Карпа́тський біосфе́рний запові́дник — природоохоронна територія в Україні, біосферний заповідник міжнародного значення. Розташований у межах Рахівського, Тячівського, Хустського та Берегівського (до 2020 Виноградівського) районів Закарпатської області.
Ранок у заповіднику | |
48°01′48″ пн. ш. 24°07′12″ сх. д. / 48.03000000002777625° пн. ш. 24.12000000002777966° сх. д.Координати: 48°01′48″ пн. ш. 24°07′12″ сх. д. / 48.03000000002777625° пн. ш. 24.12000000002777966° сх. д. | |
Країна | Україна[1] |
---|---|
Розташування | Україна Закарпатська область |
Найближче місто | Рахів, Тячів, Хуст, Виноградів |
Площа | 58 035,8 га |
Засновано | 1968 р. |
Оператор | Міністерство енергетики та захисту довкілля України |
Вебсторінка | cbr.nature.org.ua/ukrainian.htm |
Карпатський біосферний заповідник (Закарпатська область) | |
Карпатський біосферний заповідник у Вікісховищі |
Мета створення
Заповідник було створено з метою збереження унікальних для Європи ділянок дикої природи, серед яких особливо цінні букові праліси. Завданням заповідника є охорона і відновлення флори та фауни що зникають, в тому числі ендеміків української частини Карпат.
Історія створення
Ідея про охорону природи цієї частини Карпат з'явилася ще на початку XX ст.. Згодом було створено кілька лісових резерватів — у районі Чорногори та Мармороського масиву. 1958 року на південних схилах масиву Красна створений Угольський лісовий заказник площею 4600 га. 1969 року в басейні річки Лужанки створено Широко-лужанський флористичний заказник площею 5644 га. В 1968 році на основі наявних природоохоронних територій організовано Карпатський біосферний заповідник, площа якого тоді становила 12600 га. У 1997 та 2010 роках були прийняті Укази Президента України про розширення території біосферного заповідника. Станом на 2019 рік площа заповідника становить 58 035,8 га. З 2 січня 2022 року, згідно Указу Президента України межі Карпатського біосферного заповідника були суттєво змінені.
З 1992 року заповідник входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.
Характеристика
Територія заповідника охоплює такі природні комплекси: серед гірні груди, гірські букові, мішані та смерекові ліси, субальпійські й альпійські луки з сосново-вільховим криволіссям і скельно-лишайниковими ландшафтами. Майже 90 % території заповідника — це ліси (переважно праліси). Флора і фауна представлена понад тисячею видів вищих судинних рослин. Тут водиться: 67 видів ссавців, 193 види птахів, 10 видів плазунів, 15 видів земноводних, 29 видів риб, понад 3000 видів безхребетних. У заповіднику відмічено 64 види рослин і 72 види тварин, занесених до Червоної книги МСОП і Червоної книги України, а також до Європейського Червоного списку.
Заповідні масиви та об'єкти
Відокремлені заповідні масиви
У складі Карпатського біосферного заповідника налічується шість відокремлених масивів, а також два ботанічні заказники загальнодержавного значення. Ці масиви розташовані на висоті від 180 (Долина Нарцисів) до 2061 (Говерла) м. над р. м.:
- Чорногірський заповідний масив
- Свидовецький заповідний масив
- Марамороський заповідний масив
- Кузійський заповідний масив
- Угольсько-Широколужанський заповідний масив
- Заповідний масив «Долина нарцисів»
- Ботанічний заказник «Чорна Гора»
- Ботанічний заказник «Юлівська Гора»
Пам’ятки археології
На території Карпатського біосферного заповідника в селі Велика Уголька Тячівського району на Закарпатті розташована пам’ятка археології національного значення – «Стоянка печерна» (1,5 млн. – 10 тис. років до н.е.), яка занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Пам'ятка є першою на Закарпатті печерною стоянкою людей кам'яного віку та є важливою для вивчення господарства населення краю в палеолітичну добу. Враховуючи зазначене, на умовах і в порядку, визначеними Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, Карпатський біосферний заповідник уклав охоронний договір № 22 від 29.04.2024 року з органом охорони – Департаментом культури Закарпатської ОДА та погодив його з центральним органом охорони – Міністерством культури та інформаційної політики України. Відповідно до охоронного договору заповідник зобов’язався взяти пам’ятку під особливу охорону та використовувати її територію виключно, як експозиційне та туристичне місце.
Проблеми охорони природи
Указом Президента В. Ющенка від 14 січня 2010 р. Карпатський біосферний заповідник повинен був бути розширений, однак Указ не виконаний. У заповіднику проєктом організації території дозволено розчищення річищ гірських річок і потоків у заповідній зоні протяжністю 319 км, що є порушенням закону. У серпні 2007 р. журнал «Україна за кермом» організував заїзд автомобілів на гору Говерла по території Карпатського заповідника та Карпатського національного парку, що було грубим порушенням закону.
У 2013 р. в Карпатському біосферному заповіднику було вирубано 434 га лісу.
Постійним місцем порушення природоохоронного законодавства є філія заповідника «Долина нарцисів». У травні, коли там квітнуть нарциси, тисячі екскурсантів заходять в «Долину», топчуть їх, рвуть нарциси. Заповідник не має змоги зупинити цей потік порушників.
У 2014 р. в заповіднику було заготовлено близько 13000 м³ деревини на площі близько 490 га. [] Біля села Ділове в урочищі «Ограба» було споруджено незаконну мисливську вежу, а на полонині Струнга ведеться будівництво котеджів.
Об'єкти природно-заповідного фонду України у складі Карпатського біосферного заповідника
Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. Проте їхній статус зазвичай зберігають.
До складу території Карпатського біосферного заповідника входять такі об'єкти природно-заповідного фонду України:
- Заказник загальнодержавного значення «Чорна гора», ботанічний
- Заказник загальнодержавного значення «Юлівська гора», ботанічний
- Заказник загальнодержавного значення «Затінки і Тересянка», ботанічний
- Пам'ятка природи загальнодержавного значення «Скелі Близниці», ботанічна
- Пам'ятка природи загальнодержавного значення «Довгий потік», ботанічна
- Заказник місцевого значення «Смерекові Карпати» (частково), лісовий
- Заказник місцевого значення «Веймутова сосна», лісовий
- Заказник місцевого значення «Кісва», іхтіологічний
- Пам'ятка природи місцевого значення «Кедр європейський», ботанічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Сосна гірська Жереп», ботанічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Сосна гірська Жереп», ботанічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Водоспад Трофанець», гідрологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Озеро Бребенескул», гідрологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Водоспад Свидовець», гідрологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Джерело № 1», гідрологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Джерело № 2», гідрологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Джерело № 3», гідрологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Джерело № 1», гідрологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Джерело б/н», гідрологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Скелі Тростянець», геологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Свидовецькі скелі», геологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Печера Дружба», геологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Сталактитова печера Чур», геологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Печера Жемчужна», геологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Сталактитова печера Під Гребенем», геологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Сталактитова печера (Печера Вів)», геологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Сталактитова печера Молочний камінь», геологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Стрімчак-скеля Кам'яні ворота», геологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Стрімчак-скеля Дірявий камінь», геологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Оголені скелі на березі р. Квасної», геологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Вершина гори Великий Камінь», геологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Скеля-стрімчак над Білим Потоком», геологічна
Панорами заповідника
Див. також
Галерея
- Карта карпатського біосферного заповідника
- Заповідник взимку
-
-
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карпатський біосферний заповідник |
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
Література
- Еталон європейських лісових екосистем та природоохоронної справи : про деякі іст. аспекти створення та розвитку Карпат. біосфер. заповідника з нагоди його 50-річчя / Ф. Д. Гамор. - Львів : Растр-7, 2018. - 125 с. : фот. - Дод. тит. арк. англ. - Бібліогр.: с. 122. - 300 прим. -
Ресурси Інтернету
- Інтерактивний атлас об’єктів природно-заповідного фонду України [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Карпатського біосферного заповідника [ 27 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Водоспад Лихий [ 22 травня 2022 у Wayback Machine.]відео
- Водоспад Труфанець [ 22 травня 2022 у Wayback Machine.]відео
Примітки
- http://www.unesco.org/new/en/natural-sciences/environment/ecological-sciences/biosphere-reserves/europe-north-america/ukraine/carpathian/
- Указ Президента України «Про розширення території Карпатського біосферного заповідника» від 11.04.1997 № 325/97
- Указ Президента України «Про розширення території Карпатського біосферного заповідника» від 14.01.2010 № 25/2010
- Міністерство енергетики та захисту довкілля України (11.11.2019). (PDF). http://cbr.nature.org.ua/ukrainian.htm (українська) . Міністерство енергетики та захисту довкілля України. Архів оригіналу (PDF) за 10 січня 2020. Процитовано 30.04.2020.
- . Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
- . Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 4 квітня 2016.
- . cbr.nature.org.ua. Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 23 квітня 2008. Процитовано 13 лютого 2016.
- Пам’ятку археології «Стоянка печерна» взято під особливу охорону. 14.05.2024
- Борейко В. Е., Паламарчук А. О. Заповедники Украины без гламура. Мониторинг нарушений заповедного режима 2003–2013. / Мат. независимого расследования. — К.: КЭКЦ, 2014. — 128 с.
- Закон України «Про природно-заповідний фонд України»
- . Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 9 січня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 15 серпня 2015. Процитовано 10 серпня 2015.
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2015. Процитовано 10 серпня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karpa tskij biosfe rnij zapovi dnik prirodoohoronna teritoriya v Ukrayini biosfernij zapovidnik mizhnarodnogo znachennya Roztashovanij u mezhah Rahivskogo Tyachivskogo Hustskogo ta Beregivskogo do 2020 Vinogradivskogo rajoniv Zakarpatskoyi oblasti Karpatskij biosfernij zapovidnikRanok u zapovidnikuRanok u zapovidniku48 01 48 pn sh 24 07 12 sh d 48 03000000002777625 pn sh 24 12000000002777966 sh d 48 03000000002777625 24 12000000002777966 Koordinati 48 01 48 pn sh 24 07 12 sh d 48 03000000002777625 pn sh 24 12000000002777966 sh d 48 03000000002777625 24 12000000002777966Krayina Ukrayina 1 Roztashuvannya Ukrayina Zakarpatska oblastNajblizhche misto Rahiv Tyachiv Hust VinogradivPlosha 58 035 8 gaZasnovano 1968 r Operator Ministerstvo energetiki ta zahistu dovkillya UkrayiniVebstorinka cbr nature org ua ukrainian htmKarpatskij biosfernij zapovidnik Zakarpatska oblast Karpatskij biosfernij zapovidnik u VikishovishiMeta stvorennyaZapovidnik bulo stvoreno z metoyu zberezhennya unikalnih dlya Yevropi dilyanok dikoyi prirodi sered yakih osoblivo cinni bukovi pralisi Zavdannyam zapovidnika ye ohorona i vidnovlennya flori ta fauni sho znikayut v tomu chisli endemikiv ukrayinskoyi chastini Karpat Istoriya stvorennyaIdeya pro ohoronu prirodi ciyeyi chastini Karpat z yavilasya she na pochatku XX st Zgodom bulo stvoreno kilka lisovih rezervativ u rajoni Chornogori ta Marmoroskogo masivu 1958 roku na pivdennih shilah masivu Krasna stvorenij Ugolskij lisovij zakaznik plosheyu 4600 ga 1969 roku v basejni richki Luzhanki stvoreno Shiroko luzhanskij floristichnij zakaznik plosheyu 5644 ga V 1968 roci na osnovi nayavnih prirodoohoronnih teritorij organizovano Karpatskij biosfernij zapovidnik plosha yakogo todi stanovila 12600 ga U 1997 ta 2010 rokah buli prijnyati Ukazi Prezidenta Ukrayini pro rozshirennya teritoriyi biosfernogo zapovidnika Stanom na 2019 rik plosha zapovidnika stanovit 58 035 8 ga Z 2 sichnya 2022 roku zgidno Ukazu Prezidenta Ukrayini mezhi Karpatskogo biosfernogo zapovidnika buli suttyevo zmineni Z 1992 roku zapovidnik vhodit do mizhnarodnoyi merezhi biosfernih rezervativ YuNESKO HarakteristikaTam de gori polonin Teritoriya zapovidnika ohoplyuye taki prirodni kompleksi sered girni grudi girski bukovi mishani ta smerekovi lisi subalpijski j alpijski luki z sosnovo vilhovim krivolissyam i skelno lishajnikovimi landshaftami Majzhe 90 teritoriyi zapovidnika ce lisi perevazhno pralisi Flora i fauna predstavlena ponad tisyacheyu vidiv vishih sudinnih roslin Tut voditsya 67 vidiv ssavciv 193 vidi ptahiv 10 vidiv plazuniv 15 vidiv zemnovodnih 29 vidiv rib ponad 3000 vidiv bezhrebetnih U zapovidniku vidmicheno 64 vidi roslin i 72 vidi tvarin zanesenih do Chervonoyi knigi MSOP i Chervonoyi knigi Ukrayini a takozh do Yevropejskogo Chervonogo spisku Zapovidni masivi ta ob yektiZimova Goverla Vidokremleni zapovidni masivi U skladi Karpatskogo biosfernogo zapovidnika nalichuyetsya shist vidokremlenih masiviv a takozh dva botanichni zakazniki zagalnoderzhavnogo znachennya Ci masivi roztashovani na visoti vid 180 Dolina Narcisiv do 2061 Goverla m nad r m Chornogirskij zapovidnij masiv Svidoveckij zapovidnij masiv Maramoroskij zapovidnij masiv Kuzijskij zapovidnij masiv Ugolsko Shirokoluzhanskij zapovidnij masiv Zapovidnij masiv Dolina narcisiv Botanichnij zakaznik Chorna Gora Botanichnij zakaznik Yulivska Gora Pam yatki arheologiyi Na teritoriyi Karpatskogo biosfernogo zapovidnika v seli Velika Ugolka Tyachivskogo rajonu na Zakarpatti roztashovana pam yatka arheologiyi nacionalnogo znachennya Stoyanka pecherna 1 5 mln 10 tis rokiv do n e yaka zanesena do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini Pam yatka ye pershoyu na Zakarpatti pechernoyu stoyankoyu lyudej kam yanogo viku ta ye vazhlivoyu dlya vivchennya gospodarstva naselennya krayu v paleolitichnu dobu Vrahovuyuchi zaznachene na umovah i v poryadku viznachenimi Postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 28 12 2001 1768 Karpatskij biosfernij zapovidnik uklav ohoronnij dogovir 22 vid 29 04 2024 roku z organom ohoroni Departamentom kulturi Zakarpatskoyi ODA ta pogodiv jogo z centralnim organom ohoroni Ministerstvom kulturi ta informacijnoyi politiki Ukrayini Vidpovidno do ohoronnogo dogovoru zapovidnik zobov yazavsya vzyati pam yatku pid osoblivu ohoronu ta vikoristovuvati yiyi teritoriyu viklyuchno yak ekspozicijne ta turistichne misce Problemi ohoroni prirodiEkologichnij punkt Karpatskogo biosfernogo zapovidnika bilya pidnizhzhya Goverli Ukazom Prezidenta V Yushenka vid 14 sichnya 2010 r Karpatskij biosfernij zapovidnik povinen buv buti rozshirenij odnak Ukaz ne vikonanij U zapovidniku proyektom organizaciyi teritoriyi dozvoleno rozchishennya richish girskih richok i potokiv u zapovidnij zoni protyazhnistyu 319 km sho ye porushennyam zakonu U serpni 2007 r zhurnal Ukrayina za kermom organizuvav zayizd avtomobiliv na goru Goverla po teritoriyi Karpatskogo zapovidnika ta Karpatskogo nacionalnogo parku sho bulo grubim porushennyam zakonu U 2013 r v Karpatskomu biosfernomu zapovidniku bulo virubano 434 ga lisu Postijnim miscem porushennya prirodoohoronnogo zakonodavstva ye filiya zapovidnika Dolina narcisiv U travni koli tam kvitnut narcisi tisyachi ekskursantiv zahodyat v Dolinu topchut yih rvut narcisi Zapovidnik ne maye zmogi zupiniti cej potik porushnikiv U 2014 r v zapovidniku bulo zagotovleno blizko 13000 m derevini na ploshi blizko 490 ga neavtoritetne dzherelo Bilya sela Dilove v urochishi Ograba bulo sporudzheno nezakonnu mislivsku vezhu a na polonini Strunga vedetsya budivnictvo kotedzhiv U sinyu dal po nad gorami Ivan chaj prikrasa Karpat Ob yekti prirodno zapovidnogo fondu Ukrayini u skladi Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Neridko ogoloshennyu nacionalnogo parku abo zapovidnika pereduye stvorennya odnogo abo kilkoh ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya Prote yihnij status zazvichaj zberigayut Do skladu teritoriyi Karpatskogo biosfernogo zapovidnika vhodyat taki ob yekti prirodno zapovidnogo fondu Ukrayini Zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Chorna gora botanichnij Zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Yulivska gora botanichnij Zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Zatinki i Teresyanka botanichnij Pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya Skeli Bliznici botanichna Pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya Dovgij potik botanichna Zakaznik miscevogo znachennya Smerekovi Karpati chastkovo lisovij Zakaznik miscevogo znachennya Vejmutova sosna lisovij Zakaznik miscevogo znachennya Kisva ihtiologichnij Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Kedr yevropejskij botanichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Sosna girska Zherep botanichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Sosna girska Zherep botanichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Vodospad Trofanec gidrologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Ozero Brebeneskul gidrologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Vodospad Svidovec gidrologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Dzherelo 1 gidrologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Dzherelo 2 gidrologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Dzherelo 3 gidrologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Dzherelo 1 gidrologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Dzherelo b n gidrologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Skeli Trostyanec geologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Svidovecki skeli geologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Pechera Druzhba geologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Stalaktitova pechera Chur geologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Pechera Zhemchuzhna geologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Stalaktitova pechera Pid Grebenem geologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Stalaktitova pechera Pechera Viv geologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Stalaktitova pechera Molochnij kamin geologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Strimchak skelya Kam yani vorota geologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Strimchak skelya Diryavij kamin geologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Ogoleni skeli na berezi r Kvasnoyi geologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Vershina gori Velikij Kamin geologichna Pam yatka prirodi miscevogo znachennya Skelya strimchak nad Bilim Potokom geologichnaPanorami zapovidnikaVelika panorama Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Velika panorama znamenitoyi zapovidnoyi narcisovoyi dolini Velika panorama Chornogorskogo hrebtaDiv takozhMuzej ekologiyi gir ta istoriyi prirodokoristuvannya v Ukrayinskih Karpatah Zeleni Karpati zhurnal Bukovi pralisi Karpat ta davni bukovi lisi NimechchiniGalereyaKarta karpatskogo biosfernogo zapovidnika Zapovidnik vzimku Dolina narcisiv Vodospad Lihij Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karpatskij biosfernij zapovidnikDzherelaGeografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 LiteraturaEtalon yevropejskih lisovih ekosistem ta prirodoohoronnoyi spravi pro deyaki ist aspekti stvorennya ta rozvitku Karpat biosfer zapovidnika z nagodi jogo 50 richchya F D Gamor Lviv Rastr 7 2018 125 s fot Dod tit ark angl Bibliogr s 122 300 prim ISBN 978 617 7726 11 0Resursi InternetuInteraktivnij atlas ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu Ukrayini 1 kvitnya 2022 u Wayback Machine Oficijnij sajt Karpatskogo biosfernogo zapovidnika 27 travnya 2020 u Wayback Machine Vodospad Lihij 22 travnya 2022 u Wayback Machine video Vodospad Trufanec 22 travnya 2022 u Wayback Machine videoPrimitkihttp www unesco org new en natural sciences environment ecological sciences biosphere reserves europe north america ukraine carpathian Ukaz Prezidenta Ukrayini Pro rozshirennya teritoriyi Karpatskogo biosfernogo zapovidnika vid 11 04 1997 325 97 Ukaz Prezidenta Ukrayini Pro rozshirennya teritoriyi Karpatskogo biosfernogo zapovidnika vid 14 01 2010 25 2010 Ministerstvo energetiki ta zahistu dovkillya Ukrayini 11 11 2019 PDF http cbr nature org ua ukrainian htm ukrayinska Ministerstvo energetiki ta zahistu dovkillya Ukrayini Arhiv originalu PDF za 10 sichnya 2020 Procitovano 30 04 2020 Arhiv originalu za 5 sichnya 2022 Procitovano 5 sichnya 2022 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2016 Procitovano 4 kvitnya 2016 cbr nature org ua Arhiv originalu za 30 kvitnya 2020 Procitovano 30 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2008 Procitovano 13 lyutogo 2016 Pam yatku arheologiyi Stoyanka pecherna vzyato pid osoblivu ohoronu 14 05 2024 Borejko V E Palamarchuk A O Zapovedniki Ukrainy bez glamura Monitoring narushenij zapovednogo rezhima 2003 2013 Mat nezavisimogo rassledovaniya K KEKC 2014 128 s Zakon Ukrayini Pro prirodno zapovidnij fond Ukrayini Arhiv originalu za 21 bereznya 2016 Procitovano 9 sichnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 15 serpnya 2015 Procitovano 10 serpnya 2015 Arhiv originalu za 15 serpnya 2015 Procitovano 10 serpnya 2015