Гу́ска сі́ра (Anser anser) — вид птахів родини качкових, один з найпоширеніших представників роду гусок (Anser). В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий вид.
Гуска сіра | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Птахи (Aves) |
Ряд: | Гусеподібні (Anseriformes) |
Родина: | Качкові (Anatidae) |
Рід: | Гуска (Anser) |
Вид: | A. anser |
Біноміальна назва | |
Anser anser | |
Ареал сірої гуски Гніздування Зимування Інтродуковані популяції |
Морфологічні ознаки
Маса тіла 2,5-6,0 кг, довжина тіла 75-90 см, розмах крил 147—180 см. Дорослий птах зверху сірувато-бурий; значна частина верхніх покривних пер крил світло-сіра; пера спини і покривні пера крил зі світлою верхівкою; низ світло-бурий, з темно-бурими плямами на череві; задня частина черева, надхвістя та підхвістя білі; стернові пера бурі, з білою верхівкою; дзьоб рожевий або жовтогарячий, на кінці білуватий; ноги рожеві. У молодого птаха спина темніша, на череві темних плям нема.
Спосіб життя
Займає переважно великі водойми з повільною течією, або без неї з багатою навколоводною рослинністю і низьким антропогенним пресингом. У вечірні та ранкові години може живитись на полях пагонами культурних злаків.
Сірі гуси — соціальні птахи, що утворюють зграї. Це надає їм переваги тому, що пильність деяких особин у групі дозволяє решті годуватись без необхідності постійно пильнувати наближення хижаків. Після висиджування яєць родини групуються та спільно захищають потомство, залякуючи та відганяючи хижаків. Відігнавши хижака, гуси віддячують одне одному голосом та жестами.
Молоді особини залишаються з батьками як сімейна група, мігруючи з ними в більшу зграю. Родина розпадається наступного року, коли дорослі проганяють їх зі своєї гніздової території. У Європі закономірності міграції добре вивчені та відбуваються традиційними маршрутами із відомими місцями зупинки та зимівлі. Молоді птахи вивчають ці місця у своїх батьків, які зазвичай залишаються разом на все життя. Сірі гуси залишають свої місця розмноження відносно пізно восени, наприклад відліт з Ісландії завершується до листопада і розпочинають міграцію повернення вже в січні. Птахи, які розмножуються в Ісландії, зимують на Британських островах; вихідці з Центральної Європи зимують у Іспанії та Північній Африці; інші мігрують на Балкани, Туреччину та Ірак на зиму.
Раціон
Сірі гуси переважно травоїдні та віддають перевагу коротким травам, що швидко ростуть, тому їх часто можна зустріти на пасовищах поряд з вівцями чи коровами. Оскільки трав'янисті рослини швидко проходять через кишку і мають низьку поживність, гуси більшість свого часу витрачають на харчування. Також вони живляться корінням, ягодами та водними рослинами (ряска, лепешняк плавучий). У зимовий час гуси їдять траву та листя, а також збирають зерно на стернях злаків, інколи живляться на сільськогосподарських полях, особливо вночі. Вони живляться вівсом, пшеницею, ячменем, гречкою, сочевицею, горохом та коренеплодами, іноді жолудями, також вживають дрібну рибу, земноводних, ракоподібних, молюсків та комах.
Розмноження
Сірі гуси здебільшого формують моногамні пари довготривалим партнерством. Ймовірність зміни партнера протягом життя складає 5-8 %. Гніздо на землі — на гриві, кочках, або купі старого очерету. Воно побудоване із шматочків очерету, гілочок вересу, трави та моху, змішаних з невеликими пір'ям та пухом. Кладка складається з 4 — 10 яєць. Яйця спочатку кремово-білі, потім стають плямистими, середній розмір — 85 на 58 міліметрів
Інкубація починається після закладання останнього яйця і триває приблизно 28 днів. Самиця насиджує кладку на гнізді, самець залишається на варті десь поруч. Пташенята здатні покинути гніздо незабаром після висиджування. Обидва батьки беруть участь у піклуванні, скоро вони навчаються клювати їжу самостійно. Пташенята стають сформованими на 8-9 тиждень, приблизно в цей же час їх батьки відновлюють можливість літати після линяння.
