Омікрон2 Ерідана

40 Еріда́на або омікрон² Еріда́на — близька до Землі потрійна зоряна система в сузір'ї Ерідана. Розташована на відстані 16,45 св. р. (5,04 пк) від Сонця.

Історія дослідження
Дата відкриття	рік
Дані спостережень (Епоха J2000.0)
Пряме піднесення	1,114 радіан[1]
Схилення	0 радіан[1]
Відстань	пк
Видима зоряна величина (V)	^m
Сузір'я	Ерідан
Астрометрія
Променева швидкість (Rv)	км/c
Власний рух за прямим піднесенням	mas/рік
Власний рух за схиленням	mas/рік
Паралакс (π)	198,5657 ± 0,5101 кутова мілісекунда^[2]
Абсолютна зоряна величина (V)	^m
Спектральні характеристики
B−V
U−B
Фізичні характеристики
Маса	M☉
Радіус	R☉
(Вік)	років
Температура	K
Світність	L☉
Металічність
Елементи орбіти
Період (P)	років
Велика піввісь (a)	а.о.
Ексцентриситет (e)
Эпоха периастра (T)	°
(Аргумент перицентра) (ω)	°
-
Зоряна система
Зоря має кілька компонентів Їх параметри:

року Вільям Гершель вперше розрізнив пару 40 Ерідана BC. Потім пару спостерігали Вільгельм Струве 1825 року і Отто Струве 1851 року.

Характеристики

40 Ерідана A

Найяскравіший компонент системи 40 Ерідана A — помаранчевий карлик спектрального класу K1V, видно неозброєним оком. Металічність зірки [Fe/H] дорівнює −0,19, що становить 65 % металічності Сонця. Вік — 5,6 млрд років.

Традиційна назва зорі 40 Ерідана A — Кеїд.

40 Ерідана A b

2017 року на конференції з екстремально точних вимірювань променевих швидкостей у Пенсільванії Матіас Діас (Matías Díaz) з університету Чилі вказав на наявність у 40 Ерідана A сигналу з періодом близько 42,37 доби, який може викликати вплив планети масою 8 мас Землі з великою піввіссю орбіти 0,21 а. о. Не виключено, що періодичні коливання пов'язані з зоряною активністю помаранчевого карлика, період обертання якого навколо осі оцінюють у 38 діб, що досить близько до спостережуваного періоду коливань.

За розрахунками вчених із Флоридського університету суперземля ^[ru] масою 8,47 ± 0,47 маси Землі міститься ближче до материнської зорі, ніж зона, придатна для життя. Планета має температурний режим Меркурія.

Планета обертається навколо материнської зорі за 42,38 ± 0,01 доби, ексцентриситет орбіти — 0,04 +0,05/−0,03.

40 Ерідана BC

Пара 40 Ерідана BC обертається навколо головної зорі системи 40 Ерідана А за 8 тис. років на відстані 400 а. о.

40 Ерідана B

40 Ерідана B — білий карлик, що визначено . Це третій відкритий білий карлик після Сіріуса B та Проціона B та перший білий карлик, виявлений у потрійній зоряній системі. Зоряна величина +9,52^m. Хоча температура його поверхні досягає 17 000 °C, світність виявилася дуже слабкою, оскільки діаметр зорі менший, ніж у Землі (0,0136 ± 0,00024 радіуса Сонця). Маса білого карлика — 0,501 ± 0,011 маси Сонця. Масу та радіус 40 Ерідана B вчені перевизначили після вимірювання відстані до неї за допомогою супутника Гіппаркос.

40 Ерідана C

40 Ерідана C — червоний карлик спектрального класу M4,5 Ve масою 0,2 маси Сонця та радіусом 0,31 радіуса Сонця. Належить до класу зір, що спалахують, і має позначення DY Ерідана. Період обертання 40 Ерідана C навколо білого карлика становить 252,1 року, велика піввісь орбіти — близько 35 а. о., нахил (i) — 108,9 °, ексцентриситет (e) — 0,41.

