Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жук Ке́ттерінга (англ. Kettering Bug), також відома була спочатку як Пові́тряна торпе́да Ке́ттерінга (англ. Kettering Aerial Torpedo) — експериментальна безпілотна літаюча бомба, один з перших проектів попередників сучасних крилатих ракет. Розроблена винахідником Чарлзом Кеттерінгом по замовленню Армії США у 1917 році. Призначалась для нанесення ударів з дистанції до 120 км по цілях противника. Літальний апарат відрізнявся простою конструкцією і низькою ціною у виготовленні. Хоча він порівняно успішно пройшов випробування, Перша світова війна закінчилась і розробка так і залишилась дослідною.
| Kettering Bug | |
|---|---|
 «Жук» Кеттерінга готується до вильоту на полігоні у Дейтоні (Огайо) | |
| Тип | експериментальна безпілотна «повітряна торпеда» |
| Виробник | Dayton-Wright |
| Головний конструктор | Чарлз Кеттерінг |
| Перший політ | 2 жовтня 1918 року |
| | |
 Kettering Bug у Вікісховищі | |
Історія
На відміну від ВМФ США, який з самого початку військових дій Першої світової війни цікавився безпілотними апаратами, на кшталт літаючої бомби Сперрі (англ. Sperry Flying Bomb), армійський авіаційний корпус не надавав особливого значення безпілотним машинам. Власний авіаційний досвід військових США був недостатнім й розуміння проблем та складнощів з повітряними бомбардуваннями не було.
Тим не менш, успішні випробування гідролітака N-9, оснащеного автопілотом Елмера Сперрі, надихнули армійський авіаційний корпус на початок експериментів із безпілотними апаратами. У листопаді 1917 року військові звернулися до винахідника Чарлза Кеттерінга, який мешкав у Дейтоні (штат Огайо) з пропозицією розробити для Армії дешевий і простий безпілотний літак-снаряд, який можна було б використовувати у війні в Європі. Провівши низку досліджень, Кеттерінг підтримав ідею літаючої бомби, вважаючи, що технічний рівень США цілком дозволяє побудувати такий снаряд.
Виготовлення «повітряної торпеди» розпочалась на фірмі «Dayton-Wright», у штаті Огайо. Консультантом з питань аеродинаміки виступав головний інженер Орвілл Райт. Розробкою автопілота для снаряда займався той же Елмер Сперрі, так як у військовій техніці ще не використовувались гіроскопічні системи й не було досвіду їх застосування.
Конструкція
На відміну від «літаючої бомби» Сперрі, «Жук» Кеттерінга («повітряна торпеда») був досить простим і компактним апаратом. Циліндричний із звуженням до корми корпус виготовлявся з деревини. Зверху на ньому кріпилася біпланова коробка крила, утримувана стійками і розчалками. Крила мали при погляді спереду форму літери «V» з відхиленням у 10 градусів від горизонтальної лінії — така особливість конструкції слугувала для підвищення стабільності апарату в польоті.
Апарат оснащувався дуже простим і дешевим чотирициліндровим сорокасильним двигуном «DePalma», що виготовлявся «Ford Motor Company» за ліцензією. Ціна двигуна становила лише 40 доларів. Двигун приводив у дію дволопатевий повітряний гвинт, розташований у носовій частині.
Система управління була інерційною, автоматичною. Після старту машини електричний гіроскоп забезпечував стабілізацію «Жука» в повітрі і спрямовував його заданим курсом. Система керування використовувала пневматичну/вакуумну систему, електричну систему та анероїдний барометр/ висотомір. Висота польоту встановлювалась попередньо за допомогою барометричного висотоміра.
