Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Третя́к Іва́н Мойсе́йович (20 лютого 1923 с. Мала Попівка, Хорольський район, Полтавська область — 3 травня 2007, Москва) — радянський військовий діяч, генерал армії (1976), заступник міністра оборони СРСР — Головнокомандувач військами ППО СРСР, Герой Радянського Союзу (24.03.1945), Герой Соціалістичної Праці (16.02.1982). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1971—1976 роках. Член ЦК КПРС у 1976—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках.
| Третяк Іван Мойсейович | ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Ива́н Моисе́евич Третья́к | ||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 20 лютого 1923[1] Мала Попівка, Хорольський район, Полтавська область | |||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 3 травня 2007 (84 роки) Москва, Росія | |||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Троєкуровське кладовище | |||||||||||||||||||||||||||
| Країна |  СРСР,  Росія | |||||||||||||||||||||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | |||||||||||||||||||||||||||
| Рід військ | піхота, війська ППО | |||||||||||||||||||||||||||
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | |||||||||||||||||||||||||||
| Роки служби | 1939—1991 | |||||||||||||||||||||||||||
| Партія | ВКП(б) | |||||||||||||||||||||||||||
| Член | ЦК КПРС | |||||||||||||||||||||||||||
| Звання |  Генерал армії | |||||||||||||||||||||||||||
| Командування | Головнокомандувач військами ППО, командувач військами військових округів | |||||||||||||||||||||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||||||||||||||||||||||||||
| Інше | Храбрые сердца однополчан. М., 1977. | |||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||||||||
Життєпис
Народився 20 лютого 1923 року в селі Мала Попівка Хорольського району Полтавської області УРСР в селянській родині. Українець. Член ВКП(б) з 1943 року.
У Червону армію був призваний у 1939 році. У 1941 році закінчив Астраханське стрілецько-кулеметне училище. З початку радянсько — німецької війни брав участь у бойових діях. В 21 рік — командир полку.
24 березня 1945 року удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Після війни займав ряд важливих посад в Радянській армії. Пройшов шлях від командира полку до головнокомандувача військ ППО і заступника міністра оборони СРСР.
У 1949 році закінчив Військову академію імені Фрунзе.
З 15 квітня 1956 по 19 жовтня 1957 року — командувач 26-ї гвардійської стрілецької дивізії.
У 1959 році закінчив Військову академію Генерального штабу.
З січня 1960 року — начальник штабу — 1-й заступник командувача 3-ї загальновійськової армії в Групі радянських військ у Німеччині.
У грудні 1964 — вересні 1967 року — командувач 4-ї армії Закавказького військового округу.
У 1967—1976 роках — командувач військ Білоруського військового округу.
У 1976—1984 роках — командувач військ Далекосхідного військового округу. 1 вересня 1983 року віддав наказ знищити пасажирський «Боїнг 747» південнокорейської авіакомпанії «Korean Air Lines», який відхилився від курсу. В результаті інциденту загинули 246 пасажирів і 23 члена екіпажу.
З 19 червня 1984 по 11 липня 1986 року — головнокомандувач військ Далекого Сходу.
З 12 липня 1986 по 11 червня 1987 року — заступник міністра оборони СРСР — головний інспектор міністерства оборони СРСР.
З 11 червня 1987 по 31 серпня 1991 року — заступник міністра оборони СРСР — головнокомандувач Військ протиповітряної оборони СРСР.
31 серпня 1991 року пішов у відставку. Помер 3 травня 2007 року. Похований у Москві.
Вшанування пам'яті
У 1986 році його бронзовий бюст встановлений в місті Хорол.
