Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Автономна Радянська Соціалістична Республіка Німців Поволжя (нім. Autonome Sozialistische Sowjetrepublik der Wolgadeutschen; рос. Автономная Советская Социалистическая Республика Немцев Поволжья) ― автономна республіка поволзьких німців у складі РРФСР.
| Автономна Радянська Соціалістична Республіка Німців Поволжя Autonome Sozialistische Sowjetrepublik der Wolgadeutschen Автономная Советская Социалистическая Республика Немцев Поволжья | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Енгельс | ||||||||||
| Мови | німецька, російська | ||||||||||
| Форма правління | Радянська республіка у складі РРФСР | ||||||||||
| Голова (Центральний виконавчий комітет) | |||||||||||
| - жовтень 1918 - березень 1919 | Ернст Рейтер | ||||||||||
| Історія | |||||||||||
| - Засновано | 19 жовтня 1918 | ||||||||||
| - Ліквідовано | 28 серпня 1941 | ||||||||||
| Площа | |||||||||||
| - 1939 | 28 200 км2 | ||||||||||
| Населення | |||||||||||
| - 1939 | 606 532 осіб | ||||||||||
| Густота | 21,5 осіб/км² | ||||||||||
| Валюта | карбованець | ||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Імміграція німців до Росії
У 1762—1763 роках імператриця Катерина II своїми маніфестами запросила жителів європейських країн переїхати до Росії і оселитися на берегах річки Волги. На запрошення відгукнулися тисячі жителів з німецьких держав (Гессена, Бадена, Саксонії, Гольштейну, Майнцу та інших), володінь Габсбургів, Швейцарії, Нідерландів, Франції, Данії, Швеції та інших країн Європи.
З 1764 до 1768 ріку в Поволжі на територіях сучасних Саратовської і Волгоградської областей було утворено 106 німецьких колоній, у яких оселилися 25 600 осіб. До початку XX століття в Поволжі було 190 колоній з населенням 407,5 тисяч осіб переважно німецької національності, яких з кінця XIX століття офіційно називали «німці Поволжя» або «поволзькі німці» (die Wolgadeutschen)
Коротка історія та адміністративний поділ
19 жовтня 1918, декретом РНК РРФСР була утворена перша в РРФСР автономна область — (використовувалося також назва Трудова комуна німців Поволжя) у складі РРФСР з адміністративним центром у м. Саратов (з 19 жовтня 1918 по травень 1919). Потім адміністративним центром стало місто Баронськ (назв. Катеріненштадт з травня до 4 червня 1919 і назв. Марксштадт з 4 червня 1919, був адміністративним центром до 24 липня 1922). 24 липня 1922 адміністративний центр області перенесено в приєднаний до автономії 22 червня місто Покровськ (в 1931 перейменований в м. Енгельс).
АО німців Поволжя включила 3 повіти (Голокарамишський — с. Голий Карамишев, Катериненштадтський — м. Катериненштадт та Рівненський — с. Рівне, а 22 червня 1922 до складу області включено Покровський повіт).
19 грудня 1923 АО німців Поволжя перетворена в Автономну РСР німців Поволжя з площею 28 200 км ² і 576 тис. мешканців (1933). З 1928 по 1934 роки АРСР НП входила до складу Нижньо-Волзького краю РРФСР, з 1934 по 1936 роки — до складу Саратовського краю РРФСР. У 1939 близько двох третин населення були німцями. Столицею республіки було місто Енгельс.
АРСР німців Поволжя включала 22 кантони: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , та м. Енгельс.
Після початку війни з Німеччиною німців Поволжя Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 серпня 1941 року було огульно звинувачено у співпраці з німецькою владою і виселено до Казахської РСР, Алтаю й Сибіру. Територія АРСР німців Поволжя була розділена між Саратовською (15 кантонів) і Сталінградською (Волгоградською) (7 кантонів) областями.
У 1990-х роках організації російських німців висловлювали пропозиції з відновлення Республіки німців Поволжя.
Населення
12 червня 1924 року німецьку мову впроваджено як другу державну і як мову навчання в школах. У той період швидкими темпами почалося будівництво народної освіти і створення німецького державного видавництва. Прийнятою в 1937 році Конституцією (Основним Законом) АРСР німців Поволжя державними мовами республіки встановлено російську та німецьку.