Поширення в Україні
Гніздиться майже на всій території, крім більшої частини заходу країни та Криму переважно в заплавах річок, та озерах з заростями очерету; мігрує скрізь; зимує на півдні.
Див. також
На честь виду названо астероїд 8435 Ансер.
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- Матвійчук О. А., Пірхал А. Б., Відуєцький А. В. Птахи Вінниччини. — Вінниця, 2017. — 328 с. — .
- Scheiber, Isabella B.R.; Weiß, Brigitte M.; Hemetsberger, Josef; Kotrschal, Kurt (2013). . New York: Cambridge University Press. с. 9—10. ISBN . Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 26 квітня 2020.
- (PDF). British Trust for Ornithology. Архів оригіналу (PDF) за 13 березня 2016. Процитовано 24 жовтня 2015. stated to be from Delany, S.; Veen, J.; Clark, J.A., ред. (2006). Urgent preliminary assessment of ornithological data relevant to the spread of Avian Influenza in Europe. Report to the European Commission. Study contract: 07010401/2005/425926/MAR/B4.
- Witherby, H. F., ред. (1943). Handbook of British Birds, Volume 3: Hawks to Ducks. London: H. F. and G. Witherby Ltd. с. 149—186.
- Бьоме Р. Л., Кузнєцов А. А. Птицы открытых и околоводных пространств СССР: Полевой определитель. — М. : Просвещение, 1983. — 176 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gu ska si ra Anser anser vid ptahiv rodini kachkovih odin z najposhirenishih predstavnikiv rodu gusok Anser V Ukrayini gnizdovij perelitnij zimuyuchij vid Guska sira source source Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gusepodibni Anseriformes Rodina Kachkovi Anatidae Rid Guska Anser Vid A anser Binomialna nazva Anser anser Linnaeus 1758 Areal siroyi guski Gnizduvannya Zimuvannya Introdukovani populyaciyi yajce Anser anser Tuluzkij muzejMorfologichni oznakiMasa tila 2 5 6 0 kg dovzhina tila 75 90 sm rozmah kril 147 180 sm Doroslij ptah zverhu siruvato burij znachna chastina verhnih pokrivnih per kril svitlo sira pera spini i pokrivni pera kril zi svitloyu verhivkoyu niz svitlo burij z temno burimi plyamami na cherevi zadnya chastina chereva nadhvistya ta pidhvistya bili sternovi pera buri z biloyu verhivkoyu dzob rozhevij abo zhovtogaryachij na kinci biluvatij nogi rozhevi U molodogo ptaha spina temnisha na cherevi temnih plyam nema Sposib zhittyaZajmaye perevazhno veliki vodojmi z povilnoyu techiyeyu abo bez neyi z bagatoyu navkolovodnoyu roslinnistyu i nizkim antropogennim presingom U vechirni ta rankovi godini mozhe zhivitis na polyah pagonami kulturnih zlakiv Siri gusi socialni ptahi sho utvoryuyut zgrayi Ce nadaye yim perevagi tomu sho pilnist deyakih osobin u grupi dozvolyaye reshti goduvatis bez neobhidnosti postijno pilnuvati nablizhennya hizhakiv Pislya visidzhuvannya yayec rodini grupuyutsya ta spilno zahishayut potomstvo zalyakuyuchi ta vidganyayuchi hizhakiv Vidignavshi hizhaka gusi viddyachuyut odne odnomu golosom ta zhestami Molodi osobini zalishayutsya z batkami yak simejna grupa migruyuchi z nimi v bilshu zgrayu Rodina rozpadayetsya nastupnogo roku koli dorosli proganyayut yih zi svoyeyi gnizdovoyi teritoriyi U Yevropi zakonomirnosti migraciyi dobre vivcheni ta vidbuvayutsya tradicijnimi marshrutami iz vidomimi miscyami zupinki ta zimivli Molodi ptahi vivchayut ci miscya u svoyih