Ілько́ Григо́рович Журжа́ (нар. 20 липня 1891, Добровеличківка — пом. 5 травня 1982, Філадельфія) — український військовий та громадський діяч, вільний козак, повстанець, інструктор Ревучанського куреня вільного козацтва, хорунжий Ревучанського запасного куреня Армії УНР, поручник 4-го Зaпорозького полку ім. Богдана Хмельницького, старшина куреня Низових запорожців; сотник Армії УНР. Лицар Хреста Симона Петлюри та Воєнного хреста (1 березня 1963 року).
Ілько Журжа | |||
---|---|---|---|
Сотник | |||
Загальна інформація | |||
Народження | 20 липня 1891 Добровеличківка | ||
Смерть | 5 травня 1982 (90 років) Філадельфія | ||
Поховання | Цвинтар святого Андрія | ||
Національність | українець | ||
Військова служба | |||
Роки служби | 1918–1920 | ||
Приналежність | УНР | ||
Вид ЗС | Армія УНР | ||
Війни / битви | Перша світова війна Радянсько-українська війна | ||
Нагороди та відзнаки | |||
Біографія
Народився в сім'ї Григорія Павловича та Секлети, батько мав 8 десятин землі.
В «Описі життя» зазначав:
На восьмім році життя вступив до місцевої двух-класової школи, яку і скінчив в 1905 р. В сьому ж році вступив до Ольгинської сільсько-господарчої школи в с. Мигія; в 1909 році скінчив школу, півроку був при школі на практичній праці і в 1910 р. вступив до Полтавської землемірної школи, яку скінчив в 1914 р. По виході з школи служив в Воронежскій землеустроітельній комісії, а в вересні 1915 р. по мобілізації забрано мене до війська (російського). Три місяці служив козаком в 94 з. б. в Москві, а 1 січня 1916 р. вступив до Олександровської військової школи, яку скінчив 1 травня 1916 р. з підвищенням в хорунжі. До липня 1916 р. служив в 25 з. п., а потім в 4 з. п. В липні 1916 р. відбув на фронт до гвардії 3 стрілецького полку, в складі якого пробув до 1 січня 1918 р. В січні 1918 р. по демобілізації від’їхав додому, де того ж місяця вступив в склад місцевого Вільного козацтва. В серпні 1918 р. вступив до Одеського сільсько-господарчого інстітута. В грудні того ж року Добровольчою армією була об'явлена мобілізація старшин, і я, щоб уникнути мобілізації, залишив інститут і поїхав додому, де вступив до Ревучанського запасового куріня Армії У.Н.Р. По відвороті армії я залишився дома і до травня 1920 р. учителював в місцевій Учительській Семинарії, а також брав участь в повстанчих організаціях проти добровольців. В травні 1920 р. прибув до Армії У.Н.Р., в складі якої брав участь в бійках, в кінці 1920 р. був інтернований в Польщі, де і перебуваю до останнього часу. Ілько Журжа. 28 червня 1923 р., Польща. Т. Щипйьорно.
Значковий 4-го Запорозького полку ім. Богдана Хмельницького.
Навчався в Українській Господарській академії в Подєбрадах.
26 червня 1928 захистив дипломну роботу на тему «Значіння культури кукурудзи для степової України» з оцінкою «дуже добре».
Академія листувалася з батьками І. Журжі, які жили в селі Дрибушівці Добровеличівського району Первомайської округи. Ось що було написано у відповідь його батькові — Григорію Павловичу Журжі:
“На Ваш лист канцелярія У.Г.А. повідомляє, що Ваш син Ілько Журжа є в доброму здоровлі, весною цього року закінчив Академію з титулом інженера агронома. Зараз він живе в Празі, Болеградська вулиця, ч. 97. Український Архів-Музей, у п. Гончаря. Управитель Канцелярії Укр. Господ. Академії. 15.ХІ.1928”.
Був членом Товариства українських інженерів у Празі.
Похований на Українському православному цвинтарі Святого Андрія у Бавнд-Бруці 13 травня.
Примітки
- Роман Коваль. Коли кулі співали. Біографії отаманів Холодного Яру і Чорного лісу
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
- Симон Наріжний. Українська еміґрація: культурна праця української еміграції між двома світовими війнами ч. 1. — Прага : Студії Музею Визвольної Боротьби України, 1942. — 372 с.
- Наріжний С. Українська еміґрація: культурна праця української еміграції між двома світовими війнами ч. 1 / Прага — 1942 — с.372 — С.241
Джерела
- Свобода (Джерзі Ситі і Ню Йорк, СПІА). — 1982. — Ч. 102. — 3 червня. -С. 3.
- ЦДАВО України. — Ф. 3795. -Оп. 1. — Спр. 1011. — Арк. 10,82-82 зв., 88
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ilko Grigo rovich Zhurzha nar 20 lipnya 1891 Dobrovelichkivka pom 5 travnya 1982 Filadelfiya ukrayinskij vijskovij ta gromadskij diyach vilnij kozak povstanec instruktor Revuchanskogo kurenya vilnogo kozactva horunzhij Revuchanskogo zapasnogo kurenya Armiyi UNR poruchnik 4 go Zaporozkogo polku im Bogdana Hmelnickogo starshina kurenya Nizovih zaporozhciv sotnik Armiyi UNR Licar Hresta Simona Petlyuri ta Voyennogo hresta 1 bereznya 1963 roku Ilko Zhurzha SotnikZagalna informaciyaNarodzhennya20 lipnya 1891 1891 07 20 DobrovelichkivkaSmert5 travnya 1982 1982 05 05 90 rokiv FiladelfiyaPohovannyaCvintar svyatogo AndriyaNacionalnistukrayinecVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1918 1920Prinalezhnist UNRVid ZS Armiya UNRVijni bitviPersha svitova vijna Radyansko ukrayinska vijnaNagorodi ta vidznakiHrest Simona Petlyuri Voyennij hrest UNR BiografiyaNarodivsya v sim yi Grigoriya Pavlovicha ta Sekleti batko mav 8 desyatin zemli V Opisi zhittya zaznachav Na vosmim roci zhittya vstupiv do miscevoyi dvuh klasovoyi shkoli yaku i skinchiv v 1905 r V somu zh roci vstupiv do Olginskoyi silsko gospodarchoyi shkoli v s Migiya v 1909 roci skinchiv shkolu pivroku buv pri shkoli na praktichnij praci i v 1910 r vstupiv do Poltavskoyi zemlemirnoyi shkoli yaku skinchiv v 1914 r Po vihodi z shkoli sluzhiv v Voronezhskij zemleustroitelnij komisiyi a v veresni 1915 r po mobilizaciyi zabrano mene do vijska rosijskogo Tri misyaci sluzhiv kozakom v 94 z b v Moskvi a 1 sichnya 1916 r vstupiv do Oleksandrovskoyi vijskovoyi shkoli yaku skinchiv 1 travnya 1916 r z pidvishennyam v horunzhi Do lipnya 1916 r sluzhiv v 25 z p a potim v 4 z p V lipni 1916 r vidbuv na front do gvardiyi 3 strileckogo polku v skladi yakogo probuv do 1 sichnya 1918 r V sichni 1918 r po demobilizaciyi vid yihav dodomu de togo zh misyacya vstupiv v sklad miscevogo Vilnogo kozactva V serpni 1918 r vstupiv do Odeskogo silsko gospodarchogo instituta V grudni togo zh roku Dobrovolchoyu armiyeyu bula ob yavlena mobilizaciya starshin i ya shob uniknuti mobilizaciyi zalishiv institut i poyihav dodomu de vstupiv do Revuchanskogo zapasovogo kurinya Armiyi U N R Po vidvoroti armiyi ya zalishivsya doma i do travnya 1920 r uchitelyuvav v miscevij Uchitelskij Seminariyi a takozh brav uchast v povstanchih organizaciyah proti dobrovolciv V travni 1920 r pribuv do Armiyi U N R v skladi yakoyi brav uchast v bijkah v kinci 1920 r buv internovanij v Polshi de i perebuvayu do ostannogo chasu Ilko Zhurzha 28 chervnya 1923 r Polsha T Shipjorno Znachkovij 4 go Zaporozkogo polku im Bogdana Hmelnickogo Navchavsya v Ukrayinskij Gospodarskij akademiyi v Podyebradah 26 chervnya 1928 zahistiv diplomnu robotu na temu Znachinnya kulturi kukurudzi dlya stepovoyi Ukrayini z ocinkoyu duzhe dobre Akademiya listuvalasya z batkami I Zhurzhi yaki zhili v seli Dribushivci Dobrovelichivskogo rajonu Pervomajskoyi okrugi Os sho bulo napisano u vidpovid jogo batkovi Grigoriyu Pavlovichu Zhurzhi Na Vash list kancelyariya U G A povidomlyaye sho Vash sin Ilko Zhurzha ye v dobromu zdorovli vesnoyu cogo roku zakinchiv Akademiyu z titulom inzhenera agronoma Zaraz vin zhive v Prazi Bolegradska vulicya ch 97 Ukrayinskij Arhiv Muzej u p Goncharya Upravitel Kancelyariyi Ukr Gospod Akademiyi 15 HI 1928 Buv chlenom Tovaristva ukrayinskih inzheneriv u Prazi Pohovanij na Ukrayinskomu pravoslavnomu cvintari Svyatogo Andriya u Bavnd Bruci 13 travnya Primitki Roman Koval Koli kuli spivali Biografiyi otamaniv Holodnogo Yaru i Chornogo lisu Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 Simon Narizhnij Ukrayinska emigraciya kulturna pracya ukrayinskoyi emigraciyi mizh dvoma svitovimi vijnami ch 1 Praga Studiyi Muzeyu Vizvolnoyi Borotbi Ukrayini 1942 372 s Narizhnij S Ukrayinska emigraciya kulturna pracya ukrayinskoyi emigraciyi mizh dvoma svitovimi vijnami ch 1 Praga 1942 s 372 S 241 Dzherela Svoboda Dzherzi Siti i Nyu Jork SPIA 1982 Ch 102 3 chervnya S 3 CDAVO Ukrayini F 3795 Op 1 Spr 1011 Ark 10 82 82 zv 88 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 dd