Декомунізаційні закони набули чинності у травні 2015 року. Згідно з визначеними дедлайнами, в частині демонтажу пам'ятників Хорольська місцева рада мала ухвалити рішення до 21 лютого 2016 року, а голова Полтавської ОДА — до 21 травня 2016 року. Лише 24 листопада 2016 року міська рада Хорола ухвалила рішення, згідно з яким пам'ятник радянському генералові та членові ЦК КПРС Третяку визнано таким, що… не підлягає демонтажу. Відтак місцевий активіст Олександр Стеценко звернувся до суду. Проте суд першої інстанції, а згодом і апеляційний стали на бік Третяка — героя війни проти Німеччини і цивільного «Боїнга». Коло замкнулося. Хоча є чіткий висновок Українського інституту національної пам'яті:
 | Відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», пам'ятник-погруддя, встановлене в місті Хорол, на честь Третяка Івана, — особи, яка обіймала керівні посади в Комуністичній партії та вищих органах державної влади СРСР, має бути демонтовано”. |  |
У місцевій владі знайшли лазівку в законі, заявивши: мовляв, це пам'ятник не діячу комуністичного режиму, а герою Другої світової війни. Проте в УІПН наголошують, що законодавство не захищає Івана Третяка навіть у цій іпостасі. Адже в законі зроблено винятки для пам'ятників, які пов'язані з опором та вигнанням нацистів з території України. Проте Герой Радянського Союзу Іван Третяк служив у частинах 2-го Прибалтійського та Західного фронтів. Тому жодних винятків для нього не передбачено.
У коментарі полтавському телеканалу «Лтава» мер Хорола Сергій Волошин пояснював затятість так: мовляв, місцевих жителів опитали, і вони підтримали збереження пам'ятника Івану Третяку, як земляку, який «досяг у житті великих успіхів».
Як відомо, відповідно до вимог закону, в разі пасивності місцевої влади силове рішення демонтаж комуністичних пам'ятників має ухвалювати й реалізовувати обласна державна адміністрація. Однак у Полтавській ОДА стали на бік хорольських любителів Третяка. Вдавшись до іншого, вже третього аргументу. Мовляв, у 2010 році погруддя Івана Третяка було взяте управлінням культури ОДА на попередній облік як «об'єкт культурної спадщини» та цінний «об'єкт монументального мистецтва».
1 лютого 2023 року начальник Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін видав розпорядження «Про демонтаж пам'ятника-погруддя Герою Радянського Союзу, Герою Соціалістичної Праці І. М. Третяку І. М. Третяку в місті Хорол Полтавської області».
25 лютого 2023 року бронзовий бюст у Хоролі було демонтовано.
Військові звання
- генерал-майор (27.08.1957)
- генерал-лейтенант (1964)
- генерал-полковник (1967)
- генерал армії (29.10.1976)
Нагороди
- Герой Радянського Союзу (24.03.1945);
- Герой Соціалістичної Праці (16.02.1982);
- орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ст. (Російська Федерація)IV ступеня (23.02.2003);
- чотири ордени Леніна (24.03.1945, 04.05.1972, 21.02.1978, 16.02.1982);
- три ордени Червоного Прапора (15.07.1944, 14.10.1944, 22.02.1968);
- орден Кутузова III ступеня (29.09.1943);
- орден Олександра Невського (20.03.1945);
- орден Вітчизняної війни I ст. (11.03.1985);
- два ордени Червоної Зірки (05.07.1943, 1954);
- орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» ІІ ст. (22.02.1989);
- орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» ІІІ ст. (30.04.1975);
- медалі СРСР
- три іноземні ордени
Примітки
- Третьяк Иван Моисеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- . ІРТ Полтава (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2023. Процитовано 25 лютого 2023.
- На Полтавщині демонтували погруддя генералу СРСР. Історична правда. Процитовано 25 лютого 2023.
- Бондаренко, Вікторія (25 лютого 2023). У Хоролі на Полтавщині демонтували погруддя Іванові Третяку. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.
- Місто Хорол на Полтавщині очищено від комуністичного маркера комуністу-гекачепісту ворогу України Третьяку. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.
- На Полтавщині таки зняли пам’ятник генералу-комуністу Третяку, який збив цивільний “боїнг”. novynarnia.com (укр.). 25 лютого 2023. Процитовано 25 лютого 2023.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- Иван Моисеевич Третьяк [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Третьяк Иван Моисеевич [ 25 травня 2008 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tretyak Tretya k Iva n Mojse jovich 20 lyutogo 1923 s Mala Popivka Horolskij rajon Poltavska oblast 3 travnya 2007 Moskva radyanskij vijskovij diyach general armiyi 1976 zastupnik ministra oboroni SRSR Golovnokomanduvach vijskami PPO SRSR Geroj Radyanskogo Soyuzu 24 03 1945 Geroj Socialistichnoyi Praci 16 02 1982 Kandidat u chleni CK KPRS u 1971 1976 rokah Chlen CK KPRS u 1976 1990 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 7 11 go sklikan Narodnij deputat SRSR u 1989 1991 rokah Tretyak Ivan Mojsejovichros Iva n Moise evich Tretya kNarodzhennya20 lyutogo 1923 1923 02 20 1 Mala Popivka Horolskij rajon Poltavska oblastSmert3 travnya 2007 2007 05 03 84 roki Moskva RosiyaPohovannyaTroyekurovske kladovisheKrayina SRSR RosiyaPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijskpihota vijska PPOOsvitaVijskova akademiya imeni M V Frunze i Vijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1939 1991PartiyaVKP b ChlenCK KPRSZvannya General armiyiKomanduvannyaGolovnokomanduvach vijskami PPO komanduvach vijskami vijskovih okrugivVijni bitviNimecko radyanska vijnaInsheHrabrye serdca odnopolchan M 1977 NagorodiMedal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal Veteran Zbrojnih sil SRSR ZhittyepisNarodivsya 20 lyutogo 1923 roku v seli Mala Popivka Horolskogo rajonu Poltavskoyi oblasti URSR v selyanskij rodini Ukrayinec Chlen VKP b z 1943 roku U Chervonu armiyu buv prizvanij u 1939 roci U 1941 roci zakinchiv Astrahanske strilecko kulemetne uchilishe Z pochatku radyansko nimeckoyi vijni brav uchast u bojovih diyah V 21 rik komandir polku 24 bereznya 1945 roku udostoyenij zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Pislya vijni zajmav ryad vazhlivih posad v Radyanskij armiyi Projshov shlyah vid komandira polku do golovnokomanduvacha vijsk PPO i zastupnika ministra oboroni SRSR U 1949 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu imeni Frunze Z 15 kvitnya 1956 po 19 zhovtnya 1957 roku komanduvach 26 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi U 1959 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu Z sichnya 1960 roku nachalnik shtabu 1 j zastupnik komanduvacha 3 yi zagalnovijskovoyi armiyi v Grupi radyanskih vijsk u Nimechchini U grudni 1964 veresni 1967 roku komanduvach 4 yi armiyi Zakavkazkogo vijskovogo okrugu U 1967 1976 rokah komanduvach vijsk Biloruskogo vijskovogo okrugu U 1976 1984 rokah komanduvach vijsk Dalekoshidnogo vijskovogo okrugu 1 veresnya 1983 roku viddav nakaz znishiti pasazhirskij Boying 747 pivdennokorejskoyi aviakompaniyi Korean Air Lines yakij vidhilivsya vid kursu V rezultati incidentu zaginuli 246 pasazhiriv i 23 chlena ekipazhu Z 19 chervnya 1984 po 11 lipnya 1986 roku golovnokomanduvach vijsk Dalekogo Shodu Z 12 lipnya 1986 po 11 chervnya 1987 roku zastupnik ministra oboroni SRSR golovnij inspektor ministerstva oboroni SRSR Z 11 chervnya 1987 po 31 serpnya 1991 roku zastupnik ministra oboroni SRSR golovnokomanduvach Vijsk protipovitryanoyi oboroni SRSR 31 serpnya 1991 roku pishov u vidstavku Pomer 3 travnya 2007 roku Pohovanij u Moskvi Vshanuvannya pam yatiU 1986 roci jogo bronzovij byust vstanovlenij v misti Horol Dekomunizacijni zakoni nabuli chinnosti u travni 2015 roku Zgidno z viznachenimi dedlajnami v chastini demontazhu pam yatnikiv Horolska misceva rada mala uhvaliti rishennya do 21 lyutogo 2016 roku a golova Poltavskoyi ODA do 21 travnya 2016 roku Lishe 24 listopada 2016 roku miska rada Horola uhvalila rishennya zgidno z yakim pam yatnik radyanskomu generalovi ta chlenovi CK KPRS Tretyaku viznano takim sho ne pidlyagaye demontazhu Vidtak miscevij