Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йосип Титович Табулевич (29 березня 1906, місто Кременчук Полтавської губернії, тепер Полтавської області — 26 листопада 1994, місто Обнінськ Калузької області, Російська Федерація) — український радянський діяч, міністр комунального господарства Української РСР. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.
| Табулевич Йосип Титович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 29 березня 1906 місто Кременчук Полтавської губернії, тепер Полтавської області |
| Помер | 26 листопада 1994 (88 років) місто Обнінськ Калузької області |
| Поховання | d |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | державний діяч, інженер-будівельник |
| Alma mater | Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут |
| Знання мов | російська |
| Заклад | d[1] і Дніпробуд[1] |
| Партія | КПРС |
| Автограф |  |
| Нагороди |         |
| |
Біографія
Народився в родині залізничника. Батько був литовцем, а мати — українкою. Почав працювати у 1918 році (з дванадцятирічного віку) спочатку поденним робітником на бурякових плантаціях, робітником у дорожнього майстра, а з 1920 року — учнем слюсаря і слюсарем залізничних майстерень депо станції Ромодан, де працював і його батько. У 1920 році вступив до комсомолу.
У 1923—1925 роках — секретар осередку комсомолу (ЛКСМУ) станції Сенча. З 1925 року — секретар Чорнухинського районного комітету ЛКСМУ.
У 1927 році вступив на робітничий факультет Індустріально-педагогічного інституту імені Карла Лібкнехта у Москві, а у 1929 році — в Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут. Тут уперше зустрів Петра Івановича Захарова, майбутнього начальника Лабораторії «В». Разом вони проходили практику на будівництві Луганського паровозобудівного заводу.
У 1933 році закінчив Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут.
У 1933—1934 роках — виконроб будівництва Дніпровського магнієвого заводу на Дніпробуді.
У 1934—1935 роках — на Червоному флоті (РСЧФ). Служив червонофлотцем на крейсері Чорноморського флоту «Червона Україна». Брав активну участь у партійному житті корабля та редагував корабельну багатотиражку «Румб».
У грудні 1935—1937 роках — начальник виробничо-технічного відділу, заступник головного інженера тресту «Гідроканалбуд» в місті Дніпропетровську.
У 1937—1939 роках — начальник будівельної контори тресту «Мосмашбуд», зайнятої на будівництві Коломенського паровозобудівного заводу Московської області.
У березні — червні 1939 року — начальник головного будівельного управління Народного комісаріату комунального господарства Української РСР, яке будувало міст через Дніпро в Києві.
З червня 1939 року — член колегії Народного комісаріату комунального господарства Української РСР, заступник народного комісара комунального господарства Української РСР з будівництва. Влітку 1940 року введений до складу Господарської ради при Раді Народних Комісарів УРСР.
У жовтні 1940 — жовтні 1943 року — начальник Управління трудових резервів при Раді Народних Комісарів Української РСР.
Під час німецько-радянської війни у жовтні 1941 року був призначений уповноваженим Військової ради Південно-Західного фронту. З осені 1942 року по жовтень 1943 року — заступник начальника Штабу партизанського руху Української РСР.
31 жовтня 1943 — 11 лютого 1948 року — народний комісар (міністр) комунального господарства Української РСР. У червні 1945 року як уповноважений РНК УРСР і особливого комітету ДКО СРСР майже на рік був спрямований у відрядження в Німеччину для демонтажу устаткування підприємств за рахунок репарацій.
У 1948—1952 роках — начальник тресту «Київгазбуд»; начальник будівельного управління тресту «Укргазнафтобуд».
У лютому 1952 — листопаді 1953 року — виконувач обов'язків заступника директора з господарської роботи атомної Лабораторії «В» у селищі Малоярославець-1 (Обнінську) Калузької області.
У листопаді 1953 — 1969 року — заступник директора із загальних питань і капітального будівництва Лабораторії «В» (Фізико-енергетичного інституту) в місті Обнінську. З ініціативи Й. Табулевича й за його активної участі був розроблений Генеральний план будівництва міста. Входив до складу виконавчого комітету Обнінської міської ради депутатів трудящих Калузької області.
З 1969 року — на пенсії в місті Обнінську.
