Премія Вольфа з фізики присуджується раз на рік . Це одна з шести премій Вольфа, що вручається Фондом з 1978.
Премія Вольфа з фізики | ||||
Країна | ![]() | |||
---|---|---|---|---|
Тип | d | |||
Система | премія Вольфа | |||
Нагородження | ||||
Засновано: | 1978 | |||
Нагороджені: | ||||
(47) | ||||
Черговість | ||||
|
Лауреати премії
Рік вручення | Лауреат | Країна | Формулювання |
---|---|---|---|
1978 | Ву Цзяньсюн | ![]() ![]() | За дослідження сил слабкої взаємодії, що сприяли встановленню точної форми, а також незбереження , для цього виду сил. |
1979 | Джордж Юджин Уленбек | ![]() ![]() | За відкриття, спільно з нині покійним С. А. Гаудсмітом, спіну електрона. |
![]() | За внесок у відкриття народження електронних пар і заряджених піонів. | ||
1980 | Кеннет Геддес Вільсон | ![]() ![]() ![]() | За новаторські розробки, що завершилися створенням загальної теорії (критичної поведінки) в переходах між різними термодинамічними фазами матерії. |
1981 | Фрімен Дайсон Герард 'т Гофт Віктор Фредерік Вайскопф | ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() | За видатний внесок у теоретичну фізику, особливо у розвиток квантової теорії поля та її додатків. |
1982 | Леон Ледерман (Мартін Льюїс Перл) | ![]() ![]() | За несподіване експериментальне відкриття нових частинок, що формують третє покоління кварків і лептонів. |
1983/4 | [en] | ![]() | За відкриття та ефекту . |
[en] | ![]() | За розробку використання трансмісійного мікроскопа як універсального інструменту для вивчення структури кристалічних речовин. | |
Теодор Майман | ![]() | За реалізацію першого працюючого лазера, імпульсного трирівневого рубінового лазера. | |
1985 | [en] [en] | ![]() ![]() | За вагомий внесок у фундаментальну теорію твердих тіл, особливо теорію поведінки електронів у металах. |
1986 | (Мітчелл Фейгенбаум) | ![]() | За піонерські теоретичні дослідження, що довели універсальний характер нелінійних систем, який уможливив систематичне вивчення хаосу. |
[en] | ![]() ![]() | За блискучу експериментальну демонстрацію переходів до турбулентності і хаосу у динамічних системах. | |
1987 | (Герберт Фрідман) | ![]() | За піонерські дослідження сонячного рентгенівського випромінювання. |
1988 | Роджер Пенроуз Стівен Гокінг | ![]() ![]() | За блискучий розвиток загальної теорії відносності, в якому вони показали неминучість космологічних сингулярностей і пояснили фізику чорних дір. У своїй роботі вони значно поглибили наше розуміння походження і можливої долі Всесвіту. |
1989 | Премія не присуджувалася | ||
1990 | П'єр Жиль де Жен (Девід Таулесс) | ![]() ![]() ![]() | За широкий спектр піонерських внесків у наше розуміння організації складних конденсованих систем: де Жену — особливо за його роботи з макромолекулярних речовин та рідких кристалів, Таулесу — за роботи з та систем. |
1991 | Моріс Гольдхабер [en] | ![]() ![]() ![]() | За незалежний плідний внесок у ядерну фізику і фізику елементарних частинок, що особливо стосується слабких взаємодій за участю лептонів. |
1992 | (Джозеф Тейлор молодший) | ![]() | За відкриттярадіо-пульсара, що обертається та його використання для підтвердження загальної теорії відносності з високою точністю. |
1993 | Бенуа Мандельброт | ![]() ![]() | За усвідомлення широкого поширення фракталів і розвиток математичних методів для їхнього опису; він змінив наш погляд на природу. |
1994 | Намбу Йоїтіро | ![]() ![]() | За внесок в теорію елементарних частинок, включаючи усвідомлення ролі спонтанного порушення симетрії за аналогією з теорією надпровідності, і за відкриття колірної симетрії сильних взаємодій. |
1996/1997 | Джон Арчибальд Вілер | ![]() | За плідний внесок у фізику чорних дір, квантову гравітацію, а також у теорію і теорію поділу ядра. |
1998 | [en] (Майкл Беррі) | ![]() ![]() | За відкриття топологічної та геометричної фаз хвильової функції, а саме ефекту Ааронова - Бома, (фази Беррі), і за їх впровадження у фізиці. |
