Олексій Пименович Бакуменко (10 березня 1927 — 16 грудня 2011) — поет і художник, автор використання Виговського розпису у костюмі брестської матрьошки.
Бакуменко Олексій Пименович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 10 березня 1927 село Білоусівка, Чорнухинського району Полтавської області | |||
Помер | 16 грудня 2011 (84 роки) | |||
Діяльність | поет, художник | |||
Мова творів | російська | |||
Жанр | вірш | |||
| ||||
Життєпис
Народився 10 березня 1927 року, в селі Білоусівка, Чорнухинського району Полтавської області в селянській сім'ї. Батько Пимен Петрович, був садівником — мав диплом про закінчення садівничої школи графа Вороного, розбивав сади, доглядав за поміщицьким садом і парком.
У білоусівській школі закінчив 7 класів, середню школу закінчив в селі Гільці Полтавської області. Призваний в армію у кінці 1944 р. Відслужив 7 років термінової служби (службу проходив в містах Чугуїв та Ворошиловград).
Закінчив офіцерські курси при Прикарпатському військовому окрузі і був спрямований служити на Далекий Схід — в Хабаровський край.
З 1957 по 1977 рр. — служив у місті Брест (Білорусь). Загалом на військовій службі 33 роки, закінчив службу в званні підполковника.
У 1967 р., перебуваючи на військовій службі, отримав художню освіту в поліграфічному інституті імені Івана Федорова та захистив диплом за фахом «оформлення та ілюстрація книги».
Після закінчення військової служби став займатися улюбленою справою — писати картини, вірші, влаштувався працювати на Брестську фабрику сувенірів, де пропрацював художником 14 років.
У 2001 році вийшла збірка віршів Олексія Бакуменка «Мій білий світ».
Пішов з життя 16 грудня 2011 року.
Творчість
Відслуживши сім років термінової служби, знаючи гіркоту військового життя, Олексій Пименович завжди по-батьківськи дбайливо відносився до молодого поповнення, сам приймав молодих хлопців і завжди викроював для них час в своїй непростій штабній службі. Героями його численних графічних робіт (ліногравюра, офорт, перо, олівець) були солдати. У його поетичній збірці є чудовий цикл віршів «Сім гарнізонів», присвячений солдатам.
По закінченні військової служби, Олексій Пименович повністю віддався служінню мистецтву.
Місцем його роботи стала Брестська фабрика сувенірів, де через рік він зайняв посаду головного художника.
Під час роботи головним художником він підтримує чудову традицію Виговського розпису (знамениті Виговські скрині). Благородний, гармонійний, стриманий Виговський розпис з цього часу прикрашає й костюм брестської матрьошки.
Твори
Збірка віршів «Мій білий світ» (2001).
Цикл віршів «Сім гарнізонів».
Примітки
- . Архів оригіналу за 12 червня 2018.
- . Архів оригіналу за 20 червня 2019.
- . Архів оригіналу за 12 червня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Bakumenko Oleksij Pimenovich Bakumenko 10 bereznya 1927 16 grudnya 2011 poet i hudozhnik avtor vikoristannya Vigovskogo rozpisu u kostyumi brestskoyi matroshki Bakumenko Oleksij PimenovichNarodivsya10 bereznya 1927 1927 03 10 selo Bilousivka Chornuhinskogo rajonu Poltavskoyi oblastiPomer16 grudnya 2011 2011 12 16 84 roki Diyalnistpoet hudozhnikMova tvorivrosijskaZhanrvirshZhittyepisNarodivsya 10 bereznya 1927 roku v seli Bilousivka Chornuhinskogo rajonu Poltavskoyi oblasti v selyanskij sim yi Batko Pimen Petrovich buv sadivnikom mav diplom pro zakinchennya sadivnichoyi shkoli grafa Voronogo rozbivav sadi doglyadav za pomishickim sadom i parkom U bilousivskij shkoli zakinchiv 7 klasiv serednyu shkolu zakinchiv v seli Gilci Poltavskoyi oblasti Prizvanij v armiyu u kinci 1944 r Vidsluzhiv 7 rokiv terminovoyi sluzhbi sluzhbu prohodiv v mistah Chuguyiv ta Voroshilovgrad Zakinchiv oficerski kursi pri Prikarpatskomu vijskovomu okruzi i buv spryamovanij sluzhiti na Dalekij Shid v Habarovskij kraj Z 1957 po 1977 rr sluzhiv u misti Brest Bilorus Zagalom na vijskovij sluzhbi 33 roki zakinchiv sluzhbu v zvanni pidpolkovnika U 1967 r perebuvayuchi na vijskovij sluzhbi otrimav hudozhnyu osvitu v poligrafichnomu instituti imeni Ivana Fedorova ta zahistiv diplom za fahom oformlennya ta ilyustraciya knigi Pislya zakinchennya vijskovoyi sluzhbi stav zajmatisya ulyublenoyu spravoyu pisati kartini virshi vlashtuvavsya pracyuvati na Brestsku fabriku suveniriv de propracyuvav hudozhnikom 14 rokiv U 2001 roci vijshla zbirka virshiv Oleksiya Bakumenka Mij bilij svit Pishov z zhittya 16 grudnya 2011 roku TvorchistVidsluzhivshi sim rokiv terminovoyi sluzhbi znayuchi girkotu vijskovogo zhittya Oleksij Pimenovich zavzhdi po batkivski dbajlivo vidnosivsya do molodogo popovnennya sam prijmav molodih hlopciv i zavzhdi vikroyuvav dlya nih chas v svoyij neprostij shtabnij sluzhbi Geroyami jogo chislennih grafichnih robit linogravyura ofort pero olivec buli soldati U jogo poetichnij zbirci ye chudovij cikl virshiv Sim garnizoniv prisvyachenij soldatam Po zakinchenni vijskovoyi sluzhbi Oleksij Pimenovich povnistyu viddavsya sluzhinnyu mistectvu Miscem jogo roboti stala Brestska fabrika suveniriv de cherez rik vin zajnyav posadu golovnogo hudozhnika Pid chas roboti golovnim hudozhnikom vin pidtrimuye chudovu tradiciyu Vigovskogo rozpisu znameniti Vigovski skrini Blagorodnij garmonijnij strimanij Vigovskij rozpis z cogo chasu prikrashaye j kostyum brestskoyi matroshki TvoriZbirka virshiv Mij bilij svit 2001 Cikl virshiv Sim garnizoniv Primitki Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Arhiv originalu za 20 chervnya 2019 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018