Мігель Анхель Бріндісі (ісп. Miguel Ángel Brindisi, нар. 8 жовтня 1950, Буенос-Айрес) — аргентинський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Футболіст року в Аргентині (1973). По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
Мігель Анхель Бріндісі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Мігель Бріндісі у 1974 році. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 8 жовтня 1950 (73 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Буенос-Айрес, Аргентина | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 175 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 70 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Аргентина | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1966-1967 | «Уракан» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | d (листопад 2019) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Мігель Анхель Бріндісі у Вікісховищі |
Виступав, зокрема, за клуб «Уракан», а також національну збірну Аргентини.
Клубна кар'єра
Народився 8 жовтня 1950 року в районі Буенос-Айреса Альмагро, проте футбольну кар'єру починав у команді з іншого району, Парке-Патрісіос, в «Уракані». З цією командою він завоював єдиний в історії клубу чемпіонський титул у професіональну еру — чемпіонат Метрополітано 1973 року, за підсумками якого гравця визнали найкращим футболістом Аргентини та другим найкращим гравцем Південної Америки після Пеле. Роком раніше Бріндісі став найкращим бомбардиром першості. Загалом у складі «Уракана» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,48 гола за гру першості.
У 1976 році Мігель перейшов в іспанський «Лас-Пальмас». У місцевій Прімері Бріндісі дебютував 5 вересня 1976 року матчем проти «Барселони» (0:4). У своєму першому сезоні аргентинець виступив у 30 іграх, забивши 8 голів, а «Лас-Пальмас» посів 4-е місце і кваліфікувався до Кубка УЄФА. Наступного року «Лас-Пальмас» фінішував 7-м в іспанській Ла Лізі, втім вийшов у фінал Кубка Іспанії 1978 року, де Бріндісі забив гол, але команда програла «Барселоні» 1:3. Найкращим сезоном для Бріндісі був останній, 1978/79, коли він забив 14 голів у 30 іграх. Востаннє в Прімері він зіграв 3 червня 1979 року, «Райо Вальєкано» (1:2), провівши загалом у цьому турнірі 92 гри, в яких він забив 29 голів, після чого повернувся в «Уракан».
У 1981—1982 роках Бріндісі грав за «Бока Хуніорс», у складі якої виграв свій другий титул чемпіона Аргентини у 1981 році. У переможному турнірі Бріндісі забив 16 голів, лише на один менше, ніж головна зірка команди Дієго Марадона. Через два роки аргентинець виграв свій третій Національний чемпіонат, цього разу у складі уругвайського «Насьйоналя».
Завершив ігрову кар'єру у команді «Расінг» (Авельянеда), за яку виступав протягом сезону 1984 року.
Виступи за збірну
1969 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у її формі 47 матчів, забивши 16 голів.
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1974 року у ФРН. На турнірі Бріндісі провів чотири матчі, причому гру другого етапу проти збірної Бразилії він провів з капітанською пов'язкою. У ній він забив свій єдиний м'яч на «мундіалі», проте Аргентинці поступилися з рахунком 1:2.
Кар'єра тренера
Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1986 року, очоливши тренерський штаб клубу , після чого тренував гватемальський , з яким двічі поспіль у 1987 та 1988 роках ставав чемпіоном країни.
1989 року став головним тренером еквадорської команди «Барселона» (Гуаякіль), яку того ж року привів до чемпіонського титулу, а у 1990 році він вивів клуб у фінал Кубка Лібертадорес — це був перший вихід у фінал головного південноамериканського клубного турніру для еквадорських команд. 1991 року знову став з командою чемпіоном Еквадору. Після цих успіхів він переїхав до Іспанії, де тренував свій колишній клуб «Лас-Пальмас».
1992 року прийняв пропозицію очолити збірну Гватемали, з якою брав участь у невдалому для команди відборі на чемпіонат світу 1994 року
У 1994—1995 роках він очолював «Індепендьєнте», з яким він виграв у 1994 році Клаусуру та Суперкубок Лібертадорес 1994 (перемігши в фіналі «Бока Хуніорс») і в 1995 році Рекопу Південної Америки, перемігши володаря Кубка Лібертадорес «Велес Сарсфілд». Потім він тренував класичного суперника «Індепендьєнте», «Расінг» (Авельянеда), з яким став віце-чемпіоном Апертури 1995 року.
Згодом Бріндісі знову недовго попрацював зі збірною Гватемали, після чого повернувся до Іспанії, де очолював «Еспаньйол». З 2001 року знову працював на батьківщині, очолюючи клуби «Уракан», «Ланус» та «Бока Хуніорс».
Протягом 2004—2004 років очолював тренерський штаб гватемальського клубу , а потім очолив мексиканський «Атлас», з яким вийшов у чвертьфінал , в якому програв своєму попередньому клубу «Бока Хуніорс». 4 вересня того ж року він залишив посаду в «Атласі», а через три місяці був представлений новим головним тренером клубу у тій самій країні. 4 травня 2009 року його було звільнено, після того, як клуб програв 1:5 «Пачуці», а команда мала серію з 4 поразок та нічиєї.
20 вересня 2010 року повернувся до «Уракана», звідки він подав у відставку 22 лютого 2011 року, заявивши про погані результати та залишивши команду в зоні вильоту.
15 квітня 2013 року він повернувся до «Індепендьєнте» з метою врятувати команду від вильоту, але досягти цього Бріндісі досягти не вдалося.
Титули і досягнення
Як гравця
- Чемпіон Аргентини (2):
Як тренера
- (2):
- : ,
- Чемпіон Еквадору (2):
- Чемпіон Аргентини (1):
- Володар Суперкубка Лібертадорес (1):
- Переможець Рекопи Південної Америки (1):
Особисті
- Найкращий бомбардир чемпіонату Аргентини: (21 гол)
- Футболіст року в Аргентині: 1973
Примітки
- Huracán 73 [ 1 лютого 2019 у Wayback Machine.] on El Gráfico, 2008
- El fútbol hecho fantasía [ 7 березня 2021 у Wayback Machine.], Clarín, 7 September 2002
- South American Player of the Year 1973 [ 12 січня 2016 у Wayback Machine.]. RSSSF.com
- Boca '81 [ 19 лютого 2019 у Wayback Machine.] on El Gráfico web
- . Архів оригіналу за 13 січня 2010. Процитовано 28 серпня 2020.
- (англ.). Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 1999. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 15 жовтня 2015.
- Tonio Cisneros Ponce (30 апреля 2015). (ісп.). eluniverso.com. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 15 жовтня 2015.
- (ісп.). . Архів оригіналу за 9 December 2006. Процитовано 10 грудня 2006.
- (ісп.). . Архів оригіналу за 19 November 2006. Процитовано 10 грудня 2006.
- . (ісп.). Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 21 September 2010.
- José Luis Pierrend (16 gennaio 2009). rsssf.com (ред.). Argentina - Player of the Year (англ.). Процитовано 24 maggio 2010.
Посилання
- на сайті ФІФА (англ.)
- Мігель Анхель Бріндісі на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Мігель Анхель Бріндісі на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Мігель Анхель Бріндісі на сайті BDFutbol.com (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Migel Anhel Brindisi isp Miguel Angel Brindisi nar 8 zhovtnya 1950 Buenos Ajres argentinskij futbolist sho grav na poziciyi pivzahisnika Futbolist roku v Argentini 1973 Po zavershenni igrovoyi kar yeri trener Migel Anhel Brindisi Migel Anhel Brindisi Migel Brindisi u 1974 roci Osobisti dani Narodzhennya 8 zhovtnya 1950 1950 10 08 73 roki Buenos Ajres Argentina Zrist 175 sm Vaga 70 kg Gromadyanstvo Argentina Poziciya pivzahisnik Yunacki klubi 1966 1967 Urakan Profesionalni klubi Roki Klub I g 1969 1976 Urakan 320 155 1977 1979 Las Palmas 92 29 1980 Urakan 29 11 1981 1982 Boka Huniors 78 27 1983 Union 14 2 1983 Nasjonal 11 1 1984 Rasing Avelyaneda 38 9 Nacionalna zbirna Roki Zbirna I g 1969 1974 