Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Би́тва при Мо́нтеш-Кла́руші (порт. Batalha de Montes Claros) — битва, що відбулася 17 червня 1665 року в місцевості Монтеш-Кларуш («Ясні Гори»), біля португальського містечка Віла-Вісоза, між португальськими та іспанськими військами. Фінальна битва Реставраційної війни. Португальськими силами командував маркіз Антоніу Луїш де Мінезіш, іспанськими — маркіз Луїс де Бенавідес-Каррільо. Португальці займали оборонну позицію і мали незначну перевагу в артилерії; іспанці ж переважали чисельно, мали добру кінноту та наступальну ініціативу. Бої велися у вузькому місці, між горами і лісом, що зводило нанівець плюси нападників. Іспанська кавалерія за підтримки артилерії та інфантерії тричі безуспішно намагалася прорвати ряди португальської піхоти. Долю бою вирішив удар португальської кінноти по лівому флангу виснажених іспанців. Поспішний відступ останніх перетворився на втечу, в ході якої португальцям дісталася уся артилерія противника та багато полонених. Після болісної поразки іспанці облишили плани підкорення Португалії та визнали її незалежність на умовах Лісабонського миру (1668). Битва є однією з найбільших звитяг у воєнній історії Португалії. Інша назва — би́тва при Ві́ла-Вісо́зі (ісп. Batalla de Villaviciosa).
| Битва при Монтеш-Кларуші | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Реставраційна війна | |||||||
 Битва при Монтеш-Кларуші (1917, Алфреду Гамейру) | |||||||
| Координати: 38°45′50″ пн. ш. 7°28′19″ зх. д. / 38.7640000000277780° пн. ш. 7.47200000002777820° зх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Португалія |  Іспанія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Антоніу де Мінезіш Фрідріх фон Шомберг | Луїс де Бенавідес-Каррільо | ||||||
| Військові сили | |||||||
20000 вояків:(включно з 2000 британських найманців)
| 22600 вояків: (включно з німецькими, швейцарськими й італійськими найманцями)
| ||||||
| Втрати | |||||||
| 700 убито 2000 поранено | 4000 убито 6000 полонених | ||||||
Передумови
1665 року йшов 25 рік Реставраційної війни за незалежність Португальського королівства від Іспанії. Іспанський король Філіпп IV, що вважався легітимним монархом Португалії за умовами Іберійської унії, був рішуче налаштований розбити португальських самостійників. Після розгромної південної кампанії 1662 року, кульмінацією якої стала , іспанський двір вирішив завершити війну силою зброї. Іспанці вважали, що Португалію можна підкорити або взяттям основних португальських міст, або повним знищенням португальської армії. Нове вторгнення до Португалії доручили ветерану італійських та голландських каманій, сараценському маркізу Луїсу де Бенавідесу-Каррільо. Він обійняв одразу дві посади — польового головнокомандувача та військового губернатора. Бенавідес-Каррільо планував завершити війну взяттям Лісабону, португальської столиці. Для цього він планував захопити Вілу-Вісозу та Сетубал. Бенавідес-Каррільо хотів розпочати вторгнення із великим військом, що численно переважало португальські сили. Але через хворобу короля Філіпа іспанський уряд наказав йому негайно починати кампанію, оскільки боявся, що смерть короля посилить закордонну підтримку Португалії. Іспанія також переживала фінансові труднощі, тому двір боявся, що армія розпуститься, якщо воєнні дії триватимуть довго.
Португальці добре приготувалися до іспанської інвазії. Вони перекинули 3500 вояків (три четвертих — піхота) з провінції Трансмонтана до провінції Алентежу, де очікувався напад. Ще 7800 солдатів прийшли з Лісабону під командуванням маріалавського маркіза Антоніу Луїша де Мінезіша, який розбив іспанців у битві при Елвашських лініях 6 років тому. Крім цього португальська армія була підсилена 2300 вояками (300 кінноти і 2000 піхоти) Сімана де Вашконселуша, 2000 вояками (500 кінноти і 1500 піхоти) Педру де Магалянеша, а також 2-тисячним контингентом британських найманців-ветеранів, якими керував Фрідріх фон Шомберг. Загальна чисельність португальської армії становила 20 тисяч вояків (5000 кінноти, 15000 піхоти, 20 гармат). Португальський генерал Мінезіш був досвідченим воєначальником, що успішно охороняв державний кордон понад 20 років. Після перемоги при Амейшіалі він знав, що іспанці матимуть проблеми з логістикою під час вторгнення до його країни, тому підсилив гарнізони прикордонних Елваша і Кампу-Майор, аби змусити противника якомога довше перебувати на окраїнах. Португальська сторона планувала виграти час, бо також знала про слабке здоров'я іспанського короля, яке спонукало іспанців до швидкого наступу.
25 травня 1665 року 22,6-тисячна іспанська армія (7600 кінноти, 15000 піхоти, 14 гармат і 2 мортири) під командуванням Бенавідес-Каррільо рушила на Португалію. Вона без опору здобула містечко Борба, оскільки його передчасно покинули португальці. Після цього Бенавідес-Каррільо обложив Вілу-Вісозу, яке було добре захищене й чинило опір нападникам. Португальці намагалися як найдовше затримувати іспанців на кордоні, в тилах, сподіваючись, що це виснажить противника й зменшить його військо. Одночасно Мінезіш планував затягнути іспанську армію на вигідне для нього поле бою й завдати їй болісної поразки. Основні португальські сили рушили до Віли-Вісози, але спинилися в Монтеш-Кларуші, напівдороги між Вілою-Вісозою та Ештремошем.
Тим часом армія Бенавідеса-Каррільо, яка тримала в облозі Вілу-Вісозу, танула від виснаження. В червні португальська міліція завдала серйозної шкоди іспанським лініям постачання. Місто не здавалося, хоча іспанський уряд вимагав результативних дій. Бенавідес-Каррільо продовжував виношувати план захоплення Лісабона, проте коли дізнався, що Мінезіш із меншими португальськими силами просувається з Ештремоша, то вирішив дати йому бій.
Битва
Мінезіш вишукував свою армію в оборонній формації, на вузькому проміжку від південного кінця довгого гірського пасма, до густого лісу та пагобів. Захищаючи простір між пасмом і лісом, він планував обмежити кількість ворожив підрозділів, що могли одночасно битися з його військами, і таким чином звести нанівець чисельну перевагу іспанців. Мінезіш поставив двома лініям у проміжку свою важку піхоту, зібрану з ветеранів та найманців під командуванням Фрідріха фон Шомберга, й наказав португальській артилерії підтримувати її. Решта португальських сил стояли в резерві. Вони отримали наказ запобігати іспанським спробам прорватися через пасмо.
Бенавідес-Каррільо добре розвідав оборонні позиції португальців і зібрав свою кінноту та гармати атакувати прогалину між пасмом і лісом.
17 червня 1665 року битву почала іспанська артилерія. Вона заходилася стріляти по португальській важкій піхоті, намагаючись створити прориви в першій лінії. Після цього в атаку пішла іспанська кавалерія, яка обернула на втечу частину підрозділів противника. Португальська піхота відбивалася у квадратних шикуваннях (баталіях), що робило її вразливою для іспанських гармат. Одночасно, артилерія португальців безперервно стріляла шрапнеллю по кінноті нападників, завдаючи їм великих втрат. В результаті перший натиск іспанців захлинувся. Мінезіш нашвидкуруч перегрупував першу лінію. Коли від іспанського ядра загинув командувач другої лінії Франсішку да Сілва-Мора, португальський головнокомандувач особисто очолив її.
Друга атака іспанської кінноти та артилерії знову спричинила багато жертв серед першої лінії піхотинців. Проте португальські гармати змусили відступити ворожих кавалеристів, не давши їм змоги прорватися до другої лінії.
Тоді Бенавідес-Каррільо віддав наказ кавалерії й піхоті йти у третій масований наступ на португальські оборонні позиції. Битва розгорілася знову, боротьба йшла із неймовірним завзяттям з обох сторін. Фредеріх фон Шонберг втратив свого коня і ледь не потрапив до іспанського полону. Португальці невпинно стріляли гарматами по іспанцям, в той час як іспанські артилеристи невдовзі зупинили вогонь, щоб не влучити у своїх солдатів. Третя атака іспанців захлинулася так само як перші дві. Піхотинці й кіннотники Бенавідеса-Каррільо були змушені битися в тісних рядах, що робило її легкою мішенню для португальців. Іспанська кавалерія втратила у цьому натиску 1200 вояків убитими.