Поряд з цим АРСР німців Поволжя була однією з перших республік суцільної грамотності: у АРСР НП нараховувалося 171 національна середня школа, 11 технікумів, 3 робітфаки, 5 вузів. Крім того, було 172 колгоспні клуби, будинки культури, Німецький національний театр і дитячий театр. Видавалась 21 газета німецькою мовою.
| Національність | Чисельність (1926) | % (1926) | Чисельність (1939) | % (1939) |
|---|---|---|---|---|
| Німці | 379 630 | 66,42 % | 366 685 | 60,46 % |
| Росіяни | 116 561 | 20,39 % | 156 027 | 25,72 % |
| Українці | 68 561 | 11,99 % | 58 248 | 9,6 % |
| Казахи | 1353 | 0,24 % | 8988 | 1,48 % |
| Татари | 2109 | 0,37 % | 4074 | 0,67 % |
| Мордва | 1429 | 0,25 % | 3048 | 0,5 % |
| Білоруси | 159 | 0,03 % | 1636 | 0,27 % |
| Китайці | 5 | 0 % | 1284 | 0,21 % |
| Євреї | 152 | 0,026 % | 1216 | 0,20 % |
| Інші | 1619 | 0,28 % | 5326 | 0,88 % |
| Всього | 571 578 | (100,00 %) | 606 532 | (100,00 %) |
Політичний устрій
Головним органом державної влади АРСР НП був Центральний виконавчий комітет Ради АРСР німців Поволжя (з 1937 року — Верховна Рада АРСР німців Поволжя), який був законодавчим (представницьким) органом, що формується з 1937 року на основі загальних виборів. На постійній основі працювали Президія ЦВК АРСР НП (з 1937 року — Президія Верховної Ради АРСР НП), решта членів ЦВК (з 1937 — депутати Верховної Ради) збиралися на сесії 10-12 разів на рік.
Виконавчу владу очолювала Рада народних комісарів (РНК) АРСР НК у складі десяти народних комісаріатів: внутрішніх справ, юстиції, охорони здоров'я, фінансів, сільського господарства, праці, соціального забезпечення, а також робітничо-селянська інспекція і рада народного господарства. Монополія зовнішньої політики і зовнішньої торгівлі належала РНК СРСР. Було дозволено утворення відповідного апарату зовнішньої торгівлі в республіці. З питань оборони декрет передбачав утворення військового комісаріату. Він підпорядковувався військовому комісаріату Нижньо-Волзького краю. Безпосередньо при Раднаркомі АРСР НП було утворено управління Об'єднаного державного політичного управління СРСР (потім — управління ОГПУ-НКВД СРСР)
Для збереження фінансового та економічного пріоритету центральної влади РРФСР наркомати фінансів, праці, робітничо-селянська інспекція на території АРСР НП підпорядковувалися відповідним центральним органам РРФСР. За виконання планових завдань повну відповідальність ніс Раднарком АРСР НП.
Див. також
Примітки
- Offene Tribüne/Открытая трибуна — Журналистские рас-следования / BNS-Ermittlungen — D.Kurier/Russlanddeutsche Allgemeine. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 28 вересня 2015.
- История российских немцев. АССР НП [Архівовано 12 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Автономные республики в составе РСФСР [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- История российских немцев. Правительство АССР НП [Архівовано 12 червня 2008 у Wayback Machine.]