1999 | (Дан Шехтман) | ![]() | За експериментальне відкриття квазікристалів, неперіодичних твердих тіл з , яке надихнуло дослідження нового фундаментального стану речовини. |
2000 | (Раймонд Девіс) (Масатосі Косіба) | ![]() ![]() | За піонерські спостереження астрономічних явищ шляхом детектування нейтрино, що призвели до створення й розвитку напряму нейтринної астрономії. |
2001 | Премія не присуджувалася | ||
2002/2003 | (Ентоні Легетт) | ![]() ![]() ![]() | За ключові припущення в широкому розмаїтті областей (фізики конденсованого стану речовини): Леггета — в надплинності ізотопів рідкого гелію і в макроскопічних квантових явищах, Гальперіна — в двовимірному плавленні, і в системах із сильною міжелектронною взаємодією. |
2004 | Франсуа Енглер (Пітер Гіггс) | ![]() ![]() ![]() | За піонерську роботу, яка привела до розуміння механізму генерації маси всякий раз, коли локальна калібрувальна симетрія реалізується асиметрично у світі субатомних частинок. |
2005 | ![]() | За революційну роботу в атомної фізики воднеподібних систем, що включає дослідження з водневого мазеру, рідбергівських атомів та конденсації Бозе — Ейнштейна. | |
2006/2007 | (Альбер Ферт) Петер Грюнберг | ![]() ![]() | За незалежне відкриття явища (гігантського магнітного опору), що став основою нового напряму досліджень та програм — спінтроніки, в якому спін електрона використовується для зберігання і передачі інформації. |
2008 | Премія не присуджувалася | ||
2009 | Премія не присуджувалася | ||
2010 | Джон Клаузер (Ален Аспе) (Антон Цайлінгер) | ![]() ![]() ![]() | За фундаментальний концептуальний і експериментальний внесок в основи квантової фізики, зокрема за серію дедалі складніших перевірок (нерівностей Белла) (або розширених версій цих нерівностей) з використанням (заплутаних квантових станів). |
2011 | | ![]() ![]() ![]() | За розробку технології електронної мікроскопії зі скоригованими абераціями, що дозволила спостерігати окремі атоми з пікометровою просторовою роздільністю, що стало революційним досягненням для матеріалознавства. |
2012 | (Якоб Д. Бекенштейн) | ![]() | за роботу над чорними дірами. |
2013 | (Ігнасіо Сірак) | ![]() ![]() | за проривний внесок в галузях обробки квантової інформації, квантової оптики й фізики квантових газів. |
2014 | Не присуджувалася | ||
2015 | ![]() | за передбачення масштабних перетворень в глибокому непружному розсіянні, що призвело до ідентифікації точкових складових нуклонів. Він зробив суттєвий внесок у вияснення природи сильної взаємодії. | |
![]() | за створення групи, оточення й напрямку, що дозволили його аспірантам та постдокам відкрити прискорене розширення Всесвіту. | ||
2016 | [en] | ![]() | За піонерські дослідження фізики мезоскопічних та випадкових систем. |
2017 | (Мішель Майор) (Дідьє Кело) | ![]() ![]() | За відкриття першої екзопланети, що обертається навколо схожої на Сонце зірки. |
2018 | Чарльз Беннетт (Жиль Брассар) | ![]() ![]() | За їх спільну роботу у швидкозростаючій галузі квантової інформатики. |
2019 | Премія не присуджувалася | ||
2020 | (Рафі Бістритцер) (Пабло Харільо-Ерреро) (Аллан Макдональд) | ![]() ![]() ![]() ![]() | За піонерську теоретичну та експериментальну роботу зі скрученого двошарового графену. |
2021 | Джорджо Паризі | ![]() | За новаторські відкриття у невпорядкованих системах, фізиці елементарних частинок та статистичній фізиці. |
2022 | (Анн Л'Юйє) (Пол Коркум) (Ференц Краус) | ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() | За новаторський внесок у науку про надшвидкі лазери та аттосекундну фізику. |
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 січня 2012. Процитовано 24 жовтня 2015.
Посилання
- Лауреати премії Вольфа з фізики на офіційному сайті [Архівовано 5 лютого 2012 у WebCite] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет