Момбін жовтий (Spondias mombin) — вид тропічних рослин роду Spondias з родини анакардієві. Інші назви «ямайська слива», «іспанська тропічна слива», «слива-манго» (в Іспанії), «чорнослив-момбін» (у Франції), амазонські індіанці називають його «плід тапіра», «убос» (в Перу).
Момбін жовтий | |
---|---|
Момбін жовтий | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Сапіндоцвіті (Sapindales) |
Родина: | Фісташкові (Anacardiaceae) |
Рід: | Spondias |
Вид: | Момбін жовтий (S. mombin) |
Біноміальна назва | |
Spondias mombin L., 1753 |
Опис
Це високе розлоге дерево, що має 20-30 м заввишки і 1,5 м у поперечнику. В кімнатних умовах являє собою невелике плодоносне деревце. Листя дуже красиві розміром до 50 см, навіть без плодів рослина виглядає декоративно. Число окремих листочків складного листя складає від 5 до 19, у них короткі черешки завдовжки 5-15 см. Ці черешки мають яйцеподібно-ланцетоподібну форму з подовженою верхівкою, біля основи звужуються широким клином.
Дрібні білуваті квітки з'являються у великій кількості відразу слідом листям, яке розпустилося, і утворюють верхівкові волоті завдовжки до 35 см. Квітки мають легкий аромат, змінюються на витягнуті жовті плоди (за це рослина отримала свою назву) до 4 см завдовжки і до 3 см завширшки. Плоди за смаком кислі з ароматом мускусу.
Кісточка яйцеподібна, має розмір близько 25×17 мм, з поздовжними зморшками, забарвлена у кремовий колір, дерев'яниста. Частка олії в насінні становить 31,5 %.
Листя і кора рослини містять дубильні речовини, сапоніни, флавоноїди, стерини, хінони. Листя містять декілька похідних саліцилової кислоти. Кора і листя також мають хімічну речовину — каріофіллен. Листя є значним джерелом іншої хімічної речовини, званого як хлорогенова кислота. Це хімічна речовина має антибактеріальну, противірусну, протизапальну дію.
Вирощування
Дерево швидкозростаюче, любить сонячне місце з легким затемненням, може терпіти невелику посуху. Насінням розмножується досить легко. Насіння проростає протягом місяця. Жовтний момбін здатний плодоносити щорічно і вимагає теплого клімату протягом всього року. Дерева дають багатий урожай 1-2 рази на рік.
У Мексики плодоношення відбувається з липня до жовтня, на Ямайці та Коста-Риці — в липні-серпні, при повному дозріванні плоди падають на землю, але зазвичай місцеві мешканці збивають плоди раніше.
Застосування
В давнину широко вживався стародавнім народом майя.
Сьогодні цінується мореплавцями, які вирушаючи в плавання беруть плоди з собою для втамування спраги, плоди дуже соковиті. Також плоди вживають в їжу в тушкованому вигляді з цукром, багато хто використовує їх у свіжому вигляді. З соку виготовляють різні напої, желе або додають в морозиво.
У Бразилії готують вино — «Vinho де Taperiba». У Мексиці незрілі плоди маринують та їдять їх наче оливки, а молоде листя вживають у свіжому вигляді наче зелень. Молоде листя дещо гіркувате на смак, в Таїланді їх подають зі спеціальними тайськими чилі-пастами.
Харчова цінність на 100 г плодів: калорій — 21.8-48.1; вода — 72.8-88.53 г; білок — 1,28-1,38 г; жир — 0.1-0.56 г; волокно — 1.16-1.18 г; вуглеводи — 8.70-10.0 г; кальцій — 31,4 мг; залізо — 2.8 мг; каротин (вітамін А) — 71 МЕ; тіамін — 95 мкг; рибофлавін — 50 мкг; аскорбінова кислота — 46,4 мг.
Також застосовується деревина, з якої роблять сірники, олівці, човни.
У медицині момбін застосовується досить широко, коріння і плоди використовують як жарознижуюче. Кора використовується як проносне, проти кашлю і для обробки поранень. Листя застосовують для обробки ран, вони швидко знімають запалення, лікують лепру. Листя є потужним засобом в гінекології, їх застосовують для виклику пологів, для полегшення і зниження кровотечі під час пологів, а так само для післяпологового відновлення. Плоди вживаються в їжу дикими тваринами, тому індіанці, на полюванні, часто їх використовують у вигляді приманки.
Розповсюдження
Поширено від південної Мексики до Бразилії та Перу, островах Карибського басейну, натуралізовано в Африці, Південній Азії (Індії, Бангладеш, Шрі-Ланці), Індонезії, Малайзії й Таїланді.
