Алако́льський район (каз. Алакөл ауданы, рос. Алакольский район) — адміністративна одиниця у складі Жетисуської області Казахстану. Адміністративний центр — місто Ушарал.
Алакольський район | |
---|---|
каз. Алакөл ауданы | |
Основні дані | |
Область: | Жетисуська область |
Утворений: | 1928 року |
Населення (2021): | 75554 особи |
Площа: | 23700 км² |
Густота населення: | 3,19 осіб/км² |
Населені пункти та округи | |
Адміністративний центр: | місто Ушарал |
Кількість міських адміністрацій: | 1 |
Кількість сільських округів: | 23 |
Міських населених пунктів: | 1 |
Сільських населених пунктів: | 55 |
Влада | |
Населення
Населення — 75554 особи (2021; 69398 у 2009, 79773 у 1999, 90159 у 1989).
Національний склад (станом на 2010 рік):
- казахи — 61892 особи (80,73 %)
- росіяни — 12854 особи (16,77 %)
- татари — 808 осіб
- чеченці — 365 осіб
- німці — 181 особа
- уйгури — 169 осіб
- українці — 119 осіб
- узбеки — 42 особи
- киргизи — 39 осіб
- білоруси — 37 осіб
- корейці — 24 особи
- азербайджанці — 11 осіб
- дунгани — 7 осіб
- курди — 4 особи
- турки — 4 особи
- поляки — 2 особи
- греки — 2 особи
- інші — 102 особи
Історія
Район був утворений 17 січня 1928 року як Алакульський у складі з центром у селі Учарал. В 1944–1959 роках та 1967–22 квітня 1997 роках перебував у складі Талдикорганської області, в проміжний період — у складі Алматинської області.
1997 року до складу району увійшла територія ліквідованого . 1998 року зі складу району була виключена територія площею 13262,54 км² та передана до складу Саркандського району.
Склад
До складу району входять міська адміністрації та 23 сільських округи:
Найбільші населені пункти
Населені пункти з чисельністю населення понад 1000 осіб:
№ | Населений пункт | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (1999) | Населення, осіб (2009) | Населення, осіб (2021) |
---|---|---|---|---|---|
1 | Ушарал | 17 908 | 15 379 | 15 991 | 21 122 |
2 | Кабанбай | 10 609 | 8 069 | 6 049 | 6 605 |
3 | Достик | - | 2 688 | 4 698 | 6 314 |
4 | Бесколь | 2 725 | 3 906 | 3 301 | 4 355 |
5 | Булакти | 5 598 | 3 510 | 3 740 | 3 375 |
6 | Кайнар | 1 511 | 952 | 905 | 3 076 |
7 | Токжайлау | 3 655 | 2 916 | 2 682 | 2 288 |
8 | Казахстан | 2 197 | 2 365 | 1 904 | 1 956 |
9 | Коктума | 2 239 | 2 016 | 1 729 | 1 935 |
10 | Теректи | 2 837 | 2 382 | 2 100 | 1 784 |
11 | Жумахан Балапанов | 2 337 | 1 958 | 1 696 | 1 717 |
12 | Жайпак | 2 270 | 1 933 | 1 564 | 1 629 |
13 | Кольбай | 1 934 | 1 820 | 1 531 | 1 465 |
14 | Акжар | 1 722 | 1 521 | 1 429 | 1 418 |
15 | Єкпенді | 2 004 | 1 469 | 1 355 | 1 398 |
16 | Єнбекші | 1 956 | 1 783 | 1 465 | 1 249 |
17 | Актубек | 1 777 | 1 403 | 1 239 | 1 215 |
18 | Кизилкайин | 1 942 | 2 051 | 1 207 | 1 118 |
19 | Жиланди | 1 952 | 1 044 | 1 427 | 1 059 |
Примітки
- Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
- Перепис за 2009 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2013. Процитовано 25 червня 2013.
- Етнічний склад Казахстану станом на 2010 рік (англ.)
- Указ Президента Республики Казахстан от 23 мая 1997 г. N 3528. «Об изменениях в административно-территориальном устройстве Алматинской, Восточно-Казахстанской, Карагандинской и Северо-Казахстанской областей» [ 9 грудня 2018 у Wayback Machine.] — Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
- Решение Акима Алматинской области от 14 мая 1998 г. N 5-169 и Алматинского областного маслихата от 17 апреля 1998 г. N 20-156. Зарегистрировано управлением юстиции 13 июля 1998 г. за N 15 «О территориальном изменении Саркандского, Аксуского и Алакульского районов Алматинской области» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alako lskij rajon kaz Alakol audany ros Alakolskij rajon administrativna odinicya u skladi Zhetisuskoyi oblasti Kazahstanu Administrativnij centr misto Usharal Alakolskij rajon kaz Alakol audany Osnovni dani Oblast Zhetisuska oblast Utvorenij 1928 roku Naselennya 2021 75554 osobi Plosha 23700 km Gustota naselennya 3 19 osib km Naseleni punkti ta okrugi Administrativnij centr misto Usharal Kilkist miskih administracij 1 Kilkist silskih okrugiv 23 Miskih naselenih punktiv 1 Silskih naselenih punktiv 55 VladaNaselennyaNaselennya 75554 osobi 2021 69398 u 2009 79773 u 1999 90159 u 1989 Nacionalnij sklad stanom na 2010 rik kazahi 61892 osobi 80 73 rosiyani 12854 osobi 16 77 tatari 808 osib chechenci 365 osib nimci 181 osoba ujguri 169 osib ukrayinci 119 osib uzbeki 42 osobi kirgizi 39 osib bilorusi 37 osib korejci 24 osobi azerbajdzhanci 11 osib dungani 7 osib kurdi 4 osobi turki 4 osobi polyaki 2 osobi greki 2 osobi inshi 102 osobiIstoriyaRajon buv utvorenij 17 sichnya 1928 roku yak Alakulskij u skladi z centrom u seli Ucharal V 1944 1959 rokah ta 1967 22 kvitnya 1997 rokah perebuvav u skladi Taldikorganskoyi oblasti v promizhnij period u skladi Almatinskoyi oblasti 1997 roku do skladu rajonu uvijshla teritoriya likvidovanogo 1998 roku zi skladu rajonu bula viklyuchena teritoriya plosheyu 13262 54 km ta peredana do skladu Sarkandskogo rajonu SkladDo skladu rajonu vhodyat miska administraciyi ta 23 silskih okrugi Poselennya Plosha km Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 Naselennya osib 2021 Centr Naseleni punkti Usharalska miska administraciya 279 56 19852 17834 17265 21272 Usharal 2 Akzharskij silskij okrug 142 16 2945 2727 2255 2182 Akzhar 3 Aktubeckij silskij okrug 182 44 1878 1403 1239 1215 Aktubek 1 Arharlinskij silskij okrug 549 19 1233 1130 611 558 Arharli 1 Beskolskij silskij okrug 8682 7874 7462 7910 Bulakti 6 Dostickij silskij okrug 6 08 94 2882 4819 6381 Dostik 3 Yekpendinskij silskij okrug 688 42 3152 2407 2174 2134 Yekpendi 3 Yenbekshinskij silskij okrug 253 70 1956 1783 1465 1249 Yenbekshi 1 Zhagatalskij silskij okrug 563 86 3201 2721 2038 2020 Kazahstan 2 Zhajpackij silskij okrug 18 20 2270 1933 1564 1629 Zhajpak 1 Zhanaminskij silskij okrug 323 73 2912 2648 2260 2043 Zhanama 3 Zhilandinskij silskij okrug 547 25 3220 2397 2151 1632 Zhilandi 5 Intalinskij silskij okrug 935 723 529 729 Intali 1 Irgajtinskij silskij okrug 465 29 3244 2744 2307 2476 Koktuma 2 Kabanbajskij silskij okrug 672 46 10943 8259 6182 6711 Kabanbaj 2 Kajnarskij silskij okrug 1511 952 905 3076 Kajnar 1 Kamiskalinskij silskij okrug 138 10 1342 1830 930 841 Kamiskala 2 Kizilashinskij silskij okrug 655 18 2460 1958 1696 1717 Zhumahan Balapanov 1 Kolbajskij silskij okrug 467 84 4303 4177 2893 2771 Kolbaj 4 Lepsinskij silskij okrug 2895 2056 1442 1348 Lepsi 4 Sapackij silskij okrug 2157 1965 1039 683 Sapak 2 Terektinskij silskij okrug 384 34 3038 2470 2192 1854 Terekti 2 Tokzhajlauskij silskij okrug 864 97 3655 2916 2682 2288 Tokzhajlau 1 Ushbulackij silskij okrug 342 59 2281 1984 1298 835 Ushbulak 3Najbilshi naseleni punktiNaseleni punkti z chiselnistyu naselennya ponad 1000 osib Naselenij punkt Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 Naselennya osib 2021 1 Usharal 17 908 15 379 15 991 21 122 2 Kabanbaj 10 609 8 069 6 049 6 605 3 Dostik 2 688 4 698 6 314 4 Beskol 2 725 3 906 3 301 4 355 5 Bulakti 5 598 3 510 3 740 3 375 6 Kajnar 1 511 952 905 3 076 7 Tokzhajlau 3 655 2 916 2 682 2 288 8 Kazahstan 2 197 2 365 1 904 1 956 9 Koktuma 2 239 2 016 1 729 1 935 10 Terekti 2 837 2 382 2 100 1 784 11 Zhumahan Balapanov 2 337 1 958 1 696 1 717 12 Zhajpak 2 270 1 933 1 564 1 629 13 Kolbaj 1 934 1 820 1 531 1 465 14 Akzhar 1 722 1 521 1 429 1 418 15 Yekpendi 2 004 1 469 1 355 1 398 16 Yenbekshi 1 956 1 783 1 465 1 249 17 Aktubek 1 777 1 403 1 239 1 215 18 Kizilkajin 1 942 2 051 1 207 1 118 19 Zhilandi 1 952 1 044 1 427 1 059PrimitkiChiselnist naselennya Respubliki Kazahstan zgidno z danimi Perepisu naselennya 2021 roku kazah ros Perepis za 2009 rik PDF Arhiv originalu PDF za 27 lyutogo 2013 Procitovano 25 chervnya 2013 Etnichnij sklad Kazahstanu stanom na 2010 rik angl Ukaz Prezidenta Respubliki Kazahstan ot 23 maya 1997 g N 3528 Ob izmeneniyah v administrativno territorialnom ustrojstve Almatinskoj Vostochno Kazahstanskoj Karagandinskoj i Severo Kazahstanskoj oblastej 9 grudnya 2018 u Wayback Machine Informacionno pravovaya sistema normativnyh pravovyh aktov Respubliki Kazahstan ros Reshenie Akima Almatinskoj oblasti ot 14 maya 1998 g N 5 169 i Almatinskogo oblastnogo maslihata ot 17 aprelya 1998 g N 20 156 Zaregistrirovano upravleniem yusticii 13 iyulya 1998 g za N 15 O territorialnom izmenenii Sarkandskogo Aksuskogo i Alakulskogo rajonov Almatinskoj oblasti 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Informacionno pravovaya sistema normativnyh pravovyh aktov Respubliki Kazahstan ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Kazahstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi