Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Арсеній III Черноєвич (слов'яно-сербськ. Арсенїй Чарноевичь; 1633, Чорногорія — 20 жовтня 1706, Відень) — Патріарх Сербії (1674—1690).
| Патріарх Арсеній ІІІ | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Церква: | Православна церква Сербії | |
| Діяльність: | православний священник, патріарх | |
| Народження: | 1633 d, Османська імперія | |
| Смерть: | 20 жовтня 1706 Відень, Габсбурзька монархія | |
| Похований: | d | |
| | ||
Життєпис
Арсеній ІІІ Черноєвич народився у Баїцях, поблизу міста Цетине у Чорногорії.
Під час Австро-турецької війни (1663—1664) був наближений до Джордже Бранковича, який спираючись на покровительство князя Семигороду в Австрії, готував у Сербії повстання.
Разом з Бранковичем почав перемови з австрійським двором і підготував народ до збройної підтримки австрійських військ, якими у 1688 було взяте місто Белград; все християнське населення Сербії, Боснії та частини Албанії зустріло їх як своїх визволителів. Але результатами перемоги австрійці належним чином не скористалися, відступили із завойованих сербських територій. Леопольд І видав прокламацію, в якій оголосив, що всі незадоволені турецькою владою можуть селитися під його покровительством у Південній Угорщині, у пустельному краї на північ від Дунаю та Сави, які незадовго до цього відібрали у Туреччини.
1689 австрійці схопили Джордже Бранковича і відвезли до тюремної фортеці, щоби таким чином позбавити сербів енергійного вождя. Арсеній переселився до Угорщини і почав перемови про умови переселення з австрійським генералом Пікколоміні, що був на постої у Ниші. Він квапився з переговорами, тому що непокоївся, якщо австрійці замиряться з турками, то турецька зброя усією міццю повернеться проти сербів. Австрійська влада обіцяла повну свободу віросповідань, свободу від податків, право обирати собі воєвод та патріархів, управління за власними законами та звичаями, навзаєм серби обіцяли служити Австрії збройною запорукою проти Туреччини. Такі умови були утверджені та обнародувані Леопольдом І.
1690 почалося переселення на чолі із патріархом Сербії Арсенієм: до 40 тисяч родин залишили свої оселі у древній Расі що у Косово, біля підніжжя Шар-дака та інших найближчих до міста Печа місцевостей. Сербська Патріархія, що проіснувала у Печі до чотирьох століть, також була перенесена у австрійські кордони, і патріарший престол був заснований спочатку у монастирі Крушедоле, потім перенесений в місто Сремські-Карловці. Відтоді починається існування так званої Сербської воєводини та сербського патріархату в Південній Угорщині. Австрія свої обіцянки не виконувала. Сербська воєводина залишалася без воєводи, австрійське керівництво не звільняло Бранковича, якого обрали воєводою. Не допомагали постійні клопотання Арсенія, в яких він прохав звільнити Бранковича, він так і помер в ув'язненні.
Арсеній III Черноєвич помер в австрійській столиці, марно намагаючись вибороти у Йосифа І (імператора Римської імперії) обіцяну для сербів свободу віросповідування та признання за сербами інших прав, затверджених ще батьком Йосифа І — Леопольдом..
Події після смерті Арсенія
Після смерті Арсенія керівництво не допустило обрання нового сербського патріарха, і новий патріарший престол сербів у Австрії займали митрополити до 1848, у Печі був знову обраний патріарх, тому що влада патріарха, що жив у Австрії, не могла розповсюдитися на сербів, що належали Туреччині.
Печські патріархи проіснували до 1763, коли серби через константинопольського патріарха були у підпорядкуванні фанаріотської єпархії, після чого був скасований сербський патріархат.
1692 біля Слан-Камена серби під проводом вождя Монастирлія здобули перемогу над Великим Візиром, у 1694 у Ченея, а у 1704 практично на самоті відстояли владу австрійського імператора в Угорщині при загальному повстанні, яке підтримувала Франція, на чолі із Ракоцці. Але австрійською владою всі ці досягнення не були відзначені, утиски православних тривали. Серби переселилися до Угорщини, їх місце зайняли албанці мусульмани, центр давньої сербської держави перетворився на пустелю. До цього переселення сербський народ складав щільну масу від Дунаю до високого Шар-дага та Адріатичного моря, Арсеній же частину цього народу перевів на північний бік Дунаю, де він асимілювався між мадярами та валахами.