Argentina 47 16 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada 1986 1987 1988 1989 1991 Barselona Guayakil 1991 Las Palmas 1992 Gvatemala 1994 1995 Independyente 1995 1996 Rasing Avelyaneda 1996 1997 Gvatemala 1998 1999 Espanjol 2001 2003 Urakan 2003 2004 Lanus 2004 Boka Huniors 2005 2007 2008 Atlas 2008 2009 2010 2011 Urakan 2013 Independyente Zvannya nagorodi Nagorodi d listopad 2019 Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Migel Anhel Brindisi u Vikishovishi Vistupav zokrema za klub Urakan a takozh nacionalnu zbirnu Argentini Klubna kar yeraNarodivsya 8 zhovtnya 1950 roku v rajoni Buenos Ajresa Almagro prote futbolnu kar yeru pochinav u komandi z inshogo rajonu Parke Patrisios v Urakani Z ciyeyu komandoyu vin zavoyuvav yedinij v istoriyi klubu chempionskij titul u profesionalnu eru chempionat Metropolitano 1973 roku za pidsumkami yakogo gravcya viznali najkrashim futbolistom Argentini ta drugim najkrashim gravcem Pivdennoyi Ameriki pislya Pele Rokom ranishe Brindisi stav najkrashim bombardirom pershosti Zagalom u skladi Urakana buv odnim z golovnih bombardiriv komandi mayuchi serednyu rezultativnist na rivni 0 48 gola za gru pershosti Brindisi livoruch ta Karlos Babington klyuchovi gravci Urakana v chempionskomu 1973 roci U 1976 roci Migel perejshov v ispanskij Las Palmas U miscevij Primeri Brindisi debyutuvav 5 veresnya 1976 roku matchem proti Barseloni 0 4 U svoyemu pershomu sezoni argentinec vistupiv u 30 igrah zabivshi 8 goliv a Las Palmas posiv 4 e misce i kvalifikuvavsya do Kubka UYeFA Nastupnogo roku Las Palmas finishuvav 7 m v ispanskij La Lizi vtim vijshov u final Kubka Ispaniyi 1978 roku de Brindisi zabiv gol ale komanda prograla Barseloni 1 3 Najkrashim sezonom dlya Brindisi buv ostannij 1978 79 koli vin zabiv 14 goliv u 30 igrah Vostannye v Primeri vin zigrav 3 chervnya 1979 roku Rajo Valyekano 1 2 provivshi zagalom u comu turniri 92 gri v yakih vin zabiv 29 goliv pislya chogo povernuvsya v Urakan U 1981 1982 rokah Brindisi grav za Boka Huniors u skladi yakoyi vigrav svij drugij titul chempiona Argentini u 1981 roci U peremozhnomu turniri Brindisi zabiv 16 goliv lishe na odin menshe nizh golovna zirka komandi Diyego Maradona Cherez dva roki argentinec vigrav svij tretij Nacionalnij chempionat cogo razu u skladi urugvajskogo Nasjonalya Zavershiv igrovu kar yeru u komandi Rasing Avelyaneda za yaku vistupav protyagom sezonu 1984 roku Vistupi za zbirnu1969 roku debyutuvav v oficijnih matchah u skladi nacionalnoyi zbirnoyi Argentini Protyagom kar yeri u nacionalnij komandi yaka trivala 6 rokiv proviv u yiyi formi 47 matchiv zabivshi 16 goliv U skladi zbirnoyi buv uchasnikom chempionatu svitu 1974 roku u FRN Na turniri Brindisi proviv chotiri matchi prichomu gru drugogo etapu proti zbirnoyi Braziliyi vin proviv z kapitanskoyu pov yazkoyu U nij vin zabiv svij yedinij m yach na mundiali prote Argentinci postupilisya z rahunkom 1 2 Kar yera treneraRozpochav trenersku kar yeru nevdovzi po zavershenni kar yeri gravcya 1986 roku ocholivshi trenerskij shtab klubu pislya chogo trenuvav gvatemalskij z yakim dvichi pospil u 1987 ta 1988 rokah stavav chempionom krayini 1989 roku stav golovnim trenerom ekvadorskoyi komandi Barselona Guayakil yaku togo zh roku priviv do chempionskogo titulu a u 1990 roci vin viviv klub u final Kubka Libertadores ce buv pershij vihid u final golovnogo pivdennoamerikanskogo klubnogo turniru dlya ekvadorskih komand 1991 roku znovu stav z komandoyu chempionom Ekvadoru Pislya cih uspihiv vin pereyihav do Ispaniyi de trenuvav svij kolishnij klub Las Palmas 1992 roku prijnyav propoziciyu ocholiti zbirnu Gvatemali z yakoyu brav uchast u nevdalomu dlya komandi vidbori na chempionat svitu 1994 roku U 1994 1995 rokah vin ocholyuvav Independyente z yakim vin vigrav u 1994 roci Klausuru ta Superkubok Libertadores 1994 peremigshi v finali Boka Huniors i v 1995 roci Rekopu Pivdennoyi Ameriki peremigshi volodarya Kubka Libertadores Veles Sarsfild Potim vin trenuvav klasichnogo supernika Independyente Rasing Avelyaneda z yakim stav vice chempionom Aperturi 1995 roku Zgodom Brindisi znovu nedovgo popracyuvav zi zbirnoyu Gvatemali pislya chogo povernuvsya do Ispaniyi de ocholyuvav Espanjol Z 2001 roku znovu pracyuvav na batkivshini ocholyuyuchi klubi Urakan Lanus ta Boka Huniors Protyagom 2004 2004 rokiv ocholyuvav trenerskij shtab gvatemalskogo klubu a potim ocholiv meksikanskij Atlas z yakim vijshov u chvertfinal v yakomu prograv svoyemu poperednomu klubu Boka Huniors 4 veresnya togo zh roku vin zalishiv posadu v Atlasi a cherez tri misyaci buv predstavlenij novim golovnim trenerom klubu u tij samij krayini 4 travnya 2009 roku jogo bulo zvilneno pislya togo yak klub prograv 1 5 Pachuci a komanda mala seriyu z 4 porazok ta nichiyeyi 20 veresnya 2010 roku povernuvsya do Urakana zvidki vin podav u vidstavku 22 lyutogo 2011 roku zayavivshi pro pogani rezultati ta zalishivshi komandu v zoni vilotu 15 kvitnya 2013 roku vin povernuvsya do Independyente z metoyu vryatuvati komandu vid vilotu ale dosyagti cogo Brindisi dosyagti ne vdalosya Tituli i dosyagnennyaBrindisi i Marselo Trobbiani svyatkuyut chempionstvo 1981 roku z Boka Huniors Yak gravcya Chempion Argentini 2 Urakan Boka Huniors Yak trenera 2 Chempion Ekvadoru 2 Barselona Guayakil Chempion Argentini 1 Independyente Volodar Superkubka Libertadores 1 Independyente Peremozhec Rekopi Pivdennoyi Ameriki 1 Independyente 1995 Osobisti Najkrashij bombardir chempionatu Argentini 21 gol Futbolist roku v Argentini 1973PrimitkiHuracan 73 1 lyutogo 2019 u Wayback Machine on El Grafico 2008 El futbol hecho fantasia 7 bereznya 2021 u Wayback Machine Clarin 7 September 2002 South American Player of the Year 1973 12 sichnya 2016 u Wayback Machine RSSSF com Boca 81 19 lyutogo 2019 u Wayback Machine on El Grafico web Arhiv originalu za 13 sichnya 2010 Procitovano 28 serpnya 2020 angl Rec Sport Soccer Statistics Foundation 1999 Arhiv originalu za 29 lipnya 2014 Procitovano 15 zhovtnya 2015 Tonio Cisneros Ponce 30 aprelya 2015 isp eluniverso com Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2017 Procitovano 15 zhovtnya 2015 isp Arhiv originalu za 9 December 2006 Procitovano 10 grudnya 2006 isp Arhiv originalu za 19 November 2006 Procitovano 10 grudnya 2006 isp Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 21 September 2010 Jose Luis Pierrend 16 gennaio 2009 rsssf com red Argentina Player of the Year angl Procitovano 24 maggio 2010 Posilannyana sajti FIFA angl Migel Anhel Brindisi na sajti transfermarkt com angl Migel Anhel Brindisi na sajti National Football Teams com angl Migel Anhel Brindisi na sajti BDFutbol com angl