S 189 204 Bibcode 1999Icar 140 189L DOI 10 1006 icar 1999 6131 Fulle M Mikuz H Bosio S Dust environment of Comet Hyakutake 1996B2 Astronomy and Astrophysics 1997 Vol 324 P 1197 1205 Bibcode 1997A amp A 324 1197F Jewitt D C Matthews H E Submillimeter Continuum Observations of Comet Hyakutake 1996 B2 Astronomical Journal 1997 T 113 S 1145 1151 Bibcode 1997AJ 113 1145J DOI 10 1086 118333 Schleicher D G Millis R L Osip D J Lederer S M Activity and the Rotation Period of Comet Hyakutake 1996 B2 Icarus 1998 T 131 S 233 244 Bibcode 1998Icar 131 233S DOI 10 1006 icar 1997 5881 A Walk to Remember Quotes Subzin Arhiv originalu za 7 lyutogo 2013 Procitovano 1 lyutogo 2013 Otryvok iz filma A Walk to Remember FlickClip Arhiv originalu za 7 lyutogo 2013 Procitovano 1 lyutogo 2013 Il ciclone Astrocultura UAI 2003 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2013 Procitovano 1 lyutogo 2013 Globa P Uchenie Drevnih Ariev M Eksmo 2007 ISBN 978 5 699 22713 6 Susick G 1997 04 Comet Odyssey Video AstroNotes angl Ottawa Centre RASC Arhiv originalu za 7 lyutogo 2013 Procitovano 1 lyutogo 2013 PosilannyaC 1996 B2 Hyakutake Cometography com Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 12 travnya 2008 Kometa Hyakutake Velika kometa 1996 rika JPL NASA Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 12 travnya 2008 1020 fotografij kometi Hyakutake JPL NASA Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 12 travnya 2008 Orbita kometi Hyakutake Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 12 travnya 2008 Kriva blisku kometi C 1996 B2 Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 12 travnya 2008 Comet Hyakutake The Movie angl YouTube 29 lipnya 2011 Arhiv originalu za 7 grudnya 2015 Procitovano 1 lyutogo 2013 Ce nezavershena stattya pro kometu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