Примітки
- opac.vatlib.it
- Арсений Черноевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- (рос.) Православная церковь в Австро-Венгрии
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Arsenij III Chernoyevich slov yano serbsk Arsenyij Charnoevich 1633 1633 Chornogoriya 20 zhovtnya 1706 Viden Patriarh Serbiyi 1674 1690 Patriarh Arsenij III Patriarh Serbiyi Cerkva Pravoslavna cerkva Serbiyi Diyalnist pravoslavnij svyashennik patriarh Narodzhennya 1633 1633 d Osmanska imperiya Smert 20 zhovtnya 1706 1706 10 20 Viden Gabsburzka monarhiya Pohovanij d Arsenij III Chernoyevich u VikishovishiZhittyepisArsenij III Chernoyevich narodivsya u Bayicyah poblizu mista Cetine u Chornogoriyi Pid chas Avstro tureckoyi vijni 1663 1664 buv nablizhenij do Dzhordzhe Brankovicha yakij spirayuchis na pokrovitelstvo knyazya Semigorodu v Avstriyi gotuvav u Serbiyi povstannya Razom z Brankovichem pochav peremovi z avstrijskim dvorom i pidgotuvav narod do zbrojnoyi pidtrimki avstrijskih vijsk yakimi u 1688 bulo vzyate misto Belgrad vse hristiyanske naselennya Serbiyi Bosniyi ta chastini Albaniyi zustrilo yih yak svoyih vizvoliteliv Ale rezultatami peremogi avstrijci nalezhnim chinom ne skoristalisya vidstupili iz zavojovanih serbskih teritorij Leopold I vidav proklamaciyu v yakij ogolosiv sho vsi nezadovoleni tureckoyu vladoyu mozhut selitisya pid jogo pokrovitelstvom u Pivdennij Ugorshini u pustelnomu krayi na pivnich vid Dunayu ta Savi yaki nezadovgo do cogo vidibrali u Turechchini 1689 avstrijci shopili Dzhordzhe Brankovicha i vidvezli do tyuremnoyi forteci shobi takim chinom pozbaviti serbiv energijnogo vozhdya Arsenij pereselivsya do Ugorshini i pochav peremovi pro umovi pereselennya z avstrijskim generalom Pikkolomini sho buv na postoyi u Nishi Vin kvapivsya z peregovorami tomu sho nepokoyivsya yaksho avstrijci zamiryatsya z turkami to turecka zbroya usiyeyu miccyu povernetsya proti serbiv Avstrijska vlada obicyala povnu svobodu virospovidan svobodu vid podatkiv pravo obirati sobi voyevod ta patriarhiv upravlinnya za vlasnimi zakonami ta zvichayami navzayem serbi obicyali sluzhiti Avstriyi zbrojnoyu zaporukoyu proti Turechchini Taki umovi buli utverdzheni ta obnaroduvani Leopoldom I 1690 pochalosya pereselennya na choli iz patriarhom Serbiyi Arseniyem do 40 tisyach rodin zalishili svoyi oseli u drevnij Rasi sho u Kosovo bilya pidnizhzhya Shar daka ta inshih najblizhchih do mista Pecha miscevostej Serbska Patriarhiya sho proisnuvala u Pechi do chotiroh stolit takozh bula perenesena u avstrijski kordoni i patriarshij prestol buv zasnovanij spochatku u monastiri Krushedole potim perenesenij v misto Sremski Karlovci Vidtodi pochinayetsya isnuvannya tak zvanoyi Serbskoyi voyevodini ta serbskogo patriarhatu v Pivdennij Ugorshini Avstriya svoyi obicyanki ne vikonuvala Serbska voyevodina zalishalasya bez voyevodi avstrijske kerivnictvo ne zvilnyalo Brankovicha yakogo obrali voyevodoyu Ne dopomagali postijni klopotannya Arseniya v yakih vin prohav zvilniti Brankovicha vin tak i pomer v uv yaznenni Arsenij III Chernoyevich pomer v avstrijskij stolici marno namagayuchis viboroti u Josifa I imperatora Rimskoyi imperiyi obicyanu dlya serbiv svobodu virospoviduvannya ta priznannya za serbami inshih prav zatverdzhenih she batkom Josifa I Leopoldom Podiyi pislya smerti ArseniyaPislya smerti Arseniya kerivnictvo ne dopustilo obrannya novogo serbskogo patriarha i novij patriarshij prestol serbiv u Avstriyi zajmali mitropoliti do 1848 u Pechi buv znovu obranij patriarh tomu sho vlada patriarha sho zhiv u Avstriyi ne mogla rozpovsyuditisya na serbiv sho nalezhali Turechchini Pechski patriarhi proisnuvali do 1763 koli serbi cherez konstantinopolskogo patriarha buli u pidporyadkuvanni fanariotskoyi yeparhiyi pislya chogo buv skasovanij serbskij patriarhat 1692 bilya Slan Kamena serbi pid provodom vozhdya Monastirliya zdobuli peremogu nad Velikim Vizirom u 1694 u Cheneya a u 1704 praktichno na samoti vidstoyali vladu avstrijskogo imperatora v Ugorshini pri zagalnomu povstanni yake pidtrimuvala Franciya na choli iz Rakocci Ale avstrijskoyu vladoyu vsi ci dosyagnennya ne buli vidznacheni utiski pravoslavnih trivali Serbi pereselilisya do Ugorshini yih misce zajnyali albanci musulmani centr davnoyi serbskoyi derzhavi peretvorivsya na pustelyu Do cogo pereselennya serbskij narod skladav shilnu masu vid Dunayu do visokogo Shar daga ta Adriatichnogo morya Arsenij zhe chastinu cogo narodu pereviv na pivnichnij bik Dunayu de vin asimilyuvavsya mizh madyarami ta valahami Primitkiopac vatlib it d Track Q84353965 Arsenij Chernoevich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Posilannya ros Pravoslavnaya cerkov v Avstro Vengrii