Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Мускусна черепаха мала | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Мускусна черепаха мала | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| , 1857 | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Goniochelys minor Sternotherus peltifer Kinosternon minor | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Мускусна черепаха мала (Sternotherus minor) — вид черепах з роду Мускусні черепахи родини Мулові черепахи. Має 2 підвиди.
Опис
Загальна довжина карапаксу досягає 8-13,5 см. Голова середнього розміру. Карапакс овальний, у молодих черепах — з 3 поздовжніми гребенями, які поступово зникають з віком. Пластрон маленький з одиночною слабко вираженою зв'язкою—шарніром і з горловим щитком. Сосочки є тільки на підборідді. У самців хвіст широкий, що закінчується шипом, у самиць він тільки досягає краю карапаксу. Лапи мають розвинені плавальні перетинки.
Голова світла, вкрита дрібними коричневими плямами. Верхня сторона панцира (карапакс) коричнево—оливкова. Місця з'єднання щитків більш темні, черепаха може мати темні плями або смуги, що радіально розходяться. Пластрон рожевого або жовтого забарвлення.
Підвиди різняться за забарвлення. У sternotherus minor minor більш чіткі смуги на голові і шиї. Молоді особини на карапаксі мають 3 кіля, які з віком зникають. У sternotherus minor peltifer смуги на голові і шиї відсутні. Молоді особини мають на карапакса тільки 1 кіль, який з віком зникає.
Спосіб життя
Полюбляє річки, струмки, болота, протоки і непроточні водойми. Зустрічається, головним чином, навколо топляків й повалених дерев у тих місцях, де м'яке мулисте дно. Незважаючи на те, що цей вид полюбляє дрібні водойми (0,5—1,5 м завглибшки), його представників спостерігали на дні мулистої річки на глибині 3-5 метрів. Підвид sternotherus minor peltifer полюбляє струмки і річки, а підвид sternotherus minor minor любить стоячі водойми. Черепаха рідко виходить зі свого рідного водоймища, і не може довго залишатися під прямими сонячними променями. При небезпеці видає різкий мускусний запах. Дуже забіякувата.
У теплих водоймах активна цілий рік, але з просуванням виду на північ, чітко спостерігається період зимівлі. Зазвичай це грудень і лютий. Зимують вони у м'якому дні русла річки або у тріщинах, занурених у воду, під камінням. Також можуть зимувати і у відповідних для цього норах.
Активна вдень. Харчується водяними безхребетними, молюсками, багатоніжками, хробаками, рибою, водною рослинністю. У молодих черепашенят можуть бути прояви канібалізму. Молоді тварини віддають перевагу комахам, дорослі — равликам і молюскам, раковини яких розтрощують потужними щелепами.
Самці стають статевозрілими при довжині карапаксу 55—70 мм у віці 4 років. Самиці дозрівають пізніше — у 5—9 років, при довжині карапакса 70—85 мм. Шлюбний період починається у березні—квітні і триває до червня. Відмінно розмножуються і без зимівлі. Максимальна статева активність спостерігається у сонячну погоду весною та влітку. Спарювання може тривати від години до майже доби. Залицяння неагресивне, без травм.
У травні—червні самиця відкладає 1—5 довгастих яйця у твердій шкаралупі розміром 27х15/21, 2—32,8 мм. Тендітна, схожа на порцеляну шкаралупа яєць спочатку прозоро—рожева, але з часом стає білою і непрозорою. Яйця відкладаються в поглиблення у ґрунті, часто біля дерев або повалених стовбурів. За сезон буває від 2 до 4 кладок. Інкубаційний період триває 61—123 діб. Молоді черепахи можуть виділяти мускусний секрет, навіть не встигнувши проклюнуться з яйця. Пластрон у молодих sternotherus minor minor рожево—білий, в той час як у молодих sternotherus minor peltifer він жовто—помаранчевий.
Тривалість життя становить 20—23 років.
Розповсюдження
Мешкає у США: від південного заходу Вірджинії, сходу Теннессі, південного сходу Алабами і центральної Джорджії до Флориди і басейну р. Перл-Рівер у Міссісіпі.
Підвиди
- Sternotherus minor minor
- Sternotherus minor peltifer
Джерела
- Seidel, M.E., and R.V. Lucchino. 1981. Allozymic and morphological variation among the musk turtles Sternotherus carinatus, S. depressus and S. minor (Kinosternidae). Copeia 1981 (1):119-128.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muskusna cherepaha mala Muskusna cherepaha mala Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Cherepahovi Testudines Pidryad Prihovanoshijni cherepahi Cryptodira Rodina Mulovi cherepahi Pidrodina Mulovi cherepahi Rid Muskusni cherepahi Vid Muskusna cherepaha mala Binomialna nazva 1857 Sinonimi Goniochelys minor Sternotherus peltifer Kinosternon minor Posilannya Vikishovishe Sternotherus minor Vikividi Sternotherus minor EOL 790516 ITIS 173761 MSOP 170493 NCBI 37593 Muskusna cherepaha mala Sternotherus minor vid cherepah z rodu Muskusni cherepahi rodini Mulovi cherepahi Maye 2 pidvidi OpisZagalna dovzhina karapaksu dosyagaye 8 13 5 sm Golova serednogo rozmiru Karapaks ovalnij u molodih cherepah z 3 pozdovzhnimi grebenyami yaki postupovo znikayut z vikom Plastron malenkij z odinochnoyu slabko virazhenoyu zv yazkoyu sharnirom i z gorlovim shitkom Sosochki ye tilki na pidboriddi U samciv hvist shirokij sho zakinchuyetsya shipom u samic vin tilki dosyagaye krayu karapaksu Lapi mayut rozvineni plavalni peretinki Golova svitla vkrita dribnimi korichnevimi plyamami Verhnya storona pancira karapaks korichnevo olivkova Miscya z yednannya shitkiv bilsh temni cherepaha mozhe mati temni plyami abo smugi sho radialno rozhodyatsya Plastron rozhevogo abo zhovtogo zabarvlennya Pidvidi riznyatsya za zabarvlennya U sternotherus minor minor bilsh chitki smugi na golovi i shiyi Molodi osobini na karapaksi mayut 3 kilya yaki z vikom znikayut U sternotherus minor peltifer smugi na golovi i shiyi vidsutni Molodi osobini mayut na karapaksa tilki 1 kil yakij z vikom znikaye Sposib zhittyaPolyublyaye richki strumki bolota protoki i neprotochni vodojmi Zustrichayetsya golovnim chinom navkolo toplyakiv j povalenih derev u tih miscyah de m yake muliste dno Nezvazhayuchi na te sho cej vid polyublyaye dribni vodojmi 0 5 1 5 m zavglibshki jogo predstavnikiv sposterigali na dni mulistoyi richki na glibini 3 5 metriv Pidvid sternotherus minor peltifer polyublyaye strumki i richki a pidvid sternotherus minor minor lyubit stoyachi vodojmi Cherepaha ridko vihodit zi svogo ridnogo vodojmisha i ne mozhe dovgo zalishatisya pid pryamimi sonyachnimi promenyami Pri nebezpeci vidaye rizkij muskusnij zapah Duzhe zabiyakuvata U teplih vodojmah aktivna cilij rik ale z prosuvannyam vidu na pivnich chitko sposterigayetsya period zimivli Zazvichaj ce gruden i lyutij Zimuyut voni u m yakomu dni rusla richki abo u trishinah zanurenih u vodu pid kaminnyam Takozh mozhut zimuvati i u vidpovidnih dlya cogo norah Aktivna vden Harchuyetsya vodyanimi bezhrebetnimi molyuskami bagatonizhkami hrobakami riboyu vodnoyu roslinnistyu U molodih cherepashenyat mozhut buti proyavi kanibalizmu Molodi tvarini viddayut perevagu komaham dorosli ravlikam i molyuskam rakovini yakih roztroshuyut potuzhnimi shelepami Samci stayut statevozrilimi pri dovzhini karapaksu 55 70 mm u vici 4 rokiv Samici dozrivayut piznishe u 5 9 rokiv pri dovzhini karapaksa 70 85 mm Shlyubnij period pochinayetsya u berezni kvitni i trivaye do chervnya Vidminno rozmnozhuyutsya i bez zimivli Maksimalna stateva aktivnist sposterigayetsya u sonyachnu pogodu vesnoyu ta vlitku Sparyuvannya mozhe trivati vid godini do majzhe dobi Zalicyannya neagresivne bez travm U travni chervni samicya vidkladaye 1 5 dovgastih yajcya u tverdij shkaralupi rozmirom 27h15 21 2 32 8 mm Tenditna shozha na porcelyanu shkaralupa yayec spochatku prozoro rozheva ale z chasom staye biloyu i neprozoroyu Yajcya vidkladayutsya v pogliblennya u grunti chasto bilya derev abo povalenih stovburiv Za sezon buvaye vid 2 do 4 kladok Inkubacijnij period trivaye 61 123 dib Molodi cherepahi mozhut vidilyati muskusnij sekret navit ne vstignuvshi proklyunutsya z yajcya Plastron u molodih sternotherus minor minor rozhevo bilij v toj chas yak u molodih sternotherus minor peltifer vin zhovto pomaranchevij Trivalist zhittya stanovit 20 23 rokiv RozpovsyudzhennyaMeshkaye u SShA vid pivdennogo zahodu Virdzhiniyi shodu Tennessi pivdennogo shodu Alabami i centralnoyi Dzhordzhiyi do Floridi i basejnu r Perl River u Missisipi PidvidiSternotherus minor minor Sternotherus minor peltiferDzherelaSeidel M E and R V Lucchino 1981 Allozymic and morphological variation among the musk turtles Sternotherus carinatus S depressus and S minor Kinosternidae Copeia 1981 1 119 128