Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. |
Ясусі Іноуе (6 травня 1907 — 29 січня 1991) — японський прозаїк, поет і есеїст, найбільш відомий історичними та автобіографічними творами.
| Ясусі Іноуе | |
|---|---|
| 井上靖 | |
 Ясусі Іноуе, 1955 | |
| Народився | 6 травня 1907 Асахікава, Хоккайдо, Японія |
| Помер | 29 січня 1991 (83 роки) Токіо |
| Країна |  Японія |
| Національність | Японець |
| Діяльність | Письменник: прозаїк, поет, есеїст |
| Alma mater | Кіотський університет і Кюсюський університет |
| Знання мов | японська[1] |
| У шлюбі з | Фуміко Адаті |
| Діти | d |
| Нагороди | Орден Культури (1976), Заслужений діяч культури (1976) |
| Премії | Ім. Тіби (1936), ім. Акутаґави (1950), Міністерства освіти (1958), Майніті (1960), ім. Номи (1961, 1982), Йоміурі (1964) та інші. |
| IMDb | ID 0409327 |
| |
Біографія
Народився в 1907 р. у м. Асахікава (Хоккайдо), з трьох років жив у Югасімі, звідки був родом його батько. У старшій школі захопився дзюдо і занехаяв навчання, але почав писати вірші, що друкувалися в журналі «Ніхонкай сідзін» («Поети Японського моря»). У 1930 р. вступив на відділення англійської мови Кюсюського університету, проте навчався недбало. У 1932 перевівся на відділення філософії в Кіотському університеті, який закінчив у 1936 р., захистивши дипломну роботу на тему поезії Поля Валері.
З 1933 р. Іноуе регулярно бере участь у літературному конкурсі газети «Майніті», і отримує кілька нагород, а оповідання «Переселення душ» (1936) дістає премію ім. Камео Тіби. Після публікації Іноуе запросили на роботу в редакцію «Майніті» в Осаці, де він працював з перервою на службу в армії в 1937 р. Служив у Китаї, звільнився через хворобу. З 1938 р. відповідав у газеті за відділ релігій, з 1939 керував відділом літератури і мистецтв. У 1948 році був переведений у Токійське відділення.
Після війни Ясусі Іноуе зосередився на поезії, деякі з віршів згодом послужили йому темою прозових творів. У 1949 р. вийшло друком оповідання «Бій биків», яке у 1950 було нагороджене премією ім. Акутаґави. У 1951 р. він залишив журналістську роботу в «Майніті» й зосередився на літературній праці. Майже до кінця 50-х писав переважно твори суспільної і романтичної спрямованості, в подальшому зосередився на трьох головних напрямках: історична белетристика, автобіографічні твори і твори про сучасність, частково сатиричні. Ясусі Іноуе відвідав КНР у складі японської делегації діячів культури ще до встановлення її дипломатичних стосунків з Японією, багато подорожував по Європі, США, СРСР (переважно Середня Азія), країнах Близького Сходу, Індії, що згодом знаходило відображення в творах на історичні теми.
Першими історичними романами, що дістали визнання, були роман «Черепиці Темпьо» (літературна премія Міністерства освіти, 1958 р.) і «Дуньхуан» (премія «Майніті», 1960 р.). Романи «Вітер, ліс, вогонь, гора», «Воєнні хроніки Санади», «Володарка фортеці Йодо» (премія імені Номи, 1961 р.), «Імператор Го-Сіракава», «Принцеса Нуката» присвячені відомим персонажам різних історичних періодів Японії, «Лоулань» і «Легенда про Ян Ґуйфей» — героям різних періодів у історії Західного Китаю, нарешті, «Синій вовк» (читацька премія «Бунґей сюндзю» 1960 р.) та «Вітер і хвилі» (премія «Йоміурі» 1964 р.) змальовують Чингісхана і Хубілая. «Діаріуш ченця на прозвання Просвітлення Первобутнє» (літературна премія Японії, 1982 р.), де описана таємниця смерті чаювального майстра Рікю Сен, яку намагається розгадати його учень, відображає думки письменника про творчість і мистецтво. Перу Іноуе належить також белетризована біографія Конфуція (премія імені Номи, 1982 р.).
В автобіографічних романах «Сіробамба», «Літні трави, зимові хвилі» та «Північне море» описане дитинство героя, Косаку Іноуе, в Юґасімі (префектура Сідзуока), навчання в старшій школі в Нумадзу та рік після невдалої спроби вступу до університету. «Цвинтар і ямс», «Дорога», «Демонські оповідки», «Записки сезону цвіту бросквини» змальовують зрілі роки письменника та його навколишній світ в реалістичній манері. В останні роки життя Ясусі Іноуе створив трилогію, присвячену матері: «Під квітами», «Місячне світло» і «Снігова поверхня».
Повне зібрання творів видавництва «Сінтьося» 1995 – 2000 р. видання налічує 28 томів (плюс один додатковий). Шість романів і п’єса були опубліковані посмертно в 2019 році. За численними творами письменника поставлені повнометражні фільми і телесеріали: «Мисливська рушниця», «Чорний прибій», «Скам’янілість», «Самурайські корогви» (за романом «Вітер, ліс, вогонь, гора»), «Дуньхуан», «Смерть чаювального майстра», «Чингізхан», «Воїн і вовк», «Хроніки моєї матері» та багато інших.
У 1964 р. Іноуе Ясусі став дійсним членом Академії Мистецтв Японії, в 1969 був номінований на Нобелівську премію, а в 1976 дістав звання Заслуженого діяча культури та нагороджений орденом Культури. У 1981 — 1985 рр. був головою японського відділення ПЕН-клубу.
Помер письменник у Токіо в 1991 році. Його меморіальний музей діє в Асахікаві (Хоккайдо), а літературний музей його імені — в Наґаїдзумі (Сідзуока).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Великий словник сучасної японської літератури, стаття «Ясусі Іноуе». Процитовано 2 серпня 2024.
- Номінація Ясусі Іноуе на Нобелівську премію. Процитовано 2 серпня 2024.
- Меморіальний музей Ясусі Іноуе. Процитовано 2 серпня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Yasusi Inoue 6 travnya 1907 29 sichnya 1991 yaponskij prozayik poet i eseyist najbilsh vidomij istorichnimi ta avtobiografichnimi tvorami Yasusi Inoue井上靖Yasusi Inoue 1955Narodivsya6 travnya 1907 1907 05 06 Asahikava Hokkajdo YaponiyaPomer29 sichnya 1991 1991 01 29 83 roki TokioKrayina YaponiyaNacionalnistYaponecDiyalnistPismennik prozayik poet eseyistAlma materKiotskij universitet i Kyusyuskij universitetZnannya movyaponska 1 U shlyubi zFumiko AdatiDitidNagorodiOrden Kulturi 1976 Zasluzhenij diyach kulturi 1976 PremiyiIm Tibi 1936 im Akutagavi 1950 Ministerstva osviti 1958 Majniti 1960 im Nomi 1961 1982 Jomiuri 1964 ta inshi IMDbID 0409327 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v 1907 r u m Asahikava Hokkajdo z troh rokiv zhiv u Yugasimi zvidki buv rodom jogo batko U starshij shkoli zahopivsya dzyudo i zanehayav navchannya ale pochav pisati virshi sho drukuvalisya v zhurnali Nihonkaj sidzin Poeti Yaponskogo morya U 1930 r vstupiv na viddilennya anglijskoyi movi Kyusyuskogo universitetu prote navchavsya nedbalo U 1932 perevivsya na viddilennya filosofiyi v Kiotskomu universiteti yakij zakinchiv u 1936 r zahistivshi diplomnu robotu na temu poeziyi Polya Valeri Z 1933 r Inoue regulyarno bere uchast u literaturnomu konkursi gazeti Majniti i otrimuye kilka nagorod a opovidannya Pereselennya dush 1936 distaye premiyu im Kameo Tibi Pislya publikaciyi Inoue zaprosili na robotu v redakciyu Majniti v Osaci de vin pracyuvav z perervoyu na sluzhbu v armiyi v 1937 r Sluzhiv u Kitayi zvilnivsya cherez hvorobu Z 1938 r vidpovidav u gazeti za viddil religij z 1939 keruvav viddilom literaturi i mistectv U 1948 roci buv perevedenij u Tokijske