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Історія російських німців
- Неофициальный сайт поволжских немцев Неофіційний сайт поволзьких німців [Архівовано 15 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- М. В. Ревнивців, Історія прапорів АРСР Німців Поволжя [Архівовано 11 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Л. Н. Шумилова, Доля політичної еліти Республіки німців Поволжя в роки Великої Вітчизняної війни
- Сайт советских немцев «Genosse» Сайт радянських німців «Genosse» [Архівовано 8 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Nimciv Povolzhya nim Autonome Sozialistische Sowjetrepublik der Wolgadeutschen ros Avtonomnaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika Nemcev Povolzhya avtonomna respublika povolzkih nimciv u skladi RRFSR Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Nimciv Povolzhya Autonome Sozialistische Sowjetrepublik der Wolgadeutschen Avtonomnaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika Nemcev Povolzhya 1918 1941 Prapor Gerb ARSR NP istorichni kordoni na karti Stolicya Engels Movi nimecka rosijska Forma pravlinnya Radyanska respublika u skladi RRFSR Golova Centralnij vikonavchij komitet zhovten 1918 berezen 1919 Ernst Rejter Istoriya Zasnovano 19 zhovtnya 1918 Likvidovano 28 serpnya 1941 Plosha 1939 28 200 km2 Naselennya 1939 606 532 osib Gustota 21 5 osib km Valyuta karbovanec Poperednik Nastupnik Samarska guberniya Saratovska oblast Volgogradska oblast Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Nimciv PovolzhyaImmigraciya nimciv do RosiyiU 1762 1763 rokah imperatricya Katerina II svoyimi manifestami zaprosila zhiteliv yevropejskih krayin pereyihati do Rosiyi i oselitisya na beregah richki Volgi Na zaproshennya vidguknulisya tisyachi zhiteliv z nimeckih derzhav Gessena Badena Saksoniyi Golshtejnu Majncu ta inshih volodin Gabsburgiv Shvejcariyi Niderlandiv Franciyi Daniyi Shveciyi ta inshih krayin Yevropi Z 1764 do 1768 riku v Povolzhi na teritoriyah suchasnih Saratovskoyi i Volgogradskoyi oblastej bulo utvoreno 106 nimeckih kolonij u yakih oselilisya 25 600 osib Do pochatku XX stolittya v Povolzhi bulo 190 kolonij z naselennyam 407 5 tisyach osib perevazhno nimeckoyi nacionalnosti yakih z kincya XIX stolittya oficijno nazivali nimci Povolzhya abo povolzki nimci die Wolgadeutschen Korotka istoriya ta administrativnij podil19 zhovtnya 1918 dekretom RNK RRFSR bula utvorena persha v RRFSR avtonomna oblast vikoristovuvalosya takozh nazva Trudova komuna nimciv Povolzhya u skladi RRFSR z administrativnim centrom u m Saratov z 19 zhovtnya 1918 po traven 1919 Potim administrativnim centrom stalo misto Baronsk nazv Katerinenshtadt z travnya do 4 chervnya 1919 i nazv Marksshtadt z 4 chervnya 1919 buv administrativnim centrom do 24 lipnya 1922 24 lipnya 1922 administrativnij centr oblasti pereneseno v priyednanij do avtonomiyi 22 chervnya misto Pokrovsk v 1931 perejmenovanij v m Engels AO nimciv Povolzhya vklyuchila 3 poviti Golokaramishskij s Golij Karamishev Katerinenshtadtskij m Katerinenshtadt ta Rivnenskij s Rivne a 22 chervnya 1922 do skladu oblasti vklyucheno Pokrovskij povit 19 grudnya 1923 AO nimciv Povolzhya peretvorena v Avtonomnu RSR nimciv Povolzhya z plosheyu 28 200 km i 576 tis meshkanciv 1933 Z 1928 po 1934 roki ARSR NP vhodila do skladu Nizhno Volzkogo krayu RRFSR z 1934 po 1936 roki do skladu Saratovskogo krayu RRFSR U 1939 blizko dvoh tretin naselennya buli nimcyami Stoliceyu respubliki bulo misto Engels ARSR nimciv Povolzhya vklyuchala 22 kantoni ta m Engels Pislya pochatku vijni z Nimechchinoyu nimciv Povolzhya Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 28 serpnya 1941 roku bulo ogulno zvinuvacheno u spivpraci z nimeckoyu vladoyu i viseleno do Kazahskoyi RSR Altayu j Sibiru Teritoriya ARSR nimciv Povolzhya bula rozdilena mizh Saratovskoyu 15 kantoniv i Stalingradskoyu Volgogradskoyu 7 kantoniv oblastyami U 1990 h rokah organizaciyi