Таптуно́в Ю́рій Іва́нович (нар. 4 жовтня 1940, Кременчук — пом. 29 грудня 1978) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу. За період служби нагороджений орденом Леніна, медалями. командир електромеханічної бойової частини (БЧ-5) ракетного підводного крейсера стратегічного призначення (РПК СН) «К -171» Червонопрапорного Тихоокеанського флоту, капітан 2-го рангу.
Таптунов Юрій Іванович | |
---|---|
Народження | 4 жовтня 1940 Кременчук, Полтавська область |
Смерть | 29 грудня 1978 (38 років) |
Поховання | Колпіне |
Країна | СРСР |
Рід військ | ВМФ СРСР |
Освіта | Вище воєнно-морське інженерне училище імені Ф. Е. Дзержинського |
Роки служби | 1959-1978 |
Партія | КПРС |
Звання | Капітан 2-го рангу |
Командування | командир електромеханічної бойової частини (БЧ-5) ракетного підводного крейсера стратегічного призначення (РПК СН) «К -171» Червонопрапорного Тихоокеанського флоту |
Нагороди | |
Таптунов Юрій Іванович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 4 жовтня 1940 року в місті Кременчук Полтавської області, Україна в сім'ї службовця. Українець. Член КПРС з 1965 року. Закінчив 10 класів.
З 1948 по 1958 рр. навчався у середній школі № 4. Восени 1959 р. був направлений на навчання до Ленінградського вищого військово-морського інженерного училища ім. Дзержинського. Після закінчення училища проходив службу на Північному флоті, потім був переведений на Тихоокеанський флот. Підводний флот був для Юрія Таптунова не лише місцем служби, а й справою всього життя.
У Військово-Морському Флоті з 1959 року. У 1965 році закінчив Вище військово-морське інженерне училище імені Ф. Е. Дзержинського. Служив на Червонопрапорний Північному і Тихоокеанському флотах.
Командир БЧ-5 РПК СН «К -171» капітан 3-го рангу Юрій Таптунов у складі екіпажу цього атомного підводного човна (командир капітан 1-го рангу Ломов Е. Д.) брав участь в першому переході РПК СН проекту 667-б з Північного на Тихоокеанський флот: через Атлантичний океан, протоку Дрейка, в Тихий океан. У тому, що в період 80-добового походу жоден механізм атомохода не вийшов з ладу, і в тому, що відповідальне урядове завдання екіпаж «К-171» виконав на оцінку «відмінно», велика заслуга командира БЧ-5 Ю. І. Таптунова.
За успішне виконання завдань командування і проявлені при цьому мужність і відвагу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 травня 1976 капітан 3-го рангу Таптунову Юрію Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 11421).
Продовжуючи службу командиром електромеханічної бойової частини РПК СН «К-171», капітан 2-го рангу Таптунов Ю. І. 29 грудня 1978 на кришку непрацюючого реактора підводного крейсера потрапила вода. Командир БЧ-5 Таптунов вирішив випарувати воду. Коли піднялася температура і різко підвищився тиск, трапилося несподіване: не відкрився штатний люк. Юрій Таптунов та ще двоє підводників загинули при виконанні службових обов'язків.
Похований у місті Колпіно Ленінградської області.
Нагороди, пам'ять
За період служби нагороджений орденом Леніна і медалями.
У місті Кременчуці на Алеї Героїв, .
На Алеї Героїв у сквері ім. О.Бабаєва на граніті висічене фото та ім'я Юрія Таптунова.
У 2007 р. на карті Кременчука з’явився провулок Ю.Таптунова (мікрорайон Ревівка, на перетині з вул. Луговою).
У 2003 році на будинку школи № 4 (нині ліцей № 4) встановлена меморіальна дошка (30*48*2 см) з пам’ятним написом у 4 рядки: «Тут навчався Герой Радянського Союзу капітан ІІ рангу Таптунов Ю.І.».
Посилання
- Таптунов Юрій Іванович на сайті Герої країни (рос.)
Джерела та література
- Іванченко О., Осташко О. Герої Кременчуччини: документальні нариси про Героїв Радянського Союзу Кременчука і Кременчуцького району/ Ольга Іванченко ; Олександр Осташко . ─ Видання друге, перероблене і доповнене. - Кременчук: Видавництво «Кременчук», 2001 . ─ 81с ..
- Рішення виконкому Кременчуцької міської ради від 13.06.2003 № 760-Р «Про святкування Дня міста та 60-ї річниці визволення його від німецько-фашистських загарбників».
- Архів Кременчуцького краєзнавчого музею. Ф.1, оп.1, справа 304.
- Технічний паспорт споруд і будівель ліцею № 4. 1972.
- Генеральний та ситуаційний плани.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Taptuno v Yu rij Iva novich nar 4 zhovtnya 1940 Kremenchuk pom 29 grudnya 1978 radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu Za period sluzhbi nagorodzhenij ordenom Lenina medalyami komandir elektromehanichnoyi bojovoyi chastini BCh 5 raketnogo pidvodnogo krejsera strategichnogo priznachennya RPK SN K 171 Chervonoprapornogo Tihookeanskogo flotu kapitan 2 go rangu Taptunov Yurij IvanovichNarodzhennya4 zhovtnya 1940 1940 10 04 Kremenchuk Poltavska oblastSmert29 grudnya 1978 1978 12 29 38 rokiv PohovannyaKolpineKrayina SRSRRid vijsk VMF SRSROsvitaVishe voyenno morske inzhenerne uchilishe imeni F E DzerzhinskogoRoki sluzhbi1959 1978PartiyaKPRSZvannya Kapitan 2 go ranguKomanduvannyakomandir elektromehanichnoyi bojovoyi chastini BCh 5 raketnogo pidvodnogo krejsera strategichnogo priznachennya RPK SN K 171 Chervonoprapornogo Tihookeanskogo flotuNagorodiMedal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal Za bezdogannu sluzhbu III st SRSR Taptunov Yurij Ivanovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 4 zhovtnya 1940 roku v misti Kremenchuk Poltavskoyi oblasti Ukrayina v sim yi sluzhbovcya Ukrayinec Chlen KPRS z 1965 roku Zakinchiv 10 klasiv Z 1948 po 1958 rr navchavsya u serednij shkoli 4 Voseni 1959 r buv napravlenij na navchannya do Leningradskogo vishogo vijskovo morskogo inzhenernogo uchilisha im Dzerzhinskogo Pislya zakinchennya uchilisha prohodiv sluzhbu na Pivnichnomu floti potim buv perevedenij na Tihookeanskij flot Pidvodnij flot buv dlya Yuriya Taptunova ne lishe miscem sluzhbi a j spravoyu vsogo zhittya U Vijskovo Morskomu Floti z 1959 roku U 1965 roci zakinchiv Vishe vijskovo morske inzhenerne uchilishe imeni F E Dzerzhinskogo Sluzhiv na Chervonoprapornij Pivnichnomu i Tihookeanskomu flotah Komandir BCh 5 RPK SN K 171 kapitan 3 go rangu Yurij Taptunov u skladi ekipazhu cogo atomnogo pidvodnogo chovna komandir kapitan 1 go rangu Lomov E D brav uchast v pershomu perehodi RPK SN proektu 667 b z Pivnichnogo na Tihookeanskij flot cherez Atlantichnij okean protoku Drejka v Tihij okean U tomu sho v period 80 dobovogo pohodu zhoden mehanizm atomohoda ne vijshov z ladu i v tomu sho vidpovidalne uryadove zavdannya ekipazh K 171 vikonav na ocinku vidminno velika zasluga komandira BCh 5 Yu I Taptunova Za uspishne vikonannya zavdan komanduvannya i proyavleni pri comu muzhnist i vidvagu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 25 travnya 1976 kapitan 3 go rangu Taptunovu Yuriyu Ivanovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 11421 Prodovzhuyuchi sluzhbu komandirom elektromehanichnoyi bojovoyi chastini RPK SN K 171 kapitan 2 go rangu Taptunov Yu I 29 grudnya 1978 na krishku nepracyuyuchogo reaktora pidvodnogo krejsera potrapila voda Komandir BCh 5 Taptunov virishiv viparuvati vodu Koli pidnyalasya temperatura i rizko pidvishivsya tisk trapilosya nespodivane ne vidkrivsya shtatnij lyuk Yurij Taptunov ta she dvoye pidvodnikiv zaginuli pri vikonanni sluzhbovih obov yazkiv Pohovanij u misti Kolpino Leningradskoyi oblasti Nagorodi pam yatZa period sluzhbi nagorodzhenij ordenom Lenina i medalyami U misti Kremenchuci na Aleyi Geroyiv Na Aleyi Geroyiv u skveri im O Babayeva na graniti visichene foto ta im ya Yuriya Taptunova U 2007 r na karti Kremenchuka z yavivsya provulok Yu Taptunova mikrorajon Revivka na peretini z vul Lugovoyu U 2003 roci na budinku shkoli 4 nini licej 4 vstanovlena memorialna doshka 30 48 2 sm z pam yatnim napisom u 4 ryadki Tut navchavsya Geroj Radyanskogo Soyuzu kapitan II rangu Taptunov Yu I PosilannyaTaptunov Yurij Ivanovich na sajti Geroyi krayini ros Dzherela ta literaturaIvanchenko O Ostashko O Geroyi Kremenchuchchini dokumentalni narisi pro Geroyiv Radyanskogo Soyuzu Kremenchuka i Kremenchuckogo rajonu Olga Ivanchenko Oleksandr Ostashko Vidannya druge pereroblene i dopovnene Kremenchuk Vidavnictvo Kremenchuk 2001 81s Rishennya vikonkomu Kremenchuckoyi miskoyi radi vid 13 06 2003 760 R Pro svyatkuvannya Dnya mista ta 60 yi richnici vizvolennya jogo vid nimecko fashistskih zagarbnikiv Arhiv Kremenchuckogo krayeznavchogo muzeyu F 1 op 1 sprava 304 Tehnichnij pasport sporud i budivel liceyu 4 1972 Generalnij ta situacijnij plani