Кпенгла (д/н — 1789) — 8-й ахосу (володар) Дагомеї в 1774—1789 роках. Його головним символом був птах Акпан з рушницею.
Кпенгла | |
---|---|
Народився | 1735 |
Помер | 1789 ·натуральна віспа |
Країна | Бенін |
Діяльність | монарх |
Знання мов | французька |
Батько | Тегбесу |
Діти | Агонгло |
|
Життєпис
Походив з династії Алладаксону. Син ахосу Агаджи і брат ахосу Тегбесу. Про молоді роки його обмаль відомостей. також достеменно невідомо, чи був Кпенгла названим спадкоємцем (відашо). 1774 року після смерті батька він загоном увійшов до палацового комплексу ахосу, де внаслідок жорстких боїв з братами захопив владу.
З самого початку стикнувся з обмеженнями в работоргівлі через політику держави Ойо, якій до того ж Дагомея повинна була сплачувати щорічну данину. Тому Кпенгла вирішив звільнитися від цього тягаря. Втім спочатку намагався домовитися з Абіодуном, алаафіном Ойо, що закріплення за Дагомеєю офіційного статусу посередниками рабами між ойо та європейцями. Натоміть запропонував знищити власні порти для работоргівлі. У 1782 і 1784 роках ахосу знищив порти Епе і Бадагрі відповідно, розраховуючи відповідно до угоди про перенесення работоргівлі Ойо з Хогбону до Уїди, що належав Дагомеї. Але Абіодун не виконав домовленості. У відповідь 1786 року Кпегла заборонив работоргівлю з Ойо.
1787 року в порту Уїда створив державну монополію на торгівлю з французами і британцями. Для поліпшення торгівлі наказав провести велику дорогу від Уїди до Кани, а згодом — Абомея. Крім того, він встановив контроль за цінами на рабів, значно зменшивши ціну. Торгівці, що намагалися обійти накази були страчені або продані в рабство. У відповідь работоргівці взагалі вирішили не продавати через Уїду, що позначилося на обсягах работоргівлі. У відповідь 1788 року ахосу відправив загони з рейдами для вилову рабів.
Втім погіршення дохідності работоргівлі призвело ахосу до підтримки сільського господарства. Він наказував активно вирощувати просо, кукурудзу, сорго, ямс, квасолю, картоплю, олійну пальму, апельсинові дерева, африканський рис тощо.
Водночас здійснював нові загарбання, перемігши й убивши Агбану, володаря Попо, розширивши володіння на захід (область сучасного Того). Завершив переозброєння вогнепальною зброєю свого війська. Також остаточного розвитку набув жіночий військовий корпус.
У релігійній політиці дотримував терпимості, внаслідок чого в його містах мешкали християни, мусульмани та прихильники різних африканських вірувань.
Помер ахосу 1789 року під час епідемії віспи. Йому спадкував син Агонгло.
У мистецтві
Є одним з героїв історичного французького коміксу «Пасажири вітру».
Джерела
- Akinjogbin, I.A. (1967). Dahomey and Its Neighbors: 1708—1818. Cambridge University Press.
- Law, Robin (1989). «Slave-Raiders and Middlemen, Monopolists and Free-Traders: The Supply of Slaves for the Atlantic Trade in Dahomey c. 1715—1850». The Journal of African History. 30 (1): 45–68
- Bay, Edna G. (1995). «Belief, Legitimacy and the Kpojito: An Institutional History of the 'Queen Mother' in Precolonial Dahomey». The Journal of African History. 36 (1): 1–27
- Alpern, Stanley B. (1999). «Dahomey's Royal Road». History in Africa. 26: 11–24
- J. Cameron Monroe; Akinwumi Ogundiran (2012). Power and Landscape in Atlantic West Africa. London: Cambridge University Press.
- Arthur Vido, Biographie du roi Kpengla du Danhomè (1774—1789), Paris, L'Harmattan, 2019, 170 p.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kpengla d n 1789 8 j ahosu volodar Dagomeyi v 1774 1789 rokah Jogo golovnim simvolom buv ptah Akpan z rushniceyu KpenglaNarodivsya1735Pomer1789 naturalna vispaKrayina BeninDiyalnistmonarhZnannya movfrancuzkaBatkoTegbesuDitiAgonglo Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Alladaksonu Sin ahosu Agadzhi i brat ahosu Tegbesu Pro molodi roki jogo obmal vidomostej takozh dostemenno nevidomo chi buv Kpengla nazvanim spadkoyemcem vidasho 1774 roku pislya smerti batka vin zagonom uvijshov do palacovogo kompleksu ahosu de vnaslidok zhorstkih boyiv z bratami zahopiv vladu Z samogo pochatku stiknuvsya z obmezhennyami v rabotorgivli cherez politiku derzhavi Ojo yakij do togo zh Dagomeya povinna bula splachuvati shorichnu daninu Tomu Kpengla virishiv zvilnitisya vid cogo tyagarya Vtim spochatku namagavsya domovitisya z Abiodunom alaafinom Ojo sho zakriplennya za Dagomeyeyu oficijnogo statusu poserednikami rabami mizh ojo ta yevropejcyami Natomit zaproponuvav znishiti vlasni porti dlya rabotorgivli U 1782 i 1784 rokah ahosu znishiv porti Epe i Badagri vidpovidno rozrahovuyuchi vidpovidno do ugodi pro perenesennya rabotorgivli Ojo z Hogbonu do Uyidi sho nalezhav Dagomeyi Ale Abiodun ne vikonav domovlenosti U vidpovid 1786 roku Kpegla zaboroniv rabotorgivlyu z Ojo 1787 roku v portu Uyida stvoriv derzhavnu monopoliyu na torgivlyu z francuzami i britancyami Dlya polipshennya torgivli nakazav provesti veliku dorogu vid Uyidi do Kani a zgodom Abomeya Krim togo vin vstanoviv kontrol za cinami na rabiv znachno zmenshivshi cinu Torgivci sho namagalisya obijti nakazi buli stracheni abo prodani v rabstvo U vidpovid rabotorgivci vzagali virishili ne prodavati cherez Uyidu sho poznachilosya na obsyagah rabotorgivli U vidpovid 1788 roku ahosu vidpraviv zagoni z rejdami dlya vilovu rabiv Vtim pogirshennya dohidnosti rabotorgivli prizvelo ahosu do pidtrimki silskogo gospodarstva Vin nakazuvav aktivno viroshuvati proso kukurudzu sorgo yams kvasolyu kartoplyu olijnu palmu apelsinovi dereva afrikanskij ris tosho Simvol Kpengli Vodnochas zdijsnyuvav novi zagarbannya peremigshi j ubivshi Agbanu volodarya Popo rozshirivshi volodinnya na zahid oblast suchasnogo Togo Zavershiv pereozbroyennya vognepalnoyu zbroyeyu svogo vijska Takozh ostatochnogo rozvitku nabuv zhinochij vijskovij korpus U religijnij politici dotrimuvav terpimosti vnaslidok chogo v jogo mistah meshkali hristiyani musulmani ta prihilniki riznih afrikanskih viruvan Pomer ahosu 1789 roku pid chas epidemiyi vispi Jomu spadkuvav sin Agonglo U mistectviYe odnim z geroyiv istorichnogo francuzkogo komiksu Pasazhiri vitru DzherelaAkinjogbin I A 1967 Dahomey and Its Neighbors 1708 1818 Cambridge University Press Law Robin 1989 Slave Raiders and Middlemen Monopolists and Free Traders The Supply of Slaves for the Atlantic Trade in Dahomey c 1715 1850 The Journal of African History 30 1 45 68 Bay Edna G 1995 Belief Legitimacy and the Kpojito An Institutional History of the Queen Mother in Precolonial Dahomey The Journal of African History 36 1 1 27 Alpern Stanley B 1999 Dahomey s Royal Road History in Africa 26 11 24 J Cameron Monroe Akinwumi Ogundiran 2012 Power and Landscape in Atlantic West Africa London Cambridge University Press Arthur Vido Biographie du roi Kpengla du Danhome 1774 1789 Paris L Harmattan 2019 170 p