Землетрус у Скоп'є 1963 року — природна катастрофа, яка зруйнувала столицю Соціалістичної Республіки Македонії, а нині — республіки Македонія, Скоп'є. Землетрус стався 26 липня 1963 року о 5 годині 17 хвилин за місцевим часом. В результаті, від 1000 до 1100 мешканців загинули, щонайменше 3000 були поранені. Без даху над головою залишилися 200 000 людей.
| |
Дата | 26 липня 1963 |
---|---|
Місцевий час | 5:17 |
Тривалість | 20 секунд |
Магнітуда | 6,1 |
Глибини | 6 кілометрів |
Епіцентр | 42°10′ пн. ш. 22°40′ сх. д. / 42.16° пн. ш. 22.66° сх. д. |
Постраждалі країни (території) | Соціалістична Республіка Македонія |
Ушкодження | зруйновано 75-80 % міста. |
Жертви | 1000—1100 осіб загинуло, 3000-4000 — поранено, 200000 залишилося без даху над головою |
Медіафайли у Вікісховищі |
Сейсмічна ситуація в регіоні
Південь Македонії, регіон річки Вардар, відомий як зона високої сейсмічної активності. В історії Скоп'є до XX століття відомі два руйнівних землетруси: в 518 році н. е. і в 1555 році. Утім, при плануванні міста та будівництві будівель дані про сейсмічну небезпеку ніколи не враховувалися.
Землетрус
Поштовхи сталися вранці 26 липня і тривали 20 секунд. Точний час найсильнішого поштовху зафіксував годинник на будівлі вокзалу Скоп'є, що зупинився о 5:17 ранку. Загалом було зруйновано або сильно пошкоджено близько 75 % житлових будинків, майже всі школи і лікарні, а також будівлі вокзалу і поштамту, через що місто опинилося відрізаним від зовнішнього світу. Також були знищені багато адміністративних будинків, в тому числі штаб-квартира Центрального комітету Компартії Македонії, мерія і Національний банк. Промисловим будовам було завдано набагато меншого збитку, оскільки вони розташовувалися далеко від епіцентру, а їх конструкція дозволила витримати поштовхи. Найбільше постраждали споруди з цегли, їхнє руйнування спричинило найбільше жертв.
Рятувальна операція та відновлення
Відразу після землетрусу близько вісімдесяти країн направили в Югославію рятувальників, фінансову та гуманітарну допомогу. 14 жовтня того ж року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію № 1882, в якій зазначала, що «відновлення Скоп'є стало справжнім символом дружби і братерства народів». Військові, загони цивільної оборони та місцеві жителі почали розбирати завали. Розмір пожертвувань склав суму, еквівалентну 37 000 000 динарів, також були зібрані речі на суму 121 000 000 динарів. Для кількох десятків тисяч осіб, які втратили житло, у перші дні були відкриті наметові містечка, а протягом року збудовані тимчасові дерев'яні будинки. Повномасштабне відновлення міста відбувалося в 1960-х роках під керівництвом японського архітектора Кендзо Танге. Директором програми відбудови міста був призначений ООН польський архітектор Адольф Циборовський. Він перебував на посаді головного архітектора Варшави і вже мав досвід відбудови майже повністю знищеного міста.
Знаковою подією стало відкриття в 1970 році в Скоп'є Музею сучасного мистецтва, значну частину колекції якого склали твори мистецтва, подаровані іншими країнами після землетрусу. Будівля музею була спроєктована польськими архітекторами і стала подарунком уряду Польщі. Одним із головних експонатів нового музею стала картина Пабло Пікассо «Голова жінки», подарована місту художником.
Галерея
- Співробітники американського військового шпиталю в Скоп'ї після землетрусу
- Евакуація дітей після землетрусу
- Площа Свободи
- Вранці після землетрусу
- На наступний день після землетрусу
- Розчищення завалів
- Підрозділи Радянської Армії надати допомогу у розчищенні завалів
- Символ землетрусу: стара залізнична станція в Скоп'ї. Годинник зупинився о 5.17 26 липня 1963. Сьогодні в будинку розміщено (Muzej na grad Skopje).
- Пам'ятник жертвам землетрусу
Примітки
- Reconstructing Skopje, Macedonia, after the 1963 earthquake: The Master Plan forty years on by Robert Home, Papers in Land Management No. 7 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 грудня 2012. Процитовано 8 березня 2013.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Землетрус у Скоп'є (1963) |
- Jakim T. Petrovski Damaging Effects Of July 26, 1963 Skopje Earthquake — www.meseisforum.net/1963_skopje.pdf. Institute of Earthquake Engineering and Engineering Seismology. Статичний — www.webcitation.org/66c2TnON3.
- 1963: Thousands killed in Yugoslav earthquake — news.bbc.co.uk/onthisday/hi/dates/stories/july/26/newsid_2721000/2721635.stm. BBC. Статичний — www.webcitation.org/66c2UGYaS
- Marking the 44th anniversary of the catastrophic 1963 Skopje earthquake — www.mrt.com.mk/en//index.php?option=com_content&task=view&id=3316&Itemid=27. Македонське радіо і телебачення (26 липня 2007). Статичний — www.webcitation.org/66c2V8HIB
- http://daccess-ods.un.org/TMP/2907826.html[недоступне посилання з липня 2019] - daccess-ods.un.org/TMP/2907826.html PDF (Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № A/RES/1882 (XVIII) від 14 жовтня 1963 року)
- Офіційний сайт Музею сучасного мистецтва Скоп'є — www.msuskopje.org.mk/?sid=414&lid=1
- Музей сучасного мистецтва Скоп'є — portal.unesco.org / es / ev.php-URL_ID = 27935 & URL_DO = DO_TOPIC & URL_SECTION = 201.html на сайті ЮНЕСКО
- «Голова жінки» Пабло Пікассо на сайті Музею сучасного мистецтва Скоп'є — www.msuskopje.org.mk/?sid=410&lid=1
- Serbia, Macedonia and Romania Join Europe in the Night of the Museums — www.balkantravellers.com/en/read/article/560. balcantravellers.com
- Скоп'є, столиця Македонії[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zemletrus u Skop ye 1963 roku prirodna katastrofa yaka zrujnuvala stolicyu Socialistichnoyi Respubliki Makedoniyi a nini respubliki Makedoniya Skop ye Zemletrus stavsya 26 lipnya 1963 roku o 5 godini 17 hvilin za miscevim chasom V rezultati vid 1000 do 1100 meshkanciv zaginuli shonajmenshe 3000 buli poraneni Bez dahu nad golovoyu zalishilisya 200 000 lyudej Zemletrus u Skop yeData 26 lipnya 1963Miscevij chas 5 17Trivalist 20 sekundMagnituda 6 1Glibini 6 kilometrivEpicentr 42 10 pn sh 22 40 sh d 42 16 pn sh 22 66 sh d 42 16 22 66Postrazhdali krayini teritoriyi Socialistichna Respublika MakedoniyaUshkodzhennya zrujnovano 75 80 mista Zhertvi 1000 1100 osib zaginulo 3000 4000 poraneno 200000 zalishilosya bez dahu nad golovoyu Mediafajli u VikishovishiSejsmichna situaciya v regioniPivden Makedoniyi region richki Vardar vidomij yak zona visokoyi sejsmichnoyi aktivnosti V istoriyi Skop ye do XX stolittya vidomi dva rujnivnih zemletrusi v 518 roci n e i v 1555 roci Utim pri planuvanni mista ta budivnictvi budivel dani pro sejsmichnu nebezpeku nikoli ne vrahovuvalisya ZemletrusPoshtovhi stalisya vranci 26 lipnya i trivali 20 sekund Tochnij chas najsilnishogo poshtovhu zafiksuvav godinnik na budivli vokzalu Skop ye sho zupinivsya o 5 17 ranku Zagalom bulo zrujnovano abo silno poshkodzheno blizko 75 zhitlovih budinkiv majzhe vsi shkoli i likarni a takozh budivli vokzalu i poshtamtu cherez sho misto opinilosya vidrizanim vid zovnishnogo svitu Takozh buli znisheni bagato administrativnih budinkiv v tomu chisli shtab kvartira Centralnogo komitetu Kompartiyi Makedoniyi meriya i Nacionalnij bank Promislovim budovam bulo zavdano nabagato menshogo zbitku oskilki voni roztashovuvalisya daleko vid epicentru a yih konstrukciya dozvolila vitrimati poshtovhi Najbilshe postrazhdali sporudi z cegli yihnye rujnuvannya sprichinilo najbilshe zhertv Ryatuvalna operaciya ta vidnovlennyaVidrazu pislya zemletrusu blizko visimdesyati krayin napravili v Yugoslaviyu ryatuvalnikiv finansovu ta gumanitarnu dopomogu 14 zhovtnya togo zh roku Generalna Asambleya OON prijnyala rezolyuciyu 1882 v yakij zaznachala sho vidnovlennya Skop ye stalo spravzhnim simvolom druzhbi i braterstva narodiv Vijskovi zagoni civilnoyi oboroni ta miscevi zhiteli pochali rozbirati zavali Rozmir pozhertvuvan sklav sumu ekvivalentnu 37 000 000 dinariv takozh buli zibrani rechi na sumu 121 000 000 dinariv Dlya kilkoh desyatkiv tisyach osib yaki vtratili zhitlo u pershi dni buli vidkriti nametovi mistechka a protyagom roku zbudovani timchasovi derev yani budinki Povnomasshtabne vidnovlennya mista vidbuvalosya v 1960 h rokah pid kerivnictvom yaponskogo arhitektora Kendzo Tange Direktorom programi vidbudovi mista buv priznachenij OON polskij arhitektor Adolf Ciborovskij Vin perebuvav na posadi golovnogo arhitektora Varshavi i vzhe mav dosvid vidbudovi majzhe povnistyu znishenogo mista Znakovoyu podiyeyu stalo vidkrittya v 1970 roci v Skop ye Muzeyu suchasnogo mistectva znachnu chastinu kolekciyi yakogo sklali tvori mistectva podarovani inshimi krayinami pislya zemletrusu Budivlya muzeyu bula sproyektovana polskimi arhitektorami i stala podarunkom uryadu Polshi Odnim iz golovnih eksponativ novogo muzeyu stala kartina Pablo Pikasso Golova zhinki podarovana mistu hudozhnikom GalereyaSpivrobitniki amerikanskogo vijskovogo shpitalyu v Skop yi pislya zemletrusu Evakuaciya ditej pislya zemletrusu Plosha Svobodi Vranci pislya zemletrusu Na nastupnij den pislya zemletrusu Rozchishennya zavaliv Pidrozdili Radyanskoyi Armiyi nadati dopomogu u rozchishenni zavaliv Simvol zemletrusu stara zaliznichna stanciya v Skop yi Godinnik zupinivsya o 5 17 26 lipnya 1963 Sogodni v budinku rozmisheno Muzej na grad Skopje Pam yatnik zhertvam zemletrusuPrimitkiReconstructing Skopje Macedonia after the 1963 earthquake The Master Plan forty years on by Robert Home Papers in Land Management No 7 PDF Arhiv originalu PDF za 17 grudnya 2012 Procitovano 8 bereznya 2013 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zemletrus u Skop ye 1963 Jakim T Petrovski Damaging Effects Of July 26 1963 Skopje Earthquake www meseisforum net 1963 skopje pdf Institute of Earthquake Engineering and Engineering Seismology Statichnij www webcitation org 66c2TnON3 1963 Thousands killed in Yugoslav earthquake news bbc co uk onthisday hi dates stories july 26 newsid 2721000 2721635 stm BBC Statichnij www webcitation org 66c2UGYaS Marking the 44th anniversary of the catastrophic 1963 Skopje earthquake www mrt com mk en index php option com content amp task view amp id 3316 amp Itemid 27 Makedonske radio i telebachennya 26 lipnya 2007 Statichnij www webcitation org 66c2V8HIB http daccess ods un org TMP 2907826 html nedostupne posilannya z lipnya 2019 daccess ods un org TMP 2907826 html PDF Rezolyuciya Generalnoyi Asambleyi OON A RES 1882 XVIII vid 14 zhovtnya 1963 roku Oficijnij sajt Muzeyu suchasnogo mistectva Skop ye www msuskopje org mk sid 414 amp lid 1 Muzej suchasnogo mistectva Skop ye portal unesco org es ev php URL ID 27935 amp URL DO DO TOPIC amp URL SECTION 201 html na sajti YuNESKO Golova zhinki Pablo Pikasso na sajti Muzeyu suchasnogo mistectva Skop ye www msuskopje org mk sid 410 amp lid 1 Serbia Macedonia and Romania Join Europe in the Night of the Museums www balkantravellers com en read article 560 balcantravellers com Skop ye stolicya Makedoniyi nedostupne posilannya z lipnya 2019