Планетна система

2018 року виявлено планету з мінімальною масою 8,47 ± 0,47 маси Землі, що обертається навколо помаранчевого карлика 40 Ерідана A. Планета має період обертання 42 доби і розташована значною мірою за внутрішньою межею зони, придатної для життя, отримуючи в 9 разів більше зоряного потоку, ніж Земля. Диск помаранчевої зорі 40 Ерідана A на небі планети ^[ru] приблизно втричі більший, ніж диск Сонця на небі Землі. Білий карлик 40 Ерідана В і червоний карлик 40 Ерідана С на небі суперземлі 40 Ерідана A b видно як дві дуже яскраві зорі: білу (−7,6^m) і червону (−6^m).

Планета	Маса (M⊕)	Велика піввісь орбіти (а.о.)	Період обертання(діб)	Ексцентриситет орбіти	Нахил орбіти	Радіус
	8,47±0,47	0,22446±0,00004	42,38±0,01	0.04+0.05 −0.030.04+0.05 −0.03	-	-

Найближче оточення зорі

На відстані в межах 10 св. р. від 40 Ерідана розташовані такі зоряні системи:

Зоря	Спектральний клас	Відстань, св. р.
^[en]	M3,5 V	3,8
BD-03 1123	M1,5 V	6,2
ε Ерідана	K2 V	6,4
^[en]	M4 V	8,1
^[en]	M9	8,2
Зоря Тігардена	M6,5 V	8,7
AB	M3 V / M3 V—VI	8,9
^[en] (Gliese 223.2 або WD 0552-041)	DZ9	9,1
^[en] AB	M4,5 Ve / M8 V	9,1
^[en]	M4 V	9,3
Глізе 229	M1 Ve	9,8

В культурі

• У Всесвіті «Зоряного шляху» система 40 Ерідана A є передбачуваним місцем розташування планети Вулкан, домівки раси вулканців. Хоча в жодному з телевізійних серіалів або кінофільмів місце розташування Вулкану не названо, і книга «Star Trek: Star Charts» і Джин Родденберрі вказують на цю систему. Крім того, заява командера у серіалі «Зоряний шлях: Ентерпрайз», що Вулкан розташований за 16 св. р. від Землі, підтверджує цю точку зору, оскільки відстань від Сонця до 40 Ерідана A становить 16,45 св. р.
• У романі Володимира Савченка «За перевалом» розповідається, що П'ята зоряна експедиція виявила астероїдний пояс із антиречовини в системі білого карлика потрійної зорі омега Ерідана. Напевно, мається на увазі 40 Ерідана B.
• В останніх главах роману І. А. Єфремова «Туманність Андромеди» йдеться про підготовку й відправлення тридцять восьмої зоряної експедиції землян, спочатку планованої в систему Омікрон2 Ерідана для вивчення білого карлика. Дослідження останнього наші нащадки вважають настільки важливим, що від спрямування зорельота в цю систему не відмовляються навіть після появи більш значущих цілей — початку освоєння двох придатних для проживання планет, які обертаються навколо Ахернара (α Ерідана), і дослідження чужого зорельота, знайденого недалеко від Сонячної системи.
• В оповіданні Пола Мак-Оулі «Щури» (Rats of the System) дія відбувається в 40 Ерідана. В оповіданні використовується кратність системи, апарат штучного інтелекту займається астроінженерією: веде роботи, щоб змінити орбіту червоного карлика і зіштовхнути його з білим карликом^[].
• У романі ^[en] «Чорна речовина» (цикл «Зоряний авіаносець») в системі 40 Ерідана А існує землеподібна планета під назвою Вулкан. Це рідкість у космосі, оскільки життя на поверхні Вулкана базується на тих самих амінокислотах, що й життя на Землі.
• У романі Енді Вейра «Проєкт „Радуйся, Маріє“» з планети в системі 40 Ерідана відправлено експедицію до зорі Тау Кита. Біля цілі єдиний вцілілий член цієї експедиції зустрічає єдиного вцілілого члена експедиції людства з Землі. Вони знаходять спільну мову і разом вирішують проблему згасання зір у своїх материнських системах. Цікаве перехрещення культурних відсилань: обрана автором система у всесвіті «Зоряного шляху» — батьківщина планети Вулкан, в римській міфології Вулкан — бог вогню, покровитель ремесел і металургії, а планета в системі 40 Ерідана в романі має високі атмосферний тиск, температуру і гравітацію і її мешканці за багато в чому схожим із земним рівнем наукових знань мають значно розвиненіші знання в матеріалознавстві і технологіях створення та обробки матеріалів

