У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Церква Покрови Пресвятої Богородиці Церква Покрови Пресвятої Богоро

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Покрови Пресвятої Богородиці.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Ворвулинцях — парафія і храм греко-католицької громади Товстенського деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Ворвулинці Чортківського району Тернопільської области.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Ворвулинці)





Тип	церква
Країна	Україна
Розташування	Ворвулинці
Конфесія	УГКЦ
Будівництво	1879


Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 506).

Історія церкви

Перша згадка про село датується 1414 роком, а перші відомості про греко-католицьку парафію — 1734 рік. Тоді ж згадується і про дерев'яну церкву готичного стилю, яка згоріла. У 1879 році п. Скульський збудував нову, кам'яну церкву.

Храм реставровано у 2008 році. Художні роботи виконував Василь Рівмяк, столярні роботи — Микола Кіцканюк.

У 1946—1990 роках церква і парафія належали до московського православ'я. Із 1990 року парафія і храм знову в лоні УГКЦ.

На парафії діють: братство «Апостольство молитви» (з 1992), Марійська дружина (з 2004), спільнота «Матері в молитві» (з 2013).

На території села є фігура Матері Божої, дві каплиці, хрести, а також два місійні хрести (останній встановлено у 2010). Є проборство з надвірними будівлями.

Парохи

о. Іполит Левицький (1871—1897),
о. Михайло Гаврилюк (1897—1911),
о. Теодор Мицько (1911—1922),
о. Василь Лозовий (1922—1946),
о. Володимир Чорноокий (1990—1992),
о. Олег Тройський (1992—2001),
о. Петро Заліпа (з 2001).

Примітки

Лист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року.

Джерела

Парафія с. Ворвулинці. Церква Покрови Пресвятої Богородиці // (Бучацька єпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм) / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 310. : іл. — .

[1] Лист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року.