rosijskih nimciv vislovlyuvali propoziciyi z vidnovlennya Respubliki nimciv Povolzhya Naselennya12 chervnya 1924 roku nimecku movu vprovadzheno yak drugu derzhavnu i yak movu navchannya v shkolah U toj period shvidkimi tempami pochalosya budivnictvo narodnoyi osviti i stvorennya nimeckogo derzhavnogo vidavnictva Prijnyatoyu v 1937 roci Konstituciyeyu Osnovnim Zakonom ARSR nimciv Povolzhya derzhavnimi movami respubliki vstanovleno rosijsku ta nimecku Poryad z cim ARSR nimciv Povolzhya bula odniyeyu z pershih respublik sucilnoyi gramotnosti u ARSR NP narahovuvalosya 171 nacionalna serednya shkola 11 tehnikumiv 3 robitfaki 5 vuziv Krim togo bulo 172 kolgospni klubi budinki kulturi Nimeckij nacionalnij teatr i dityachij teatr Vidavalas 21 gazeta nimeckoyu movoyu Nacionalnij sklad ARSR nimciv Povolzhya za perepisom 1926 j 1939 rokiv Nacionalnist Chiselnist 1926 1926 Chiselnist 1939 1939 Nimci 379 630 66 42 366 685 60 46 Rosiyani 116 561 20 39 156 027 25 72 Ukrayinci 68 561 11 99 58 248 9 6 Kazahi 1353 0 24 8988 1 48 Tatari 2109 0 37 4074 0 67 Mordva 1429 0 25 3048 0 5 Bilorusi 159 0 03 1636 0 27 Kitajci 5 0 1284 0 21 Yevreyi 152 0 026 1216 0 20 Inshi 1619 0 28 5326 0 88 Vsogo 571 578 100 00 606 532 100 00 Politichnij ustrijPrapor ARSR NP v 1924 1937 rokah Prapor ARSR NP v 1937 1941 rokah Golovnim organom derzhavnoyi vladi ARSR NP buv Centralnij vikonavchij komitet Radi ARSR nimciv Povolzhya z 1937 roku Verhovna Rada ARSR nimciv Povolzhya yakij buv zakonodavchim predstavnickim organom sho formuyetsya z 1937 roku na osnovi zagalnih viboriv Na postijnij osnovi pracyuvali Prezidiya CVK ARSR NP z 1937 roku Prezidiya Verhovnoyi Radi ARSR NP reshta chleniv CVK z 1937 deputati Verhovnoyi Radi zbiralisya na sesiyi 10 12 raziv na rik Vikonavchu vladu ocholyuvala Rada narodnih komisariv RNK ARSR NK u skladi desyati narodnih komisariativ vnutrishnih sprav yusticiyi ohoroni zdorov ya finansiv silskogo gospodarstva praci socialnogo zabezpechennya a takozh robitnicho selyanska inspekciya i rada narodnogo gospodarstva Monopoliya zovnishnoyi politiki i zovnishnoyi torgivli nalezhala RNK SRSR Bulo dozvoleno utvorennya vidpovidnogo aparatu zovnishnoyi torgivli v respublici Z pitan oboroni dekret peredbachav utvorennya vijskovogo komisariatu Vin pidporyadkovuvavsya vijskovomu komisariatu Nizhno Volzkogo krayu Bezposeredno pri Radnarkomi ARSR NP bulo utvoreno upravlinnya Ob yednanogo derzhavnogo politichnogo upravlinnya SRSR potim upravlinnya OGPU NKVD SRSR Dlya zberezhennya finansovogo ta ekonomichnogo prioritetu centralnoyi vladi RRFSR narkomati finansiv praci robitnicho selyanska inspekciya na teritoriyi ARSR NP pidporyadkovuvalisya vidpovidnim centralnim organam RRFSR Za vikonannya planovih zavdan povnu vidpovidalnist nis Radnarkom ARSR NP Div takozhEtnichni nimci Rozselennya nimciv na shid Rosijski nimci Deportaciya radyanskih nimciv pid chas drugoyi svitovoyi vijni Generalna okruga nimciv PovolzhyaPrimitkiOffene Tribune Otkrytaya tribuna Zhurnalistskie ras sledovaniya BNS Ermittlungen D Kurier Russlanddeutsche Allgemeine Arhiv originalu za 4 chervnya 2016 Procitovano 28 veresnya 2015 Istoriya rossijskih nemcev ASSR NP Arhivovano 12 chervnya 2008 u Wayback Machine Avtonomnye respubliki v sostave RSFSR Arhivovano 27 bereznya 2019 u Wayback Machine angl Istoriya rossijskih nemcev Pravitelstvo ASSR NP Arhivovano 12 chervnya 2008 u Wayback Machine LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaIstoriya rosijskih nimciv Neoficialnyj sajt povolzhskih nemcev Neoficijnij sajt povolzkih nimciv Arhivovano 15 veresnya 2009 u Wayback Machine M V Revnivciv Istoriya praporiv ARSR Nimciv Povolzhya Arhivovano 11 kvitnya 2008 u Wayback Machine L N Shumilova Dolya politichnoyi eliti Respubliki nimciv Povolzhya v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Sajt sovetskih nemcev Genosse Sajt radyanskih nimciv Genosse Arhivovano 8 zhovtnya 2014 u Wayback Machine