У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Казаков Валерій Петрович Казаков рос Вале рий Петро вич Казако в 11 ли

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Казаков.

Валерій Петрович Казаков (рос. Вале́рий Петро́вич Казако́в; 11 липня 1934 року, с. Володимиро-Олександрівське (нині Партизанського району Приморського краю) — 6 серпня 2010) — російський радянський фізико-хімік. Член-кореспондент Академії наук СРСР (із 1990 року, член-кореспондент РАН із 1991).

Казаков Валерій Петрович
рос. Вале́рий Петро́вич Казако́в
Народився	11 липня 1934(1934-07-11) ^d, Партизанський район Приморського краю, Приморська область (РРФСР), Далекосхідний край, РСФРР, СРСР
Помер	6 серпня 2010(2010-08-06) (76 років) Уфа, Башкортостан, Росія
Країна	СРСР Росія
Діяльність	хімік
Alma mater	^d
Галузь	фізична хімія
Вчене звання	професор, член-кореспондент АН СРСР (1990), член-кореспондент РАН (1991)
Науковий ступінь	доктор хімічних наук
Членство	Академія наук СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Біографія

Закінчив хімічний факультет Ленінградського державного університету в 1957 році. Після чого з 1959 по 1968 роки працював в Інституті теплофізики Сибірського відділення АН СРСР. У 1969 році перейшов на роботу в Інститут органічної хімії Башкирського наукового центру АН СРСР (нині Інститут органічної хімії Уфимського наукового центру РАН), де з 1970 року був завідувачем лабораторії хімічної фізики.

Одночасно у 1987—1993 роки був заступником голови Президії Башкирського наукового центру Уральського відділення РАН.

Основні наукові праці в галузі комплексних сполук золота, платини, радіолюмінісценції розчинів важких металів, хемолюмінесценції та люмінесценції кристалів, твердофазних низькотемпературних хімічних реакцій, хімії сполук ксенону.

Автор понад 490 наукових праць, 22 винаходів, автор і співавтор шести монографій, під його керівництвом підготовлено шість докторів і 25 кандидатів наук.

Наукові праці

В. П. Казаков. Хемилюминесценция уранила, лантаноидов и d-элементов. 176 с, М. Наука 1980
В. П. Казаков, Г. Л. Шарипов. Радиолюминесценция водных растворов. Отв. ред. Р. Ф. Васильев; АН СССР, 135 с, М. Наука 1986
С. В. Лотник, В. П. Казаков. Низкотемпературная хемилюминесценция. Отв. ред. Р. Ф. Васильев; АН СССР, 174 с, М. Наука 1987
С. В. Лотник, В. П. Казаков. Нефарадеевский электролиз, 34 с, Препр. Уфа Б. и. 1988
Г. Л. Шарипов, В. П. Казаков, Г. А. Толстиков. Химия и хемилюминесценция 1,2-диоксетанов. 288 с, М. Наука, 1990
Р. Г. Булгаков, В. П. Казаков, Г. А. Толстиков. Хемилюминесценция металлоорганических соединений. 220 с., М. Наука, 1989

Нагороди

Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (2002) — за заслуги в науковій та педагогічній діяльності та багаторічну роботу

Примітки

Скончался Валерий Казаков [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Информационное агентство Башинформ, 9 августа 2010 года
Указ Президента Российской Федерации от 10 октября 2002 года № 1148 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»^{[недоступне посилання з Июль 2018]}

Посилання

Лабораторія хімічної фізики [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Персональна сторінка Валерия Петровича Казакова на офіційному сайті РАН (рос.)

[1] Скончался Валерий Казаков [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Информационное агентство Башинформ, 9 августа 2010 года

[2] Указ Президента Российской Федерации от 10 октября 2002 года № 1148 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»^{[недоступне посилання з Июль 2018]}