Глобальна фінансова криза 2008 року — глибока фінансова криза, найгірша криза з часів великої депресії, яка перебуває в активній фазі станом на середину листопада 2008. Криза ясно проявилась у вересні 2008 року під час банкрутства, злиття або консервації декількох великих американських фінансових фірм. Причини, що викликали цю кризу, повідомлялись в ділових журналах за декілька місяців до вересня, разом із коментарями про фінансову стабільність провідних інвестиційних банків, страхових фірм та іпотечних банків США та Європи постраждалих від .
- В цій статті йдеться про подробиці гострої кредитної, банківської, валютної та торгової кризи, що виникла у вересні 2008 року. Події на фінансовому ринку починаючи з липня 2007, що були задіяні в кредитній кризі, яка виникла внаслідок іпотечної кризи, дивіться статтю Світова фінансово-економічна криза.
Розпочавшись з банкрутства великих фінансових установ в США, вона швидко розрослась у глобальну кризу, що призвела до банкрутства декількох європейських банків та падіння різних біржових індексів та значного падіння вартості акцій та товарів по всьому світу. Криза призвела до проблем ліквідності та дерегулювання фінансових установ в США та Європі, що далі посилило кризу ліквідності. Політичні лідери та міністри фінансів та директори центральних банків координували свої зусилля для пониження страху але криза все ще продовжується та продовжує змінюватись, перетворюючись в кінці жовтня у валютну кризу, викликану бажанням інвесторів перевести свої капітали в сильніші валюти, такі як єна, долар та швейцарський франк, спонукаючи багато національних економік шукати допомогу в Міжнародного валютного фонду. Криза була викликана іпотечною кризою та є гострою фазою .
Під час глобальної світової кризи 2008—2009 рр. світ вступив в глобальну рецесію, яка викликає широке скорочення бізнесу, зростання безробіття і скорочення державних доходів. Деякі з найбільших і найшанованіших банків, інвестиційних компаній і страхових компаній або вже оголосили про своє банкрутство або були на межі цього. Майже у всіх промислово розвинених країнах і багатьох країнах з ринком, що розвиваються, оголосили рятувальні пакети для економічного та / або фінансового сектора. Ряд країн, в крайньому випадку, звернулися до запозичення у Міжнародного валютного фонду. Криза виявила фундаментальні слабкості фінансових систем у всьому світі, показали, як взаємопов'язані і взаємозалежні економіки сьогодні.
Етапи глобальної фінансової кризи
Світова фінансова криза проявила себе в чотири взаємопов'язаних етапи. На першому етапі мали місце інтервенції, націлені на припинення «зараження» і зміцнення фінансового сектора в країнах. На макроекономічному рівні це включає заходи політики, такі як зниження процентних ставок, розширення грошової маси, кількісні (грошові) ослаблення, а також дії щодо відновлення довіри на кредитних ринках. На мікроекономічному рівні це спричинило заходи щодо вирішення нагальних проблем та наслідків кризи, у тому числі екстреної фінансової допомоги для хворих фірм, гарантування депозитів в банках, вливання капіталу, утилізації токсичних активів і реструктуризації боргу.
Прийняті заходи включають порятунок фінансових інститутів, які вважаються «занадто великими, щоб збанкрутувати», поглинання урядом деяких фінансових інститутів, урядові спрощення злиттів і поглинань, а також державні закупівлі проблемних фінансових активів. Майже всі промислово розвинені країни і багато країн, що розвиваються, проводять всі або деякі з цих дій. Незважаючи на те, що фаза «паніки», яка містить ефект зараження, пройшла, операції, як і раніше тривають, і кінцеву вартість заходів ще належить визначити.
Що було вивчено з попередніх фінансових криз, це те, що без рішення базових проблем з токсичними активами та відновлення здоров'я у балансі банків і інших фінансових установ фінансові кризи продовжують тягнутися. Особливо це було видно у випадку з Японією. Навіть Швеція, яка часто розглядається як успішна модель, як впоратися з фінансовою кризою, повинна були вжити рішучі заходи для боротьби з недіючими активами банківської системи.
Другий етап цієї фінансової кризи є менше незвичайним винятком того, що серйозність економічного спаду макроекономіки, з яким стикаються країни по всьому світу, є найгіршою з часів Великої депресії 1930-х років. Фінансова криза швидко поширилася на реальний сектор, негативно впливає на всі економіки, виробництва, фірми, інвесторів і домашні господарства. Багато країн, особливо з ринком, що формується, були пошкоджені все збільшуючимся відтоком капіталу з економіки та падінням експорту і цін на сировинні товари. У цих випадках уряди звернулися до традиційної грошово-кредитної і фіскальної політики для подолання кризових економічних умов, зниження податкових надходжень і зростанням безробіття.
У відповідь на спад або уповільнення темпів економічного зростання в багатьох країнах були прийняті пакети фіскальних стимулів, спрямовані на відновлення економіки або, принаймні, не допускання погіршення умов. Загальносвітовий обсягу грошей на пакети стимулів нині[] перевищує 2 трлн.дол., але деякі пакети передбачають заходи, які простягаються в наступні роки, так що загалом це не означає, що вся сума буде негайно переведена на державні витрати. У складі стимулюючих пакетів, за визначенням, мають бути фіскальні заходи (державні витрати і зниження податків), але деякі пакети передбачають заходи, спрямовані на стабілізацію банків та інших фінансових установ, які зазвичай класифікуються як порятунок банку або фінансовий пакет допомоги. 2 трильйони доларів в загальний пакет стимулів становить близько 3 % світового валового внутрішнього продукту, що перевищує заклик Міжнародного валютного фонду протистояти погіршенню економічних умов у світі та виділити для фінансового стимулу суму грошей на загальну суму 2 % від світового ВВП. Аналіз стимулюючих заходів з боку Європейського співтовариства в 2009 році виявив, що така кількість заходів, за оцінками, становить 1,32 % ВВП європейського співтовариства. МВФ стверджує, що станом на січень 2009 року в США пакети фіскальних стимулів у вигляді відсотка від ВВП в 2009 році становлять 1,9 %, в єврозоні 0,9 %, в Японії 1,4 %, в Азії за винятком Японії 1,5 %, а для іншої частини G-20 1,1 %.
На Лондонському саміті G-20 розкол виник між Сполученими Штатами і Великою Британією, які виступають за великі і скоординовані пакети стимулів, та Німеччиною і Францією, які вважають свої автоматичні стабілізатори (збільшення державних витрат на предмети, такі як страхування від безробіття, які запускаються в будь-який час, коли економічне зростання сповільнюється), а також існуючі програми стимулювання як достатні. У своєму комюніке, лідери зазначили, що 5 трлн.дол. присвячені бюджетній експансії до кінця 2010 року і взяли на себе зобов'язання «забезпечити масштаби стійкого фінансового зусилля, необхідного для відновлення зростання». У комюніке G-20 лідери вирішили додати 1,1 трлн.дол. до ресурсів міжнародних фінансових інститутів, у тому числі 750 млрд доларів для Міжнародного валютного фонду, 250 мільярдів доларів для підвищення глобальної торгівлі, і 100 мільярдів доларів для багатосторонніх банків розвитку.
Додаткового кредитування з боку міжнародних фінансових інститутів буде доповненням до національних фінансових стимулів і можуть бути спрямовані на найнужденніші країни. Кілька країн мають великі запозичення на міжнародних ринках і виплачують борг, виражений в євро або доларах. Через знецінення своєї валюти вартість цього боргу різко зросла. В інших країнах банки мають борг майже такий же великий, як ВВП. Деякі спостерігачі порушили питання про можливість боргової кризи (дефолт країни за гарантованим державою боргом) або як у випадку Ісландії через необхідність націоналізувати банки і брати на себе зобов'язання більші, ніж розмір національної економіки. З 1 листопада 2008 року, МВФ, за його угодою стенд-бай, забезпечила або знаходиться в процесі надання фінансового пакету підтримки для Ісландії (2,1 млрд дол.), України (16,4 млрд дол.), Угорщині (25,1 млрд дол.), Пакистану (7,6 млрд дол), Білорусі (2,46 млрд дол.), Сербії (530 300 000 дол.), Вірменії (540 млн дол.), Сальвадору (800 мільйонів доларів), Латвії (2,4 млрд дол.), Сейшельськім островам (26,6 млн дол.), Монголії (229 200 000 дол.), Коста-Риці (735 млн дол.), Гватемалі (935 млн дол.) і Румунії (17,1 млрд дол.). МВФ також створили гнучку кредитну лінію для країн з сильною основою. Після затвердження ці кредити можуть бути виділені у разі виникнення необхідності, а не будуть обумовлені дотриманням політичних цілей, як у традиційних програмах, підтримуваних МВФ. За цією можливістю, МВФ рада схвалила надання позики Мексиці (47 млрд дол), Польщі (20,5 млрд дол.) і Колумбії (10,5 млрд дол.).
Криза в Україні
Прояв кризових явищ в Україні восени 2008 р. спонукав до реалізації відповідних антикризових заходів і на українських теренах. В цілому уряд розробив та направив до Верховної ради понад 160 законопроєктів, що мають антикризовий характер. Крім того, у Верховній Раді зареєстрована значна кількість законопроєктів, розроблених представниками різних політичних блоків, представлених у ній.
Одним з найперших стратегічних нормативних актів, спрямованих на подолання кризи, було рішення РНБОУ «Про невідкладні заходи з посилення фінансово-бюджетної дисципліни та мінімізації негативного впливу світової фінансової кризи на економіку України» від 20.10.2008 р., введене в дію Указом Президента від 24.10.2008 р. Враховуючи загрозливі тенденції у банківському секторі та реальному секторі економіки, зумовлені світовою фінансовою кризою, РНБОУ окреслила основні напрямки антикризової політики та визначила низку комплексних заходів, реалізація яких була покладена на уряд, НБУ, СБУ та Генеральну прокуратуру.
Зокрема, РНБОУ запропонувала уряду створити Стабілізаційний фонд та визначити основні напрями його наповнення та використання; передбачити бездефіцитність бюджету на 2009 рік, скорочення видатків на утримання державних органів управління щонайменше на 20 %; тимчасово запровадити додаткові обмеження на імпорт; забезпечити протягом місяця повернення з Державного бюджету України платникам податку на додану вартість заявлених до відшкодування сум податку, що підтверджені перевірками та наявністю повернутої у 60-денний строк валютної виручки за експорт товарів і послуг, запровадження спрощеного механізму відшкодування податку на додану вартість експортерам за умови надходження валютної виручки; вжити заходів щодо невідкладного скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення тощо.
НБУ було запропоновано реалізувати низку заходів антикризового характеру в сфері банківського нагляду та грошово-кредитної політики, зокрема: збільшити з 1 квітня 2009 року нормативи резервування за кредитними операціями по кредитах, інформацію щодо яких не внесено до кредитних історій; розробити механізми обмеження верхньої межі ставки залучення банківськими установами на внутрішньому ринку депозитів фізичних осіб; посилити вимоги щодо прозорості корпоративного управління банками, зокрема визначення реальних власників банків та їх відповідальність за підтримання фінансової стабільності банків; не допускати дострокового погашення позик, отриманих резидентами України за кордоном; запровадити норматив резервування для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків у розмірі 100 % від обсягу наданих кредитів на споживчі потреби тощо [30]. Загалом заходи антикризового спрямування, які здійснювалися в Україні з вересня 2008 р., можна поділити на:
- заходи з фінансової стабілізації (регулювання фінансового сектора, підтримка банківського сектора, валютне регулювання, покращення структури платіжного балансу);
- заходи макроекономічного регулювання (вплив на реальний сектор економіки, захист та стимулювання національного виробника, підтримка внутрішнього попиту);
- заходи соціальної політики (соціальний захист населення, стримування безробіття).
У сфері заходів з фінансової стабілізації антикризові заходи держави були спрямовані, в першу чергу, на врегулювання проблемних питань в банківському секторі, який суттєво постраждав від кризи ліквідності, що спостерігалась на світових фінансових ринках. Зокрема, з метою припинення лавиноподібного закриття депозитів фізичними особами НБУ Постановою від № 319 14 жовтня 2008 року заборонив дострокове закриття депозитів як фізичними так і юридичними особами. Це дозволило припинити швидке вилучення коштів фізичними особами з вітчизняної банківської системи, що ставило останню у вкрай загрозливу ситуацію.
Невдовзі, для забезпечення невідкладної капіталізації банків Правління Національного банку України прийняло постанову № 389 від 21.11.2008 р. «Про здійснення діагностичного обстеження банків». Крім того, постановою Правління Національного банку України № 405 від 01.12.2008 р. було затверджено Спеціальний порядок здійснення заходів щодо фінансового оздоровлення банків, спрямований на спрощення процедури та скорочення термінів внесення змін до статутів банків щодо збільшення рівня статутного капіталу. 4 листопада було прийнятно Постанову КМУ № 960 «Про затвердження Порядку участі держави в капіталізації банків», якою визначався порядок ре-капіталізації банків державою. Документом, зокрема, передбачалась можливість отримання коштів банками за умови передачі Мінфіну контрольного пакету акцій. Проте 18 лютого 2009 року Кабмін спростив процедуру ре-капіталізації, новий варіант постанови передбачав більш гнучкі умови отримання додаткового фінансування банками за рахунок держави.
З метою захисту прав клієнтів банківських установ та припинення практики односторонньої зміни умов укладених кредитних договорів та договорів банківського вкладу, 12 грудня 2008 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку». Законом внесено зміни до Цивільного кодексу України, Закону України «Про банки і банківську діяльність», якими банкам заборонено змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, щодо збільшення розміру процентної ставки за кредитними договорами або зменшення її розміру за договорами банківського вкладу.
31.10.2008 року Верховна Рада прийняла Закон «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Законом передбачено створення Стабілізаційного фонду за рахунок понадпланових надходжень від приватизації державного майна у 2008 році та надходжень цих коштів у 2009 році, цільового розміщення державних цінних паперів, а також перелік заходів, спрямованих на підтримання державою капіталізації вітчизняних банків. При цьому Закон містив перелік витрат, на які можуть спрямовуватись кошти Стабілізаційного фонду, зокрема надання кредитів для погашення, рефінансування та обслуговування кредитів, одержаних вітчизняними банківськими установами та іншими суб'єктами господарювання в іноземних кредиторів до 15 вересня 2008 року; надання кредитів на завершення будівництва житла, яке здійснюється із залученням іпотечних кредитів і обов'язковою умовою якого є співфінансування з боку банків та забудовників; надання фінансової допомоги банкам (у тому числі з метою збільшення статутних капіталів), поповнення статутних капіталів державних банків та Державної іпотечної установи.
Також урядом було суттєво збільшено статутні фонди державних банків — Державного ощадного банку (Постанова КМУ від 27 грудня 2008 р. № 1119 «Про збільшення статутного капіталу відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України“») та Укрексімбанку (Постанова КМУ від 17 грудня 2008 р. № 1116 «Про збільшення статутного капіталу відкритого акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України“ та внесення змін до його статуту»).
Комплекс нормативних актів був спрямований на врегулювання відносин у валютній сфері та зміни порядку здійснення операцій на валютному ринку (Постанова Правління НБУ від 18 грудня 2008 року № 436 «Про валютні інтервенції Національного банку України на міжбанківському валютному ринку України до кінця грудня 2008 року», Постанова Правління НБУ від 29 грудня 2008 № 469 «Про запровадження Національним банком України валютних аукціонів», Постанова Правління НБУ від 14 січня 2009 року № 12 «Про валютні інтервенції Національного банку України на міжбанківському валютному ринку України в січні 2009 року», Постанова Правління НБУ від 4 листопада 2008 року № 351 «Про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та банківських металів»). Зокрема, НБУ запровадив систему здійснення своїх інтервенцій на валютному ринку шляхом проведення валютних аукціонів. При цьому передбачено, що заявки на участь в аукціоні формуються на основі не задоволеного на прямому міжбанківському ринку обсягу заявок клієнтів і потреб банку.
З метою поліпшення структури платіжного балансу Верховна Рада прийняла за основу проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України з метою поліпшення стану платіжного балансу України у зв'язку із світовою фінансовою кризою», яким передбачено, у випадку досягнення платіжним балансом України критичного стану, застосування процедури запровадження тимчасової надбавки до діючих ставок ввізного мита на деякі товари.
Реформування державного кредиту та оптимізація політики управління державним боргом в останні роки є одними з найактуальніших пріоритетів реформ системи державних фінансів. Особливо це стало важливим з огляду на розгортання боргової кризи в Європі, яка стала наслідком неефективного управління державним боргом.
Отже, до характерних ознак кризи 2008—2009 рр., що притаманні українській економіці, належать: найбільші в регіоні Центральної та Східної Європи масштаби кризи, що було зумовлено недостатньою реформованістю національної економіки та неефективними докризовими діями уряду; різка зміна настроїв та очікувань суспільства та ділових кіл країни; наявність у суспільстві глибокого політичного конфлікту.
Антикризова політика в Україні визначалась фінансовими можливостями держави. Уряд України приймав рішення та вдавався до заходів, використовуючи тактику точкового реагування на кризові явища, які в цілому відповідали логіці та напрямам антикризових дій в інших країнах. Реалізовані заходи допомогли пом'якшити кризові прояви для окремих секторів економіки та верств населення.
Криза вкотре засвідчила, що Україна потребує глибокої модернізації, яка передбачає: розширення внутрішніх ринків шляхом ініціювання великих інфраструктурних проєктів; захист вітчизняного виробника; удосконалення фінансової політики в напрямі стабілізації національної валюти; підвищення ліквідності банківської системи, легалізації тіньового капіталу, стимулювання інвестицій.
Посилання
- Torbat, Akbar E. (13 жовтня 2008). . Global Research. Center for Research on Globalization. Архів оригіналу за 9 листопада 2008. Процитовано 15 жовтня 2008.
These happened in a matter of a few weeks in September, constituting the largest financial failure in the US since the great depression.
- Evans-Pritchard, Ambrose (25 липня 2007). . Telegraph.co.uk. Telegraph Media Group Limited. Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 15 жовтня 2008.
- . The Economist. The Economist Newspaper Limited. 22 травня 2008. Архів оригіналу за 22 січня 2009. Процитовано 15 жовтня 2008.
- Tightrope artists: Managers of banks face a tricky balancing-act. The Economist. The Economist Newspaper Limited. 15 травня 2008. Процитовано 15 жовтня 2008.
- Norris, Floyd (24 жовтня 2008). . The New York Times. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 24 жовтня 2008.
- Landler, Mark (23 жовтня 2008). . The New York Times. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 24 жовтня 2008.
- Fackler, Martin (23 жовтня 2008). . The New York Times. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 24 жовтня 2008.
- The Global Financial Crisis: Analysis and Policy Implications: а Congressional Research Service Report Prepared for Members and Committees of Congress / Dick K. Nanto, Coordinator, Specialist in Industry and Trade. — July 10, 2009
- London Summit—Leaders’ Statement, — 2 April 2009 [Електронний ресурс] — Режим доступу до Доповіді: http://www.londonsummit.gov.uk/resources/en/PDF/final-communique [ 16 листопада 2009 у Wayback Machine.]
- Данилишин Б. Світова фінансова криза — тест для України // Дзеркало тижня. — 2008. — № 38.
- Про здійснення діагностичного обстеження банків: Постанова НБУ № 389 від 21.11.2008 р.// Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності — 2009. — № 1.
- Про затвердження Положення про порядок управління Національним банком України грошово-кредитним ринком в особливий період: Постанова Правління НБУ № 405 від 01.12.2008 р. .// Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності — 2008. — № 3.
- Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку: Закон України № 661-VI від 12.12.2008 р.// Відомості Верховної Ради України. — 2009. — № 15.
- Про внесення змін до деяких Законів України з метою поліпшення стану платіжного балансу України у зв'язку із світовою фінансовою кризою: Закону України № 923-VI від 04.02.2009 р.// Відомості Верховної Ради України. — 2009. — № 27.
- Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України: Закон України N 639-VI від 31.10.2008 р.// Відомості Верховної Ради України. — 2009. — № 14.
- Про затвердження Порядку участі держави в капіталізації банків: Постанова КМУ № 960 від 4.10.2008 р. [Електронний ресурс] — Режим http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/960-2008-п
- Про затвердження Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2011—2013 роки: Постанова КМУ № 170 від 02.03.2011 р.
Див. також
Література
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Globalna finansova kriza 2008 roku gliboka finansova kriza najgirsha kriza z chasiv velikoyi depresiyi yaka perebuvaye v aktivnij fazi stanom na seredinu listopada 2008 Kriza yasno proyavilas u veresni 2008 roku pid chas bankrutstva zlittya abo konservaciyi dekilkoh velikih amerikanskih finansovih firm Prichini sho viklikali cyu krizu povidomlyalis v dilovih zhurnalah za dekilka misyaciv do veresnya razom iz komentaryami pro finansovu stabilnist providnih investicijnih bankiv strahovih firm ta ipotechnih bankiv SShA ta Yevropi postrazhdalih vid Svitova mapa sho pokazuye tempi zrostannya VVP u 2009 krayini vidtinkami korichnevogo zaznali padinnya VVP V cij statti jdetsya pro podrobici gostroyi kreditnoyi bankivskoyi valyutnoyi ta torgovoyi krizi sho vinikla u veresni 2008 roku Podiyi na finansovomu rinku pochinayuchi z lipnya 2007 sho buli zadiyani v kreditnij krizi yaka vinikla vnaslidok ipotechnoyi krizi divitsya stattyu Svitova finansovo ekonomichna kriza Rozpochavshis z bankrutstva velikih finansovih ustanov v SShA vona shvidko rozroslas u globalnu krizu sho prizvela do bankrutstva dekilkoh yevropejskih bankiv ta padinnya riznih birzhovih indeksiv ta znachnogo padinnya vartosti akcij ta tovariv po vsomu svitu Kriza prizvela do problem likvidnosti ta deregulyuvannya finansovih ustanov v SShA ta Yevropi sho dali posililo krizu likvidnosti Politichni lideri ta ministri finansiv ta direktori centralnih bankiv koordinuvali svoyi zusillya dlya ponizhennya strahu ale kriza vse she prodovzhuyetsya ta prodovzhuye zminyuvatis peretvoryuyuchis v kinci zhovtnya u valyutnu krizu viklikanu bazhannyam investoriv perevesti svoyi kapitali v silnishi valyuti taki yak yena dolar ta shvejcarskij frank sponukayuchi bagato nacionalnih ekonomik shukati dopomogu v Mizhnarodnogo valyutnogo fondu Kriza bula viklikana ipotechnoyu krizoyu ta ye gostroyu fazoyu Pid chas globalnoyi svitovoyi krizi 2008 2009 rr svit vstupiv v globalnu recesiyu yaka viklikaye shiroke skorochennya biznesu zrostannya bezrobittya i skorochennya derzhavnih dohodiv Deyaki z najbilshih i najshanovanishih bankiv investicijnih kompanij i strahovih kompanij abo vzhe ogolosili pro svoye bankrutstvo abo buli na mezhi cogo Majzhe u vsih promislovo rozvinenih krayinah i bagatoh krayinah z rinkom sho rozvivayutsya ogolosili ryatuvalni paketi dlya ekonomichnogo ta abo finansovogo sektora Ryad krayin v krajnomu vipadku zvernulisya do zapozichennya u Mizhnarodnogo valyutnogo fondu Kriza viyavila fundamentalni slabkosti finansovih sistem u vsomu sviti pokazali yak vzayemopov yazani i vzayemozalezhni ekonomiki sogodni Etapi globalnoyi finansovoyi kriziSvitova finansova kriza proyavila sebe v chotiri vzayemopov yazanih etapi Na pershomu etapi mali misce intervenciyi nacileni na pripinennya zarazhennya i zmicnennya finansovogo sektora v krayinah Na makroekonomichnomu rivni ce vklyuchaye zahodi politiki taki yak znizhennya procentnih stavok rozshirennya groshovoyi masi kilkisni groshovi oslablennya a takozh diyi shodo vidnovlennya doviri na kreditnih rinkah Na mikroekonomichnomu rivni ce sprichinilo zahodi shodo virishennya nagalnih problem ta naslidkiv krizi u tomu chisli ekstrenoyi finansovoyi dopomogi dlya hvorih firm garantuvannya depozitiv v bankah vlivannya kapitalu utilizaciyi toksichnih aktiviv i restrukturizaciyi borgu Prijnyati zahodi vklyuchayut poryatunok finansovih institutiv yaki vvazhayutsya zanadto velikimi shob zbankrutuvati poglinannya uryadom deyakih finansovih institutiv uryadovi sproshennya zlittiv i poglinan a takozh derzhavni zakupivli problemnih finansovih aktiviv Majzhe vsi promislovo rozvineni krayini i bagato krayin sho rozvivayutsya provodyat vsi abo deyaki z cih dij Nezvazhayuchi na te sho faza paniki yaka mistit efekt zarazhennya projshla operaciyi yak i ranishe trivayut i kincevu vartist zahodiv she nalezhit viznachiti Sho bulo vivcheno z poperednih finansovih kriz ce te sho bez rishennya bazovih problem z toksichnimi aktivami ta vidnovlennya zdorov ya u balansi bankiv i inshih finansovih ustanov finansovi krizi prodovzhuyut tyagnutisya Osoblivo ce bulo vidno u vipadku z Yaponiyeyu Navit Shveciya yaka chasto rozglyadayetsya yak uspishna model yak vporatisya z finansovoyu krizoyu povinna buli vzhiti rishuchi zahodi dlya borotbi z nediyuchimi aktivami bankivskoyi sistemi Drugij etap ciyeyi finansovoyi krizi ye menshe nezvichajnim vinyatkom togo sho serjoznist ekonomichnogo spadu makroekonomiki z yakim stikayutsya krayini po vsomu svitu ye najgirshoyu z chasiv Velikoyi depresiyi 1930 h rokiv Finansova kriza shvidko poshirilasya na realnij sektor negativno vplivaye na vsi ekonomiki virobnictva firmi investoriv i domashni gospodarstva Bagato krayin osoblivo z rinkom sho formuyetsya buli poshkodzheni vse zbilshuyuchimsya vidtokom kapitalu z ekonomiki ta padinnyam eksportu i cin na sirovinni tovari U cih vipadkah uryadi zvernulisya do tradicijnoyi groshovo kreditnoyi i fiskalnoyi politiki dlya podolannya krizovih ekonomichnih umov znizhennya podatkovih nadhodzhen i zrostannyam bezrobittya U vidpovid na spad abo upovilnennya tempiv ekonomichnogo zrostannya v bagatoh krayinah buli prijnyati paketi fiskalnih stimuliv spryamovani na vidnovlennya ekonomiki abo prinajmni ne dopuskannya pogirshennya umov Zagalnosvitovij obsyagu groshej na paketi stimuliv nini koli perevishuye 2 trln dol ale deyaki paketi peredbachayut zahodi yaki prostyagayutsya v nastupni roki tak sho zagalom ce ne oznachaye sho vsya suma bude negajno perevedena na derzhavni vitrati U skladi stimulyuyuchih paketiv za viznachennyam mayut buti fiskalni zahodi derzhavni vitrati i znizhennya podatkiv ale deyaki paketi peredbachayut zahodi spryamovani na stabilizaciyu bankiv ta inshih finansovih ustanov yaki zazvichaj klasifikuyutsya yak poryatunok banku abo finansovij paket dopomogi 2 triljoni dolariv v zagalnij paket stimuliv stanovit blizko 3 svitovogo valovogo vnutrishnogo produktu sho perevishuye zaklik Mizhnarodnogo valyutnogo fondu protistoyati pogirshennyu ekonomichnih umov u sviti ta vidiliti dlya finansovogo stimulu sumu groshej na zagalnu sumu 2 vid svitovogo VVP Analiz stimulyuyuchih zahodiv z boku Yevropejskogo spivtovaristva v 2009 roci viyaviv sho taka kilkist zahodiv za ocinkami stanovit 1 32 VVP yevropejskogo spivtovaristva MVF stverdzhuye sho stanom na sichen 2009 roku v SShA paketi fiskalnih stimuliv u viglyadi vidsotka vid VVP v 2009 roci stanovlyat 1 9 v yevrozoni 0 9 v Yaponiyi 1 4 v Aziyi za vinyatkom Yaponiyi 1 5 a dlya inshoyi chastini G 20 1 1 Na Londonskomu samiti G 20 rozkol vinik mizh Spoluchenimi Shtatami i Velikoyu Britaniyeyu yaki vistupayut za veliki i skoordinovani paketi stimuliv ta Nimechchinoyu i Franciyeyu yaki vvazhayut svoyi avtomatichni stabilizatori zbilshennya derzhavnih vitrat na predmeti taki yak strahuvannya vid bezrobittya yaki zapuskayutsya v bud yakij chas koli ekonomichne zrostannya spovilnyuyetsya a takozh isnuyuchi programi stimulyuvannya yak dostatni U svoyemu komyunike lideri zaznachili sho 5 trln dol prisvyacheni byudzhetnij ekspansiyi do kincya 2010 roku i vzyali na sebe zobov yazannya zabezpechiti masshtabi stijkogo finansovogo zusillya neobhidnogo dlya vidnovlennya zrostannya U komyunike G 20 lideri virishili dodati 1 1 trln dol do resursiv mizhnarodnih finansovih institutiv u tomu chisli 750 mlrd dolariv dlya Mizhnarodnogo valyutnogo fondu 250 milyardiv dolariv dlya pidvishennya globalnoyi torgivli i 100 milyardiv dolariv dlya bagatostoronnih bankiv rozvitku Dodatkovogo kredituvannya z boku mizhnarodnih finansovih institutiv bude dopovnennyam do nacionalnih finansovih stimuliv i mozhut buti spryamovani na najnuzhdennishi krayini Kilka krayin mayut veliki zapozichennya na mizhnarodnih rinkah i viplachuyut borg virazhenij v yevro abo dolarah Cherez znecinennya svoyeyi valyuti vartist cogo borgu rizko zrosla V inshih krayinah banki mayut borg majzhe takij zhe velikij yak VVP Deyaki sposterigachi porushili pitannya pro mozhlivist borgovoyi krizi defolt krayini za garantovanim derzhavoyu borgom abo yak u vipadku Islandiyi cherez neobhidnist nacionalizuvati banki i brati na sebe zobov yazannya bilshi nizh rozmir nacionalnoyi ekonomiki Z 1 listopada 2008 roku MVF za jogo ugodoyu stend baj zabezpechila abo znahoditsya v procesi nadannya finansovogo paketu pidtrimki dlya Islandiyi 2 1 mlrd dol Ukrayini 16 4 mlrd dol Ugorshini 25 1 mlrd dol Pakistanu 7 6 mlrd dol Bilorusi 2 46 mlrd dol Serbiyi 530 300 000 dol Virmeniyi 540 mln dol Salvadoru 800 miljoniv dolariv Latviyi 2 4 mlrd dol Sejshelskim ostrovam 26 6 mln dol Mongoliyi 229 200 000 dol Kosta Rici 735 mln dol Gvatemali 935 mln dol i Rumuniyi 17 1 mlrd dol MVF takozh stvorili gnuchku kreditnu liniyu dlya krayin z silnoyu osnovoyu Pislya zatverdzhennya ci krediti mozhut buti vidileni u razi viniknennya neobhidnosti a ne budut obumovleni dotrimannyam politichnih cilej yak u tradicijnih programah pidtrimuvanih MVF Za ciyeyu mozhlivistyu MVF rada shvalila nadannya poziki Meksici 47 mlrd dol Polshi 20 5 mlrd dol i Kolumbiyi 10 5 mlrd dol Kriza v UkrayiniDokladnishe Finansovo ekonomichna kriza 2008 2009 roku v Ukrayini Proyav krizovih yavish v Ukrayini voseni 2008 r sponukav do realizaciyi vidpovidnih antikrizovih zahodiv i na ukrayinskih terenah V cilomu uryad rozrobiv ta napraviv do Verhovnoyi radi ponad 160 zakonoproyektiv sho mayut antikrizovij harakter Krim togo u Verhovnij Radi zareyestrovana znachna kilkist zakonoproyektiv rozroblenih predstavnikami riznih politichnih blokiv predstavlenih u nij Odnim z najpershih strategichnih normativnih aktiv spryamovanih na podolannya krizi bulo rishennya RNBOU Pro nevidkladni zahodi z posilennya finansovo byudzhetnoyi disciplini ta minimizaciyi negativnogo vplivu svitovoyi finansovoyi krizi na ekonomiku Ukrayini vid 20 10 2008 r vvedene v diyu Ukazom Prezidenta vid 24 10 2008 r Vrahovuyuchi zagrozlivi tendenciyi u bankivskomu sektori ta realnomu sektori ekonomiki zumovleni svitovoyu finansovoyu krizoyu RNBOU okreslila osnovni napryamki antikrizovoyi politiki ta viznachila nizku kompleksnih zahodiv realizaciya yakih bula pokladena na uryad NBU SBU ta Generalnu prokuraturu Zokrema RNBOU zaproponuvala uryadu stvoriti Stabilizacijnij fond ta viznachiti osnovni napryami jogo napovnennya ta vikoristannya peredbachiti bezdeficitnist byudzhetu na 2009 rik skorochennya vidatkiv na utrimannya derzhavnih organiv upravlinnya shonajmenshe na 20 timchasovo zaprovaditi dodatkovi obmezhennya na import zabezpechiti protyagom misyacya povernennya z Derzhavnogo byudzhetu Ukrayini platnikam podatku na dodanu vartist zayavlenih do vidshkoduvannya sum podatku sho pidtverdzheni perevirkami ta nayavnistyu povernutoyi u 60 dennij strok valyutnoyi viruchki za eksport tovariv i poslug zaprovadzhennya sproshenogo mehanizmu vidshkoduvannya podatku na dodanu vartist eksporteram za umovi nadhodzhennya valyutnoyi viruchki vzhiti zahodiv shodo nevidkladnogo skasuvannya moratoriyu na prodazh zemel silskogospodarskogo priznachennya tosho NBU bulo zaproponovano realizuvati nizku zahodiv antikrizovogo harakteru v sferi bankivskogo naglyadu ta groshovo kreditnoyi politiki zokrema zbilshiti z 1 kvitnya 2009 roku normativi rezervuvannya za kreditnimi operaciyami po kreditah informaciyu shodo yakih ne vneseno do kreditnih istorij rozrobiti mehanizmi obmezhennya verhnoyi mezhi stavki zaluchennya bankivskimi ustanovami na vnutrishnomu rinku depozitiv fizichnih osib posiliti vimogi shodo prozorosti korporativnogo upravlinnya bankami zokrema viznachennya realnih vlasnikiv bankiv ta yih vidpovidalnist za pidtrimannya finansovoyi stabilnosti bankiv ne dopuskati dostrokovogo pogashennya pozik otrimanih rezidentami Ukrayini za kordonom zaprovaditi normativ rezervuvannya dlya vidshkoduvannya mozhlivih vtrat za kreditnimi operaciyami bankiv u rozmiri 100 vid obsyagu nadanih kreditiv na spozhivchi potrebi tosho 30 Zagalom zahodi antikrizovogo spryamuvannya yaki zdijsnyuvalisya v Ukrayini z veresnya 2008 r mozhna podiliti na zahodi z finansovoyi stabilizaciyi regulyuvannya finansovogo sektora pidtrimka bankivskogo sektora valyutne regulyuvannya pokrashennya strukturi platizhnogo balansu zahodi makroekonomichnogo regulyuvannya vpliv na realnij sektor ekonomiki zahist ta stimulyuvannya nacionalnogo virobnika pidtrimka vnutrishnogo popitu zahodi socialnoyi politiki socialnij zahist naselennya strimuvannya bezrobittya U sferi zahodiv z finansovoyi stabilizaciyi antikrizovi zahodi derzhavi buli spryamovani v pershu chergu na vregulyuvannya problemnih pitan v bankivskomu sektori yakij suttyevo postrazhdav vid krizi likvidnosti sho sposterigalas na svitovih finansovih rinkah Zokrema z metoyu pripinennya lavinopodibnogo zakrittya depozitiv fizichnimi osobami NBU Postanovoyu vid 319 14 zhovtnya 2008 roku zaboroniv dostrokove zakrittya depozitiv yak fizichnimi tak i yuridichnimi osobami Ce dozvolilo pripiniti shvidke viluchennya koshtiv fizichnimi osobami z vitchiznyanoyi bankivskoyi sistemi sho stavilo ostannyu u vkraj zagrozlivu situaciyu Nevdovzi dlya zabezpechennya nevidkladnoyi kapitalizaciyi bankiv Pravlinnya Nacionalnogo banku Ukrayini prijnyalo postanovu 389 vid 21 11 2008 r Pro zdijsnennya diagnostichnogo obstezhennya bankiv Krim togo postanovoyu Pravlinnya Nacionalnogo banku Ukrayini 405 vid 01 12 2008 r bulo zatverdzheno Specialnij poryadok zdijsnennya zahodiv shodo finansovogo ozdorovlennya bankiv spryamovanij na sproshennya proceduri ta skorochennya terminiv vnesennya zmin do statutiv bankiv shodo zbilshennya rivnya statutnogo kapitalu 4 listopada bulo prijnyatno Postanovu KMU 960 Pro zatverdzhennya Poryadku uchasti derzhavi v kapitalizaciyi bankiv yakoyu viznachavsya poryadok re kapitalizaciyi bankiv derzhavoyu Dokumentom zokrema peredbachalas mozhlivist otrimannya koshtiv bankami za umovi peredachi Minfinu kontrolnogo paketu akcij Prote 18 lyutogo 2009 roku Kabmin sprostiv proceduru re kapitalizaciyi novij variant postanovi peredbachav bilsh gnuchki umovi otrimannya dodatkovogo finansuvannya bankami za rahunok derzhavi Z metoyu zahistu prav kliyentiv bankivskih ustanov ta pripinennya praktiki odnostoronnoyi zmini umov ukladenih kreditnih dogovoriv ta dogovoriv bankivskogo vkladu 12 grudnya 2008 roku Verhovna Rada prijnyala Zakon Ukrayini Pro vnesennya zmin do deyakih zakonodavchih aktiv Ukrayini shodo zaboroni bankam zminyuvati umovi dogovoru bankivskogo vkladu ta kreditnogo dogovoru v odnostoronnomu poryadku Zakonom vneseno zmini do Civilnogo kodeksu Ukrayini Zakonu Ukrayini Pro banki i bankivsku diyalnist yakimi bankam zaboroneno zminyuvati umovi ukladenih z kliyentami dogovoriv zokrema shodo zbilshennya rozmiru procentnoyi stavki za kreditnimi dogovorami abo zmenshennya yiyi rozmiru za dogovorami bankivskogo vkladu 31 10 2008 roku Verhovna Rada prijnyala Zakon Pro pershochergovi zahodi shodo zapobigannya negativnim naslidkam finansovoyi krizi ta pro vnesennya zmin do deyakih zakonodavchih aktiv Ukrayini Zakonom peredbacheno stvorennya Stabilizacijnogo fondu za rahunok ponadplanovih nadhodzhen vid privatizaciyi derzhavnogo majna u 2008 roci ta nadhodzhen cih koshtiv u 2009 roci cilovogo rozmishennya derzhavnih cinnih paperiv a takozh perelik zahodiv spryamovanih na pidtrimannya derzhavoyu kapitalizaciyi vitchiznyanih bankiv Pri comu Zakon mistiv perelik vitrat na yaki mozhut spryamovuvatis koshti Stabilizacijnogo fondu zokrema nadannya kreditiv dlya pogashennya refinansuvannya ta obslugovuvannya kreditiv oderzhanih vitchiznyanimi bankivskimi ustanovami ta inshimi sub yektami gospodaryuvannya v inozemnih kreditoriv do 15 veresnya 2008 roku nadannya kreditiv na zavershennya budivnictva zhitla yake zdijsnyuyetsya iz zaluchennyam ipotechnih kreditiv i obov yazkovoyu umovoyu yakogo ye spivfinansuvannya z boku bankiv ta zabudovnikiv nadannya finansovoyi dopomogi bankam u tomu chisli z metoyu zbilshennya statutnih kapitaliv popovnennya statutnih kapitaliv derzhavnih bankiv ta Derzhavnoyi ipotechnoyi ustanovi Takozh uryadom bulo suttyevo zbilsheno statutni fondi derzhavnih bankiv Derzhavnogo oshadnogo banku Postanova KMU vid 27 grudnya 2008 r 1119 Pro zbilshennya statutnogo kapitalu vidkritogo akcionernogo tovaristva Derzhavnij oshadnij bank Ukrayini ta Ukreksimbanku Postanova KMU vid 17 grudnya 2008 r 1116 Pro zbilshennya statutnogo kapitalu vidkritogo akcionernogo tovaristva Derzhavnij eksportno importnij bank Ukrayini ta vnesennya zmin do jogo statutu Kompleks normativnih aktiv buv spryamovanij na vregulyuvannya vidnosin u valyutnij sferi ta zmini poryadku zdijsnennya operacij na valyutnomu rinku Postanova Pravlinnya NBU vid 18 grudnya 2008 roku 436 Pro valyutni intervenciyi Nacionalnogo banku Ukrayini na mizhbankivskomu valyutnomu rinku Ukrayini do kincya grudnya 2008 roku Postanova Pravlinnya NBU vid 29 grudnya 2008 469 Pro zaprovadzhennya Nacionalnim bankom Ukrayini valyutnih aukcioniv Postanova Pravlinnya NBU vid 14 sichnya 2009 roku 12 Pro valyutni intervenciyi Nacionalnogo banku Ukrayini na mizhbankivskomu valyutnomu rinku Ukrayini v sichni 2009 roku Postanova Pravlinnya NBU vid 4 listopada 2008 roku 351 Pro vstanovlennya oficijnogo kursu grivni do inozemnih valyut ta bankivskih metaliv Zokrema NBU zaprovadiv sistemu zdijsnennya svoyih intervencij na valyutnomu rinku shlyahom provedennya valyutnih aukcioniv Pri comu peredbacheno sho zayavki na uchast v aukcioni formuyutsya na osnovi ne zadovolenogo na pryamomu mizhbankivskomu rinku obsyagu zayavok kliyentiv i potreb banku Z metoyu polipshennya strukturi platizhnogo balansu Verhovna Rada prijnyala za osnovu proyekt Zakonu Ukrayini Pro vnesennya zmin do deyakih Zakoniv Ukrayini z metoyu polipshennya stanu platizhnogo balansu Ukrayini u zv yazku iz svitovoyu finansovoyu krizoyu yakim peredbacheno u vipadku dosyagnennya platizhnim balansom Ukrayini kritichnogo stanu zastosuvannya proceduri zaprovadzhennya timchasovoyi nadbavki do diyuchih stavok vviznogo mita na deyaki tovari Reformuvannya derzhavnogo kreditu ta optimizaciya politiki upravlinnya derzhavnim borgom v ostanni roki ye odnimi z najaktualnishih prioritetiv reform sistemi derzhavnih finansiv Osoblivo ce stalo vazhlivim z oglyadu na rozgortannya borgovoyi krizi v Yevropi yaka stala naslidkom neefektivnogo upravlinnya derzhavnim borgom Otzhe do harakternih oznak krizi 2008 2009 rr sho pritamanni ukrayinskij ekonomici nalezhat najbilshi v regioni Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi masshtabi krizi sho bulo zumovleno nedostatnoyu reformovanistyu nacionalnoyi ekonomiki ta neefektivnimi dokrizovimi diyami uryadu rizka zmina nastroyiv ta ochikuvan suspilstva ta dilovih kil krayini nayavnist u suspilstvi glibokogo politichnogo konfliktu Antikrizova politika v Ukrayini viznachalas finansovimi mozhlivostyami derzhavi Uryad Ukrayini prijmav rishennya ta vdavavsya do zahodiv vikoristovuyuchi taktiku tochkovogo reaguvannya na krizovi yavisha yaki v cilomu vidpovidali logici ta napryamam antikrizovih dij v inshih krayinah Realizovani zahodi dopomogli pom yakshiti krizovi proyavi dlya okremih sektoriv ekonomiki ta verstv naselennya Kriza vkotre zasvidchila sho Ukrayina potrebuye glibokoyi modernizaciyi yaka peredbachaye rozshirennya vnutrishnih rinkiv shlyahom iniciyuvannya velikih infrastrukturnih proyektiv zahist vitchiznyanogo virobnika udoskonalennya finansovoyi politiki v napryami stabilizaciyi nacionalnoyi valyuti pidvishennya likvidnosti bankivskoyi sistemi legalizaciyi tinovogo kapitalu stimulyuvannya investicij PosilannyaTorbat Akbar E 13 zhovtnya 2008 Global Research Center for Research on Globalization Arhiv originalu za 9 listopada 2008 Procitovano 15 zhovtnya 2008 These happened in a matter of a few weeks in September constituting the largest financial failure in the US since the great depression Evans Pritchard Ambrose 25 lipnya 2007 Telegraph co uk Telegraph Media Group Limited Arhiv originalu za 16 lyutogo 2018 Procitovano 15 zhovtnya 2008 The Economist The Economist Newspaper Limited 22 travnya 2008 Arhiv originalu za 22 sichnya 2009 Procitovano 15 zhovtnya 2008 Tightrope artists Managers of banks face a tricky balancing act The Economist The Economist Newspaper Limited 15 travnya 2008 Procitovano 15 zhovtnya 2008 Norris Floyd 24 zhovtnya 2008 The New York Times Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 24 zhovtnya 2008 Landler Mark 23 zhovtnya 2008 The New York Times Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 24 zhovtnya 2008 Fackler Martin 23 zhovtnya 2008 The New York Times Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 24 zhovtnya 2008 The Global Financial Crisis Analysis and Policy Implications a Congressional Research Service Report Prepared for Members and Committees of Congress Dick K Nanto Coordinator Specialist in Industry and Trade July 10 2009 London Summit Leaders Statement 2 April 2009 Elektronnij resurs Rezhim dostupu do Dopovidi http www londonsummit gov uk resources en PDF final communique 16 listopada 2009 u Wayback Machine Danilishin B Svitova finansova kriza test dlya Ukrayini Dzerkalo tizhnya 2008 38 Pro zdijsnennya diagnostichnogo obstezhennya bankiv Postanova NBU 389 vid 21 11 2008 r Zakonodavchi i normativni akti z bankivskoyi diyalnosti 2009 1 Pro zatverdzhennya Polozhennya pro poryadok upravlinnya Nacionalnim bankom Ukrayini groshovo kreditnim rinkom v osoblivij period Postanova Pravlinnya NBU 405 vid 01 12 2008 r Zakonodavchi i normativni akti z bankivskoyi diyalnosti 2008 3 Pro vnesennya zmin do deyakih zakonodavchih aktiv Ukrayini shodo zaboroni bankam zminyuvati umovi dogovoru bankivskogo vkladu ta kreditnogo dogovoru v odnostoronnomu poryadku Zakon Ukrayini 661 VI vid 12 12 2008 r Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayini 2009 15 Pro vnesennya zmin do deyakih Zakoniv Ukrayini z metoyu polipshennya stanu platizhnogo balansu Ukrayini u zv yazku iz svitovoyu finansovoyu krizoyu Zakonu Ukrayini 923 VI vid 04 02 2009 r Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayini 2009 27 Pro pershochergovi zahodi shodo zapobigannya negativnim naslidkam finansovoyi krizi ta pro vnesennya zmin do deyakih zakonodavchih aktiv Ukrayini Zakon Ukrayini N 639 VI vid 31 10 2008 r Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayini 2009 14 Pro zatverdzhennya Poryadku uchasti derzhavi v kapitalizaciyi bankiv Postanova KMU 960 vid 4 10 2008 r Elektronnij resurs Rezhim http zakon1 rada gov ua laws show 960 2008 p Pro zatverdzhennya Serednostrokovoyi strategiyi upravlinnya derzhavnim borgom na 2011 2013 roki Postanova KMU 170 vid 02 03 2011 r Div takozhFinansovo ekonomichna kriza 2008 roku v Ukrayini Finansova kriza 2008 roku v Rosiyi Ekonomichna kriza 2008 roku Poganij bank Globalna finansova kriza 2020 rokuLiteraturaMeltdown A Free Market Look at Why the Stock Market Collapsed the Economy Tanked and Government Bailouts Will Make Things Worse Lyutij 2009 ISBN 1 59698 587 9 amp ISBN 978 1 59698 587 2 prisvyachena krizi knizhka Moshenskij S Z Bilshe nizh groshi Finansova istoriya lyudstva K Samit kniga 2021 486 s ISBN 978 966 986 287 7 1