Після запуску з рейкової катапульти (по якій апарат розганявся на колісному візку), «Жук» мав вийти на встановлену висоту і летіти по прямій до мети. Спеціальний пристрій відраховував оберти повітряного гвинта, максимальна кількість яких задавалася механіками безпосередньо перед вильотом з урахуванням швидкості та напрямку вітру. Як тільки гвинт машини здійснював задане число обертів (що означало, що апарат пролетів розрахункову дистанцію), пристрій вивільняв пружинний механізм, що глушив двигун і виштовхував болти, які утримували крило на корпусі. Крило відокремлювалося, і корпус апарата із 80 кілограмами вибухівки в середині падав вертикально вниз, прямо на ціль.
Загальна вартість «Жука» становила лише 400 доларів. За розрахунками конструкторів, він міг би пролетіти 120 км зі швидкістю 80 км/год (50 миль/год).
Льотні випробування
Випробування моделі розпочалися з 1918 року. Першою у повітря піднялася для відпрацювання особливостей керування пілотована версія машини (оснащена важелями керування та шасі: пілот просто сидів верхи на корпусі за крилом). З її допомогою вдалося відпрацювати аеродинаміку майбутньої «повітряної торпеди» та вивчити низку незрозумілих питань з автоматичним керуванням.
Після цього настала черга випробувань безпілотних снарядів. Перший політ, виконаний 2 жовтня 1918 року, був невдалим — хоча апарат піднявся у повітря з катапульти, його політ був нестабільний і незабаром він завалився на крило та розбився. Двома днями пізніше, 4 жовтня, відбувся другий політ, який став безперечним успіхом — хоча «Жук» відхилився від прямої лінії і почав виписувати кола, автопілот протримав його у повітрі 45 хвилин, до вичерпання запасу пального.
Натхненні результатом військові замовили 75 машин для випробувань і дослідного розгортання. Серія польотів була проведена в дослідницьких цілях, але загалом результати були дуже скромними — лише 7 польотів із 24 могли вважатись принаймні частково успішними. Тим не менше, військові були налаштовані оптимістично і збиралися замовити велику партію «Жуків» для застосування проти Німеччини у 1919 році, але війна закінчилася, перш ніж замовлення було виконане. Усього було виготовлено 45 одиниць цієї зброї.
Після війни, армійське керівництво зберегло інтерес до апаратів і продовжило експерименти до 1920 року. У 1920 році, програму було зупинено з фінансових причин. Всього, на проект «Жука» було потрачено 275000 доларів.
Оцінка проекту
В цілому, «Жук» Кеттерінга цікавий тим, що він був першим безпілотним літальним апаратом, призначеним для військових цілей, який був принаймні частково успішним. На відміну від більш важкої і складної «літаючої бомби» Сперрі, «Жук» з самого початку позиціонувався як максимально простий пристрій, який можна буде виробляти у великих кількостях і застосовувати масовано, не зважаючи на затрати. Певною мірою, «Жук» Кеттерінга можна вважати прообразом концепції літаків-снарядів «Фау-1».
Надзвичайно низька вартість «Жука» дозволяла виробляти його серійно і застосовувати шляхом завдання масованих ударів по противнику. Заплановане використання в темний час доби унеможливлювало перехоплення «повітряної торпеди» винищувачами, або зенітною артилерією того часу, зважаючи на малі розміри і досить низьку шумність. Протиповітряна оборона міст Німеччини, яка не зазнавала будь-яких потужних повітряних нальотів протягом усієї Першої світової війни, навряд чи була здатна зупинити навіть дуже обмежену кількість запущених апаратів.
Льотно-технічні характеристики
Джерело: Werrell, Kenneth P. The Evolution of the Cruise Missile. — Maxwell Air Force Base, Alabama: Air University Press, 1985. — P. 235 — 289 p.
- Розмах крила — 4572 мм (15 футів)
- Довжина — 3810 мм (12,5 футів)
- Стартова маса — 238,1 кг (525 фунтів)
- Маса бойової частини — 81,6 кг (180 фунтів)
- Потужність двигуна — 35…45 амер. к. с.
