Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Спогади тієї, що вижила» (англ. Memoirs of a Survivor) — антиутопічний роман британської письменниці Доріс Лессінг в жанрі феміністичної наукової фантастики, переможець Нобелівської премії. Вперше вийшов 1974 року у видавництві Octagon Press. Екранізований у 1981 році, у головних ролях — Джулі Крісті та Найджел Гоуторн, режисер — Девід Гледвелл.
| Спогади тієї, що вижила | ||||
|---|---|---|---|---|
| Memoirs of a Survivor | ||||
| Жанр | антиутопія | |||
| Форма | роман | |||
| Автор | Доріс Лессінг | |||
| Мова | англійська | |||
| Опубліковано | 1974 | |||
| Країна |  Велика Британія[1] | |||
| Видавництво | Octagon Press | |||
| | ||||
Сюжет
Події роману розгортаються в найближчому майбутньому на території Великої Британії, де суспільство розпалося через невстановлену катастрофу, яку називають «Криза». Нове суспільство, яке виникає після краху старого, зберігає багато рис зі старого світу, але принципово відрізняється. Ті сили, які виконують функції уряду в посткризовій країні, не в змозі закріпити свої повноваження та здійснюють незначний контроль над населенням. Можна почути випуски новин, а правопорядок підтримують вартові та жменька поліцейських. Освіта існує для залишків заможних верств, тоді як школи для бідних виступають як апарат армії та призначені для контролю над населенням. Обмежена комерційна життєдіяльність продовжується, але для отримання дефіцитних товарів потрібно брати участь у прибиранні.
До початку подій, описаних у романі, ситуація в суспільстві починає гіршати, руйнується фундамент старого суспільства. Авторка описує людей, які виїжджають за місто, а порожні полиці вказують на дефіцит їжі. Діє система нормування, проте банди мігрують через міський квартал, блокуючи жителів, яких вони атакують. Багато сусідів оповідачки хочуть виїхати з міста, оскільки ситуація гіршає.
Оповідачка — жінка середнього віку, яка живе тихим життям у квартирі, проте спокій несподівано закінчується «опікою» над дівчинкою-підлітком на ім'я Емілі Картрайт та її собакою Гюго. Оповідачка прагне догодити новим супутникам та наполегливо працює над тим, щоб Емілі мала високу думку про неї. Вона часто відзначає компетентність та акуратність Емілі та замислюється над метою перебування дівчини. Сама Емілі розумна й прониклива, але також доволі замкнута. Оповідачка та Емілі певною мірою насолоджуються компанією одна одної і, здається, утворюють між собою мовчазну згоду терпимості.
Цей ідилічний час (за словами оповідачки) закінчується, коли банда молоді оселяється на території громади. Емілі виходить назустріч їм, але повертається, коли вони її дражнять та погрожують Гюго. Пізніше того ж вечора вона знову зустрічається з бандою і цього разу залишається задоволеною собою. Повернувшись додому, вона зауважує оповідачці, що члени банди можуть принаймні задоволені собою. Це в поєднанні з абразивною кмітливістю Емілі створює конфлікт між нею та оповідачкою, хоча остання згодом відмовляється від зауважень до Емілі та залишається непохитною.
По мірі дорослішання Емілі проявляє дедалі більше ознак підліткового віку. Вона розробляє власний одяг, потім набирає вагу й старанно працює, щоб стати привабливішою. У міру розвитку історії група однодумців з громади починає формувати власну банду за зразком попередніх банд, які відвідували громаду. Емілі з радістю приєднується до них у своїх нічних пригодах. Незабаром стає очевидним, що банда збирається залишити громаду, й оповідачка вважає, що Емілі піде з ними. Однак Емілі конфліктує з ними через вимогу позбутися Гюго. Вона намагається познайомити собаку з бандою, але нічого з цього не виходить. Наступного дня троє членів банди вирушають до квартири, де живуть Емілі та оповідачка, з наміром з'їсти Гюго, але їх відганяє присутність Оповідачки. Емілі дізнається про цю подію й вирішує, що не може залишити напризволяще свого давнього супутника. Невдовзі банда розколюється на дві групи, й Емілі залишається з тією групою, яка вирішує не залишати громаду.
Емілі дорослішає. Поза увагою оповідачки суспільство починає повертатися до доіндустріального стану, а сільське господарство стає дедалі поширенішим у місті. За декілька кварталів від Емілі молодий чоловік на ім’я Джеральд організовує розкуркулених дітей у нову групу й починає створювати нову банду. Емілі зближується з Джеральдом. Вплив Емілі в громаді продовжує зростати, і незабаром її розглядають як одну з лідерів молоді. Одного разу оповідачка повертається додому й помічає відсутність деяких речей у квартирі. Емілі дізнається про цю крадіжку й наказує злодіям (дітям, якими вона керує) повернути вкрадене, демонструючи владу над дітьми та свою здатність захищати оповідачку, яка до цього моменту захищала її. Потім вона веде оповідачку нагору, де на верхніх поверхах багатоквартирного будинку утворився процвітаючий ринок.
Натхненний своїми успіхами, Джеральд продовжує зміцнювати контроль над групою своїх послідовників. Емілі часто допомагає йому, хоча в них починають виникати суперечки, коли Джеральд шукає інших партнерів. Зрештою, Джеральд (який, на думку оповідачки, має занадто добре серце), усиновлює диких дітей, які заселили каналізацію, та приймає їх до банди. Однак діти брудні та злі, а їх поведінка призводить до краху колись добре керованої банди Джеральда. Люди громади збираються, щоб обговорити, що робити з дітьми, коли приїжджає поліція та розганяє мітинг. Побоюючись, що очі влади (описані як «вони») звернулися на громаду, багато сусідів оповідачки тікають до інших місць.
Минають місяці, суспільство продовжує руйнуватися. Діти диких нібито перебувають під контролем Джеральда, але часто бешкетують серед тих сусідів, які залишилися. Води бракує, каравани та торговці часто зазнають нападу, навіть уряд починає відмовлятися від частин міста. Емілі та оповідачка проводять більшу частину свого часу в квартирі, спілкуються з дітьми через стосунки Емілі з Джеральдом, але обоє бояться нападу в майбутньому, оскільки діти активно грабують та вбивають інших людей вночі. До цього моменту більшість мешканців мікрорайону вирушили до земель на північ та захід від міста, про які, начебто, немає жодних відомостей. Врешті-решт, діти нападають і на Джеральда, в той час як він відмовляється вірити в те, що такі маленькі діти можуть зрадити його. Емілі здатна врятувати Джеральда й поспішає в його квартиру. Зіткнувшись із похмурим існуванням, невелика група Емілі, Джеральда, Гюго та Оповідачки засинає, очікуючи нападу від дітей. Оповідачка прокидається, виявивши, що перед нею відкрилася стіна і з іншого боку лежить новий світ. Емілі веде групу крізь неї, після чого вони вступають у новий, кращий світ, коли стіни розчиняються.
Періодично оповідачка згадує попередні події, розмірковуючи про певну стіну у своїй квартирі, яка обійшла простір та час. Багато з цих видінь стосуються сумного дитинства Емілі під опікою суворої матері та батька, який перебував далеко від доньки. Наприкінці роману дивна нова сім’я головної героїні пробивається через мірні бар'єри, через стіну, й прямує у набагато кращий світ.
Концепція та створення
Доріс Лессінг стверджує, що цей роман виріс із «дуже прихильного» плану написати автобіографію у мріях.
За словами Дженні Діскі, Емілі частково спирається на образ Діскі, що кілька років жила з Лессінг у підлітковому віці.
Відгуки
«Доріс Лессінг не боїться зруйнувати бар'єр, який відокремлює основний потік від фантастичного, щоб відпустити людський світ», — пише Марлін С. Барр у своєму нарисі «Супутник науковій фантастиці». Вона стверджує, що феміністичні науково-фантастичні романи, такі як «Спогади тієї, що вижила», дають альтернативну точку зору, яка «розчинить стіни, які ув'язнюють жінок у сексистській реальності». Однак викривлення простору та часу, представлені в цьому романі, змусили вчену Бетсі Дрейн назвати це «провалом», зазначивши, що зрушення між реалістичними та містичними кадрами неможливо прослідкувати. У нью-йоркському «Огляді книг» відзначається кінцівка, в якій Емілі веде інших героїв через стіни в іншу реальність, «нагадує про те, що Техніколор зникає на заході сонця».
Мотиви
На сторінках «Нью-Йорк Таймс» зазначається: «Повідомлення Лессінг, впізнаване з її попередньої роботи, близьке до «Ми повинні любити одне одного або померти» В. Х. Одена». Нехважаючи на те, що ми неминуче зазнаємо поразки та зневіри, нам все одно потрібно дбати про інших людей.
Свідомість стає фізичною межею, зображеною стіною будинку оповідачки: «Кімнати та сад поза ними — це ділянки несвідомого, які вона досліджує». Містичний вимір надається мовчазним схваленням авторки, коли вона дозволяє головним героям уникнути дистопічної реальності, проходячи крізь стіну.
Інша тема — це розпад як механізованої західної культури, так і дорослої електронної особистості.
Див. акож
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #4490839-8 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Sperlinger, Tom (10 жовтня 2007), An Interview with Doris Lessing, The Reader (17), архів оригіналу за 17 липня 2012, процитовано 3 жовтня 2019
- Jenny Diski (8 січня 2015). Doris and Me. London Review of Books.
- Marleen S. Barr (2005). Feminist Fabulation. У David Seed (ред.). A Companion to Science Fiction. Wiley-Blackwell. с. 146. ISBN .
- Greene, Gayle (1994), Doris Lessing, University of Michigan Press, с. 146, ISBN
- Dinnage, Rosemary (17 липня 1975), , The New York Review of Books, т. 22, № 12, архів оригіналу за 1 грудня 2008, процитовано 3 жовтня 2019
- Howard, Maureen (8 червня 1975), , The New York Times, архів оригіналу за 19 лютого 2018, процитовано 3 жовтня 2019
- Hague, Angela (2003), Fiction, intuition, & creativity, CUA Press, с. 284—286, ISBN
- Brigg, Peter (2002), The span of mainstream and science fiction: a critical study of a new literary genre, McFarland, с. 33, ISBN
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spogadi tiyeyi sho vizhila angl Memoirs of a Survivor antiutopichnij roman britanskoyi pismennici Doris Lessing v zhanri feministichnoyi naukovoyi fantastiki peremozhec Nobelivskoyi premiyi Vpershe vijshov 1974 roku u vidavnictvi Octagon Press Ekranizovanij u 1981 roci u golovnih rolyah Dzhuli Kristi ta Najdzhel Goutorn rezhiser Devid Gledvell Spogadi tiyeyi sho vizhilaMemoirs of a SurvivorZhanr antiutopiyaForma romanAvtor Doris LessingMova anglijskaOpublikovano 1974Krayina Velika Britaniya 1 Vidavnictvo Octagon PressSyuzhetPodiyi romanu rozgortayutsya v najblizhchomu majbutnomu na teritoriyi Velikoyi Britaniyi de suspilstvo rozpalosya cherez nevstanovlenu katastrofu yaku nazivayut Kriza Nove suspilstvo yake vinikaye pislya krahu starogo zberigaye bagato ris zi starogo svitu ale principovo vidriznyayetsya Ti sili yaki vikonuyut funkciyi uryadu v postkrizovij krayini ne v zmozi zakripiti svoyi povnovazhennya ta zdijsnyuyut neznachnij kontrol nad naselennyam Mozhna pochuti vipuski novin a pravoporyadok pidtrimuyut vartovi ta zhmenka policejskih Osvita isnuye dlya zalishkiv zamozhnih verstv todi yak shkoli dlya bidnih vistupayut yak aparat armiyi ta priznacheni dlya kontrolyu nad naselennyam Obmezhena komercijna zhittyediyalnist prodovzhuyetsya ale dlya otrimannya deficitnih tovariv potribno brati uchast u pribiranni Do pochatku podij opisanih u romani situaciya v suspilstvi pochinaye girshati rujnuyetsya fundament starogo suspilstva Avtorka opisuye lyudej yaki viyizhdzhayut za misto a porozhni polici vkazuyut na deficit yizhi Diye sistema normuvannya prote bandi migruyut cherez miskij kvartal blokuyuchi zhiteliv yakih voni atakuyut Bagato susidiv opovidachki hochut viyihati z mista oskilki situaciya girshaye Opovidachka zhinka serednogo viku yaka zhive tihim zhittyam u kvartiri prote spokij nespodivano zakinchuyetsya opikoyu nad divchinkoyu pidlitkom na im ya Emili Kartrajt ta yiyi sobakoyu Gyugo Opovidachka pragne dogoditi novim suputnikam ta napoleglivo pracyuye nad tim shob Emili mala visoku dumku pro neyi Vona chasto vidznachaye kompetentnist ta akuratnist Emili ta zamislyuyetsya nad metoyu perebuvannya divchini Sama Emili rozumna j pronikliva ale takozh dovoli zamknuta Opovidachka ta Emili pevnoyu miroyu nasolodzhuyutsya kompaniyeyu odna odnoyi i zdayetsya utvoryuyut mizh soboyu movchaznu zgodu terpimosti Cej idilichnij chas za slovami opovidachki zakinchuyetsya koli banda molodi oselyayetsya na teritoriyi gromadi Emili vihodit nazustrich yim ale povertayetsya koli voni yiyi drazhnyat ta pogrozhuyut Gyugo Piznishe togo zh vechora vona znovu zustrichayetsya z bandoyu i cogo razu zalishayetsya zadovolenoyu soboyu Povernuvshis dodomu vona zauvazhuye opovidachci sho chleni bandi mozhut prinajmni zadovoleni soboyu Ce v poyednanni z abrazivnoyu kmitlivistyu Emili stvoryuye konflikt mizh neyu ta opovidachkoyu hocha ostannya zgodom vidmovlyayetsya vid zauvazhen do Emili ta zalishayetsya nepohitnoyu Po miri doroslishannya Emili proyavlyaye dedali bilshe oznak pidlitkovogo viku Vona rozroblyaye vlasnij odyag potim nabiraye vagu j staranno pracyuye shob stati privablivishoyu U miru rozvitku istoriyi grupa odnodumciv z gromadi pochinaye formuvati vlasnu bandu za zrazkom poperednih band yaki vidviduvali gromadu Emili z radistyu priyednuyetsya do nih u svoyih nichnih prigodah Nezabarom staye ochevidnim sho banda zbirayetsya zalishiti gromadu j opovidachka vvazhaye sho Emili pide z nimi Odnak Emili konfliktuye z nimi cherez vimogu pozbutisya Gyugo Vona namagayetsya poznajomiti sobaku z bandoyu ale nichogo z cogo ne vihodit Nastupnogo dnya troye chleniv bandi virushayut do kvartiri de zhivut Emili ta opovidachka z namirom z yisti Gyugo ale yih vidganyaye prisutnist Opovidachki Emili diznayetsya pro cyu podiyu j virishuye sho ne mozhe zalishiti naprizvolyashe svogo davnogo suputnika Nevdovzi banda rozkolyuyetsya na dvi grupi j Emili zalishayetsya z tiyeyu grupoyu yaka virishuye ne zalishati gromadu Emili doroslishaye Poza uvagoyu opovidachki suspilstvo pochinaye povertatisya do doindustrialnogo stanu a silske gospodarstvo staye dedali poshirenishim u misti Za dekilka kvartaliv vid Emili molodij cholovik na im ya Dzherald organizovuye rozkurkulenih ditej u novu grupu j pochinaye stvoryuvati novu bandu Emili zblizhuyetsya z Dzheraldom Vpliv Emili v gromadi prodovzhuye zrostati i nezabarom yiyi rozglyadayut yak odnu z lideriv molodi Odnogo razu opovidachka povertayetsya dodomu j pomichaye vidsutnist deyakih rechej u kvartiri Emili diznayetsya pro cyu kradizhku j nakazuye zlodiyam dityam yakimi vona keruye povernuti vkradene demonstruyuchi vladu nad ditmi ta svoyu zdatnist zahishati opovidachku yaka do cogo momentu zahishala yiyi Potim vona vede opovidachku nagoru de na verhnih poverhah bagatokvartirnogo budinku utvorivsya procvitayuchij rinok Nathnennij svoyimi uspihami Dzherald prodovzhuye zmicnyuvati kontrol nad grupoyu svoyih poslidovnikiv Emili chasto dopomagaye jomu hocha v nih pochinayut vinikati superechki koli Dzherald shukaye inshih partneriv Zreshtoyu Dzherald yakij na dumku opovidachki maye zanadto dobre serce usinovlyuye dikih ditej yaki zaselili kanalizaciyu ta prijmaye yih do bandi Odnak diti brudni ta zli a yih povedinka prizvodit do krahu kolis dobre kerovanoyi bandi Dzheralda Lyudi gromadi zbirayutsya shob obgovoriti sho robiti z ditmi koli priyizhdzhaye policiya ta rozganyaye miting Poboyuyuchis sho ochi vladi opisani yak voni zvernulisya na gromadu bagato susidiv opovidachki tikayut do inshih misc Minayut misyaci suspilstvo prodovzhuye rujnuvatisya Diti dikih nibito perebuvayut pid kontrolem Dzheralda ale chasto beshketuyut sered tih susidiv yaki zalishilisya Vodi brakuye karavani ta torgovci chasto zaznayut napadu navit uryad pochinaye vidmovlyatisya vid chastin mista Emili ta opovidachka provodyat bilshu chastinu svogo chasu v kvartiri spilkuyutsya z ditmi cherez stosunki Emili z Dzheraldom ale oboye boyatsya napadu v majbutnomu oskilki diti aktivno grabuyut ta vbivayut inshih lyudej vnochi Do cogo momentu bilshist meshkanciv mikrorajonu virushili do zemel na pivnich ta zahid vid mista pro yaki nachebto nemaye zhodnih vidomostej Vreshti resht diti napadayut i na Dzheralda v toj chas yak vin vidmovlyayetsya viriti v te sho taki malenki diti mozhut zraditi jogo Emili zdatna vryatuvati Dzheralda j pospishaye v jogo kvartiru Zitknuvshis iz pohmurim isnuvannyam nevelika grupa Emili Dzheralda Gyugo ta Opovidachki zasinaye ochikuyuchi napadu vid ditej Opovidachka prokidayetsya viyavivshi sho pered neyu vidkrilasya stina i z inshogo boku lezhit novij svit Emili vede grupu kriz neyi pislya chogo voni vstupayut u novij krashij svit koli stini rozchinyayutsya Periodichno opovidachka zgaduye poperedni podiyi rozmirkovuyuchi pro pevnu stinu u svoyij kvartiri yaka obijshla prostir ta chas Bagato z cih vidin stosuyutsya sumnogo ditinstva Emili pid opikoyu suvoroyi materi ta batka yakij perebuvav daleko vid donki Naprikinci romanu divna nova sim ya golovnoyi geroyini probivayetsya cherez mirni bar yeri cherez stinu j pryamuye u nabagato krashij svit Koncepciya ta stvorennyaDoris Lessing stverdzhuye sho cej roman viris iz duzhe prihilnogo planu napisati avtobiografiyu u mriyah Za slovami Dzhenni Diski Emili chastkovo spirayetsya na obraz Diski sho kilka rokiv zhila z Lessing u pidlitkovomu vici Vidguki Doris Lessing ne boyitsya zrujnuvati bar yer yakij vidokremlyuye osnovnij potik vid fantastichnogo shob vidpustiti lyudskij svit pishe Marlin S Barr u svoyemu narisi Suputnik naukovij fantastici Vona stverdzhuye sho feministichni naukovo fantastichni romani taki yak Spogadi tiyeyi sho vizhila dayut alternativnu tochku zoru yaka rozchinit stini yaki uv yaznyuyut zhinok u seksistskij realnosti Odnak vikrivlennya prostoru ta chasu predstavleni v comu romani zmusili vchenu Betsi Drejn nazvati ce provalom zaznachivshi sho zrushennya mizh realistichnimi ta mistichnimi kadrami nemozhlivo proslidkuvati U nyu jorkskomu Oglyadi knig vidznachayetsya kincivka v yakij Emili vede inshih geroyiv cherez stini v inshu realnist nagaduye pro te sho Tehnikolor znikaye na zahodi soncya MotiviNa storinkah Nyu Jork Tajms zaznachayetsya Povidomlennya Lessing vpiznavane z yiyi poperednoyi roboti blizke do Mi povinni lyubiti odne odnogo abo pomerti V H Odena Nehvazhayuchi na te sho mi neminuche zaznayemo porazki ta zneviri nam vse odno potribno dbati pro inshih lyudej Svidomist staye fizichnoyu mezheyu zobrazhenoyu stinoyu budinku opovidachki Kimnati ta sad poza nimi ce dilyanki nesvidomogo yaki vona doslidzhuye Mistichnij vimir nadayetsya movchaznim shvalennyam avtorki koli vona dozvolyaye golovnim geroyam uniknuti distopichnoyi realnosti prohodyachi kriz stinu Insha tema ce rozpad yak mehanizovanoyi zahidnoyi kulturi tak i dorosloyi elektronnoyi osobistosti Div akozhFeministichna naukova fantastika Spisok feministichnoyi literaturiPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 4490839 8 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Sperlinger Tom 10 zhovtnya 2007 An Interview with Doris Lessing The Reader 17 arhiv originalu za 17 lipnya 2012 procitovano 3 zhovtnya 2019 Jenny Diski 8 sichnya 2015 Doris and Me London Review of Books Marleen S Barr 2005 Feminist Fabulation U David Seed red A Companion to Science Fiction Wiley Blackwell s 146 ISBN 1 4051 1218 2 Greene Gayle 1994 Doris Lessing University of Michigan Press s 146 ISBN 0 472 10568 X Dinnage Rosemary 17 lipnya 1975 The New York Review of Books t 22 12 arhiv originalu za 1 grudnya 2008 procitovano 3 zhovtnya 2019 Howard Maureen 8 chervnya 1975 The New York Times arhiv originalu za 19 lyutogo 2018 procitovano 3 zhovtnya 2019 Hague Angela 2003 Fiction intuition amp creativity CUA Press s 284 286 ISBN 0 8132 1314 2 Brigg Peter 2002 The span of mainstream and science fiction a critical study of a new literary genre McFarland s 33 ISBN 0 7864 1304 2