Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ажу́дський пала́ц (порт. Palácio da Ajuda) — палац у Португалії, в місті Лісабон, парафії Ажуда. Збудований 1802 року. Реконструйований 1861 року. Резиденція португальського короля Луїша I (1833-1889). Після повалення монархії перетворений на музей. Національна пам'ятка Португалії (1910).
| Ажудський палац | |
|---|---|
 | |
| 38°42′27″ пн. ш. 9°11′52″ зх. д. / 38.70750000002777824° пн. ш. 9.19777777780557670° зх. д.Координати: 38°42′27″ пн. ш. 9°11′52″ зх. д. / 38.70750000002777824° пн. ш. 9.19777777780557670° зх. д. | |
| Країна |  Португалія[1] |
| Розташування | Ажуда[1] |
| Тип | палац і культурна спадщина[1] |
| Стиль | архітектура неокласицизму |
  Ажудський палац Ажудський палац (Лісабон) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Жуанівський період
У 1726 році Жуан V придбав три ділянки землі в районі Белен. Перша – з розташованим на ній Беленським Палацом, друга – зі скитом Nossa Senhora da Saúde, де згодом було зведено Палац Несессіададеш, а третя – земля, під будівництво літньої королівської резиденції. Після Лісабонського землетрусу 1755 року, що знищив практично увесь Лісабон, включаючи головну резиденцію португальської корони – Палац Рібейра, виникла потреба в будівництві нової монаршої резиденції.
ЇЇ архітектором мав стати Мануель Каетано де Соуза, прославлений своєю попередньою роботою – однією з найкрасивіших бібліотек світу у Мафрі. Проте Жозе І забракував його проект величного кам’яного палацу. Адже незважаючи на те, що завдяки щасливому збігу обставин королівська сім’я та двір під час землетрусу знаходилися в західній частині міста, в Белені, де наслідки стихії були менш руйнівними, король був настільки наляканий, що до кінця своїх днів відмовлявся жити в кам’яних будівлях. У 1761 році на верхівці пагорба Ажуда – місця з найменшою сейсмічною активністю, було зведено дерев’яний палац під назвою Real Barraca або ж Paço de Madeira (в перекладі з португальської – Королівський намет або Дерев’яний палац). Він відповідав двом основним вимогам короля: максимальна стійкість до землетрусів (завдяки матеріалам конструкції) та відсутність кладки.
Інтер'єри палацу були прикрашені найкращими меблями, гобеленами, картинами, золотими виробами. З часом Real Barraca настільки розбудували, що за площею він був більшим за нині існуючий палац.
У 1768 році за наказом маркіза Помбала - державного секретаря Королівства за часів правління Жозе І, навколо палацу був побудований перший ботанічний сад у Лісабоні. Королівський двір знаходився в стінах Real Barraca близько трьох десятиліть у розкішній атмосфері золотого віку Освіченої деспотії, яку підтримували вантажі золота та діамантів із Бразилії.
Жозе І прожив у збудованому для нього дерев’яному палаці до своєї смерті в 1777 році. Його донька та наступниця - Марія I, після шлюбу з Педро III - рідним братом свого батька, жила в палаці Келуш. І лише час від часу навідувалася в Real Barraca разом з дітьми.
Регентський період
З 10 лютого 1792 року, через божевілля королеви, державними справами став керувати її єдиний виживший син - Жуан VI. Він разом з родиною перебрався жити у Real Barraca. Та через 2 роки через необережність слуги в палаці спалахнула величезна пожежа, яка повністю його знищила.
Тож Жуан VI схвалив будівництво нового палацу за старим проектом Мануеля Каетано де Соуза. Проекту, від якого свого часу відмовився дід Жуана VI. 9 листопада 1795 році було закладено перший камінь в палац, який планувалося побудувати в стилі класицизму, з бароковими бічними вежами-павільйонами. Незабаром роботи були перервані через брак ресурсів і відновилися лише у 1802 році. Того ж року Каетано де Соуза помер. Будівництво палацу було доручено двом архітекторам Болонської школи Франциско Ксав'є Фабрі і Хосе да Коста е Сільва, які були послідовниками нової течії неокласицизму. Вони адаптували вже побудовану конструкцію під новий, створений ними проект.
У 1807 році вже були призначені художники, скульптори і декоратори, однак роботи над будівництвом і оздобленням палацу знову були призупинені. Цього разу через вторгнення в Лісабон наполеонівських військ під командуванням генерала Жюно і депортація королівської родини та двору до Бразилії.
Період лібералізму
Незабаром за наказом того самого генерала Жюно роботи відновилися. Спочатку ними керував Франциско Ксав'є Фабрі (1813-1817 рр), а з 1818 року Антоніо Франсіско Роза. Через нестачу фінансування, роботи велися повільно, тож на момент повернення з Бразилії Жуан VI у 1821 році, якому передувала ліберальна революція в Португалії, палац ще був не завершений. Тож монарх переїхав жити в Palácio da Bemposta, де він і помер 10 березня 1826 року.
У той час східне та південне крило палацу Ажуда вже були придатні для проживання, тож доньки Жуана VI, серед яких й інфанта-регент Ізабель Марія перебралися туди. У 1828 році королем був проголошений молодший син Жуана VI – Мігель І, що повернувся на Батьківщину з вигнання, куди був висланий батьком за спробу державного перевороту. Він прожив у палаці Ажуда близько 6 місяців, поки реконструювався Палац Несессидадес, який мав стати його майбутньою офіційною резиденцією. Проте не так сталося, як гадалося. Почалася громадянська війна між лібералами та абсолютистами. У 1834 році з входом до Лісабона ліберальних військ на чолі з Педро І - старшим сином Жуана VI, роботи над будівництвом палацу Ажуда знову були паралізовані.
Педро І передав португальський трон своїй доньці Марії ІІ. 30 серпня 1834 року вона склала присягу в тронному залі палацу Ажуда. Проте жити вона вирішила саме в палаці Несессидадес, що мав стати резиденцією Мігеля І – її дядька і нареченого, який 6 роками раніше хитрістю відібрав у неї трон. Таким чином, Палац Ажуда став використовуватися лише для спорадичних офіційних церемоній, навіть після смерті Марії II та під час правління її сина короля Педро V, палац Ажуда пустував.
Правління Луїша
Так було до трагедії 1861 року. Впродовж листопада-грудня цього року від холери в палаці Несессидадес помирає 24-річний король Педро V і 2 його брати - 15-річний Фернандо та 19-річний Жуан. Трон переходить старшому з виживших братів – Луїшу І.
Навколо цієї події піднявся неабиякий галас, палац Несессидадес стали вважати проклятим і радили новому королю покинути його. Луїш І на кілька місяців переїжджає до палацу Пасо-дош-Аркош, поспішно одружується з 14-річною Марією Пією де Савойською – дочкою першого короля Італії Віктора Емануїла ІІ. Подружжя одразу перебирається в палац Ажуда, завдяки чому він вперше в своїй історії стає Королівською резиденцією.
Королева Марія Пія, прибувши до Аджуди в 1862 році, ініціювала основні зміни внутрішнього оздоблення палацу. Втілив їх у життя архітектор Хоакім Посідоніо Нарсісо да Сілва. За її наказом великі кімнати, такі як старий вестибюль, були розділений на три - Зимовий сад і два передпокої - Дубовий кабінет і Саксофонна зала. Тут також з’явилися ванні кімнати з ваннами та проточною водою, їдальня для щоденного сімейного прийому їжі та зони дозвілля, такі як Музична кімната, Блакитна кімната, Більярд, Зимовий сад, Кімната живопису та Китайська кімната. Лише велична спальня Марії Піа, вкрита килимами та прикрашена в стилі Наполеона III, і її кабінет – Зелена кімната, які підготував для неї у якості сюрпризу король Луїш І, залишилися недоторканими. Ці великі імпозантні кімнати королеви контрастували зі значно меншими, простими і скромними кімнатами короля.
Марія Пія побудувала також каплицю, розписану архітектором-модерністом Мігелем Вентура Терра, який лише нещодавно закінчив Школу витончених мистецтв у Парижі. У каплиці є кілька картин, таких як Богородиця з немовлям художника Хосе Велозу Сальгадо, що зображена на вівтарі, і єдиний Ель Греко в Португалії. Зі стінами, усіяними золотими зірками, дерев’яною стелею та великими дверима з елегантними залізними виробами.
Наповнення (меблі, текстиль і предмети декору в цілому) мало різне походження. Частина надійшла з королівських палаців і казначейства Португалії. Інша частина була придбана в численних португальських та іноземних спеціалізованих бутіках, причому Марія Піа обирала їх власноруч за каталогами новинок того часу. Решта - була подарована різними королівськими домами. Дещо було привезено Марією Пією з Італії у якості приданого.
Палац Ажуда з її подачі став місцем проведення великих гала-вечірок – офіційних бенкетів і прийомів – а також подій, пов’язаних із повсякденним життям королівської сім’ї: концерти камерної музики, вечори з виступами різних артистів, ігри в більярд і віст.
Що ж до Луїша І, то він був поціновувачем мистецтв. Він створив Галерею живопису в північному крилі Палацу Ажуда, де була зібрана значна частина королівської колекції, яка була відкрита для публіки з 1869 по 1875 роки.
Їдальня королеви, остання з робіт палацу, була завершена незабаром після смерті короля в 1889 році.
Останні роки монархії
Після смерті Луїша І в 1889 році, трон займає його старший син - Карлос І. У той час він зі своєю дружиною Амелією та двома синами жили в палаці Белен. В Ажуда ж жили королева-матір Марія Піа та її син Афонсу. Деякі з кімнат цього палацу були зарезервовані для офіційних королівських церемоній.
Тут проводилися державні бенкети та прийоми на честь короля Англії Едуарда VII, короля Іспанії Альфонса XIII, короля Німеччини Вільгельма II, президента Французької Республіки Еміля Лубе та інших державних гостей, які відвідали Португалію під час правління короля Карлоса І.
1 лютого 1908 року король і наслідний принц Луїс Філіпе були вбиті в Лісабоні під час подорожі у відкритому королівському екіпажі. Після смерті Карлоса І на престол сходить його молодший син Мануель II, який проживав на той момент в сумнозвісному палаці Несессидадес.
Що ж до Марії Пії, то вона жила в палаці Ажуда до повалення монархії у жовтні 1910 року, коли після встановлення республіки вся королівська родина покинула Португалію.
Від Першої Республіки до сьогодення
У перші роки республіки палац був закритий. Всі активи королівських палаців країни були ретельно інвентаризовані, а потім перенесені в Палац Ажуда. У 20-х роках сильні зливи затопили палацову бібліотеку з тисячами цінних томів, а в 70-х пожежа знищила частину північного крила та картинну галерею Луїша І, де зберігалося приблизно 500 картин.
В 1938 році він був перетворений на музей. Оскільки на той момент палац так і не був завершений, у 1940-х роках Раулю Ліно було доручено створити проект його добудови. Однак жоден з двох представлених ним проектів так і не був реалізований. Друга спроба добудувати палац буда здійснена у 1987 році, коли архітектора Гонсало Бірна запросили спроектувати західне крило. Але далі справа не пішла.
Лише у 2018 році нарешті розпочалися будівельні роботи, з початковим бюджетом 15 мільйонів євро, який зріс до 21 мільйона євро через необхідність трансформації навколишнього громадського простору, створення ресторану та заходів безпеки, якої вимагає експозиція королівської скарбниці. Західний фасад палацу був побудований у стилі модерн. Тут буде встановлено Постійну виставку Королівської скарбниці з тисячами копій коштовностей корони та ювелірних скарбів Королівського дому.
