Hebius vibakari | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Hebius vibakari (, 1826) | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Tropidonotus vibakari Tropidonotus vibikari Natrix vibakari Amphiesma vibakari | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Hebius vibakari (японський вуж) — вид змій родини полозових (Colubridae). Мешкає в Східній Азії.
Опис
Японські вужі — стрункі змії завдовжки 40 см з хвостом довжиною 11 см. Тулуб плавно переходить у голову. Очі жовтуваті, зіниці округлі.
Верхня частина тіла й голови темно-бура, коричнева, шоколадна або червонувато-коричнева з зеленуватим відтінком, без візерунка, що відрізняє японського вужа від інших далекосхідних вужів. Нижня частина тіла світло-зелена або жовтувато-зелена. З боків черевних щитків розташовані темні плями, які формують дві поздовжні смуги. Від кутів рота до потилиці ідуть білувато-жовтуваті смуги. Молоді змії майже чорні, іноді світло-коричневі.
Підвиди
Виділяють три підвиди:
- Hebius vibakari danjoensis Toriba, 1986 — острів Осіма;
- Hebius vibakari vibakari Boie, 1826 — Японія;
- Hebius vibakari ruthveni Van Denburgh, 1923 — Корея, Маньчжурія, Далекий Схід Росії.
Поширення і екологія
Японські вужі мешкають в Японії (на островах Кюсю, Сікоку і Хонсю, а також на острові Осіма в групі островів [en]), на Корейському півострові, на півночі сході Китаю (на північ від Ляоніна) та на Далекому Сході Росії (Приморський край, Хабаровський край, Амурська область, на північ до річки Амур). Вони живуть у кедрово-широколистяних, широколистяних і вторинних листяних лісів, іноді на луках у лісові зоні, трапляються в чагарникових заростях у покинутих садах. Ведуть прихований спосіб життя. Живляться дощовими черв'яками, а також слимаками, комахами і дрібними жабами. Відкладають яйця. парування відбувається наприкінці травня, а наприкінці липня самиці відкладають 2—6 яєць розміром 8—8,3×17,6—18,2 мм. Молоді змійки з'являються в середині серпня, їх довжина при народженні становить 11,5—12,9 см. Статева зрілість наступає у самиць, коли вони досягають довжини 36 см, а у самців — коли вони досягають 32,5 см.
Примітки
- BirdLife International (2016). Hebius vibakari: інформація на сайті МСОП (версія 2024.1) (англ.) 15 серпня 2024
- Boie, H. Merkmale eineger japanischer Lurche. Isis von Oken (нім.). 19: 203–216 [207].
- Hebius vibakari у Reptarium.cz Reptile Database
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hebius vibakari Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Infraryad Zmiyi Serpentes Rodina Polozovi Colubridae Pidrodina Vuzhevi Natricinae Rid Hebius Vid H vibakari Binomialna nazva Hebius vibakari 1826 Sinonimi Tropidonotus vibakari Tropidonotus vibikari Natrix vibakari Amphiesma vibakari Posilannya Vikishovishe Hebius vibakari Vikividi Hebius vibakari ITIS 1084913 MSOP 192162 NCBI 1159329 Hebius vibakari yaponskij vuzh vid zmij rodini polozovih Colubridae Meshkaye v Shidnij Aziyi OpisYaponski vuzhi strunki zmiyi zavdovzhki 40 sm z hvostom dovzhinoyu 11 sm Tulub plavno perehodit u golovu Ochi zhovtuvati zinici okrugli Verhnya chastina tila j golovi temno bura korichneva shokoladna abo chervonuvato korichneva z zelenuvatim vidtinkom bez vizerunka sho vidriznyaye yaponskogo vuzha vid inshih dalekoshidnih vuzhiv Nizhnya chastina tila svitlo zelena abo zhovtuvato zelena Z bokiv cherevnih shitkiv roztashovani temni plyami yaki formuyut dvi pozdovzhni smugi Vid kutiv rota do potilici idut biluvato zhovtuvati smugi Molodi zmiyi majzhe chorni inodi svitlo korichnevi PidvidiYaponskij vuzh Vidilyayut tri pidvidi Hebius vibakari danjoensis Toriba 1986 ostriv Osima Hebius vibakari vibakari Boie 1826 Yaponiya Hebius vibakari ruthveni Van Denburgh 1923 Koreya Manchzhuriya Dalekij Shid Rosiyi Poshirennya i ekologiyaYaponski vuzhi meshkayut v Yaponiyi na ostrovah Kyusyu Sikoku i Honsyu a takozh na ostrovi Osima v grupi ostroviv en na Korejskomu pivostrovi na pivnochi shodi Kitayu na pivnich vid Lyaonina ta na Dalekomu Shodi Rosiyi Primorskij kraj Habarovskij kraj Amurska oblast na pivnich do richki Amur Voni zhivut u kedrovo shirokolistyanih shirokolistyanih i vtorinnih listyanih lisiv inodi na lukah u lisovi zoni traplyayutsya v chagarnikovih zarostyah u pokinutih sadah Vedut prihovanij sposib zhittya Zhivlyatsya doshovimi cherv yakami a takozh slimakami komahami i dribnimi zhabami Vidkladayut yajcya paruvannya vidbuvayetsya naprikinci travnya a naprikinci lipnya samici vidkladayut 2 6 yayec rozmirom 8 8 3 17 6 18 2 mm Molodi zmijki z yavlyayutsya v seredini serpnya yih dovzhina pri narodzhenni stanovit 11 5 12 9 sm Stateva zrilist nastupaye u samic koli voni dosyagayut dovzhini 36 sm a u samciv koli voni dosyagayut 32 5 sm PrimitkiBirdLife International 2016 Hebius vibakari informaciya na sajti MSOP versiya 2024 1 angl 15 serpnya 2024 Boie H Merkmale eineger japanischer Lurche Isis von Oken nim 19 203 216 207 Hebius vibakari u Reptarium cz Reptile Database Ce nezavershena stattya z gerpetologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi