Дятел смугань коста риканський Дорослий самець Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Е

Дятел-смугань коста-риканський

Дорослий самець

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Дятлоподібні (Piciformes)
Родина:	Дятлові (Picidae)
Рід:	Дятел-смугань (Piculus)
Вид:	Дятел-смугань коста-риканський

Біноміальна назва

Piculus simplex
(Salvin, 1870)

Ареал виду

Посилання

Вікісховище:	Piculus simplex
Віківиди:	Piculus simplex
ITIS:	554068
МСОП:	22681228

Дятел-смуга́нь коста-риканський (Piculus simplex) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Мешкає в Центральній Америці.

Опис

Довжина птаха становить 18 см, вага 51-55 г. Верхня частина тіла темно-зелена, груди пістряві, зеленувато-білі, живіт оливково-коричневий, поцяткований білими плямами. Довгі темно-зелені стернові пера мають клиноподібну форму і слугують опорою при вертикальному русі по стовбуру дерева. У самців тім'я, потилиця, шия і щоки яскраво-червоні, у самиць лише тім'я. Дзьоб темно-сірий, колір очей варіюється від блакитного до жовтуватого, лапи оливково-сірі.

Поширення і екологія

Коста-риканські дятли-смугані поширені на заході Гондурасу, Нікарагуа, Коста-Рики і Панами. Вони живуть в рівнинних тропічних лісах на висоті до 900 м над рівнем моря. Не мігрують.

Поведінка

Коста-риканські дятли-смугані живуть поодинці або парами. Харчуються комахами та їх личинками. Шукають їжу на землі та у гнилій деревині. Сезон розмноження триває з лютого по травень. Дупла створюють в стовбурах мертвих дерев на висоті від 2,5 до 5 м над землею. В кладці 2-4 яйця.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 18 жовтня 2021.

Джерела

Josep del Hoyo, Andrew Elliott, Jordi Sargatal: Handbook of the Birds of the World, Jacamars to Woodpeckers. Band 7, Lynx Edicions, 2002, .

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 18 жовтня 2021.