Португальські резерви залишалися цілими, в той час як іспанські сили, що зазнали великих втрат, особливо в кінноті, на яку покладали сподівання, стали втрачати надію на перемогу. Не змігши пробити оборону Мінезіша, іспанський полководець Бенавідес-Каррільо почав повільно відступати на північ. Тоді, після 7-годинного запеклого бою, португальці розпочали контратаку. Їхня кавалерія, що лишалася до цього незадіяною, пішла у наступ й вдарила у лівий фланг іспанської армії. Це спричинило її розвал. Бенавідес-Каррільо утік до Журомені, а звідти — до Бадахоса. Іспанці почали безладно відступати за ним, кинувши усю свою артилерію, убитих і поранених. У наступних днях після битви португальці продовжували вимотувати відступаючих іспанців, завдаючи їм великих втрат.
Наслідки
Після битви португальці захопили багато іспанської зброї. Вони взяли у полон 6 тисяч солдатів противника і, зокрема, 8 іспанських генералів. У битві загинули 700 португальських вояків і 2000 поранених. Іспанці ж втратили убитими до 4 тисяч осіб.
Битва при Монтеш-Кларуші була останньою великою битвою Реставраційної війни. Перемога португальців забезпечила їхній батьківщині незалежність. Іспанія, що зазнала поразки, була змушена відмовитися від воєнного вирішення португальського питання й ще три роки зволікала з підписанням миру. 1668 року обидві сторони уклали Лісабонський договір, що поклав край війні. Іберійська унія скасовувалася, а королівство Португалія, очолюване Браганською династією, визнавалося самостійним.
Примітки
- . Guerra da Restauração Blog de História Militar dedicado à Guerra da Restauração ou da Aclamação, 1641-1668. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017.
- Paul, Hardacre (1960). The English Contingent in Portugal, 1662–1668, Journal of the Society for Army Historical Research, volume 38. с. 112—125.
- Edward McMurdo, p.424
Джерела
- John, Childs, (1976). The Army of Charles II. University Of Toronto Press. ISBN .
- McMurdo, Edward (2010). The History of Portugal - From the Reign of D. Joao II. to the Reign of D. Joao V. - Volume III. Volume 3. Read Books Design. ISBN .
- Riley, Jonathon (2014). The Last Ironsides: The English Expedition to Portugal, 1662-1668. Helion & Company. ISBN .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва при Монтеш-Кларуші (1665)
- Montes Claros [ 16 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Guerra da Restauração
- Battle of Montes Claros [ 17 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Fundação Batalha de Aljubarrota
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bi tva pri Mo ntesh Kla rushi port Batalha de Montes Claros bitva sho vidbulasya 17 chervnya 1665 roku v miscevosti Montesh Klarush Yasni Gori bilya portugalskogo mistechka Vila Visoza mizh portugalskimi ta ispanskimi vijskami Finalna bitva Restavracijnoyi vijni Portugalskimi silami komanduvav markiz Antoniu Luyish de Minezish ispanskimi markiz Luyis de Benavides Karrilo Portugalci zajmali oboronnu poziciyu i mali neznachnu perevagu v artileriyi ispanci zh perevazhali chiselno mali dobru kinnotu ta nastupalnu iniciativu Boyi velisya u vuzkomu misci mizh gorami i lisom sho zvodilo nanivec plyusi napadnikiv Ispanska kavaleriya za pidtrimki artileriyi ta infanteriyi trichi bezuspishno namagalasya prorvati ryadi portugalskoyi pihoti Dolyu boyu virishiv udar portugalskoyi kinnoti po livomu flangu visnazhenih ispanciv Pospishnij vidstup ostannih peretvorivsya na vtechu v hodi yakoyi portugalcyam distalasya usya artileriya protivnika ta bagato polonenih Pislya bolisnoyi porazki ispanci oblishili plani pidkorennya Portugaliyi ta viznali yiyi nezalezhnist na umovah Lisabonskogo miru 1668 Bitva ye odniyeyu z najbilshih zvityag u voyennij istoriyi Portugaliyi Insha nazva bi tva pri Vi la Viso zi isp Batalla de Villaviciosa Bitva pri Montesh Klarushi Restavracijna vijna Bitva pri Montesh Klarushi 1917 Alfredu Gamejru Bitva pri Montesh Klarushi 1917 Alfredu Gamejru Koordinati 38 45 50 pn sh 7 28 19 zh d 38 7640000000277780 pn sh 7 47200000002777820 zh d 38 7640000000277780 7 47200000002777820 Data 17 chervnya 1665 Misce Vila Visoza Portugaliya Rezultat Virishalna peremoga Portugaliyi Storoni Portugaliya Ispaniya Komanduvachi Antoniu de Minezish Fridrih fon Shomberg Luyis de Benavides Karrilo Vijskovi sili 20000 voyakiv vklyuchno z 2000 britanskih najmanciv 15000 pihoti 5000 kinnoti 20 garmat 22600 voyakiv vklyuchno z nimeckimi shvejcarskimi j italijskimi najmancyami 15000 pihoti 7600 kinnoti 14 garmat 2 mortiri Vtrati 700 ubito 2000 poraneno 4000 ubito 6000 polonenihPeredumovi1665 roku jshov 25 rik Restavracijnoyi vijni za nezalezhnist Portugalskogo korolivstva vid Ispaniyi Ispanskij korol Filipp IV sho vvazhavsya legitimnim monarhom Portugaliyi za umovami Iberijskoyi uniyi buv rishuche nalashtovanij rozbiti portugalskih samostijnikiv Pislya rozgromnoyi pivdennoyi kampaniyi 1662 roku kulminaciyeyu yakoyi stala ispanskij dvir virishiv zavershiti vijnu siloyu zbroyi Ispanci vvazhali sho Portugaliyu mozhna pidkoriti abo vzyattyam osnovnih portugalskih mist abo povnim znishennyam portugalskoyi armiyi Nove vtorgnennya do Portugaliyi doruchili veteranu italijskih ta gollandskih kamanij saracenskomu markizu Luyisu de Benavidesu Karrilo Vin obijnyav odrazu dvi posadi polovogo golovnokomanduvacha ta vijskovogo gubernatora Benavides Karrilo planuvav zavershiti vijnu vzyattyam Lisabonu portugalskoyi stolici Dlya cogo vin planuvav zahopiti Vilu Visozu ta Setubal Benavides Karrilo hotiv rozpochati vtorgnennya iz velikim vijskom sho chislenno perevazhalo portugalski sili Ale cherez hvorobu korolya Filipa ispanskij uryad nakazav jomu negajno pochinati kampaniyu oskilki boyavsya sho smert korolya posilit zakordonnu pidtrimku Portugaliyi Ispaniya takozh perezhivala finansovi trudnoshi tomu dvir boyavsya sho armiya rozpustitsya yaksho voyenni diyi trivatimut dovgo Portugalci dobre prigotuvalisya do ispanskoyi invaziyi Voni perekinuli 3500 voyakiv tri chetvertih pihota z provinciyi Transmontana do provinciyi Alentezhu de ochikuvavsya napad She 7800 soldativ prijshli z Lisabonu pid komanduvannyam marialavskogo markiza Antoniu Luyisha de Minezisha yakij rozbiv ispanciv u bitvi pri Elvashskih liniyah 6 rokiv tomu Krim cogo portugalska armiya bula pidsilena 2300 voyakami 300 kinnoti i 2000 pihoti Simana de Vashkonselusha 2000 voyakami 500 kinnoti i 1500 pihoti Pedru de Magalyanesha a takozh 2 tisyachnim kontingentom britanskih najmanciv veteraniv yakimi keruvav Fridrih fon Shomberg Zagalna chiselnist portugalskoyi armiyi stanovila 20 tisyach voyakiv 5000 kinnoti 15000 pihoti 20 garmat Portugalskij general Minezish buv dosvidchenim voyenachalnikom sho uspishno ohoronyav derzhavnij kordon ponad 20 rokiv Pislya peremogi pri Amejshiali vin znav sho ispanci matimut problemi z logistikoyu pid chas vtorgnennya do jogo krayini tomu pidsiliv garnizoni prikordonnih Elvasha i Kampu Major abi zmusiti protivnika yakomoga dovshe perebuvati na okrayinah Portugalska storona planuvala vigrati chas bo takozh znala pro slabke zdorov ya ispanskogo korolya yake sponukalo ispanciv do shvidkogo nastupu 25 travnya 1665 roku 22 6 tisyachna ispanska armiya 7600 kinnoti 15000 pihoti 14 garmat i 2 mortiri pid komanduvannyam Benavides Karrilo rushila na Portugaliyu Vona bez oporu zdobula mistechko Borba oskilki jogo peredchasno pokinuli portugalci Pislya cogo Benavides Karrilo oblozhiv Vilu Visozu yake bulo dobre zahishene j chinilo opir napadnikam Portugalci namagalisya yak najdovshe zatrimuvati ispanciv na kordoni v tilah spodivayuchis sho ce visnazhit protivnika j zmenshit jogo vijsko Odnochasno Minezish planuvav zatyagnuti ispansku armiyu na vigidne dlya nogo pole boyu j zavdati yij bolisnoyi porazki Osnovni portugalski sili rushili do Vili Visozi ale spinilisya v Montesh Klarushi napivdorogi mizh Viloyu Visozoyu ta Eshtremoshem Tim chasom armiya Benavidesa Karrilo yaka trimala v oblozi Vilu Visozu tanula vid visnazhennya V chervni portugalska miliciya zavdala serjoznoyi shkodi ispanskim liniyam postachannya Misto ne zdavalosya hocha ispanskij uryad vimagav rezultativnih dij Benavides Karrilo prodovzhuvav vinoshuvati plan zahoplennya Lisabona prote koli diznavsya sho Minezish iz menshimi portugalskimi silami prosuvayetsya z Eshtremosha to virishiv dati jomu bij BitvaTogochasna italijska gravyura z planom bitvi Bitva pri Montesh Klarushi HVII st Palac Frontejri Lisabon Minezish vishukuvav svoyu armiyu v oboronnij formaciyi na vuzkomu promizhku vid pivdennogo kincya dovgogo girskogo pasma do gustogo lisu ta pagobiv Zahishayuchi prostir mizh pasmom i lisom vin planuvav obmezhiti kilkist vorozhiv pidrozdiliv sho mogli odnochasno bitisya z jogo vijskami i takim chinom zvesti nanivec chiselnu perevagu ispanciv Minezish postaviv dvoma liniyam u promizhku svoyu vazhku pihotu zibranu z veteraniv ta najmanciv pid komanduvannyam Fridriha fon Shomberga j nakazav portugalskij artileriyi pidtrimuvati yiyi Reshta portugalskih sil stoyali v rezervi Voni otrimali nakaz zapobigati ispanskim sprobam prorvatisya cherez pasmo Benavides Karrilo dobre rozvidav oboronni poziciyi portugalciv i zibrav svoyu kinnotu ta garmati atakuvati progalinu mizh pasmom i lisom 17 chervnya 1665 roku bitvu pochala ispanska artileriya Vona zahodilasya strilyati po portugalskij vazhkij pihoti namagayuchis stvoriti prorivi v pershij liniyi Pislya cogo v ataku pishla ispanska kavaleriya yaka obernula na vtechu chastinu pidrozdiliv protivnika Portugalska pihota vidbivalasya u kvadratnih shikuvannyah bataliyah sho robilo yiyi vrazlivoyu dlya ispanskih garmat Odnochasno artileriya portugalciv bezperervno strilyala shrapnellyu po kinnoti napadnikiv zavdayuchi yim velikih vtrat V rezultati pershij natisk ispanciv zahlinuvsya Minezish nashvidkuruch peregrupuvav pershu liniyu Koli vid ispanskogo yadra zaginuv komanduvach drugoyi liniyi Fransishku da Silva Mora portugalskij golovnokomanduvach osobisto ocholiv yiyi Druga ataka ispanskoyi kinnoti ta artileriyi znovu sprichinila bagato zhertv sered pershoyi liniyi pihotinciv Prote portugalski