Сам палац сьогодні, як і за часів монархії, використовується португальською державою ще й для проведення офіційних церемоній.
Інтер'єр
Цокольний поверх / Piso Térreo
Зал Герольда зі скульптурою Правосуддя по центру — це «передпокій», тут оголошували імена та титули гостей. Приймали відвідувачів у Зеленій залі з великим портретом королівської родини та білим мармуровим каміном. Важливі справи король обговорював у Залі Засідань із вишуканим чорним каміном із мармуру. Кімната, оздоблена дубом і прикрашена картинами із зображеннями кораблів, називалася Дубовим кабінетом та призначалася виключно для чоловіків, де вони могли викурити люльку та поговорити по душам. Сімейні обіди в Зимовому саду, прикрашеному фонтаном та бронзовими журавлями. У Кімнаті Королеви виділяються стіни, оббиті синім шовком, велике ліжко з балдахіном і сантехнічні «диковинки» того часу — ванна, раковина та біде з проточною гарячою водою.
Рожева зала, оббита шовком і обставлена оксамитовими рожевими меблями, призначалася для зберігання колекції порцеляни Марії Піа. У Залі Музики виставлені старовинні музичні інструменти, тут король Луїш грав на віолончелі, а його дружина на піаніно.
Лицарський поверх / Andar Nobre
Ця частина замку призначалася для урочистих заходів. Піднявшись сходами, гості потрапляли до китайського залу і йшли в тронний зал. У міру наближення до нього, інтер'єри ставали дедалі розкішнішими.
Просторий тронний зал займає південну вежу палацу. Його головні атрибути - трон короля Луїша I та Марії Піа під оксамитовим балдахіном. У сусідньому Бальному залі влаштовували королівські вечірки. Урочисті обіди проводили в Бенкетному залі, а в Залі дипломатичного корпусу посли чекали на аудієнцію. Також на другому поверсі розташовани робочий кабінет і спальня короля Луїша, куди він перебрався в останні роки свого життя.
Примітки
- http://www.wikilovesmonuments.org.pt/
Джерела
- Santana, Francisco; SUCENA, Eduardo (dir.). Dicionário da História de Lisboa. Lisboa: s.e.., 1994. p. 25-27.
- https://pt.wikipedia.org/wiki/Palácio_Nacional_da_Ajuda
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ажудський палац
- Офіційна сторінка [ 7 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Palácio Nacional da Ajuda (Pesquisa de património IGESPAR)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Azhu dskij pala c port Palacio da Ajuda palac u Portugaliyi v misti Lisabon parafiyi Azhuda Zbudovanij 1802 roku Rekonstrujovanij 1861 roku Rezidenciya portugalskogo korolya Luyisha I 1833 1889 Pislya povalennya monarhiyi peretvorenij na muzej Nacionalna pam yatka Portugaliyi 1910 Azhudskij palac38 42 27 pn sh 9 11 52 zh d 38 70750000002777824 pn sh 9 19777777780557670 zh d 38 70750000002777824 9 19777777780557670 Koordinati 38 42 27 pn sh 9 11 52 zh d 38 70750000002777824 pn sh 9 19777777780557670 zh d 38 70750000002777824 9 19777777780557670Krayina Portugaliya 1 RoztashuvannyaAzhuda 1 Tippalac i kulturna spadshina 1 Stilarhitektura neoklasicizmuAzhudskij palacAzhudskij palac Lisabon Mediafajli u VikishovishiIstoriyaZhuanivskij period U 1726 roci Zhuan V pridbav tri dilyanki zemli v rajoni Belen Persha z roztashovanim na nij Belenskim