Аксель Олай Гейкель (28 лютого 1851 — 6 вересня 1924) — фінський етнограф та археолог, професор Гельсінгського університету.
Аксель Олай Гейкель | |
---|---|
фін. Axel Olai Heikel | |
Народився | 28 квітня 1851[1] Або-Б'єніборзька губернія, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія |
Помер | 6 вересня 1924 (73 роки) Гельсінкі, Фінляндія |
Країна | Фінляндія |
Діяльність | археолог, етнолог |
Галузь | етнографія |
Заклад | Гельсінський університет |
Родичі | d, d, d, d і d |
Нагороди | d |
Аксель Олай Гейкель у Вікісховищі |
Біографія
Народився у м. Бранде у сім'ї священика — вихідця зі Швеції. Був одним із перших європейських етнографів, який звернув увагу на два фіно-угорські народи Східної Європи: ерзян та мокшан, зацікавився вивченням їхнього побуту, фольклору та звичаїв. Батько — Карл Гейкель (швед. Karl Heikel) був лютеранським священиком, мати — Емма Фредеріка Валлін (швед. Emma Fredrika Wallin).
У 1869 р. склав іспити у вищій школі, які давала право на вступ до університету. У 1880 р. захистив дисертацію на ступінь бакалавра філософії, а в 1887 році — доктор філософії. У період 1883—1910 років провів масштабні етнографічні та археологічні дослідження фіно-угорських народів Росії. Професор університету Гельсінкі.
У 1883-1886 рр., за підтримки Фіно-угорського товариства, здійснив етнографічну експедицію до Поволжя. Окрім збору етнографічного матеріалу, зайнявся придбанням у місцевого фіно-угорського населення експонатів для , який до цього нараховував не більше 20 експонатів, пов'язаних із матеріальною культурою народів ерзя та мокша. Повторні експедиції здійснив у 1901—1903 рр., 1910 р.
У 1899 р. вирушив в археологічну експедицію в Сибір та Монголію, а також подорожував цими територіями у 1890 і 1893 рр. За результатами цих поїздоу Фіно-угорським товариством були видані «Записки Орхона, собраные финской экспедицией» (1890) та «Древности Западной Сибири» (1894). Гейкель особисто займався розкопками. Ним була знайдена могила кінного воїна VIII ст в Тешебе (Мінусінськ).
Під час своїх подорожей до Росії Гейкель познайомився з великою кількістю російських вчених. Казанський професор К. Т. Сафонов запропонував фіну придбати цінну і вельми коштовну колекцію світлин (150) з поволзькими краєвидами. Частина світлин давала уявлення про антропологічні типи корінних народів Ідель-Уралу, про їх побут і традиційний одяг. На знимках також були зображені релігійні обряди жертвопринесення, моління, свята, сцени сватання і весілля, інші сюжети, пов'язані з ерзянською традиційною релігією. Гейкель не мав фінансових можливостей придбати таку колекцію, тому звернувся за грантом до Фіно-угорського товариства, яке й допомогло викупити фотографії.
У 1887 р. Гейкель впорядкував частину своїх матеріалів, зібраних в експедиціях територією Поволжя, та опублікував фінською мовою монографію «Споруди черемисів, мордви, естів та фінів», а у 1888 р. видав цю працю німецькою мовою.
У 1895 р. у Гейкеля виникла ідея оприлюднити частину своїх матеріалів, присвячених національному вбранню ерзян та мокшан. Необхідні ескізи були зроблені влітку 1883 р. в музеї Академії наук в Петербурзі. Ці ілюстрації виконав художник Агатон Райнхольм, який супроводжував Гейкеля в літній експедиції 1884 р. Елементи одягу та прикрас, а також кольорові таблиці, були виготовлені на замовлення вченого в ательє акціонерного товариства Вайлін-Геес у Гельсінкі.
