Станіслав Данилюк-Даниловський (пол. Stanisław Daniluk-Daniłowski; 13 березня 1896, с. Залуччя — 18 січня 1955, м. Познань) — генерал бригади Війська Польського.
Станіслав Данилюк-Даниловський | |
---|---|
Загальна інформація | |
Народження | 13 березня 1896 Горішнє Залуччя, Снятинський район, Івано-Франківська область |
Смерть | 18 січня 1955 (58 років) Познань, Польська Народна Республіка |
Поховання | d |
Військова служба | |
Війни / битви | Перша світова війна |
Діяльність під час незалежності
У 1914–1917 роках був унтерофіцером 2-го і 3-го піхотних полків Польських легіонів, а раніше учасник польського руху за незалежність на території розподілу Австрії.
Служба в Війську Польському
Під час війни з більшовиками командував стрілецькою ротою 7-го піхотного полку легіонів. У вересні 1922 року переведений до 44-го піхотного полку прикордонних стрільців, у якому, серед іншого, командував батальйоном. З травня 1928 р. по січень 1930 р. служив у штабі корпусної округи No VI у Львові на посаді писаря бойової підготовки. Тим часом (травень-листопад 1929 р.) закінчив курс штабних офіцерів у Центрі підготовки піхоти в Рембертові. Потім командував батальйоном 19-го піхотного полку «Рельєф Львова», а з листопада 1931 року — батальйоном кадетського корпусу № 1. Маршала Юзефа Пілсудського у Львові. З 26 серпня 1938 р. по 24 серпня 1939 р. — останній командир кадетського корпусу № 1. Маршала Юзефа Пілсудського у Львові.
У вересневій кампанії служив у Генеральному штабі генерала Леона Біллевича першим офіцером. 16-17 вересня 1939 року брав участь у битві під Берестечком.
У період з 21 вересня 1939 р. по 19 листопада 1944 р. був інтернований в Егері, Угорщина, і до 22 квітня 1945 р. перебував у військовому полоні в Геншагенському офлагу під Берліном.
14 липня 1945 року знову прийнятий до Війська Польського і підтверджений у званні підполковника. Йому довірили посаду заступника командира 33-го піхотного полку з лінійних справ. 11 листопада 1945 року він прийняв командування 27-м піхотним полком, а 27 листопада 1946 року — 11-ю піхотною дивізією. З травня 1947 року по 12 листопада 1947 року — командир 16-ї Кашубської піхотної дивізії. 13 листопада 1947 року призначений командувачем військового округу No II у Вроцлаві. 10 березня 1949 р. переведений на нижчу посадову посаду — командира 2-го стрілецького корпусу. 26 травня 1950 р. звільнений з посади і відправлений у відпустку. 2 липня цього року вийшов на пенсію.
З 1 вересня 1950 р. почав працювати адміністративним директором Познанському економічному університеті.
Похований на цвинтарі Юніково в Познані (поле 3-B-5-3)
Військові звання
- підпоручник — 1918 р.
- капітан — 3 травня 1922 р. за заслуги 1 червня 1919 р.
- майор — 1 січня 1931 року
- бригадний генерал — 1947 р.
Особисте життя
Був одружений з Марією, уродженою Скливою (1900—1988)
Ордени й нагороди
- Хрест Незалежності (9 листопада 1931 р.)
- Лицарський хрест ордена «Відродження Полонії» (30 травня 1946 р.)
- Хрест Доблесті (чотири рази)
- Золотий хрест заслуг (11 листопада 1936 р.)
- Пам'ятна медаль за війну 1918—1921 рр.
- Медаль Перемоги і Свободи 1945 р.