Palacom druga zi skitom Nossa Senhora da Saude de zgodom bulo zvedeno Palac Nesessiadadesh a tretya zemlya pid budivnictvo litnoyi korolivskoyi rezidenciyi Pislya Lisabonskogo zemletrusu 1755 roku sho znishiv praktichno uves Lisabon vklyuchayuchi golovnu rezidenciyu portugalskoyi koroni Palac Ribejra vinikla potreba v budivnictvi novoyi monarshoyi rezidenciyi YiYi arhitektorom mav stati Manuel Kaetano de Souza proslavlenij svoyeyu poperednoyu robotoyu odniyeyu z najkrasivishih bibliotek svitu u Mafri Prote Zhoze I zabrakuvav jogo proekt velichnogo kam yanogo palacu Adzhe nezvazhayuchi na te sho zavdyaki shaslivomu zbigu obstavin korolivska sim ya ta dvir pid chas zemletrusu znahodilisya v zahidnij chastini mista v Beleni de naslidki stihiyi buli mensh rujnivnimi korol buv nastilki nalyakanij sho do kincya svoyih dniv vidmovlyavsya zhiti v kam yanih budivlyah U 1761 roci na verhivci pagorba Azhuda miscya z najmenshoyu sejsmichnoyu aktivnistyu bulo zvedeno derev yanij palac pid nazvoyu Real Barraca abo zh Paco de Madeira v perekladi z portugalskoyi Korolivskij namet abo Derev yanij palac Vin vidpovidav dvom osnovnim vimogam korolya maksimalna stijkist do zemletrusiv zavdyaki materialam konstrukciyi ta vidsutnist kladki Inter yeri palacu buli prikrasheni najkrashimi meblyami gobelenami kartinami zolotimi virobami Z chasom Real Barraca nastilki rozbuduvali sho za plosheyu vin buv bilshim za nini isnuyuchij palac U 1768 roci za nakazom markiza Pombala derzhavnogo sekretarya Korolivstva za chasiv pravlinnya Zhoze I navkolo palacu buv pobudovanij pershij botanichnij sad u Lisaboni Korolivskij dvir znahodivsya v stinah Real Barraca blizko troh desyatilit u rozkishnij atmosferi zolotogo viku Osvichenoyi despotiyi yaku pidtrimuvali vantazhi zolota ta diamantiv iz Braziliyi Zhoze I prozhiv u zbudovanomu dlya nogo derev yanomu palaci do svoyeyi smerti v 1777 roci Jogo donka ta nastupnicya Mariya I pislya shlyubu z Pedro III ridnim bratom svogo batka zhila v palaci Kelush I lishe chas vid chasu naviduvalasya v Real Barraca razom z ditmi Regentskij period Z 10 lyutogo 1792 roku cherez bozhevillya korolevi derzhavnimi spravami stav keruvati yiyi yedinij vizhivshij sin Zhuan VI Vin razom z rodinoyu perebravsya zhiti u Real Barraca Ta cherez 2 roki cherez neoberezhnist slugi v palaci spalahnula velichezna pozhezha yaka povnistyu jogo znishila Tozh Zhuan VI shvaliv budivnictvo novogo palacu za starim proektom Manuelya Kaetano de Souza Proektu vid yakogo svogo chasu vidmovivsya did Zhuana VI 9 listopada 1795 roci bulo zakladeno pershij kamin v palac yakij planuvalosya pobuduvati v stili klasicizmu z barokovimi bichnimi vezhami paviljonami Nezabarom roboti buli perervani cherez brak resursiv i vidnovilisya lishe u 1802 roci Togo zh roku Kaetano de Souza pomer Budivnictvo palacu bulo dorucheno dvom arhitektoram Bolonskoyi shkoli Francisko Ksav ye Fabri i Hose da Kosta e Silva yaki buli poslidovnikami novoyi techiyi neoklasicizmu Voni adaptuvali vzhe pobudovanu konstrukciyu pid novij stvorenij nimi proekt U 1807 roci vzhe buli priznacheni hudozhniki skulptori i dekoratori odnak roboti nad budivnictvom i ozdoblennyam palacu znovu