Строкатість національних строїв ерзян та мокшан, складність їхнього виконання, привернули увагу Фіно-угорського товариства та спонукали його взяти на себе всі видатки, пов'язані із підготовкою спеціального видання. Відтак вже 1896 р. був опублікований перший випуск із 16 кольоровими ілюстраціями. Ця робота потребувала продовження, отже у 1897 р. Гейкель, разом із художником Агнес Норденскельд, відвідали в Росії Академію наук та академію мистецтв, а також Рум'янцевський музей у Москві, університетському та міських музеях м. Казані, де були зроблені відповідні малюнки.
При зборі фактологічного матеріалу і підготовці книги до друку Гейкелю допоміг фінський фіно-угорист Г. Паасонен, який зробив транскрипцію до ерзянських і мокшанських слів, переклав назви важливих предметів побуту. Допоміг і ерзянський народний просвітитель М. Є. Євсев'єв, який взяв активну участь в етнографічних експедиціях фіна Поволжям: був перекладачем та гідом, замовляв для вченого зразки вишивок, давав докладні роз'яснення щодо орнаменту і його термінології, купував етнографічний матеріал, що становив наукову цінність.
Вчений похований разом із дружиною у дворі церкви Каруна в муніципалітеті Сауво, Фінляндія.
Наукова робота
Сферою професійних інтересів Гейкеля була етнічна історія фіно-угорів, встановлення їхньої прабатьківщини та спорідненостей між народами.
Активно займався археологічною, етнографічною та музейною діяльністю. Заснував у Гельсінкі етнографічний музей під відкритим небом і тривалий час керував ним.
В рамках своїх етнографічних досліджень підготував та видав кілька монографій та атласів, присвячених історії архітектури, національного вбрання, орнаменту і прикрасам фіно-угорських народів. Протягом у сього життя зберігав фанатичний інтерес до об'єктів матеріальної культури ерзянського та мокшанського народів. У 1886 р. в «Журналі Фіно-угорського товариства» опублікував фіномовну статтю про ерзянький та мокшанський зруб.
Роки наукових експедицій, титанічна праця вченого, дозволили йому підготувати і видати фундаментальне дослідження «Mordvalaisten pukuja ja kuoseja» (фін. «Одяг і орнамент мордви»), яке не має аналогів ні в царській, ні в радянській, ні в сучасній російській чи навіть фінській дослідницькій літературі. Ця праця вважається ілюстрованою енциклопедією (250 малюнків) з національного вбрання ерзянського та мокшанського народів.
Бібліографія
- Die Gebäude der Tscheremissen, Mordvinen, Esten und Finnen 1888
- Inseriptions de, l'Orkhon (pääosa) 1892
- Antiquitiés de la Sibério occidentale 1894
- Mordvalaisten pukuja ja kuoseja 1899
- Die Volkstrachten in den Ostseeprovinzen 1909
- Die Stickmuster der Tscheremissen 1915
- Brunnsparkens historia 1834—1886
Примітки
- Axel Olai Heikel — SLS.
- Рогачев, В. И. (1997). Аксель гейкель: страницы жизни и деятельности. Инженерные технологии и системы. № 1. ISSN 2658-4123. Процитовано 7 січня 2020.
- Iso Karhu. The Creat Bear. Lahti: Painosilta Oy, 1980—156 p.
- . vivaldi.nlr.ru. Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 7 січня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aksel Olaj Gejkel 28 lyutogo 1851 6 veresnya 1924 finskij etnograf ta arheolog profesor Gelsingskogo universitetu Aksel Olaj Gejkelfin Axel Olai HeikelNarodivsya28 kvitnya 1851 1851 04 28 1 Abo B yeniborzka guberniya Velike knyazivstvo Finlyandske Rosijska imperiyaPomer6 veresnya 1924 1924 09 06 73 roki Gelsinki FinlyandiyaKrayina FinlyandiyaDiyalnistarheolog etnologGaluzetnografiyaZakladGelsinskij universitetRodichid d d d i dNagorodid Aksel Olaj Gejkel u Vikishovishi Nizhnij Novgorod 1903 BiografiyaNarodivsya u m Brande u sim yi svyashenika vihidcya zi Shveciyi Buv odnim iz pershih yevropejskih etnografiv yakij zvernuv uvagu na dva fino ugorski narodi Shidnoyi Yevropi erzyan ta mokshan zacikavivsya vivchennyam yihnogo pobutu folkloru ta zvichayiv Batko Karl Gejkel shved Karl Heikel buv lyuteranskim svyashenikom mati Emma Frederika Vallin shved Emma Fredrika Wallin U 1869 r sklav ispiti u vishij shkoli yaki davala pravo na vstup do universitetu U 1880 r zahistiv disertaciyu na stupin bakalavra filosofiyi a v 1887 roci doktor filosofiyi U period 1883 1910 rokiv proviv masshtabni etnografichni ta arheologichni doslidzhennya fino ugorskih narodiv Rosiyi Profesor universitetu Gelsinki U 1883 1886 rr za pidtrimki Fino ugorskogo tovaristva zdijsniv etnografichnu ekspediciyu do Povolzhya Okrim zboru etnografichnogo materialu zajnyavsya pridbannyam u miscevogo fino ugorskogo naselennya eksponativ dlya yakij do cogo narahovuvav ne bilshe 20 eksponativ pov yazanih iz materialnoyu kulturoyu narodiv erzya ta moksha Povtorni ekspediciyi zdijsniv u 1901 1903 rr 1910 r U 1899 r virushiv v arheologichnu ekspediciyu v Sibir ta Mongoliyu a takozh podorozhuvav cimi teritoriyami u 1890 i 1893 rr Za rezultatami cih poyizdou Fino ugorskim tovaristvom buli vidani Zapiski Orhona sobranye finskoj ekspediciej 1890 ta Drevnosti Zapadnoj Sibiri 1894 Gejkel osobisto zajmavsya rozkopkami Nim bula znajdena mogila kinnogo voyina VIII st v Teshebe Minusinsk Pid chas svoyih podorozhej do Rosiyi Gejkel poznajomivsya z velikoyu kilkistyu rosijskih vchenih Kazanskij profesor K T Safonov zaproponuvav finu pridbati cinnu i velmi koshtovnu kolekciyu svitlin 150 z povolzkimi krayevidami Chastina svitlin davala uyavlennya pro antropologichni tipi korinnih narodiv Idel Uralu pro yih pobut i tradicijnij odyag Na znimkah takozh buli zobrazheni religijni obryadi zhertvoprinesennya molinnya svyata sceni svatannya i vesillya inshi syuzheti pov yazani z erzyanskoyu tradicijnoyu religiyeyu Gejkel ne mav finansovih mozhlivostej pridbati taku kolekciyu tomu zvernuvsya za grantom do Fino ugorskogo tovaristva yake j dopomoglo vikupiti fotografiyi U 1887 r Gejkel vporyadkuvav chastinu svoyih materialiv zibranih v ekspediciyah teritoriyeyu Povolzhya ta opublikuvav finskoyu movoyu monografiyu Sporudi cheremisiv mordvi estiv ta finiv a u 1888 r vidav cyu pracyu nimeckoyu movoyu U 1895 r u Gejkelya vinikla ideya oprilyudniti chastinu svoyih materialiv prisvyachenih nacionalnomu vbrannyu erzyan ta mokshan Neobhidni eskizi buli zrobleni vlitku 1883 r v muzeyi Akademiyi nauk v Peterburzi Ci ilyustraciyi vikonav hudozhnik Agaton Rajnholm yakij suprovodzhuvav Gejkelya v litnij ekspediciyi 1884 r Elementi odyagu ta prikras a takozh kolorovi tablici buli vigotovleni na zamovlennya vchenogo v atelye akcionernogo tovaristva Vajlin Gees u Gelsinki Strokatist nacionalnih stroyiv erzyan ta mokshan skladnist yihnogo vikonannya privernuli uvagu Fino ugorskogo tovaristva ta sponukali jogo vzyati na sebe vsi vidatki pov yazani iz pidgotovkoyu specialnogo vidannya Vidtak vzhe 1896 r buv opublikovanij pershij vipusk iz 16 kolorovimi ilyustraciyami Cya robota potrebuvala prodovzhennya otzhe u 1897 r Gejkel razom iz hudozhnikom Agnes Nordenskeld vidvidali v Rosiyi Akademiyu nauk ta akademiyu mistectv a takozh Rum yancevskij muzej u Moskvi universitetskomu ta miskih muzeyah m Kazani de buli zrobleni vidpovidni malyunki Pri zbori faktologichnogo materialu i pidgotovci knigi do druku Gejkelyu dopomig finskij fino ugorist G Paasonen yakij zrobiv transkripciyu do erzyanskih i mokshanskih sliv pereklav nazvi vazhlivih predmetiv pobutu Dopomig i erzyanskij narodnij prosvititel M Ye Yevsev yev yakij vzyav aktivnu uchast v etnografichnih ekspediciyah fina Povolzhyam buv perekladachem ta gidom zamovlyav dlya vchenogo zrazki vishivok davav dokladni roz yasnennya shodo ornamentu i jogo terminologiyi kupuvav etnografichnij material sho stanoviv naukovu cinnist Vchenij pohovanij razom iz druzhinoyu u dvori cerkvi Karuna v municipaliteti Sauvo Finlyandiya Naukova robotaSferoyu profesijnih interesiv Gejkelya bula etnichna istoriya fino ugoriv vstanovlennya yihnoyi prabatkivshini ta sporidnenostej mizh narodami Aktivno zajmavsya arheologichnoyu etnografichnoyu ta muzejnoyu diyalnistyu Zasnuvav u Gelsinki etnografichnij muzej pid vidkritim nebom i trivalij chas keruvav nim V ramkah svoyih etnografichnih doslidzhen pidgotuvav ta vidav kilka monografij ta atlasiv prisvyachenih istoriyi arhitekturi nacionalnogo vbrannya ornamentu i prikrasam fino ugorskih narodiv Protyagom u sogo zhittya zberigav fanatichnij interes do ob yektiv materialnoyi kulturi erzyanskogo ta mokshanskogo narodiv U 1886 r v Zhurnali Fino ugorskogo tovaristva opublikuvav finomovnu stattyu pro erzyankij ta mokshanskij zrub Roki naukovih ekspedicij titanichna pracya vchenogo dozvolili jomu pidgotuvati i vidati fundamentalne doslidzhennya Mordvalaisten pukuja ja kuoseja fin Odyag i ornament mordvi yake ne maye analogiv ni v carskij ni v radyanskij ni v suchasnij rosijskij chi navit finskij doslidnickij literaturi Cya pracya vvazhayetsya ilyustrovanoyu enciklopediyeyu 250 malyunkiv z nacionalnogo vbrannya erzyanskogo ta mokshanskogo narodiv BibliografiyaDie Gebaude der Tscheremissen Mordvinen Esten und Finnen 1888 Inseriptions de l Orkhon paaosa 1892 Antiquities de la Siberio occidentale 1894 Mordvalaisten pukuja ja kuoseja 1899 Die Volkstrachten in den Ostseeprovinzen 1909 Die Stickmuster der Tscheremissen 1915 Brunnsparkens historia 1834 1886PrimitkiAxel Olai Heikel SLS d Track Q769544d Track Q10429758 Rogachev V I 1997 Aksel gejkel stranicy zhizni i deyatelnosti Inzhenernye tehnologii i sistemy 1 ISSN 2658 4123 Procitovano 7 sichnya 2020 Iso Karhu The Creat Bear Lahti Painosilta Oy 1980 156 p vivaldi nlr ru Arhiv originalu za 17 listopada 2019 Procitovano 7 sichnya 2020