Віктор Вікторович Хартуларі (нар. 7 (19) вересня 1865 — пом. 5 вересня 1928) — російський військовик, генерал-майор Російської імператорської армії. Нащадок давнього шляхетського роду грецького походження.
Віктор Вікторович Хартуларі | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
рос. Виктор Викторович Хартулари | |||||||
Народження | 7 (19) вересня 1865 Санкт-Петербург | ||||||
Смерть | 5 вересня 1928 (62 роки) Прага | ||||||
Поховання | Ольшанський цвинтар | ||||||
Країна | Російська імперія | ||||||
Приналежність | Російська імператорська армія | ||||||
Роки служби | 1883–1920 | ||||||
Звання | Генерал-майор | ||||||
Нагороди |
Син полковника Віктора Хартуларі і брат акторки Ганни Совачової.
Життєпис
Народився 19(7) вересня 1865 року в родині військового.
У 1883 році закінчив 4-й Московський кадетський корпус і 1 вересня того ж року зарахований до Михайлівського артилерійського училища, яке закінчив 1886 року, отримавши звання підпоручика. Направлений у 3-ю резервну артилерійську бригаду. У 1891 році закінчив за першим розрядом Михайлівську артилерійську академію і був переведений у гвардійську артилерію. Відряджений до складу комісії під головуванням капітана Сергія Мосіна на Тульський трубково-інструментальний завод, де виготовлялись лекала для гвинтівки нового зразка. Згодом переведений на Іжевський зброярський завод.
З лютого 1904 по березень 1911 року обіймав посаду начальника інструментального відділу заводу військово-лікарських заготовлень, з 1904 року — полковник.
З березня 1911 по жовтень 1914 року — начальник контрольного відділення Головного артилерійського управління (ГАУ). З квітня 1913 року — генерал-майор.
З 18 листопада 1915 року очолював тимчасову господарсько-будівельну комісію з будівництва сталеливарного заводу в станиці Каменській.
Після Жовтневого перевороту 1917 року — в лавах Збройних сил Півдня Росії, проходив службу у відділі артилерійських заготівель, був членом правління Таганрозького заводу.
На початку 1920 року емігрував спочатку до Королівства сербів, хорватів і словенців, де працював на військовому заводі в Крагуєваці. З 1924 року мешкав у Чехословаччині, де працював на зброярському заводі фірми «Шкода» в Пльзені.
Помер 5 вересня 1928 року в Празі. Похований на південній ділянці Ольшанського цвинтаря.
Нагороди
- Орден Святого Станіслава 2-го ступеня (1906);
- Орден Святої Анни 2-го ступеня (1909);
- Орден Святого Володимира 3-го ступеня (1913);
- Орден Святого Станіслава 1-го ступеня (22.03.1915);
- Орден Святої Анни 1-го ступеня (30.07.1915);
- Орден Святого Володимира 2-го ступеня (10.04.1916).
Посилання
- Профіль на «Русская армия в Первой мировой войне» [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viktor Viktorovich Hartulari nar 7 19 veresnya 1865 18650919 pom 5 veresnya 1928 rosijskij vijskovik general major Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Nashadok davnogo shlyahetskogo rodu greckogo pohodzhennya Viktor Viktorovich Hartulariros Viktor Viktorovich HartulariNarodzhennya7 19 veresnya 1865 1865 09 19 Sankt PeterburgSmert5 veresnya 1928 1928 09 05 62 roki PragaPohovannyaOlshanskij cvintarKrayinaRosijska imperiyaPrinalezhnistRosijska imperatorska armiyaRoki sluzhbi1883 1920Zvannya General majorNagorodiOrden Svyatogo Volodimira 2 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Hartulari Sin polkovnika Viktora Hartulari i brat aktorki Ganni Sovachovoyi ZhittyepisNarodivsya 19 7 veresnya 1865 roku v rodini vijskovogo U 1883 roci zakinchiv 4 j Moskovskij kadetskij korpus i 1 veresnya togo zh roku zarahovanij do Mihajlivskogo artilerijskogo uchilisha yake zakinchiv 1886 roku otrimavshi zvannya pidporuchika Napravlenij u 3 yu rezervnu artilerijsku brigadu U 1891 roci zakinchiv za pershim rozryadom Mihajlivsku artilerijsku akademiyu i buv perevedenij u gvardijsku artileriyu Vidryadzhenij do skladu komisiyi pid golovuvannyam kapitana Sergiya Mosina na Tulskij trubkovo instrumentalnij zavod de vigotovlyalis lekala dlya gvintivki novogo zrazka Zgodom perevedenij na Izhevskij zbroyarskij zavod Z lyutogo 1904 po berezen 1911 roku obijmav posadu nachalnika instrumentalnogo viddilu zavodu vijskovo likarskih zagotovlen z 1904 roku polkovnik Z bereznya 1911 po zhovten 1914 roku nachalnik kontrolnogo viddilennya Golovnogo artilerijskogo upravlinnya GAU Z kvitnya 1913 roku general major Z 18 listopada 1915 roku ocholyuvav timchasovu gospodarsko budivelnu komisiyu z budivnictva stalelivarnogo zavodu v stanici Kamenskij Pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku v lavah Zbrojnih sil Pivdnya Rosiyi prohodiv sluzhbu u viddili artilerijskih zagotivel buv chlenom pravlinnya Taganrozkogo zavodu Na pochatku 1920 roku emigruvav spochatku do Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv de pracyuvav na vijskovomu zavodi v Kraguyevaci Z 1924 roku meshkav u Chehoslovachchini de pracyuvav na zbroyarskomu zavodi firmi Shkoda v Plzeni Pomer 5 veresnya 1928 roku v Prazi Pohovanij na pivdennij dilyanci Olshanskogo cvintarya NagorodiOrden Svyatogo Stanislava 2 go stupenya 1906 Orden Svyatoyi Anni 2 go stupenya 1909 Orden Svyatogo Volodimira 3 go stupenya 1913 Orden Svyatogo Stanislava 1 go stupenya 22 03 1915 Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya 30 07 1915 Orden Svyatogo Volodimira 2 go stupenya 10 04 1916 PosilannyaProfil na Russkaya armiya v Pervoj mirovoj vojne 18 travnya 2015 u Wayback Machine ros ros