Родина
- Дружина — Галина Олександрівна Табулевич (20 квітня 1912 — 19 грудня 1987), радянський педагог. Директор обнінської школи № 1 в 1949—1960 роках.
- Пасинок — Борецький Юрій Олександрович(1935—2003), режисер, актор.
- Онук — Олег Юрійович Борецький (29 грудня 1963 — 7 червня 2020), режисер, продюсер, актор.
- Правнук — Ілля Олегович Борецький (нар. 1996).
Звання
- військовий технік
Нагороди
- орден Леніна
- орден Вітчизняної війни І ст. (6.04.1985)
- два ордени Трудового Червоного Прапора (1941, 1956)
- орден Червоного Прапора
- орден «Знак Пошани»
- медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1-го ст.
- медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
- медалі
- премія Ради Міністрів СРСР
- почесний громадянин міста Обнінська
Джерела
- газета «Вінницька правда» (Вінниця) — 14 січня 1947 року.
- Иосиф Титович Табулевич (рос.)
- Фролов Ю. В., Гулевич А. В., Кудинова Л. И. И. Т. ТАБУЛЕВИЧ : 1906-1994 // Физико-энергетический институт : летопись в судьбах / под ред. А. В. Зродников — Обнинск: Физико-энергетический институт, 2006. — С. 296–302. — 334 с. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Josip Titovich Tabulevich 29 bereznya 1906 19060329 misto Kremenchuk Poltavskoyi guberniyi teper Poltavskoyi oblasti 26 listopada 1994 misto Obninsk Kaluzkoyi oblasti Rosijska Federaciya ukrayinskij radyanskij diyach ministr komunalnogo gospodarstva Ukrayinskoyi RSR Deputat Verhovnoyi Radi URSR 2 go sklikannya Tabulevich Josip TitovichNarodivsya29 bereznya 1906 1906 03 29 misto Kremenchuk Poltavskoyi guberniyi teper Poltavskoyi oblastiPomer26 listopada 1994 1994 11 26 88 rokiv misto Obninsk Kaluzkoyi oblastiPohovannyadKrayina SRSRDiyalnistderzhavnij diyach inzhener budivelnikAlma materDnipropetrovskij inzhenerno budivelnij institutZnannya movrosijskaZakladd 1 i Dniprobud 1 PartiyaKPRSAvtografNagorodiMedal Partizanovi Vitchiznyanoyi vijni 1 stupenya Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem BiografiyaNarodivsya v rodini zaliznichnika Batko buv litovcem a mati ukrayinkoyu Pochav pracyuvati u 1918 roci z dvanadcyatirichnogo viku spochatku podennim robitnikom na buryakovih plantaciyah robitnikom u dorozhnogo majstra a z 1920 roku uchnem slyusarya i slyusarem zaliznichnih majsteren depo stanciyi Romodan de pracyuvav i jogo batko U 1920 roci vstupiv do komsomolu U 1923 1925 rokah sekretar oseredku komsomolu LKSMU stanciyi Sencha Z 1925 roku sekretar Chornuhinskogo rajonnogo komitetu LKSMU Chlen VKP b z 1926 roku U 1927 roci vstupiv na robitnichij fakultet Industrialno pedagogichnogo institutu imeni Karla Libknehta u Moskvi a u 1929 roci v Dnipropetrovskij inzhenerno budivelnij institut Tut upershe zustriv Petra Ivanovicha Zaharova majbutnogo nachalnika Laboratoriyi V Razom voni prohodili praktiku na budivnictvi Luganskogo parovozobudivnogo zavodu U 1933 roci zakinchiv Dnipropetrovskij inzhenerno budivelnij institut U 1933 1934 rokah vikonrob budivnictva Dniprovskogo magniyevogo zavodu na Dniprobudi U 1934 1935 rokah na Chervonomu floti RSChF Sluzhiv chervonoflotcem na krejseri Chornomorskogo flotu Chervona Ukrayina Brav aktivnu uchast u partijnomu zhitti korablya ta redaguvav korabelnu bagatotirazhku