buli prizupineni Cogo razu cherez vtorgnennya v Lisabon napoleonivskih vijsk pid komanduvannyam generala Zhyuno i deportaciya korolivskoyi rodini ta dvoru do Braziliyi Period liberalizmu Nezabarom za nakazom togo samogo generala Zhyuno roboti vidnovilisya Spochatku nimi keruvav Francisko Ksav ye Fabri 1813 1817 rr a z 1818 roku Antonio Fransisko Roza Cherez nestachu finansuvannya roboti velisya povilno tozh na moment povernennya z Braziliyi Zhuan VI u 1821 roci yakomu pereduvala liberalna revolyuciya v Portugaliyi palac she buv ne zavershenij Tozh monarh pereyihav zhiti v Palacio da Bemposta de vin i pomer 10 bereznya 1826 roku U toj chas shidne ta pivdenne krilo palacu Azhuda vzhe buli pridatni dlya prozhivannya tozh donki Zhuana VI sered yakih j infanta regent Izabel Mariya perebralisya tudi U 1828 roci korolem buv progoloshenij molodshij sin Zhuana VI Migel I sho povernuvsya na Batkivshinu z vignannya kudi buv vislanij batkom za sprobu derzhavnogo perevorotu Vin prozhiv u palaci Azhuda blizko 6 misyaciv poki rekonstruyuvavsya Palac Nesessidades yakij mav stati jogo majbutnoyu oficijnoyu rezidenciyeyu Prote ne tak stalosya yak gadalosya Pochalasya gromadyanska vijna mizh liberalami ta absolyutistami U 1834 roci z vhodom do Lisabona liberalnih vijsk na choli z Pedro I starshim sinom Zhuana VI roboti nad budivnictvom palacu Azhuda znovu buli paralizovani Pedro I peredav portugalskij tron svoyij donci Mariyi II 30 serpnya 1834 roku vona sklala prisyagu v tronnomu zali palacu Azhuda Prote zhiti vona virishila same v palaci Nesessidades sho mav stati rezidenciyeyu Migelya I yiyi dyadka i narechenogo yakij 6 rokami ranishe hitristyu vidibrav u neyi tron Takim chinom Palac Azhuda stav vikoristovuvatisya lishe dlya sporadichnih oficijnih ceremonij navit pislya smerti Mariyi II ta pid chas pravlinnya yiyi sina korolya Pedro V palac Azhuda pustuvav Pravlinnya Luyisha Tak bulo do tragediyi 1861 roku Vprodovzh listopada grudnya cogo roku vid holeri v palaci Nesessidades pomiraye 24 richnij korol Pedro V i 2 jogo brati 15 richnij Fernando ta 19 richnij Zhuan Tron perehodit starshomu z vizhivshih brativ Luyishu I Navkolo ciyeyi podiyi pidnyavsya neabiyakij galas palac Nesessidades stali vvazhati proklyatim i radili novomu korolyu pokinuti jogo Luyish I na kilka misyaciv pereyizhdzhaye do palacu Paso dosh Arkosh pospishno odruzhuyetsya z 14 richnoyu Mariyeyu Piyeyu de Savojskoyu dochkoyu pershogo korolya Italiyi Viktora Emanuyila II Podruzhzhya odrazu perebirayetsya v palac Azhuda zavdyaki chomu vin vpershe v svoyij istoriyi staye Korolivskoyu rezidenciyeyu Koroleva Mariya Piya pribuvshi do Adzhudi v 1862 roci iniciyuvala osnovni zmini vnutrishnogo ozdoblennya palacu Vtiliv yih u zhittya arhitektor Hoakim Posidonio Narsiso da Silva Za yiyi nakazom veliki kimnati taki yak starij vestibyul buli rozdilenij na tri Zimovij sad i dva peredpokoyi Dubovij kabinet i Saksofonna zala Tut takozh z yavilisya vanni kimnati z vannami ta protochnoyu vodoyu yidalnya dlya shodennogo simejnogo prijomu yizhi ta zoni dozvillya taki yak Muzichna kimnata Blakitna kimnata Bilyard Zimovij sad Kimnata zhivopisu ta Kitajska kimnata Lishe velichna spalnya Mariyi Pia vkrita kilimami ta prikrashena v stili Napoleona III i yiyi kabinet Zelena kimnata yaki pidgotuvav dlya neyi u yakosti syurprizu korol Luyish I zalishilisya nedotorkanimi Ci veliki impozantni kimnati korolevi kontrastuvali zi znachno menshimi prostimi i skromnimi kimnatami korolya Mariya Piya pobuduvala takozh kaplicyu rozpisanu arhitektorom modernistom Migelem Ventura Terra yakij lishe neshodavno zakinchiv Shkolu vitonchenih mistectv u Parizhi U kaplici ye kilka kartin takih yak Bogorodicya z nemovlyam hudozhnika Hose Velozu Salgado sho zobrazhena na vivtari i yedinij El Greko v Portugaliyi Zi stinami usiyanimi zolotimi zirkami derev yanoyu steleyu ta velikimi dverima z elegantnimi zaliznimi virobami Napovnennya mebli tekstil i predmeti dekoru v cilomu malo rizne pohodzhennya Chastina nadijshla z korolivskih palaciv i kaznachejstva Portugaliyi Insha chastina bula pridbana v chislennih portugalskih ta inozemnih specializovanih butikah prichomu Mariya Pia obirala yih vlasnoruch za katalogami novinok togo chasu Reshta bula podarovana riznimi korolivskimi domami Desho bulo privezeno Mariyeyu Piyeyu z Italiyi u yakosti pridanogo Palac Azhuda z yiyi podachi stav miscem provedennya velikih gala vechirok oficijnih benketiv i prijomiv a takozh podij pov yazanih iz povsyakdennim zhittyam korolivskoyi sim yi koncerti kamernoyi muziki vechori z vistupami riznih artistiv igri v bilyard i vist Sho zh do Luyisha I to vin buv pocinovuvachem mistectv Vin stvoriv Galereyu zhivopisu v pivnichnomu krili Palacu Azhuda de bula zibrana znachna chastina korolivskoyi kolekciyi yaka bula vidkrita dlya publiki z 1869 po 1875 roki Yidalnya korolevi ostannya z robit palacu bula zavershena nezabarom pislya smerti korolya v 1889 roci Ostanni roki monarhiyi Pislya smerti Luyisha I v 1889 roci tron zajmaye jogo starshij sin Karlos I U toj chas vin zi svoyeyu druzhinoyu Ameliyeyu ta dvoma sinami zhili v palaci Belen V Azhuda zh zhili koroleva matir Mariya Pia ta yiyi sin Afonsu Deyaki z kimnat cogo palacu buli zarezervovani dlya oficijnih korolivskih ceremonij Tut provodilisya derzhavni benketi ta prijomi na chest korolya Angliyi Eduarda VII korolya Ispaniyi Alfonsa XIII korolya Nimechchini Vilgelma II prezidenta Francuzkoyi Respubliki Emilya Lube ta inshih derzhavnih gostej yaki vidvidali Portugaliyu pid chas pravlinnya korolya Karlosa I 1 lyutogo 1908 roku korol i naslidnij princ Luyis Filipe buli vbiti v Lisaboni pid chas podorozhi u vidkritomu korolivskomu ekipazhi Pislya smerti Karlosa I na prestol shodit jogo molodshij sin Manuel II yakij prozhivav na toj moment v sumnozvisnomu palaci Nesessidades Sho zh do Mariyi Piyi to vona zhila v palaci Azhuda do povalennya monarhiyi u zhovtni 1910 roku koli pislya vstanovlennya respubliki vsya korolivska rodina pokinula Portugaliyu Vid Pershoyi Respubliki do sogodennya U pershi roki respubliki palac buv zakritij Vsi aktivi korolivskih palaciv krayini buli retelno inventarizovani a potim pereneseni v Palac Azhuda U 20 h rokah silni zlivi zatopili palacovu biblioteku z tisyachami cinnih tomiv a v 70 h pozhezha znishila chastinu pivnichnogo krila ta kartinnu galereyu