Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вільгельм Гійом де Вілларе фр Guillaume de Villaret бл 1235 9 червня 1305 23 й великий магістр ордену госпітальєрів у 12

Гійом де Вілларе

Гійом де Вілларе

Вільгельм (Гійом) де Вілларе (фр. Guillaume de Villaret; бл. 1235 — 9 червня 1305) — 23-й великий магістр ордену госпітальєрів у 1296—1305 роках.

Вільгельм де Вілларе
фр. Guillaume du Villaret
image
Народився13 століття[2]
Алланк
Помервересень 1306[1]
Лімасол, Лімасол, Кіпр[3]
Країнаimage Франція
Діяльністьчернець-вояк, католицький чернець, військовослужбовець, політик
Знання мовфранцузька
Посадаd[4] і d
Конфесіякатолицтво
РодичіФульк де Вілларе
image

Життєпис

Походив зі старовинного шляхетського роду Вілларе з графства Жеводан (Лангедок). Його родичі обіймали різні посади в ордені госпітальєрів. Замолоду став його членом. 1266 року призначається інтендантом ордену. З 1269 року став лейтенантом пріороства абатства Сен-Жиль. 1270 очолив останнє, перетворивши цю посаду на одну із вагоміших в ордені, завдяки дипломатичним зв'язкам з Папським престолом та провідним правителями Європи.

1274 року призначається папою римський Григорієм X ректором (регентом) графства Венсен в Провансі. Перебував на посаді до 1287 року. 1275 року прийняв новий статус графства. 1277 року став радником Карла I, короля Сицилії. Потім став радником наступного короля — Карла II

На всіх посадах виявив адміністративні здібності, його керівництво відрізнялося суворістю і справедливістю. Ймовірно належав до тих братчиків, що на капітулах 1291 і 1292 років підтримували ідею перенесення резиденції ордену до Італії або Провансу.

1295 року спільно з Бертраном де Каламандраною, великим командором заморських земель, виступив проти великого магістра Одона де Пена, запропонувавши заходи з обмеження повноважень останнього. Вільгельм діяв в Європі, а його союзник — на Кіпрі. Втім Папський престол не підтримав дії де Вілларе. Протистояння завершилося смертю 1296 року де Пена. Новим великим магістром було обрано Вільгельма де Вілларе.

Деякий час керував орденом, перебуваючи в Провансі. Невдовзі створив пріорат Фіо в Кверсі, очільницею якого поставив брата Журдена де Вілларе. В його планах було перенесення управління орденом до Провасну, плануючи 1297 року провести генеральний капітул в Марселі. Це викликало загальне невдоволення, наслідком якого могло стати втрата посади великого магістра. З огляду на це запланував новий генеральний капітул в Авіньйоні на 1300 рік. Втім це суперечило статуту. Наслідком цьому стало протистояння з орденським лицарством. Зрештою де Вілларе змушений був поступитися й 5 листопада 1300 року провести капітул в Лімасолі на Кіпрі.

1300 року уклав союз з Хетумом II, королем Кілікії, та ільханом Газан-ханом. В планах було повернення земель в Сирії. Невдовзі відправив у похід флот госпітальєрів, що діяв спільно з тамплієрами і кіпрським королем. В результаті було пограбовано Олександрію в Єгипті. За цим відправлено загін у 300 лицарів на допомогу Кілікії. 1301 року на генеральному капітулі було встановлено поділ ордену на 7 «мов» (провінцій) — Франція, Овернь, Прованс, Арагон, Італія, Англія та Німеччина. Того ж року було пограбовано Тортосу в Сирії. Також надано допомогу залозі хрестоносців на о.Арвад, останній базі в Палестині. Проте Арвад впав 1303 року.

1303 року підтримав кіпрського короля Генріха II проти його брата Гі, що підняв повстання. Ці дії викликали ненависть місцевого населення. Для отримання самостійних дій великий магістр вирішив придбати острів Родос, куди перенести резиденцію ордену. Проте не встиг втілити задум, померши 1305 року в Лімасолі. Його наступником став небіж Фульк де Вілларе.

Джерела

  • Elias Kollias: Die Ritter von Rhodos. Der Palast und die Stadt. Die mittelalterliche Stadt Rhodos, Denkmal des Weltkulturerbes UNESCO 1988. Ektodike Athenon S. A., Athen 1991, .
  • Ernle Bradford: The shield and the sword. The knights of St. John. Penguin, London 2002,
  • Bertrand Galimard Flavigny, Histoire de l'ordre de Malte, Tempus Perrin, 2006, 444 p. ()
  1. https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k9647504x/f244.item
  2. https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k9647504x/f199.item
  3. https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k9647504x/f245.item
  4. https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k9647504x/f203.item

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vilgelm Gijom de Villare fr Guillaume de Villaret bl 1235 9 chervnya 1305 23 j velikij magistr ordenu gospitalyeriv u 1296 1305 rokah Vilgelm de Villarefr Guillaume du VillaretNarodivsya13 stolittya 2 AllankPomerveresen 1306 1 Limasol Limasol Kipr 3 Krayina FranciyaDiyalnistchernec voyak katolickij chernec vijskovosluzhbovec politikZnannya movfrancuzkaPosadad 4 i dKonfesiyakatolictvoRodichiFulk de Villare Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv zi starovinnogo shlyahetskogo rodu Villare z grafstva Zhevodan Langedok Jogo rodichi obijmali rizni posadi v ordeni gospitalyeriv Zamolodu stav jogo chlenom 1266 roku priznachayetsya intendantom ordenu Z 1269 roku stav lejtenantom priorostva abatstva Sen Zhil 1270 ocholiv ostannye peretvorivshi cyu posadu na odnu iz vagomishih v ordeni zavdyaki diplomatichnim zv yazkam z Papskim prestolom ta providnim pravitelyami Yevropi 1274 roku priznachayetsya papoyu rimskij Grigoriyem X rektorom regentom grafstva Vensen v Provansi Perebuvav na posadi do 1287 roku 1275 roku prijnyav novij status grafstva 1277 roku stav radnikom Karla I korolya Siciliyi Potim stav radnikom nastupnogo korolya Karla II Na vsih posadah viyaviv administrativni zdibnosti jogo kerivnictvo vidriznyalosya suvoristyu i spravedlivistyu Jmovirno nalezhav do tih bratchikiv sho na kapitulah 1291 i 1292 rokiv pidtrimuvali ideyu perenesennya rezidenciyi ordenu do Italiyi abo Provansu 1295 roku spilno z Bertranom de Kalamandranoyu velikim komandorom zamorskih zemel vistupiv proti velikogo magistra Odona de Pena zaproponuvavshi zahodi z obmezhennya povnovazhen ostannogo Vilgelm diyav v Yevropi a jogo soyuznik na Kipri Vtim Papskij prestol ne pidtrimav diyi de Villare Protistoyannya zavershilosya smertyu 1296 roku de Pena Novim velikim magistrom bulo obrano Vilgelma de Villare Deyakij chas keruvav ordenom perebuvayuchi v Provansi Nevdovzi stvoriv priorat Fio v Kversi ochilniceyu yakogo postaviv brata Zhurdena de Villare V jogo planah bulo perenesennya upravlinnya ordenom do Provasnu planuyuchi 1297 roku provesti generalnij kapitul v Marseli Ce viklikalo zagalne nevdovolennya naslidkom yakogo moglo stati vtrata posadi velikogo magistra Z oglyadu na ce zaplanuvav novij generalnij kapitul v Avinjoni na 1300 rik Vtim ce superechilo statutu Naslidkom comu stalo protistoyannya z ordenskim licarstvom Zreshtoyu de Villare zmushenij buv postupitisya j 5 listopada 1300 roku provesti kapitul v Limasoli na Kipri 1300 roku uklav soyuz z Hetumom II korolem Kilikiyi ta ilhanom Gazan hanom V planah bulo povernennya zemel v Siriyi Nevdovzi vidpraviv u pohid flot gospitalyeriv sho diyav spilno z tampliyerami i kiprskim korolem V rezultati bulo pograbovano Oleksandriyu v Yegipti Za cim vidpravleno zagin u 300 licariv na dopomogu Kilikiyi 1301 roku na generalnomu kapituli bulo vstanovleno podil ordenu na 7 mov provincij Franciya Overn Provans Aragon Italiya Angliya ta Nimechchina Togo zh roku bulo pograbovano Tortosu v Siriyi Takozh nadano dopomogu zalozi hrestonosciv na o Arvad ostannij bazi v Palestini Prote Arvad vpav 1303 roku 1303 roku pidtrimav kiprskogo korolya Genriha II proti jogo brata Gi sho pidnyav povstannya Ci diyi viklikali nenavist miscevogo naselennya Dlya otrimannya samostijnih dij velikij magistr virishiv pridbati ostriv Rodos kudi perenesti rezidenciyu ordenu Prote ne vstig vtiliti zadum pomershi 1305 roku v Limasoli Jogo nastupnikom stav nebizh Fulk de Villare DzherelaElias Kollias Die Ritter von Rhodos Der Palast und die Stadt Die mittelalterliche Stadt Rhodos Denkmal des Weltkulturerbes UNESCO 1988 Ektodike Athenon S A Athen 1991 ISBN 960 213 255 8 Ernle Bradford The shield and the sword The knights of St John Penguin London 2002 ISBN 0 14 139110 3 Bertrand Galimard Flavigny Histoire de l ordre de Malte Tempus Perrin 2006 444 p ISBN 978 2 262 03233 3 https gallica bnf fr ark 12148 bpt6k9647504x f244 item https gallica bnf fr ark 12148 bpt6k9647504x f199 item https gallica bnf fr ark 12148 bpt6k9647504x f245 item https gallica bnf fr ark 12148 bpt6k9647504x f203 item

Дата публікації:
Топ