Rumb U grudni 1935 1937 rokah nachalnik virobnicho tehnichnogo viddilu zastupnik golovnogo inzhenera trestu Gidrokanalbud v misti Dnipropetrovsku U 1937 1939 rokah nachalnik budivelnoyi kontori trestu Mosmashbud zajnyatoyi na budivnictvi Kolomenskogo parovozobudivnogo zavodu Moskovskoyi oblasti U berezni chervni 1939 roku nachalnik golovnogo budivelnogo upravlinnya Narodnogo komisariatu komunalnogo gospodarstva Ukrayinskoyi RSR yake buduvalo mist cherez Dnipro v Kiyevi Z chervnya 1939 roku chlen kolegiyi Narodnogo komisariatu komunalnogo gospodarstva Ukrayinskoyi RSR zastupnik narodnogo komisara komunalnogo gospodarstva Ukrayinskoyi RSR z budivnictva Vlitku 1940 roku vvedenij do skladu Gospodarskoyi radi pri Radi Narodnih Komisariv URSR U zhovtni 1940 zhovtni 1943 roku nachalnik Upravlinnya trudovih rezerviv pri Radi Narodnih Komisariv Ukrayinskoyi RSR Pid chas nimecko radyanskoyi vijni u zhovtni 1941 roku buv priznachenij upovnovazhenim Vijskovoyi radi Pivdenno Zahidnogo frontu Z oseni 1942 roku po zhovten 1943 roku zastupnik nachalnika Shtabu partizanskogo ruhu Ukrayinskoyi RSR 31 zhovtnya 1943 11 lyutogo 1948 roku narodnij komisar ministr komunalnogo gospodarstva Ukrayinskoyi RSR U chervni 1945 roku yak upovnovazhenij RNK URSR i osoblivogo komitetu DKO SRSR majzhe na rik buv spryamovanij u vidryadzhennya v Nimechchinu dlya demontazhu ustatkuvannya pidpriyemstv za rahunok reparacij U 1948 1952 rokah nachalnik trestu Kiyivgazbud nachalnik budivelnogo upravlinnya trestu Ukrgaznaftobud U lyutomu 1952 listopadi 1953 roku vikonuvach obov yazkiv zastupnika direktora z gospodarskoyi roboti atomnoyi Laboratoriyi V u selishi Maloyaroslavec 1 Obninsku Kaluzkoyi oblasti U listopadi 1953 1969 roku zastupnik direktora iz zagalnih pitan i kapitalnogo budivnictva Laboratoriyi V Fiziko energetichnogo institutu v misti Obninsku Z iniciativi J Tabulevicha j za jogo aktivnoyi uchasti buv rozroblenij Generalnij plan budivnictva mista Vhodiv do skladu vikonavchogo komitetu Obninskoyi miskoyi radi deputativ trudyashih Kaluzkoyi oblasti Z 1969 roku na pensiyi v misti Obninsku Rodina Druzhina Galina Oleksandrivna Tabulevich 20 kvitnya 1912 19 grudnya 1987 radyanskij pedagog Direktor obninskoyi shkoli 1 v 1949 1960 rokah Pasinok Boreckij Yurij Oleksandrovich 1935 2003 rezhiser aktor Onuk Oleg Yurijovich Boreckij 29 grudnya 1963 7 chervnya 2020 rezhiser prodyuser aktor Pravnuk Illya Olegovich Boreckij nar 1996 Zvannyavijskovij tehnikNagorodiorden Lenina orden Vitchiznyanoyi vijni I st 6 04 1985 dva ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 1941 1956 orden Chervonogo Prapora orden Znak Poshani medal Partizanovi Vitchiznyanoyi vijni 1 go st medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1945 medali premiya Radi Ministriv SRSR pochesnij gromadyanin mista ObninskaDzherelagazeta Vinnicka pravda Vinnicya 14 sichnya 1947 roku Iosif Titovich Tabulevich ros Frolov Yu V Gulevich A V Kudinova L I I T TABULEVICh 1906 1994 Fiziko energeticheskij institut letopis v sudbah pod red A V Zrodnikov Obninsk Fiziko energeticheskij institut 2006 S 296 302 334 s ISBN 5 85855 111 4 d Track Q126824d Track Q4194180d Track Q175651d Track Q124372924