- Максимальна швидкість — 193 км/год (120 миль/год)
Примітки
- . Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 17 січня 2023.
- Glines, C.V., Ford's Forgotten Aviation Legacy, Aviation History, № May 2008
- . Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 17 січня 2023.
- . Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 10 серпня 2006.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2007. Процитовано 11 січня 2007.
Джерела
- Werrell, Kenneth P. The Evolution of the Cruise Missile. — Maxwell Air Force Base, Alabama : Air University Press, 1985. — 289 p.
- Laurence R. Newcome. Unmanned Aviation: A Brief History of Unmanned Aerial Vehicles. — American Institute of Aeronautics and Astronautics, 2004. — 172 p. — .
- Frederick I. Ordway III, Ronald C. Wakeford. International Missile and Spacecraft Guide. — McGraw-Hill, 1960.
- Gunston, Bill. The Illustrated Encyclopedia of the World's Rockets & Missiles: a comprehensive technical directory and history of the military guided missile systems of the 20th century. — Salamander Books, 1979. — 264 p. — .
![image]()
Kettering "Bug" Aerial Torpedo на YouTube
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhuk Ke tteringa angl Kettering Bug takozh vidoma bula spochatku yak Povi tryana torpe da Ke tteringa angl Kettering Aerial Torpedo eksperimentalna bezpilotna litayucha bomba odin z pershih proektiv poperednikiv suchasnih krilatih raket Rozroblena vinahidnikom Charlzom Ketteringom po zamovlennyu Armiyi SShA u 1917 roci Priznachalas dlya nanesennya udariv z distanciyi do 120 km po cilyah protivnika Litalnij aparat vidriznyavsya prostoyu konstrukciyeyu i nizkoyu cinoyu u vigotovlenni Hocha vin porivnyano uspishno projshov viprobuvannya Persha svitova vijna zakinchilas i rozrobka tak i zalishilas doslidnoyu Kettering Bug Zhuk Ketteringa gotuyetsya do vilotu na poligoni u Dejtoni Ogajo Tip eksperimentalna bezpilotna povitryana torpeda Virobnik Dayton WrightGolovnij konstruktor Charlz KetteringPershij polit 2 zhovtnya 1918 roku Kettering Bug u VikishovishiIstoriyaNa vidminu vid VMF SShA yakij z samogo pochatku vijskovih dij Pershoyi svitovoyi vijni cikavivsya bezpilotnimi aparatami na kshtalt litayuchoyi bombi Sperri angl Sperry Flying Bomb armijskij aviacijnij korpus ne nadavav osoblivogo znachennya bezpilotnim mashinam Vlasnij aviacijnij dosvid vijskovih SShA buv nedostatnim j rozuminnya problem ta skladnoshiv z povitryanimi bombarduvannyami ne bulo Tim ne mensh uspishni viprobuvannya gidrolitaka N 9 osnashenogo avtopilotom Elmera Sperri nadihnuli armijskij aviacijnij korpus na pochatok eksperimentiv iz bezpilotnimi aparatami U listopadi 1917 roku vijskovi zvernulisya do vinahidnika Charlza Ketteringa yakij meshkav u Dejtoni shtat Ogajo z propoziciyeyu rozrobiti dlya Armiyi deshevij i prostij bezpilotnij litak snaryad yakij mozhna bulo b vikoristovuvati u vijni v Yevropi Provivshi nizku doslidzhen Kettering pidtrimav ideyu litayuchoyi bombi vvazhayuchi sho tehnichnij riven SShA cilkom dozvolyaye pobuduvati takij snaryad Vigotovlennya povitryanoyi torpedi rozpochalas na firmi Dayton Wright u shtati Ogajo Konsultantom z pitan aerodinamiki vistupav golovnij inzhener Orvill Rajt Rozrobkoyu avtopilota dlya snaryada zajmavsya toj zhe Elmer Sperri tak yak u vijskovij tehnici she ne vikoristovuvalis giroskopichni sistemi j ne bulo dosvidu yih zastosuvannya KonstrukciyaNa vidminu vid litayuchoyi bombi Sperri Zhuk Ketteringa povitryana torpeda buv dosit prostim i kompaktnim aparatom Cilindrichnij iz zvuzhennyam do kormi korpus vigotovlyavsya z derevini Zverhu na nomu kripilasya biplanova korobka krila utrimuvana stijkami i rozchalkami Krila mali pri poglyadi speredu formu literi V z vidhilennyam u 10 gradusiv vid gorizontalnoyi liniyi taka osoblivist konstrukciyi sluguvala dlya pidvishennya stabilnosti aparatu v poloti Aparat osnashuvavsya duzhe prostim i deshevim chotiricilindrovim sorokasilnim dvigunom DePalma sho vigotovlyavsya Ford Motor Company za licenziyeyu Cina dviguna stanovila lishe 40 dolariv Dvigun privodiv u diyu dvolopatevij povitryanij gvint roztashovanij u nosovij chastini Sistema upravlinnya bula inercijnoyu avtomatichnoyu Pislya startu mashini elektrichnij giroskop zabezpechuvav stabilizaciyu Zhuka v povitri i spryamovuvav jogo zadanim kursom Sistema keruvannya vikoristovuvala pnevmatichnu vakuumnu sistemu elektrichnu sistemu ta aneroyidnij barometr visotomir Visota polotu vstanovlyuvalas poperedno za dopomogoyu barometrichnogo visotomira Pislya zapusku z rejkovoyi katapulti po yakij aparat rozganyavsya na kolisnomu vizku Zhuk mav vijti na vstanovlenu visotu i letiti po pryamij do meti Specialnij pristrij vidrahovuvav oberti povitryanogo gvinta maksimalna kilkist yakih zadavalasya mehanikami bezposeredno pered vilotom z urahuvannyam shvidkosti ta napryamku vitru Yak tilki gvint mashini zdijsnyuvav zadane chislo obertiv sho oznachalo sho aparat proletiv rozrahunkovu distanciyu pristrij vivilnyav pruzhinnij mehanizm sho glushiv dvigun i vishtovhuvav bolti yaki utrimuvali krilo na korpusi Krilo vidokremlyuvalosya i korpus aparata iz 80 kilogramami vibuhivki v seredini padav vertikalno vniz pryamo na cil Zagalna vartist Zhuka stanovila lishe 400 dolariv Za rozrahunkami konstruktoriv vin mig bi proletiti 120 km zi shvidkistyu 80 km god 50 mil god Lotni viprobuvannyaViprobuvannya modeli rozpochalisya z 1918 roku Pershoyu u povitrya pidnyalasya dlya vidpracyuvannya osoblivostej keruvannya pilotovana versiya mashini osnashena vazhelyami keruvannya ta shasi pilot prosto sidiv verhi na korpusi za krilom Z yiyi dopomogoyu vdalosya vidpracyuvati aerodinamiku majbutnoyi povitryanoyi torpedi ta vivchiti nizku nezrozumilih pitan z avtomatichnim keruvannyam Pislya cogo nastala cherga viprobuvan bezpilotnih snaryadiv Pershij polit vikonanij 2 zhovtnya 1918 roku buv nevdalim hocha aparat pidnyavsya u povitrya z katapulti jogo polit buv nestabilnij i nezabarom vin zavalivsya na krilo ta rozbivsya Dvoma dnyami piznishe 4 zhovtnya vidbuvsya drugij polit yakij stav bezperechnim uspihom hocha Zhuk vidhilivsya vid pryamoyi liniyi i pochav vipisuvati kola avtopilot protrimav jogo u povitri 45 hvilin do vicherpannya zapasu palnogo Nathnenni rezultatom vijskovi zamovili 75 mashin dlya viprobuvan i doslidnogo rozgortannya Seriya polotiv bula provedena v doslidnickih cilyah ale zagalom rezultati buli duzhe skromnimi lishe 7 polotiv iz 24 mogli vvazhatis prinajmni chastkovo uspishnimi Tim ne menshe vijskovi buli nalashtovani optimistichno i zbiralisya zamoviti veliku partiyu Zhukiv dlya zastosuvannya proti Nimechchini u 1919 roci ale vijna zakinchilasya persh nizh zamovlennya bulo vikonane Usogo bulo vigotovleno 45 odinic ciyeyi zbroyi Pislya vijni armijske kerivnictvo zbereglo interes do aparativ i prodovzhilo eksperimenti do 1920 roku U 1920 roci programu bulo zupineno z finansovih prichin Vsogo na proekt Zhuka bulo potracheno 275000 dolariv Ocinka proektuPovnorozmirna replika Zhuka Ketteringa u muzeyi VPS SShA V cilomu Zhuk Ketteringa cikavij tim sho vin buv pershim bezpilotnim litalnim aparatom priznachenim dlya vijskovih cilej yakij buv prinajmni chastkovo uspishnim Na vidminu vid bilsh vazhkoyi i skladnoyi litayuchoyi bombi Sperri Zhuk z samogo pochatku pozicionuvavsya yak maksimalno prostij pristrij yakij mozhna bude viroblyati u velikih kilkostyah i zastosovuvati masovano ne zvazhayuchi na zatrati Pevnoyu miroyu Zhuk Ketteringa mozhna vvazhati proobrazom koncepciyi litakiv snaryadiv Fau 1 Nadzvichajno nizka vartist Zhuka dozvolyala viroblyati jogo serijno i zastosovuvati shlyahom zavdannya masovanih udariv po protivniku Zaplanovane vikoristannya v temnij chas dobi unemozhlivlyuvalo perehoplennya povitryanoyi torpedi vinishuvachami abo zenitnoyu artileriyeyu togo chasu zvazhayuchi na mali rozmiri i dosit nizku shumnist Protipovitryana oborona mist Nimechchini yaka ne zaznavala bud yakih potuzhnih povitryanih nalotiv protyagom usiyeyi Pershoyi svitovoyi vijni navryad chi bula zdatna zupiniti navit duzhe obmezhenu kilkist zapushenih aparativ Lotno tehnichni harakteristikiDzherelo Werrell Kenneth P The Evolution of the Cruise Missile Maxwell Air Force Base Alabama Air University Press 1985 P 235 289 p Rozmah krila 4572 mm 15 futiv Dovzhina 3810 mm 12 5 futiv Startova masa 238 1 kg 525 funtiv Masa bojovoyi chastini 81 6 kg 180 funtiv Potuzhnist dviguna 35 45 amer k s Maksimalna shvidkist 193 km god 120 mil god Primitki Arhiv originalu za 12 lipnya 2019 Procitovano 17 sichnya 2023 Glines C V Ford s Forgotten Aviation Legacy Aviation History May 2008 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2021 Procitovano 17 sichnya 2023 Arhiv originalu za 16 lipnya 2011 Procitovano 10 serpnya 2006 Arhiv originalu za 4 bereznya 2007 Procitovano 11 sichnya 2007 DzherelaWerrell Kenneth P The Evolution of the Cruise Missile Maxwell Air Force Base Alabama Air University Press 1985 289 p Laurence R Newcome Unmanned Aviation A Brief History of Unmanned Aerial Vehicles American Institute of Aeronautics and Astronautics 2004 172 p ISBN 1563476444 Frederick I Ordway III Ronald C Wakeford International Missile and Spacecraft Guide McGraw Hill 1960 Gunston Bill The Illustrated Encyclopedia of the World s Rockets amp Missiles a comprehensive technical directory and history of the military guided missile systems of the 20th century Salamander Books 1979 264 p ISBN 0861010299 Kettering Bug Aerial Torpedo na YouTube