garmati zmusili vidstupiti vorozhih kavaleristiv ne davshi yim zmogi prorvatisya do drugoyi liniyi Todi Benavides Karrilo viddav nakaz kavaleriyi j pihoti jti u tretij masovanij nastup na portugalski oboronni poziciyi Bitva rozgorilasya znovu borotba jshla iz nejmovirnim zavzyattyam z oboh storin Frederih fon Shonberg vtrativ svogo konya i led ne potrapiv do ispanskogo polonu Portugalci nevpinno strilyali garmatami po ispancyam v toj chas yak ispanski artileristi nevdovzi zupinili vogon shob ne vluchiti u svoyih soldativ Tretya ataka ispanciv zahlinulasya tak samo yak pershi dvi Pihotinci j kinnotniki Benavidesa Karrilo buli zmusheni bitisya v tisnih ryadah sho robilo yiyi legkoyu mishennyu dlya portugalciv Ispanska kavaleriya vtratila u comu natisku 1200 voyakiv ubitimi Portugalski rezervi zalishalisya cilimi v toj chas yak ispanski sili sho zaznali velikih vtrat osoblivo v kinnoti na yaku pokladali spodivannya stali vtrachati nadiyu na peremogu Ne zmigshi probiti oboronu Minezisha ispanskij polkovodec Benavides Karrilo pochav povilno vidstupati na pivnich Todi pislya 7 godinnogo zapeklogo boyu portugalci rozpochali kontrataku Yihnya kavaleriya sho lishalasya do cogo nezadiyanoyu pishla u nastup j vdarila u livij flang ispanskoyi armiyi Ce sprichinilo yiyi rozval Benavides Karrilo utik do Zhuromeni a zvidti do Badahosa Ispanci pochali bezladno vidstupati za nim kinuvshi usyu svoyu artileriyu ubitih i poranenih U nastupnih dnyah pislya bitvi portugalci prodovzhuvali vimotuvati vidstupayuchih ispanciv zavdayuchi yim velikih vtrat NaslidkiPam yatnij znak na chest bitvi Pislya bitvi portugalci zahopili bagato ispanskoyi zbroyi Voni vzyali u polon 6 tisyach soldativ protivnika i zokrema 8 ispanskih generaliv U bitvi zaginuli 700 portugalskih voyakiv i 2000 poranenih Ispanci zh vtratili ubitimi do 4 tisyach osib Bitva pri Montesh Klarushi bula ostannoyu velikoyu bitvoyu Restavracijnoyi vijni Peremoga portugalciv zabezpechila yihnij batkivshini nezalezhnist Ispaniya sho zaznala porazki bula zmushena vidmovitisya vid voyennogo virishennya portugalskogo pitannya j she tri roki zvolikala z pidpisannyam miru 1668 roku obidvi storoni uklali Lisabonskij dogovir sho poklav kraj vijni Iberijska uniya skasovuvalasya a korolivstvo Portugaliya ocholyuvane Braganskoyu dinastiyeyu viznavalosya samostijnim Primitki Guerra da Restauracao Blog de Historia Militar dedicado a Guerra da Restauracao ou da Aclamacao 1641 1668 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2017 Procitovano 16 zhovtnya 2017 Paul Hardacre 1960 The English Contingent in Portugal 1662 1668 Journal of the Society for Army Historical Research volume 38 s 112 125 Edward McMurdo p 424DzherelaJohn Childs 1976 The Army of Charles II University Of Toronto Press ISBN 978 0415846110 McMurdo Edward 2010 The History of Portugal From the Reign of D Joao II to the Reign of D Joao V Volume III Volume 3 Read Books Design ISBN 9781444695694 Riley Jonathon 2014 The Last Ironsides The English Expedition to Portugal 1662 1668 Helion amp Company ISBN 978 1909982208 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bitva pri Montesh Klarushi 1665 Montes Claros 16 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Guerra da Restauracao Battle of Montes Claros 17 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Fundacao Batalha de Aljubarrota