Пахараль (ісп. El Pajaral) — руїни міста цивілізації мая у північно-західному Петені (Гватемала). Назва перекладається як «Орачі».
Пахараль | |
---|---|
Країна | Гватемала |
Регіон | Петен |
Історія | |
Датування | 450 — 850 |
Періоди | Класичний період |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1970-ті |
Відкривач | Ієн Грехем |
Історія
Засновано в середині класичного періоду, близько 450 року н. е. Швидко набуло статусу міста в державі Хіш-Віц («Ягуарові пагорби»), проте дотепер тривають суперечки серед вчених стосовно того його статусу: одні вважають Пахараль першою столицею царства Хішвіц, інші — городище Сапоте-Бобаль, а потім вже Пахараль. За однією з гіпотез у давнину Пахараль носив ім'я Хіш-Віц, від якого пішла назва самого царства.
Разом з усією державою пережило період піднесення та занепаду. Тривалий час завдяки союзу з Мутульським царством (до початку VII століття) місто переживало політичне та економічне посилення. Того часу Пахараль став одним з церемоніальних центрів. У VIII ст. втратив статус столиці на користь Сапоте-Бобаля та Ла-Хоянки, проте зберіг стан культового центру не лише свого царства, а більшості областей мая.
Розквіт міста відбувся у 700—800 роках, під час другого піднесення Мутульського царства. До Пахаралю прибували прочани з більшості міста мая. Все це сприяло суттєво економічному посиленню міста, що відбилося у значній будівельній активності. Із занепадом Мутуля у 820-830-х роках відбулося послаблення царства Хіш-Віц, а в середині IX ст. Пахараль остаточно занепав під час загальної кризи міст мая класичного періоду, був залишений населенням.
Опис
Розташований на висоті 200 м над рівнем моря.
Складається з 2 великих груп будов, які містяться на верхній та нижній площах. Особливістю є майже повна відсутність житлових будов, що свідчить про особливий статус цього городища.
На нижній площі збудовано палаци знаті та громадські будівлі. Тут була найвища будова заввишки 8 м.
Верхня площа зведена на пагорбі заввишки 30 м і завдовжки 300 м. Тут був ритуально-адміністративний центр міста. Найвища будова на цій площі досягає 20 м заввишки. Також у межах площі знайдено рештки піраміди заввишки близько 30,5 м, куди вели свого часу сходи завширшки 45.72 м з 67 сходинками. Утім піраміда з храмом зверху в часи функціонування була значно вищою (за різними версіями від 35 до 40 м). За своєю будовою ця піраміда відповідає класичному стилю мая. Окрім культових цілей, використовувалася для астрономічних спостережень.
Більшість монументів виявлено на західному боці нижньої площі. Відомо про 5 різьблених стел, найвища з яких має 3 м заввишки; 20 гладеньких, значно пошкоджених стел, 3 вівтаря.
Історія досліджень
Відкрито й досліджено Ієном Грехемом у 1970-х роках. Саме він надав сучасну назву цій пам'ятці. З 2000-х років розкопки проводяться в рамках «Проекту Північно-Західний Петен». Значний внесок у дослідження написів Пахараля зробив епіграфіст Девід Стюарт. Він виявив тут перший «емблемний ієрогліф» царства Хіш-Віц.
З 2005 року на території городища працювали археологи на чолі з Джеймом Фіцсіммонсом з Коледжу Міддлбарі та Лаури Гамес з Піттсбурзького університету. Натепер роботи тривають.
Джерела
- Fitzsimmons, James (2006) «The discovery of a Classic Maya kingdom». Invited paper given at the Peabody Museum for the Department of Anthropology, Harvard University. (англ.)
- Pajaral [недоступне посилання з вересня 2017]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paharal isp El Pajaral ruyini mista civilizaciyi maya u pivnichno zahidnomu Peteni Gvatemala Nazva perekladayetsya yak Orachi PaharalKrayinaGvatemalaRegionPetenIstoriyaDatuvannya450 850PeriodiKlasichnij periodArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1970 tiVidkrivachIyen GrehemIstoriyaZasnovano v seredini klasichnogo periodu blizko 450 roku n e Shvidko nabulo statusu mista v derzhavi Hish Vic Yaguarovi pagorbi prote doteper trivayut superechki sered vchenih stosovno togo jogo statusu odni vvazhayut Paharal pershoyu stoliceyu carstva Hishvic inshi gorodishe Sapote Bobal a potim vzhe Paharal Za odniyeyu z gipotez u davninu Paharal nosiv im ya Hish Vic vid yakogo pishla nazva samogo carstva Razom z usiyeyu derzhavoyu perezhilo period pidnesennya ta zanepadu Trivalij chas zavdyaki soyuzu z Mutulskim carstvom do pochatku VII stolittya misto perezhivalo politichne ta ekonomichne posilennya Togo chasu Paharal stav odnim z ceremonialnih centriv U VIII st vtrativ status stolici na korist Sapote Bobalya ta La Hoyanki prote zberig stan kultovogo centru ne lishe svogo carstva a bilshosti oblastej maya Rozkvit mista vidbuvsya u 700 800 rokah pid chas drugogo pidnesennya Mutulskogo carstva Do Paharalyu pribuvali prochani z bilshosti mista maya Vse ce spriyalo suttyevo ekonomichnomu posilennyu mista sho vidbilosya u znachnij budivelnij aktivnosti Iz zanepadom Mutulya u 820 830 h rokah vidbulosya poslablennya carstva Hish Vic a v seredini IX st Paharal ostatochno zanepav pid chas zagalnoyi krizi mist maya klasichnogo periodu buv zalishenij naselennyam OpisRoztashovanij na visoti 200 m nad rivnem morya Skladayetsya z 2 velikih grup budov yaki mistyatsya na verhnij ta nizhnij ploshah Osoblivistyu ye majzhe povna vidsutnist zhitlovih budov sho svidchit pro osoblivij status cogo gorodisha Na nizhnij ploshi zbudovano palaci znati ta gromadski budivli Tut bula najvisha budova zavvishki 8 m Verhnya plosha zvedena na pagorbi zavvishki 30 m i zavdovzhki 300 m Tut buv ritualno administrativnij centr mista Najvisha budova na cij ploshi dosyagaye 20 m zavvishki Takozh u mezhah ploshi znajdeno reshtki piramidi zavvishki blizko 30 5 m kudi veli svogo chasu shodi zavshirshki 45 72 m z 67 shodinkami Utim piramida z hramom zverhu v chasi funkcionuvannya bula znachno vishoyu za riznimi versiyami vid 35 do 40 m Za svoyeyu budovoyu cya piramida vidpovidaye klasichnomu stilyu maya Okrim kultovih cilej vikoristovuvalasya dlya astronomichnih sposterezhen Bilshist monumentiv viyavleno na zahidnomu boci nizhnoyi ploshi Vidomo pro 5 rizblenih stel najvisha z yakih maye 3 m zavvishki 20 gladenkih znachno poshkodzhenih stel 3 vivtarya Istoriya doslidzhenVidkrito j doslidzheno Iyenom Grehemom u 1970 h rokah Same vin nadav suchasnu nazvu cij pam yatci Z 2000 h rokiv rozkopki provodyatsya v ramkah Proektu Pivnichno Zahidnij Peten Znachnij vnesok u doslidzhennya napisiv Paharalya zrobiv epigrafist Devid Styuart Vin viyaviv tut pershij emblemnij iyeroglif carstva Hish Vic Z 2005 roku na teritoriyi gorodisha pracyuvali arheologi na choli z Dzhejmom Ficsimmonsom z Koledzhu Middlbari ta Lauri Games z Pittsburzkogo universitetu Nateper roboti trivayut DzherelaFitzsimmons James 2006 The discovery of a Classic Maya kingdom Invited paper given at the Peabody Museum for the Department of Anthropology Harvard University angl Pajaral nedostupne posilannya z veresnya 2017