Джерела
- Роман Домбровський, Ришард Маєвський, Кшиштоф Новацький, Здіслав Новацький, Пйотр Пертек, Зигфрід Влодарчик, командуючі Сілезьким військовим округом у 1945—1995 рр., Вроцлав 1995 р., командування Сілезького військового округу, м. Публ. I, стор. 29–32, Офіцерський щорічник 1924 р., с. 235, 358,
- Офіцерський щорічник 1932 р., с. 38, 549,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stanislav Danilyuk Danilovskij pol Stanislaw Daniluk Danilowski 13 bereznya 1896 s Zaluchchya 18 sichnya 1955 m Poznan general brigadi Vijska Polskogo Stanislav Danilyuk DanilovskijZagalna informaciyaNarodzhennya13 bereznya 1896 1896 03 13 Gorishnye Zaluchchya Snyatinskij rajon Ivano Frankivska oblastSmert18 sichnya 1955 1955 01 18 58 rokiv Poznan Polska Narodna RespublikaPohovannyadVijskova sluzhbaVijni bitviPersha svitova vijnaDiyalnist pid chas nezalezhnostiU 1914 1917 rokah buv unteroficerom 2 go i 3 go pihotnih polkiv Polskih legioniv a ranishe uchasnik polskogo ruhu za nezalezhnist na teritoriyi rozpodilu Avstriyi Sluzhba v Vijsku PolskomuPid chas vijni z bilshovikami komanduvav strileckoyu rotoyu 7 go pihotnogo polku legioniv U veresni 1922 roku perevedenij do 44 go pihotnogo polku prikordonnih strilciv u yakomu sered inshogo komanduvav bataljonom Z travnya 1928 r po sichen 1930 r sluzhiv u shtabi korpusnoyi okrugi No VI u Lvovi na posadi pisarya bojovoyi pidgotovki Tim chasom traven listopad 1929 r zakinchiv kurs shtabnih oficeriv u Centri pidgotovki pihoti v Rembertovi Potim komanduvav bataljonom 19 go pihotnogo polku Relyef Lvova a z listopada 1931 roku bataljonom kadetskogo korpusu 1 Marshala Yuzefa Pilsudskogo u Lvovi Z 26 serpnya 1938 r po 24 serpnya 1939 r ostannij komandir kadetskogo korpusu 1 Marshala Yuzefa Pilsudskogo u Lvovi U veresnevij kampaniyi sluzhiv u Generalnomu shtabi generala Leona Billevicha pershim oficerom 16 17 veresnya 1939 roku brav uchast u bitvi pid Berestechkom U period z 21 veresnya 1939 r po 19 listopada 1944 r buv internovanij v Egeri Ugorshina i do 22 kvitnya 1945 r perebuvav u vijskovomu poloni v Genshagenskomu oflagu pid Berlinom 14 lipnya 1945 roku znovu prijnyatij do Vijska Polskogo i pidtverdzhenij u zvanni pidpolkovnika Jomu dovirili posadu zastupnika komandira 33 go pihotnogo polku z linijnih sprav 11 listopada 1945 roku vin prijnyav komanduvannya 27 m pihotnim polkom a 27 listopada 1946 roku 11 yu pihotnoyu diviziyeyu Z travnya 1947 roku po 12 listopada 1947 roku komandir 16 yi Kashubskoyi pihotnoyi diviziyi 13 listopada 1947 roku priznachenij komanduvachem vijskovogo okrugu No II u Vroclavi 10 bereznya 1949 r perevedenij na nizhchu posadovu posadu komandira 2 go strileckogo korpusu 26 travnya 1950 r zvilnenij z posadi i vidpravlenij u vidpustku 2 lipnya cogo roku vijshov na pensiyu Z 1 veresnya 1950 r pochav pracyuvati administrativnim direktorom Poznanskomu ekonomichnomu universiteti Pohovanij na cvintari Yunikovo v Poznani pole 3 B 5 3 Vijskovi zvannyapidporuchnik 1918 r kapitan 3 travnya 1922 r za zaslugi 1 chervnya 1919 r major 1 sichnya 1931 roku brigadnij general 1947 r Osobiste zhittyaBuv odruzhenij z Mariyeyu urodzhenoyu Sklivoyu 1900 1988 Ordeni j nagorodiHrest Nezalezhnosti 9 listopada 1931 r Licarskij hrest ordena Vidrodzhennya Poloniyi 30 travnya 1946 r Hrest Doblesti chotiri razi Zolotij hrest zaslug 11 listopada 1936 r Pam yatna medal za vijnu 1918 1921 rr Medal Peremogi i Svobodi 1945 r DzherelaRoman Dombrovskij Rishard Mayevskij Kshishtof Novackij Zdislav Novackij Pjotr Pertek Zigfrid Vlodarchik komanduyuchi Silezkim vijskovim okrugom u 1945 1995 rr Vroclav 1995 r komanduvannya Silezkogo vijskovogo okrugu m Publ I stor 29 32 Oficerskij shorichnik 1924 r s 235 358 Oficerskij shorichnik 1932 r s 38 549