Гулей Анастасія Василівна

Анастасі́я Васи́лівна Гуле́й, до шлюбу Пляшечник (12 грудня 1925, с. Грабарівка, Пирятинський р-н, Полтавська обл.) — голова Української організації борців антифашистського опору, активна громадська діячка, видавчиня. Жертва сталінських репресій, колишня ув'язнена нацистських концтаборів Аушвіц, Бухенвальд та Берген-Бельзен.

Гулей Анастасія Василівна
Анастасія Гулей, Голова Української організації борців антифашистського опору, колишня ув'язнена концтаборів Аушвіц та Берген-Бельзен. 2022. Фото @Janos Stekovics
Народився	12 грудня 1925(1925-12-12) (98 років) Грабарівка
Нагороди	Кавалер ордена За заслуги перед ФРН Орден княгині Ольги ІІІ ступеня Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина (Der Verdienstorden der Bundesrepublik Deutschland) Орден «За мужність» III ступеня медаль «Захиснику вітчизни» Публікації Гулей, Анастасія. Із мороку небуття: документальна повість / А. Гулей. — К. : Українські пропілеї, 2000. — 116 с. Естафета пам'яті: [книга спогадів] / [упоряд. А. В. Гулей]. — К. : Фенікс, 2012. — 180 с. В ярмі окупації. Маловідомі сторінки історії примусової праці на Київщині / Спілка колиш. політ. в'язнів фашист. концтаборів м. Києва, Міжнар. громад. орг. "Міжнар. фонд «Взаєморозуміння і толерантність» ; [кер. проекту А. Гулей]. — К. : Фенікс, 2013. — 146 с. : іл. — 500 экз. — ISBN 978-966-136-076-0 Гулей, Анастасія Василівна. Із мороку небуття: докум. повість / Анастасія Гулей. — К. : Фенікс, 2013. — 116, [10] с. : іл. — 200 экз. — ISBN 978-966-651-990-3 Діти війни = Kinder des Krieges: спогади очевидців з України та Німеччини / з есе Каті Петровської; [упоряд. Петер Ветцель та ін.; пер. та адаптація тексту Л. Даниленко та ін.]; Укр. орг. борців антифашист. опору, Центр політ. освіти землі Саксонія-Ангальт, Іст. майстерня Мерзебурґ, Фонд «Меморіали Саксонії-Ангальт». — Київ: Фенікс, 2018, 351 с. — Примітки “…На радість не було сил”. Спогади про голод, війну, концтабори та визволення. Історична правда. Процитовано 12 грудня 2023. Райхель, Майк (2022). Полтава, Аушвіц, Берґен-Бельзен, Київ. Історія життя Анастасії Гулей. На замовлення Центру громадянської освіти землі Саксонія-Ангальт. Переклад із німецької. Magdeburg: Verlag Janos Stekovics. с. 42—43. Національний банк репресованих. www.reabit.org.ua. Процитовано 12 грудня 2023. Національний банк репресованих. www.reabit.org.ua. Процитовано 12 грудня 2023. Райхель, Майк (2022). Полтава, Аушвіц, Берґен-Бельзен, Київ. Історія життя Анастасії Гулей. На замовлення Центру громадянської освіти землі Саксонія-Ангальт. Переклад із німецької (українською мовою) . Magdeburg: Verlag Janos Stekovics. с. 33—49. «Обміняли на їжу все, крім вишиванки». Історія свідка Голодомору Анастасії Гулей (укр.), процитовано 12 грудня 2023 Трегубова, Ярослава (25 листопада 2018). «Обміняли на їжу все, крім вишиванки». Історія свідка Голодомору Анастасії Гулей. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 12 грудня 2023. Пастушенко Т. В. ОСТАРБАЙТЕРИ З КИЇВЩИНИ : вербування, примусова праця, репатріація (1942 - 1953) (2009). resource.history.org.ua. Процитовано 12 грудня 2023. Райхель, Майк (2022). Полтава, Аушвіц, Берґен-Бельзен, Київ. Історія життя Анастасії Гулей. На замовлення Центру громадянської освіти землі Саксонія-Ангальт. Переклад із німецької. Magdeburg: Verlag Janos Stekovics. с. 67. Райхель, Майк (2022). Полтава, Аушвіц, Берґен-Бельзен, Київ. Історія життя Анастасії Гулей. На замовлення Центру громадянської освіти землі Саксонія-Ангальт. Переклад із німецької. Magdeburg: Verlag Janos Stekovics. с. 73—85. Вижила в Освенцимі — історія українки Анастасії Гулей (укр.), процитовано 12 грудня 2023 Трегубова, Ярослава; Ребрій, Роман (9 травня 2018). «Я німецького Гітлера пережила. І кремлівського переживу» – бранка концтабору Аушвіц. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 12 грудня 2023. Райхель, Майк (2022). Полтава, Аушвіц, Берґен-Бельзен, Київ. Історія життя Анастасії Гулей. На замовлення Центру громадянської освіти землі Саксонія-Ангальт. Переклад із німецької. Magdeburg: Verlag Janos Stekovics. с. 103-104. Райхель, Майк (2022). Полтава, Аушвіц, Берґен-Бельзен, Київ. Історія життя Анастасії Гулей. На замовлення Центру громадянської освіти землі Саксонія-Ангальт. Переклад із німецької. Magdeburg: Verlag Janos Stekovics. с. 100-101. https://www.auschwitz.org/en/history/auschwitz-sub-camps/budy/ Райхель, Майк (2022). Полтава, Аушвіц, Берґен-Бельзен, Київ. Історія життя Анастасії Гулей. На замовлення Центру громадянської освіти землі Саксонія-Ангальт. Переклад із німецької. Magdeburg: Verlag Janos Stekovics. с. 111-123. Райхель, Майк (2022). Полтава, Аушвіц, Берґен-Бельзен, Київ. Історія життя Анастасії Гулей. На замовлення Центру громадянської освіти землі Саксонія-Ангальт. Переклад із німецької. Magdeburg: Verlag Janos Stekovics. с. 133-149. https://hu.wikiloc.com/gyaloglas-nyomvonalak/forest-walk-near-capriana-19889548 https://ombudsman.gov.ua/uk/perelik-gromadskih-organizacij-shcho-obyednuyut-veteraniv-ukrayini Батурин С. Кравченко А. (2005). Українські невільники третього рейху (минуле й сучасність): публіцистична хроніка. Львів: Кальварія. с. 96-97. Школа без расизму: школярi навчаються громадськiй мужностi. Deutsche Welle. 9 грудня 2008. Архів оригіналу за 12 грудня 2023. Процитовано 26 січня 2024. {{}}: Недійсний |мертвий-url=dead () СІМДЕСЯТ ДРУГА РІЧНИЦЯ ЗВІЛЬНЕННЯ В'ЯЗНІВ МАУТХАУЗЕНУ. Посольство України в Республіці Австрія. 8 травня 2017. https://news.un.org/ru/story/2015/05/1263141 Українку Анастасію Гулей нагородили Орденом за заслуги Федеративної Республіки Німеччина. Посольство України у Федеративній Республіці Німеччина. 17 липня 2020. http://www.toleranz.org.ua https://www.stiftung-evz.de https://lpb.sachsen-anhalt.de https://lpb.sachsen-anhalt.de/landeszentrale/aufbau-und-geschichte/direktor Anastasia Gulei hat zwei Konzentrationslager überlebt. Mit 96 flüchtete sie vor den Raketen auf Kiew. Nun will sie zurück. stern.de (нім.). 14 травня 2023. Процитовано 12 грудня 2023. NDR (30 серпня 2022), 96-jährige Holocaust-Überlebende flüchtet nach Deutschland (нім.), процитовано 12 грудня 2023 Джерела Reichel Maik. Poltawa, Auschwitz, Bergen-Belsen, Kyjiw. Die Lebensgeschichte der Anastasia Gulej. Magdeburg: Verlag Janos Stekovics, 2022. 344 s. http://onlinebuch.com/neuerscheinungen/poltawa-auschwitz-bergen-belsen-kijiw.php Майк Райхель. Полтава, Аушвіц, Берґен-Бельзен, Київ. Історія життя Анастасії Гулей. На замовлення Центру громадянської освіти землі Саксонія-Ангальт. Переклад із німецької. Magdeburg: Verlag Janos Stekovics, 2022. 304 c. Тетяна Пастушенко. «…На радість не було сил». Спогади про голод, війну, концтабори та визволення. У сонячний травневий день 1945 року 20-річна Анастасія Гулей з Полтавщини уперше за декілька тижнів змогла самостійно вийти із бараку нацистського концтабору Берген-Бельзен. Історична правда. 4 травня 2016. https://www.istpravda.com.ua/articles/2016/05/4/149071/ Персональна сторінка Анастасії Гулей у Facebook https://suspilne.media/201406-ne-bulo-vidcutta-niakogo-ti-vze-buv-mertvij-spogadi-uvaznenoi-nacistskih-konctaboriv/ https://www.radiosvoboda.org/a/29215721.html https://www.srf.ch/news/international/nazi-opfer-aus-der-ukraine-kz-ueberlebende-die-todesangst-ist-noch-groesser-geworden