Джерела
- Ayoka, A.O.; R.O. Akomolafe; O.S. Akinsomisoye; O.E.Ukponmwan (2008). Medicinal and Economic Value of Spondias mombin. African Journal of Biomedical Research (Ibadan, Nigeria: Ibadan Biomedical Communications Group) 11: 129—136. ISSN 1119-5096
- Vargas, William G. Guía ilustrada de las plantas de las montañas del Quindío y los Andes Centrales. Colección: Ciencias Agropecuarias. Manizales: Universidad de Caldas, marzo de 2002. 813p. Colombia.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mombin zhovtij Spondias mombin vid tropichnih roslin rodu Spondias z rodini anakardiyevi Inshi nazvi yamajska sliva ispanska tropichna sliva sliva mango v Ispaniyi chornosliv mombin u Franciyi amazonski indianci nazivayut jogo plid tapira ubos v Peru Mombin zhovtij Mombin zhovtij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Sapindocviti Sapindales Rodina Fistashkovi Anacardiaceae Rid Spondias Vid Mombin zhovtij S mombin Binomialna nazva Spondias mombin L 1753OpisCe visoke rozloge derevo sho maye 20 30 m zavvishki i 1 5 m u poperechniku V kimnatnih umovah yavlyaye soboyu nevelike plodonosne derevce Listya duzhe krasivi rozmirom do 50 sm navit bez plodiv roslina viglyadaye dekorativno Chislo okremih listochkiv skladnogo listya skladaye vid 5 do 19 u nih korotki chereshki zavdovzhki 5 15 sm Ci chereshki mayut yajcepodibno lancetopodibnu formu z podovzhenoyu verhivkoyu bilya osnovi zvuzhuyutsya shirokim klinom Plodi zhovtogo mombinu Dribni biluvati kvitki z yavlyayutsya u velikij kilkosti vidrazu slidom listyam yake rozpustilosya i utvoryuyut verhivkovi voloti zavdovzhki do 35 sm Kvitki mayut legkij aromat zminyuyutsya na vityagnuti zhovti plodi za ce roslina otrimala svoyu nazvu do 4 sm zavdovzhki i do 3 sm zavshirshki Plodi za smakom kisli z aromatom muskusu Kistochka yajcepodibna maye rozmir blizko 25 17 mm z pozdovzhnimi zmorshkami zabarvlena u kremovij kolir derev yanista Chastka oliyi v nasinni stanovit 31 5 Listya i kora roslini mistyat dubilni rechovini saponini flavonoyidi sterini hinoni Listya mistyat dekilka pohidnih salicilovoyi kisloti Kora i listya takozh mayut himichnu rechovinu kariofillen Listya ye znachnim dzherelom inshoyi himichnoyi rechovini zvanogo yak hlorogenova kislota Ce himichna rechovina maye antibakterialnu protivirusnu protizapalnu diyu ViroshuvannyaDerevo shvidkozrostayuche lyubit sonyachne misce z legkim zatemnennyam mozhe terpiti neveliku posuhu Nasinnyam rozmnozhuyetsya dosit legko Nasinnya prorostaye protyagom misyacya Zhovtnij mombin zdatnij plodonositi shorichno i vimagaye teplogo klimatu protyagom vsogo roku Dereva dayut bagatij urozhaj 1 2 razi na rik U Meksiki plodonoshennya vidbuvayetsya z lipnya do zhovtnya na Yamajci ta Kosta Rici v lipni serpni pri povnomu dozrivanni plodi padayut na zemlyu ale zazvichaj miscevi meshkanci zbivayut plodi ranishe ZastosuvannyaV davninu shiroko vzhivavsya starodavnim narodom majya Sogodni cinuyetsya moreplavcyami yaki virushayuchi v plavannya berut plodi z soboyu dlya vtamuvannya spragi plodi duzhe sokoviti Takozh plodi vzhivayut v yizhu v tushkovanomu viglyadi z cukrom bagato hto vikoristovuye yih u svizhomu viglyadi Z soku vigotovlyayut rizni napoyi zhele abo dodayut v morozivo U Braziliyi gotuyut vino Vinho de Taperiba U Meksici nezrili plodi marinuyut ta yidyat yih nache olivki a molode listya vzhivayut u svizhomu viglyadi nache zelen Molode listya desho girkuvate na smak v Tayilandi yih podayut zi specialnimi tajskimi chili pastami Harchova cinnist na 100 g plodiv kalorij 21 8 48 1 voda 72 8 88 53 g bilok 1 28 1 38 g zhir 0 1 0 56 g volokno 1 16 1 18 g vuglevodi 8 70 10 0 g kalcij 31 4 mg zalizo 2 8 mg karotin vitamin A 71 ME tiamin 95 mkg riboflavin 50 mkg askorbinova kislota 46 4 mg Takozh zastosovuyetsya derevina z yakoyi roblyat sirniki olivci chovni U medicini mombin zastosovuyetsya dosit shiroko korinnya i plodi vikoristovuyut yak zharoznizhuyuche Kora vikoristovuyetsya yak pronosne proti kashlyu i dlya obrobki poranen Listya zastosovuyut dlya obrobki ran voni shvidko znimayut zapalennya likuyut lepru Listya ye potuzhnim zasobom v ginekologiyi yih zastosovuyut dlya vikliku pologiv dlya polegshennya i znizhennya krovotechi pid chas pologiv a tak samo dlya pislyapologovogo vidnovlennya Plodi vzhivayutsya v yizhu dikimi tvarinami tomu indianci na polyuvanni chasto yih vikoristovuyut u viglyadi primanki RozpovsyudzhennyaPoshireno vid pivdennoyi Meksiki do Braziliyi ta Peru ostrovah Karibskogo basejnu naturalizovano v Africi Pivdennij Aziyi Indiyi Bangladesh Shri Lanci Indoneziyi Malajziyi j Tayilandi DzherelaAyoka A O R O Akomolafe O S Akinsomisoye O E Ukponmwan 2008 Medicinal and Economic Value of Spondias mombin African Journal of Biomedical Research Ibadan Nigeria Ibadan Biomedical Communications Group 11 129 136 ISSN 1119 5096 Vargas William G Guia ilustrada de las plantas de las montanas del Quindio y los Andes Centrales Coleccion Ciencias Agropecuarias Manizales Universidad de Caldas marzo de 2002 813p Colombia Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mombin zhovtij