Примітки

1. Mason B. D., Wycoff G. L., Hartkopf W. I. et al. The 2001 US Naval Observatory Double Star CD-ROM. I. The Washington Double Star Catalog // Astron. J. / J. G. III, E. Vishniac — NYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 2001. — Vol. 122, Iss. 6. — P. 3466–3471. — ISSN 0004-6256; 1538-3881 — doi:10.1086/323920
   d:Track:Q463435d:Track:Q60d:Track:Q6234745d:Track:Q2915886d:Track:Q53997809d:Track:Q1814982d:Track:Q5402996d:Track:Q669166d:Track:Q465230
2. Gaia Data Release 2 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2018.
   d:Track:Q42262d:Track:Q17011141d:Track:Q51905050
3. Catalogue of Double Stars.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (), William Herschel, Philosophical Transactions of the Royal Society of London 75 (1785), pp. 40—126
4. Astrometric study of four visual binaries Архівовано серпень 8, 2018 на сайті Wayback Machine., W. D. Heintz, Astronomical Journal 79, #7 (July 1974), pp. 819—825.
5. van den Bos, W. H. «The orbit and the masses of 40 Eridani BC» // Bulletin of the Astronomical Institutes of the Netherlands, Vol. 3, p.128. 07/1926
6. Cayrel de Strobel, G.; Hauck, B.; Francois, P.; Thevenin, F.; Friel, E.; Mermilliod, M.; Borde, S. A catalogue of Fe/H determinations - 1991 edition // Astronomy and Astrophysics. — EDP Sciences, 1992. — Vol. 95 (31 October). — P. 273—336. — Bibcode:1992A&AS...95..273C.—metallicity for component A
7. Mamajek, Eric E.; Hillenbrand, Lynne A. Improved Age Estimation for Solar-Type Dwarfs Using Activity-Rotation Diagnostics // The Astrophysical Journal : journal. — IOP Publishing, 2008. — Vol. 687, no. 2 (11). — P. 1264—1293. — arXiv:0807.1686. — Bibcode:2008ApJ...687.1264M. — DOI:10.1086/591785.
8. The Extreme Precision Radial Velocity III Conference (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 19 серпня 2017.
9. 40 Эридана, HD 26965, GJ 166A, HR 1325, HIP 19849. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 10 червня 2020.
10. The first super-Earth detection from the high cadence and high radial velocity precision Dharma Planet Survey Архівовано вересень 20, 2018 на сайті Wayback Machine. // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, Volume 480, Issue 2, 21 October 2018, Pages 2411—2422.
11. The mass and radius of 40 Eridani B from HIPPARCOS: An accurate test of stellar interior theory, 1997
12. HD 26965b: суперземля в 16 световых годах. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 2 травня 2022.
13. Super-Earth Discovered in (Fictional) Vulcan System. Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 2 жовтня 2018.
14. Geoffrey Mandel, Doug Drexler. Star Trek: Star Charts. — Pocket Books, 2002. — 96 p. — , . Архівовано з джерела 17 березня 2010
15. Sallie Baliunas, Robert Donahue, George Nassiopoulos, Gene Roddenberry. Letter // Sky & Telescope. — . — С. 5. Архівовано з джерела 29 серпня 2009. (Перевірено 4 травня 2009)

Посилання

• Иванов В. В. (19 вересня 2002). Астронет > Белые карлики (рос.). Астронет. Процитовано 6 травня 2009. (рос.)
• 40 Эридана на сайте Solstation(англ.)