viddilennya Pislya vijni Yasusi Inoue zoseredivsya na poeziyi deyaki z virshiv zgodom posluzhili jomu temoyu prozovih tvoriv U 1949 r vijshlo drukom opovidannya Bij bikiv yake u 1950 bulo nagorodzhene premiyeyu im Akutagavi U 1951 r vin zalishiv zhurnalistsku robotu v Majniti j zoseredivsya na literaturnij praci Majzhe do kincya 50 h pisav perevazhno tvori suspilnoyi i romantichnoyi spryamovanosti v podalshomu zoseredivsya na troh golovnih napryamkah istorichna beletristika avtobiografichni tvori i tvori pro suchasnist chastkovo satirichni Yasusi Inoue vidvidav KNR u skladi yaponskoyi delegaciyi diyachiv kulturi she do vstanovlennya yiyi diplomatichnih stosunkiv z Yaponiyeyu bagato podorozhuvav po Yevropi SShA SRSR perevazhno Serednya Aziya krayinah Blizkogo Shodu Indiyi sho zgodom znahodilo vidobrazhennya v tvorah na istorichni temi Pershimi istorichnimi romanami sho distali viznannya buli roman Cherepici Tempo literaturna premiya Ministerstva osviti 1958 r i Dunhuan premiya Majniti 1960 r Romani Viter lis vogon gora Voyenni hroniki Sanadi Volodarka forteci Jodo premiya imeni Nomi 1961 r Imperator Go Sirakava Princesa Nukata prisvyacheni vidomim personazham riznih istorichnih periodiv Yaponiyi Loulan i Legenda pro Yan Gujfej geroyam riznih periodiv u istoriyi Zahidnogo Kitayu nareshti Sinij vovk chitacka premiya Bungej syundzyu 1960 r ta Viter i hvili premiya Jomiuri 1964 r zmalovuyut Chingishana i Hubilaya Diariush chencya na prozvannya Prosvitlennya Pervobutnye literaturna premiya Yaponiyi 1982 r de opisana tayemnicya smerti chayuvalnogo majstra Rikyu Sen yaku namagayetsya rozgadati jogo uchen vidobrazhaye dumki pismennika pro tvorchist i mistectvo Peru Inoue nalezhit takozh beletrizovana biografiya Konfuciya premiya imeni Nomi 1982 r V avtobiografichnih romanah Sirobamba Litni travi zimovi hvili ta Pivnichne more opisane ditinstvo geroya Kosaku Inoue v Yugasimi prefektura Sidzuoka navchannya v starshij shkoli v Numadzu ta rik pislya nevdaloyi sprobi vstupu do universitetu Cvintar i yams Doroga Demonski opovidki Zapiski sezonu cvitu broskvini zmalovuyut zrili roki pismennika ta jogo navkolishnij svit v realistichnij maneri V ostanni roki zhittya Yasusi Inoue stvoriv trilogiyu prisvyachenu materi Pid kvitami Misyachne svitlo i Snigova poverhnya Povne zibrannya tvoriv vidavnictva Sintosya 1995 2000 r vidannya nalichuye 28 tomiv plyus odin dodatkovij Shist romaniv i p yesa buli opublikovani posmertno v 2019 roci Za chislennimi tvorami pismennika postavleni povnometrazhni filmi i teleseriali Mislivska rushnicya Chornij pribij Skam yanilist Samurajski korogvi za romanom Viter lis vogon gora Dunhuan Smert chayuvalnogo majstra Chingizhan Voyin i vovk Hroniki moyeyi materi ta bagato inshih U 1964 r Inoue Yasusi stav dijsnim chlenom Akademiyi Mistectv Yaponiyi v 1969 buv nominovanij na Nobelivsku premiyu a v 1976 distav zvannya Zasluzhenogo diyacha kulturi ta nagorodzhenij ordenom Kulturi U 1981 1985 rr buv golovoyu yaponskogo viddilennya PEN klubu Pomer pismennik u Tokio v 1991 roci Jogo memorialnij muzej diye v Asahikavi Hokkajdo a literaturnij muzej jogo imeni v Nagayidzumi Sidzuoka PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Velikij slovnik suchasnoyi yaponskoyi literaturi stattya Yasusi Inoue Procitovano 2 serpnya 2024 Nominaciya Yasusi Inoue na Nobelivsku premiyu Procitovano 2 serpnya 2024 Memorialnij muzej Yasusi Inoue Procitovano 2 serpnya 2024