Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Неолітичний рудник кременю в Кшемьонках — яскравий приклад гірництва пізньої кам'яної доби. Родовище смугастого кременю поблизу селища Кшемьонки (Свентокшиське воєводство Польщі) експлуатували протягом двох тисячоліть, починаючи з IV тис. до н. е. За даними археологів кількість виробок стволового типу складала близько 3,5 тисяч. Вони розміщувались в межах шахтного поля, яке мало форму наближену до параболи з протяжністю близько 5 км й шириною від 200 до 20 м (загальна площа — близько 785 тис. м2). Сумарний об'єм гірничих виробок склав приблизно 500 тис. м3. Кількість гірників на кожній копальні дорівнювала 5 — 10 осіб.
| Кшемьонки | |
|---|---|
| Світова спадщина | |
 Кшемьонки | |
| 50°58′22″ пн. ш. 21°29′39″ сх. д. / 50.97277778002777637° пн. ш. 21.49416667002777714° сх. д. | |
| Країна |  Республіка Польща |
| Тип | d |
| Об'єкт № | 1599 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| | |
 Кшемьонки у Вікісховищі | |
Історичні відомості
Розвиток первісного суспільства й гірничої справи знаходились у тісному зв'язку, оскільки на всіх етапах еволюції людину супроводжували кам'яні знаряддя, пошук і обробка яких започаткували історію гірництва. Як справедливо підкреслив Дж. Бернал («Наука в історії суспільства»):
«Щоб знайти найбільш ранні витоки науки, ми повинні вдивитися в період, що передував поділу технічних та ідеологічних сторін людської культури, – в період походження самої людськості.»
Епоха каменю, що продовжувалася майже мільйон років, залишила велику різноманітність знарядь праці, полювання, війни, причому основним їх матеріалом був кремінь, який давав при розколюванні гострий ріжучий край.
Кременеве мінеральне утворення складається з кристалічного й аморфного кремнезему (опалу, халцедону або кварцу) й зустрічається в природі у вигляді конкрецій, жовен, лінз, пластів, які залягають серед вапнякових та крейдових відкладень. Збирання кременевого матеріалу протягом палеоліту призвело до значного зубожіння поверхневих покладів, тому в часах мезоліту й неоліту таке збирання поступово змінюється цілеспрямованою розробкою з певної глибини. Яскравою пам'яткою підземного видобутку кременю є неолітична копальня в Кшемьонках (воєводство Свєнтокшиське), яка вважається найстарішою в Польщі й однією з найкраще збережених в Європі. Розвиток гірничої справи в районі Кшемьонок був пов'язаний з появою перших поселенців (землеробів і скотарів), які, ймовірно, прибули з півдня Європи, головним чином — з території Моравії й Словаччини, на початку IV тисячоліття до н. е. За даними радіовуглецевого датування, копальні в районі Кшемьонок експлуатувалися у період від 3900 до 1600 років до н. е. Видобувна діяльність була припинена в епоху бронзи. Покинуті виробки протягом тисячоліть були заховані в лісах, що виросли на породних відвалах сірого вапняку. Багатовікова господарська діяльність пізніших поколінь стерла сліди давнього гірництва. Відкрито цей давній гірничий район в 1922 р. геологом Я. Самсоновичем. Варто уваги, що про стародавні виробки добре знали мешканці ближніх сіл Магонь та Кшемьонки, але не надавали цьому практичного значення. Наукове відкриття копалень розпочалося з археологічних досліджень численних кременевих виробів неолітичних культур та висування гіпотез про походження сировини. Археолог С.Круковський вперше окреслив можливий регіон видобутку кременю на теренах Польщі й зацікавив цією проблематикою геолога Я. Самсоновича, який провадив у цей час підготовку геологічних карт району Свєнтокшиських гір. Наукові розвідки останнього були вельми успішними. Почалися дослідження гірничих виробок.
Технологія розробки
Шахтне поле Кшемьонок має форму, наближену до параболи довжиною близько 5 км і шириною від 200 до 20 м, що складає площу близько 785 тис. м². Геологічні особливості характеризуються виходами на краю синкліналі покладів вапняку юрського періоду (верхньооксфордський ярус). Шари сірого смугастого кременю залягають на двох рівнях на глибині від 2 до 8 м. За даними Є. Бонбла, на теренах і в околицях Кшемьонок було у період неоліту понад 5 тисяч гірничих виробок.
Технологія видобутку, в залежності від глибини покладу, мала три варіанти. У західній частині шахтного поля, де кремінь знаходився на глибині близько 2 м від поверхні, застосовували ямний спосіб (діаметр ям 3-5 м). При заляганні кременю на глибині 3,5-4 м проводили невеликі вертикальні стволи і з їх донній частині послідовно споруджували горизонтальні видобувні виробки. Після вичерпання кременю або досягнення максимально можливої (для даних умов підтримання) довжини, виробку послідовно засипали породою. Останню отримували при спорудженні нової горизонтальної виробки, що виключало підйом зайвої породи на поверхню й підвищувало стійкість вмісного масиву. При найглибшому заляганні кременевих конкрецій (близько 8 м) стволи проходили на глибину до 9 м і широкими вибоями відробляли поклад. При цьому формувалася камерно-ціликова система виробок, загальна площа яких сягала до 400 м². Пуста порода підіймалася на поверхню, де з неї навколо стволів насипали відвали. З метою забезпечення стійкості покрівлі й виключення обвалень порід при проведенні виробок формували цілики з вапняку, що обмежували ширину виробленого простору. Іноді виконували підпирання покрівлі за допомогою опорних стовпів з породних блоків. Таким чином гірники неолітичних часів забезпечували надійність виробок, які збереглися до сьогодення в непорушеному стані. Висота виробок становила від 55 до 120 см (у середньому близько 80 см), а їх довжина не перевищувала зазвичай 20 м.
Використання такої малої висоти виробок не може бути пояснене заляганням покладу кременю чи потребами стійкості виробки в масиві вапняку. На думку археолога С. Круковського, це пояснюється пристосуванням умов праці під землею до тих, які гірники мали в помешканнях на поверхні. Висота будованих на той час землянок не перевищувала 1 м, що відповідає розмірам підземних виробок.
Проведення виробок здійснювали за допомогою знарядь з кременю, пісковику, кістки, рогу. Знаряддя виконували функції клинів, ударників, доліт, важелів, скребків тощо. Ствол кожної копальні на поверхні накривали дахом і огороджували для запобігання попадання опадів. Для освітлювання використовували дерев'яні смолоскипи й масляні лампи. Циркуляцію повітря здійснювали за допомогою з'єднання стволів збійкою та підтримання вогнища на дні вентиляційного ствола. Виникаюча тяга (від руху вгору теплого повітря) створювала своєрідну всмоктуючу систему вентиляції.
Сумарний об'єм споруджених гірничих виробок становить близько 500 тис. м³. За даними археологів, кількість працівників на кожній з копалень дорівнювала 5-10 осіб. Щорічний видобуток кременю забезпечував до 40 тисяч виробів (сокир, ножів тощо), а ареал їх розповсюдження сягав відстані до 600 км від Кшемьонок. Причини припинення видобутку кременю в середині ІІ тисячоліття до н. е. не пов'язані з суттєвим зубожінням родовища чи технічними труднощами, а викликані, скоріш за все, витісненням кременевих знарядь мідними й бронзовими виробами.
Музеєфікація копальні
У 1926 р. на дільниці шахтного поля Кшемьонки було створено археологічний заказник, а з 1985 р. відкрито підземні туристичні траси (сьогодні їх довжина сягає понад 500 м) і музей давнього гірництва. Нині здійснюється програма подальшого розвитку і облаштування музейного комплексу. Для доступу до гірничих об'єктів було пройдено ствол діаметром 3 м, який закріплено клінкеровою цеглою.
Перша підземна екскурсійна туристична траса мала початкову довжину близько 100 м, при ширині виробок 1,2 м й висоті — 1,8 м. Для забезпечення можливості зручного пересування відвідувачів висота старих виробок (0,5-1,2 м) була збільшена. При цьому породи покрівлі руйнувалися за допомогою відбійних пневматичних молотків. Порушення форми й розмірів виробок призвело до зниження стійкості вмісного породного масиву, який за тисячоліття існування копальні отримав численні порушення й тріщини. Для підтримки протяглих виробок було застосоване рамне змішане кріплення, а в камерах викладені додаткові опорні стовпи з блоків породи, які мало відрізняються від кріплення давніх часів. В окремих зонах була здійснена ін'єкція в масив скріпляючих синтетичних смол, які забезпечили стійкість та безпеку покрівлі.
Нині реконструйовані виробки створюють обхідний шлях навколо комплексу старих низьких вибоїв та непорушених ходів, які вигідно експонують найцікавіші пам'ятки копальні. У музеї можна побачити знаряддя праці гірників, зразки видобутого кременю, засоби його обробки, велику кількість давніх виробів, а також цікаві макети, що відображають працю давніх гірників. Неолітична копальня кременю Кшемьонки була вписана в реєстр світової промислової спадщини, що свідчить про виняткове значення збережених раритетів, про увагу до історії гірництва.
Див. також
Література
- Гайко Г., Білецький В., Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 296 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Neolitichnij rudnik kremenyu v Kshemonkah yaskravij priklad girnictva piznoyi kam yanoyi dobi Rodovishe smugastogo kremenyu poblizu selisha Kshemonki Sventokshiske voyevodstvo Polshi ekspluatuvali protyagom dvoh tisyacholit pochinayuchi z IV tis do n e Za danimi arheologiv kilkist virobok stvolovogo tipu skladala blizko 3 5 tisyach Voni rozmishuvalis v mezhah shahtnogo polya yake malo formu nablizhenu do paraboli z protyazhnistyu blizko 5 km j shirinoyu vid 200 do 20 m zagalna plosha blizko 785 tis m2 Sumarnij ob yem girnichih virobok sklav priblizno 500 tis m3 Kilkist girnikiv na kozhnij kopalni dorivnyuvala 5 10 osib KshemonkiSvitova spadshinaKshemonki50 58 22 pn sh 21 29 39 sh d 50 97277778002777637 pn sh 21 49416667002777714 sh d 50 97277778002777637 21 49416667002777714Krayina Respublika PolshaTip dOb yekt 1599Region Yevropa i Pivnichna Amerika Kshemonki u VikishovishiShtolnya v Kshemonkah Kremin v KshemonkahIstorichni vidomostiRozvitok pervisnogo suspilstva j girnichoyi spravi znahodilis u tisnomu zv yazku oskilki na vsih etapah evolyuciyi lyudinu suprovodzhuvali kam yani znaryaddya poshuk i obrobka yakih zapochatkuvali istoriyu girnictva Yak spravedlivo pidkresliv Dzh Bernal Nauka v istoriyi suspilstva Shob znajti najbilsh ranni vitoki nauki mi povinni vdivitisya v period sho pereduvav podilu tehnichnih ta ideologichnih storin lyudskoyi kulturi v period pohodzhennya samoyi lyudskosti Epoha kamenyu sho prodovzhuvalasya majzhe miljon rokiv zalishila veliku riznomanitnist znaryad praci polyuvannya vijni prichomu osnovnim yih materialom buv kremin yakij davav pri rozkolyuvanni gostrij rizhuchij kraj Kremeneve mineralne utvorennya skladayetsya z kristalichnogo j amorfnogo kremnezemu opalu halcedonu abo kvarcu j zustrichayetsya v prirodi u viglyadi konkrecij zhoven linz plastiv yaki zalyagayut sered vapnyakovih ta krejdovih vidkladen Zbirannya kremenevogo materialu protyagom paleolitu prizvelo do znachnogo zubozhinnya poverhnevih pokladiv tomu v chasah mezolitu j neolitu take zbirannya postupovo zminyuyetsya cilespryamovanoyu rozrobkoyu z pevnoyi glibini Yaskravoyu pam yatkoyu pidzemnogo vidobutku kremenyu ye neolitichna kopalnya v Kshemonkah voyevodstvo Svyentokshiske yaka vvazhayetsya najstarishoyu v Polshi j odniyeyu z najkrashe zberezhenih v Yevropi Rozvitok girnichoyi spravi v rajoni Kshemonok buv pov yazanij z poyavoyu pershih poselenciv zemlerobiv i skotariv yaki jmovirno pribuli z pivdnya Yevropi golovnim chinom z teritoriyi Moraviyi j Slovachchini na pochatku IV tisyacholittya do n e Za danimi radiovuglecevogo datuvannya kopalni v rajoni Kshemonok ekspluatuvalisya u period vid 3900 do 1600 rokiv do n e Vidobuvna diyalnist bula pripinena v epohu bronzi Pokinuti virobki protyagom tisyacholit buli zahovani v lisah sho virosli na porodnih vidvalah sirogo vapnyaku Bagatovikova gospodarska diyalnist piznishih pokolin sterla slidi davnogo girnictva Vidkrito cej davnij girnichij rajon v 1922 r geologom Ya Samsonovichem Varto uvagi sho pro starodavni virobki dobre znali meshkanci blizhnih sil Magon ta Kshemonki ale ne nadavali comu praktichnogo znachennya Naukove vidkrittya kopalen rozpochalosya z arheologichnih doslidzhen chislennih kremenevih virobiv neolitichnih kultur ta visuvannya gipotez pro pohodzhennya sirovini Arheolog S Krukovskij vpershe okresliv mozhlivij region vidobutku kremenyu na terenah Polshi j zacikaviv ciyeyu problematikoyu geologa Ya Samsonovicha yakij provadiv u cej chas pidgotovku geologichnih kart rajonu Svyentokshiskih gir Naukovi rozvidki ostannogo buli velmi uspishnimi Pochalisya doslidzhennya girnichih virobok Tehnologiya rozrobkiShahtne pole Kshemonok maye formu nablizhenu do paraboli dovzhinoyu blizko 5 km i shirinoyu vid 200 do 20 m sho skladaye ploshu blizko 785 tis m Geologichni osoblivosti harakterizuyutsya vihodami na krayu sinklinali pokladiv vapnyaku yurskogo periodu verhnooksfordskij yarus Shari sirogo smugastogo kremenyu zalyagayut na dvoh rivnyah na glibini vid 2 do 8 m Za danimi Ye Bonbla na terenah i v okolicyah Kshemonok bulo u period neolitu ponad 5 tisyach girnichih virobok Tehnologiya vidobutku v zalezhnosti vid glibini pokladu mala tri varianti U zahidnij chastini shahtnogo polya de kremin znahodivsya na glibini blizko 2 m vid poverhni zastosovuvali yamnij sposib diametr yam 3 5 m Pri zalyaganni kremenyu na glibini 3 5 4 m provodili neveliki vertikalni stvoli i z yih donnij chastini poslidovno sporudzhuvali gorizontalni vidobuvni virobki Pislya vicherpannya kremenyu abo dosyagnennya maksimalno mozhlivoyi dlya danih umov pidtrimannya dovzhini virobku poslidovno zasipali porodoyu Ostannyu otrimuvali pri sporudzhenni novoyi gorizontalnoyi virobki sho viklyuchalo pidjom zajvoyi porodi na poverhnyu j pidvishuvalo stijkist vmisnogo masivu Pri najglibshomu zalyaganni kremenevih konkrecij blizko 8 m stvoli prohodili na glibinu do 9 m i shirokimi viboyami vidroblyali poklad Pri comu formuvalasya kamerno cilikova sistema virobok zagalna plosha yakih syagala do 400 m Pusta poroda pidijmalasya na poverhnyu de z neyi navkolo stvoliv nasipali vidvali Z metoyu zabezpechennya stijkosti pokrivli j viklyuchennya obvalen porid pri provedenni virobok formuvali ciliki z vapnyaku sho obmezhuvali shirinu viroblenogo prostoru Inodi vikonuvali pidpirannya pokrivli za dopomogoyu opornih stovpiv z porodnih blokiv Takim chinom girniki neolitichnih chasiv zabezpechuvali nadijnist virobok yaki zbereglisya do sogodennya v neporushenomu stani Visota virobok stanovila vid 55 do 120 sm u serednomu blizko 80 sm a yih dovzhina ne perevishuvala zazvichaj 20 m Vikoristannya takoyi maloyi visoti virobok ne mozhe buti poyasnene zalyagannyam pokladu kremenyu chi potrebami stijkosti virobki v masivi vapnyaku Na dumku arheologa S Krukovskogo ce poyasnyuyetsya pristosuvannyam umov praci pid zemleyu do tih yaki girniki mali v pomeshkannyah na poverhni Visota budovanih na toj chas zemlyanok ne perevishuvala 1 m sho vidpovidaye rozmiram pidzemnih virobok Provedennya virobok zdijsnyuvali za dopomogoyu znaryad z kremenyu piskoviku kistki rogu Znaryaddya vikonuvali funkciyi kliniv udarnikiv dolit vazheliv skrebkiv tosho Stvol kozhnoyi kopalni na poverhni nakrivali dahom i ogorodzhuvali dlya zapobigannya popadannya opadiv Dlya osvitlyuvannya vikoristovuvali derev yani smoloskipi j maslyani lampi Cirkulyaciyu povitrya zdijsnyuvali za dopomogoyu z yednannya stvoliv zbijkoyu ta pidtrimannya vognisha na dni ventilyacijnogo stvola Vinikayucha tyaga vid ruhu vgoru teplogo povitrya stvoryuvala svoyeridnu vsmoktuyuchu sistemu ventilyaciyi Sumarnij ob yem sporudzhenih girnichih virobok stanovit blizko 500 tis m Za danimi arheologiv kilkist pracivnikiv na kozhnij z kopalen dorivnyuvala 5 10 osib Shorichnij vidobutok kremenyu zabezpechuvav do 40 tisyach virobiv sokir nozhiv tosho a areal yih rozpovsyudzhennya syagav vidstani do 600 km vid Kshemonok Prichini pripinennya vidobutku kremenyu v seredini II tisyacholittya do n e ne pov yazani z suttyevim zubozhinnyam rodovisha chi tehnichnimi trudnoshami a viklikani skorish za vse vitisnennyam kremenevih znaryad midnimi j bronzovimi virobami Muzeyefikaciya kopalniU 1926 r na dilnici shahtnogo polya Kshemonki bulo stvoreno arheologichnij zakaznik a z 1985 r vidkrito pidzemni turistichni trasi sogodni yih dovzhina syagaye ponad 500 m i muzej davnogo girnictva Nini zdijsnyuyetsya programa podalshogo rozvitku i oblashtuvannya muzejnogo kompleksu Dlya dostupu do girnichih ob yektiv bulo projdeno stvol diametrom 3 m yakij zakripleno klinkerovoyu cegloyu Persha pidzemna ekskursijna turistichna trasa mala pochatkovu dovzhinu blizko 100 m pri shirini virobok 1 2 m j visoti 1 8 m Dlya zabezpechennya mozhlivosti zruchnogo peresuvannya vidviduvachiv visota starih virobok 0 5 1 2 m bula zbilshena Pri comu porodi pokrivli rujnuvalisya za dopomogoyu vidbijnih pnevmatichnih molotkiv Porushennya formi j rozmiriv virobok prizvelo do znizhennya stijkosti vmisnogo porodnogo masivu yakij za tisyacholittya isnuvannya kopalni otrimav chislenni porushennya j trishini Dlya pidtrimki protyaglih virobok bulo zastosovane ramne zmishane kriplennya a v kamerah vikladeni dodatkovi oporni stovpi z blokiv porodi yaki malo vidriznyayutsya vid kriplennya davnih chasiv V okremih zonah bula zdijsnena in yekciya v masiv skriplyayuchih sintetichnih smol yaki zabezpechili stijkist ta bezpeku pokrivli Nini rekonstrujovani virobki stvoryuyut obhidnij shlyah navkolo kompleksu starih nizkih viboyiv ta neporushenih hodiv yaki vigidno eksponuyut najcikavishi pam yatki kopalni U muzeyi mozhna pobachiti znaryaddya praci girnikiv zrazki vidobutogo kremenyu zasobi jogo obrobki veliku kilkist davnih virobiv a takozh cikavi maketi sho vidobrazhayut pracyu davnih girnikiv Neolitichna kopalnya kremenyu Kshemonki bula vpisana v reyestr svitovoyi promislovoyi spadshini sho svidchit pro vinyatkove znachennya zberezhenih raritetiv pro uvagu do istoriyi girnictva Div takozhIstoriya osvoyennya mineralnih resursiv PolshiLiteraturaGajko G Bileckij V Mikos T Hmura Ya Girnictvo j pidzemni sporudi v Ukrayini ta Polshi narisi z istoriyi Doneck UKCentr Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi 2009 296 s