batkiv yaki zazvichaj zalishayutsya razom na vse zhittya Siri gusi zalishayut svoyi miscya rozmnozhennya vidnosno pizno voseni napriklad vidlit z Islandiyi zavershuyetsya do listopada i rozpochinayut migraciyu povernennya vzhe v sichni Ptahi yaki rozmnozhuyutsya v Islandiyi zimuyut na Britanskih ostrovah vihidci z Centralnoyi Yevropi zimuyut u Ispaniyi ta Pivnichnij Africi inshi migruyut na Balkani Turechchinu ta Irak na zimu RacionSiri gusi perevazhno travoyidni ta viddayut perevagu korotkim travam sho shvidko rostut tomu yih chasto mozhna zustriti na pasovishah poryad z vivcyami chi korovami Oskilki trav yanisti roslini shvidko prohodyat cherez kishku i mayut nizku pozhivnist gusi bilshist svogo chasu vitrachayut na harchuvannya Takozh voni zhivlyatsya korinnyam yagodami ta vodnimi roslinami ryaska lepeshnyak plavuchij U zimovij chas gusi yidyat travu ta listya a takozh zbirayut zerno na sternyah zlakiv inkoli zhivlyatsya na silskogospodarskih polyah osoblivo vnochi Voni zhivlyatsya vivsom psheniceyu yachmenem grechkoyu socheviceyu gorohom ta koreneplodami inodi zholudyami takozh vzhivayut dribnu ribu zemnovodnih rakopodibnih molyuskiv ta komah RozmnozhennyaSiri gusi zdebilshogo formuyut monogamni pari dovgotrivalim partnerstvom Jmovirnist zmini partnera protyagom zhittya skladaye 5 8 Gnizdo na zemli na grivi kochkah abo kupi starogo ocheretu Vono pobudovane iz shmatochkiv ocheretu gilochok veresu travi ta mohu zmishanih z nevelikimi pir yam ta puhom Kladka skladayetsya z 4 10 yayec Yajcya spochatku kremovo bili potim stayut plyamistimi serednij rozmir 85 na 58 milimetriv Inkubaciya pochinayetsya pislya zakladannya ostannogo yajcya i trivaye priblizno 28 dniv Samicya nasidzhuye kladku na gnizdi samec zalishayetsya na varti des poruch Ptashenyata zdatni pokinuti gnizdo nezabarom pislya visidzhuvannya Obidva batki berut uchast u pikluvanni skoro voni navchayutsya klyuvati yizhu samostijno Ptashenyata stayut sformovanimi na 8 9 tizhden priblizno v cej zhe chas yih batki vidnovlyuyut mozhlivist litati pislya linyannya Poshirennya v UkrayiniGnizditsya majzhe na vsij teritoriyi krim bilshoyi chastini zahodu krayini ta Krimu perevazhno v zaplavah richok ta ozerah z zarostyami ocheretu migruye skriz zimuye na pivdni Div takozhNa chest vidu nazvano asteroyid 8435 Anser PosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Matvijchuk O A Pirhal A B Viduyeckij A V Ptahi Vinnichchini Vinnicya 2017 328 s ISBN 978 966 924 582 3 Scheiber Isabella B R Weiss Brigitte M Hemetsberger Josef Kotrschal Kurt 2013 New York Cambridge University Press s 9 10 ISBN 978 0 521 82270 1 Arhiv originalu za 10 bereznya 2022 Procitovano 26 kvitnya 2020 PDF British Trust for Ornithology Arhiv originalu PDF za 13 bereznya 2016 Procitovano 24 zhovtnya 2015 stated to be from Delany S Veen J Clark J A red 2006 Urgent preliminary assessment of ornithological data relevant to the spread of Avian Influenza in Europe Report to the European Commission Study contract 07010401 2005 425926 MAR B4 Witherby H F red 1943 Handbook of British Birds Volume 3 Hawks to Ducks London H F and G Witherby Ltd s 149 186 Bome R L Kuznyecov A A Pticy otkrytyh i okolovodnyh prostranstv SSSR Polevoj opredelitel M Prosveshenie 1983 176 s