Біосферний заповідник Теуакан-Куікатлан — природна територія, що охороняється, розташована на південному сході Мексики. Його назва походить від його двох основних місць: Куікатлан і Теуакан, в останньому розташовані їхні адміністративні офіси, охоплює 490 186 гектарів, розподілених між 21 муніципалітетом у штаті Пуебла та Оахака.
18°12′41″ пн. ш. 97°23′58″ зх. д. / 18.2113889° пн. ш. 97.3994444° зх. д.Координати: 18°12′41″ пн. ш. 97°23′58″ зх. д. / 18.2113889° пн. ш. 97.3994444° зх. д. | |
Країна | Мексика[1] |
---|---|
Розташування | Оахака, and Пуебла, Мексика |
Найближче місто | |
Площа | 4 900 км2 (1 900 кв. миль) |
Засновано | 2012 |
Об'єкт №: | 1534rev |
Статус: | світова спадщина ЮНЕСКО |
Біосферний заповідник Теуакан-Куікатлан (Мексика) | |
Біосферний заповідник Теуакан-Куікатлан у Вікісховищі |
2 липня 2018 року це місце було внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Географія
Широкі долини Теуакан і Куікатлан простягаються на північний захід-південний схід між на сході та на заході. Майже вся територія заповідника розташована в басейні , яка тече на південний схід через долини Теуакан і Куікатлан. Долина Куікатлан частково розташована в басейні річки Гранде, що тече на північний захід, яка зливається з Саладо, утворюючи річку Санто-Домінго. Вона тече на схід через Сьєрра-Мадре-де-Оахака, щоб злитися з Папалоапан, однією з найбільших річок Мексики. Річки Саладо і Гранде приймають води численних потоків, які беруть початок у сусідніх Сьєррах.
Сьєрра-Мадре-де-Оахака складається з кількох підхребтів: Сьєрра-Сонголіка на півночі, Мазатек-Сьєрра посередині та на півдні. Найвідомішим гірським хребтом є Сьєрра-Сонголіка та Сьєрра-Мазатек, які характеризуються своїм карстовим рельєфом, порізаним глибокими каньйонами.
Клімат
Клімат регіону теплий напівсухий і теплий напівтропічний у регіоні Куікатек із помірними дощами влітку. У високих частинах гір зазвичай видно, що вершини гір покриті густим туманом, який рідко згущується у вигляді помірного дощу.
Екологія
Важливість Теуакан-Куікатлан полягає у великій флористичній різноманітності цього району. Всупереч поширеній думці, сухі тропічні регіони, якими рясніє південно-східна Мексика, не бідні на біорізноманіття. Деякі дослідження, як-от дослідження Ржедовського в 1973 і 1978 роках, призвели до концептуалізації території як флористичної провінції, що належить до Мексиканського ксерофітного фітогеографічного регіону. У 1965 році Сміт припустив, що третина видів рослин, які населяють поверхню долин Теуакан-Куікатлан, є ендемічними.
Переважаючою флорою в долині Теуакан є чагарники або matorral, частина екорегіону , що включає більше третини зареєстрованих видів. Тропічний сухий листяний ліс, окраїна екорегіону , охоплює долину Куікатлан. На схилах гір розташовані дубові та сосново-дубові ліси, частина на сході та на заході. Вологі райони на гірських схилах є домівкою для хмарних лісів.
Однією з найбільш виняткових екологічних особливостей долини Теуакан-Куікатлан є ліс колоноподібних кактусів, одна з найбільших концентрацій колоноподібних кактусів у світі. Сорок п'ять із сімдесяти видів, зареєстрованих у Мексиці, зростають у цій центральній частині країни. Ці види є домінуючим компонентом у дев'яти рослинних угрупованнях, які переважно є ендемічними для Теуакан-Куікатлан. На території також трапляються ксерикові чагарники, тропічні листяні ліси, соснові ліси, сосново-дубові та хмарні ліси.
Серед хребетних у біосферному заповіднику є 18 видів риб і 27 видів земноводних, що є високою різноманітністю порівняно з пустелями Північної Америки та Австралії. Тут також налічується 85 видів рептилій, із яких 20 є ендемічними, і 338 видів птахів, із яких 16 є ендемічними.
Завдяки своїм ендемічним видам, видам, що перебувають під загрозою зникнення, і рідкісним флористичним видам, це місце є гарячою точкою світового біорізноманіття МСОП.
Археологія
Долина Теуакан-Куікатлан є важливою археологічною пам'яткою, яка фіксує 12 000 років проживання людей. Існують давні докази одомашнення рослин, а також найдавніші відомі іригаційні споруди в Мезоамериці, які включають різноманітні тераси, канали, колодязі, акведуки та дамби. Внесене ЮНЕСКО до Списку всесвітньої спадщини — Долина Теуакан-Куікатлан: початкове місце існування Мезоамерики — визнає видатне біорізноманіття долини та її археологічне значення.
Галерея
-
-
-
-
-
- Pilosocereus quadricentralis
-
-
-
-
-
-
-
Список літератури
- http://www.unesco.org/new/en/natural-sciences/environment/ecological-sciences/biosphere-reserves/latin-america-and-the-caribbean/mexico/tehuacan-cuicatlan/
- Tehuacán-Cuicatlán Valley: originary habitat of Mesoamerica. UNESCO.
- Tehuacán-Cuicatlán - UNESCO - MAB Biosphere Reserves Directory.Licensing page.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Biosfernij zapovidnik Teuakan Kuikatlan prirodna teritoriya sho ohoronyayetsya roztashovana na pivdennomu shodi Meksiki Jogo nazva pohodit vid jogo dvoh osnovnih misc Kuikatlan i Teuakan v ostannomu roztashovani yihni administrativni ofisi ohoplyuye 490 186 gektariv rozpodilenih mizh 21 municipalitetom u shtati Puebla ta Oahaka Biosfernij zapovidnik Teuakan Kuikatlan18 12 41 pn sh 97 23 58 zh d 18 2113889 pn sh 97 3994444 zh d 18 2113889 97 3994444 Koordinati 18 12 41 pn sh 97 23 58 zh d 18 2113889 pn sh 97 3994444 zh d 18 2113889 97 3994444Krayina Meksika 1 RoztashuvannyaOahaka and Puebla MeksikaNajblizhche mistoPlosha4 900 km2 1 900 kv mil Zasnovano2012Ob yekt 1534revStatus svitova spadshina YuNESKOBiosfernij zapovidnik Teuakan Kuikatlan Meksika Biosfernij zapovidnik Teuakan Kuikatlan u Vikishovishi 2 lipnya 2018 roku ce misce bulo vneseno do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO GeografiyaShiroki dolini Teuakan i Kuikatlan prostyagayutsya na pivnichnij zahid pivdennij shid mizh na shodi ta na zahodi Majzhe vsya teritoriya zapovidnika roztashovana v basejni yaka teche na pivdennij shid cherez dolini Teuakan i Kuikatlan Dolina Kuikatlan chastkovo roztashovana v basejni richki Grande sho teche na pivnichnij zahid yaka zlivayetsya z Salado utvoryuyuchi richku Santo Domingo Vona teche na shid cherez Syerra Madre de Oahaka shob zlitisya z Papaloapan odniyeyu z najbilshih richok Meksiki Richki Salado i Grande prijmayut vodi chislennih potokiv yaki berut pochatok u susidnih Syerrah Syerra Madre de Oahaka skladayetsya z kilkoh pidhrebtiv Syerra Songolika na pivnochi Mazatek Syerra poseredini ta na pivdni Najvidomishim girskim hrebtom ye Syerra Songolika ta Syerra Mazatek yaki harakterizuyutsya svoyim karstovim relyefom porizanim glibokimi kanjonami KlimatKlimat regionu teplij napivsuhij i teplij napivtropichnij u regioni Kuikatek iz pomirnimi doshami vlitku U visokih chastinah gir zazvichaj vidno sho vershini gir pokriti gustim tumanom yakij ridko zgushuyetsya u viglyadi pomirnogo doshu EkologiyaVazhlivist Teuakan Kuikatlan polyagaye u velikij floristichnij riznomanitnosti cogo rajonu Vsuperech poshirenij dumci suhi tropichni regioni yakimi ryasniye pivdenno shidna Meksika ne bidni na bioriznomanittya Deyaki doslidzhennya yak ot doslidzhennya Rzhedovskogo v 1973 i 1978 rokah prizveli do konceptualizaciyi teritoriyi yak floristichnoyi provinciyi sho nalezhit do Meksikanskogo kserofitnogo fitogeografichnogo regionu U 1965 roci Smit pripustiv sho tretina vidiv roslin yaki naselyayut poverhnyu dolin Teuakan Kuikatlan ye endemichnimi Perevazhayuchoyu floroyu v dolini Teuakan ye chagarniki abo matorral chastina ekoregionu sho vklyuchaye bilshe tretini zareyestrovanih vidiv Tropichnij suhij listyanij lis okrayina ekoregionu ohoplyuye dolinu Kuikatlan Na shilah gir roztashovani dubovi ta sosnovo dubovi lisi chastina na shodi ta na zahodi Vologi rajoni na girskih shilah ye domivkoyu dlya hmarnih lisiv Odniyeyu z najbilsh vinyatkovih ekologichnih osoblivostej dolini Teuakan Kuikatlan ye lis kolonopodibnih kaktusiv odna z najbilshih koncentracij kolonopodibnih kaktusiv u sviti Sorok p yat iz simdesyati vidiv zareyestrovanih u Meksici zrostayut u cij centralnij chastini krayini Ci vidi ye dominuyuchim komponentom u dev yati roslinnih ugrupovannyah yaki perevazhno ye endemichnimi dlya Teuakan Kuikatlan Na teritoriyi takozh traplyayutsya kserikovi chagarniki tropichni listyani lisi sosnovi lisi sosnovo dubovi ta hmarni lisi Sered hrebetnih u biosfernomu zapovidniku ye 18 vidiv rib i 27 vidiv zemnovodnih sho ye visokoyu riznomanitnistyu porivnyano z pustelyami Pivnichnoyi Ameriki ta Avstraliyi Tut takozh nalichuyetsya 85 vidiv reptilij iz yakih 20 ye endemichnimi i 338 vidiv ptahiv iz yakih 16 ye endemichnimi Zavdyaki svoyim endemichnim vidam vidam sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya i ridkisnim floristichnim vidam ce misce ye garyachoyu tochkoyu svitovogo bioriznomanittya MSOP ArheologiyaDolina Teuakan Kuikatlan ye vazhlivoyu arheologichnoyu pam yatkoyu yaka fiksuye 12 000 rokiv prozhivannya lyudej Isnuyut davni dokazi odomashnennya roslin a takozh najdavnishi vidomi irigacijni sporudi v Mezoamerici yaki vklyuchayut riznomanitni terasi kanali kolodyazi akveduki ta dambi Vnesene YuNESKO do Spisku vsesvitnoyi spadshini Dolina Teuakan Kuikatlan pochatkove misce isnuvannya Mezoameriki viznaye vidatne bioriznomanittya dolini ta yiyi arheologichne znachennya GalereyaFlora biosfernogo zapovidnika Teuakan Kuikatlan Agave spp Pachycereus marginatus Pilosocereus quadricentralis Mammillaria carnea Mammillaria polyedra Mammillaria supertexta Coryphantha calipensis Echeveria lauiSpisok literaturihttp www unesco org new en natural sciences environment ecological sciences biosphere reserves latin america and the caribbean mexico tehuacan cuicatlan Tehuacan Cuicatlan Valley originary habitat of Mesoamerica UNESCO Tehuacan Cuicatlan UNESCO MAB Biosphere Reserves Directory Licensing page