Luyisha I de zberigalosya priblizno 500 kartin V 1938 roci vin buv peretvorenij na muzej Oskilki na toj moment palac tak i ne buv zavershenij u 1940 h rokah Raulyu Lino bulo dorucheno stvoriti proekt jogo dobudovi Odnak zhoden z dvoh predstavlenih nim proektiv tak i ne buv realizovanij Druga sproba dobuduvati palac buda zdijsnena u 1987 roci koli arhitektora Gonsalo Birna zaprosili sproektuvati zahidne krilo Ale dali sprava ne pishla Lishe u 2018 roci nareshti rozpochalisya budivelni roboti z pochatkovim byudzhetom 15 miljoniv yevro yakij zris do 21 miljona yevro cherez neobhidnist transformaciyi navkolishnogo gromadskogo prostoru stvorennya restoranu ta zahodiv bezpeki yakoyi vimagaye ekspoziciya korolivskoyi skarbnici Zahidnij fasad palacu buv pobudovanij u stili modern Tut bude vstanovleno Postijnu vistavku Korolivskoyi skarbnici z tisyachami kopij koshtovnostej koroni ta yuvelirnih skarbiv Korolivskogo domu Sam palac sogodni yak i za chasiv monarhiyi vikoristovuyetsya portugalskoyu derzhavoyu she j dlya provedennya oficijnih ceremonij Inter yerCokolnij poverh Piso Terreo Zal Gerolda zi skulpturoyu Pravosuddya po centru ce peredpokij tut ogoloshuvali imena ta tituli gostej Prijmali vidviduvachiv u Zelenij zali z velikim portretom korolivskoyi rodini ta bilim marmurovim kaminom Vazhlivi spravi korol obgovoryuvav u Zali Zasidan iz vishukanim chornim kaminom iz marmuru Kimnata ozdoblena dubom i prikrashena kartinami iz zobrazhennyami korabliv nazivalasya Dubovim kabinetom ta priznachalasya viklyuchno dlya cholovikiv de voni mogli vikuriti lyulku ta pogovoriti po dusham Simejni obidi v Zimovomu sadu prikrashenomu fontanom ta bronzovimi zhuravlyami U Kimnati Korolevi vidilyayutsya stini obbiti sinim shovkom velike lizhko z baldahinom i santehnichni dikovinki togo chasu vanna rakovina ta bide z protochnoyu garyachoyu vodoyu Rozheva zala obbita shovkom i obstavlena oksamitovimi rozhevimi meblyami priznachalasya dlya zberigannya kolekciyi porcelyani Mariyi Pia U Zali Muziki vistavleni starovinni muzichni instrumenti tut korol Luyish grav na violoncheli a jogo druzhina na pianino Licarskij poverh Andar Nobre Cya chastina zamku priznachalasya dlya urochistih zahodiv Pidnyavshis shodami gosti potraplyali do kitajskogo zalu i jshli v tronnij zal U miru nablizhennya do nogo inter yeri stavali dedali rozkishnishimi Prostorij tronnij zal zajmaye pivdennu vezhu palacu Jogo golovni atributi tron korolya Luyisha I ta Mariyi Pia pid oksamitovim baldahinom U susidnomu Balnomu zali vlashtovuvali korolivski vechirki Urochisti obidi provodili v Benketnomu zali a v Zali diplomatichnogo korpusu posli chekali na audiyenciyu Takozh na drugomu poversi roztashovani robochij kabinet i spalnya korolya Luyisha kudi vin perebravsya v ostanni roki svogo zhittya Primitkihttp www wikilovesmonuments org pt DzherelaSantana Francisco SUCENA Eduardo dir Dicionario da Historia de Lisboa Lisboa s e 1994 p 25 27 https pt wikipedia org wiki Palacio Nacional da AjudaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Azhudskij palac Oficijna storinka 7 lyutogo 2016 u Wayback Machine Palacio Nacional da Ajuda Pesquisa de patrimonio IGESPAR