aktivist Oleksandr Stecenko zvernuvsya do sudu Prote sud pershoyi instanciyi a zgodom i apelyacijnij stali na bik Tretyaka geroya vijni proti Nimechchini i civilnogo Boyinga Kolo zamknulosya Hocha ye chitkij visnovok Ukrayinskogo institutu nacionalnoyi pam yati Vidpovidno do Zakonu Ukrayini Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki pam yatnik pogruddya vstanovlene v misti Horol na chest Tretyaka Ivana osobi yaka obijmala kerivni posadi v Komunistichnij partiyi ta vishih organah derzhavnoyi vladi SRSR maye buti demontovano U miscevij vladi znajshli lazivku v zakoni zayavivshi movlyav ce pam yatnik ne diyachu komunistichnogo rezhimu a geroyu Drugoyi svitovoyi vijni Prote v UIPN nagoloshuyut sho zakonodavstvo ne zahishaye Ivana Tretyaka navit u cij ipostasi Adzhe v zakoni zrobleno vinyatki dlya pam yatnikiv yaki pov yazani z oporom ta vignannyam nacistiv z teritoriyi Ukrayini Prote Geroj Radyanskogo Soyuzu Ivan Tretyak sluzhiv u chastinah 2 go Pribaltijskogo ta Zahidnogo frontiv Tomu zhodnih vinyatkiv dlya nogo ne peredbacheno U komentari poltavskomu telekanalu Ltava mer Horola Sergij Voloshin poyasnyuvav zatyatist tak movlyav miscevih zhiteliv opitali i voni pidtrimali zberezhennya pam yatnika Ivanu Tretyaku yak zemlyaku yakij dosyag u zhitti velikih uspihiv Yak vidomo vidpovidno do vimog zakonu v razi pasivnosti miscevoyi vladi silove rishennya demontazh komunistichnih pam yatnikiv maye uhvalyuvati j realizovuvati oblasna derzhavna administraciya Odnak u Poltavskij ODA stali na bik horolskih lyubiteliv Tretyaka Vdavshis do inshogo vzhe tretogo argumentu Movlyav u 2010 roci pogruddya Ivana Tretyaka bulo vzyate upravlinnyam kulturi ODA na poperednij oblik yak ob yekt kulturnoyi spadshini ta cinnij ob yekt monumentalnogo mistectva 1 lyutogo 2023 roku nachalnik Poltavskoyi oblasnoyi vijskovoyi administraciyi Dmitro Lunin vidav rozporyadzhennya Pro demontazh pam yatnika pogruddya Geroyu Radyanskogo Soyuzu Geroyu Socialistichnoyi Praci I M Tretyaku I M Tretyaku v misti Horol Poltavskoyi oblasti 25 lyutogo 2023 roku bronzovij byust u Horoli bulo demontovano Vijskovi zvannyageneral major 27 08 1957 general lejtenant 1964 general polkovnik 1967 general armiyi 29 10 1976 NagorodiGeroj Radyanskogo Soyuzu 24 03 1945 Geroj Socialistichnoyi Praci 16 02 1982 orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu IV st Rosijska Federaciya IV stupenya 23 02 2003 chotiri ordeni Lenina 24 03 1945 04 05 1972 21 02 1978 16 02 1982 tri ordeni Chervonogo Prapora 15 07 1944 14 10 1944 22 02 1968 orden Kutuzova III stupenya 29 09 1943 orden Oleksandra Nevskogo 20 03 1945 orden Vitchiznyanoyi vijni I st 11 03 1985 dva ordeni Chervonoyi Zirki 05 07 1943 1954 orden Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR II st 22 02 1989 orden Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR III st 30 04 1975 medali SRSR tri inozemni ordeniPrimitkiTretyak Ivan Moiseevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorova 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 27 zhovtnya 2021 IRT Poltava ukr Arhiv originalu za 25 lyutogo 2023 Procitovano 25 lyutogo 2023 Na Poltavshini demontuvali pogruddya generalu SRSR Istorichna pravda Procitovano 25 lyutogo 2023 Bondarenko Viktoriya 25 lyutogo 2023 U Horoli na Poltavshini demontuvali pogruddya Ivanovi Tretyaku Suspilne Novini ukr Procitovano 25 lyutogo 2023 Misto Horol na Poltavshini ochisheno vid komunistichnogo markera komunistu gekachepistu vorogu Ukrayini Tretyaku Internet vidannya Poltavshina ukr Procitovano 25 lyutogo 2023 Na Poltavshini taki znyali pam yatnik generalu komunistu Tretyaku yakij zbiv civilnij boying novynarnia com ukr 25 lyutogo 2023 Procitovano 25 lyutogo 2023 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaIvan Moiseevich Tretyak 29 veresnya 2007 u Wayback Machine Tretyak Ivan Moiseevich 25 travnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro vijskovogo diyacha abo diyachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi