Ісидір Гільберг (* 12 червня 1852, м. Біла Церква, Україна, на той час — Російська імперія — † дані відсутні) — доктор філософії, ректор Чернівецького університету у 1897-1898 навчальному році
Ісидір Гільберг | |
---|---|
нім. Isidor Hilberg | |
Народився | 12 червня 1852 м. Біла Церква (на той час - Російська імперія) |
Помер | невідомо Відень, Перша Австрійська Республіка |
Місце проживання | м. Чернівці |
Країна | Австро-Угорщина |
Діяльність | класичний філолог, викладач університету |
Alma mater | Віденський університет |
Галузь | класична філологія, педагогіка |
Заклад | Чернівецький університет |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Відомий завдяки: | як філолог, педагог, ректор Чернівецького університету |
Біографія
Народився в сім'ї доктора медичних наук.
Ще у ранньому дитинстві сім'я Ісидора переїхала до Відня, де він і отримав повну середню освіту.
Під час навчання у Віденському університеті вивчав класичну філологію у таких відомих філологів як Йоган Вален (Johannes Vahlen), Теодора Комперца (Theodor Gomperz), Йогана Йозефа Гофмана (Johann Joseph Hoffmann) та Вільгельма Гарте (Wilhelm von Harte).
Ще студентом опублікував свою першу працю під назвою «Zum Christus patiens», а в 1874 році здобів науковий ступінь доктора філософії.
Пів року навчався Італії і в 1977 році став приват-доцентом класичної філології Віденського університету.
З 1879 року — позаштатний професор ще не розділеного на чеський і німецький університети в Празі.
У 1882 році його запросили працювати штатним професором на кафедру класичної філології Чернівецького університету.
В Чернівецькому університеті у 1891-1892 навчальному році обіймав посаду декана філософського факультету.
У 1897-1898 навчальному році був ректором Чернівецького університету.
Публікації
- «Eusthatii Macrembolitæ Protonobilissimi de Hysmines et Hysminiæ Amoribus Libri xi.» (Wien, 1876);
- «Epistula Critica ad Joannem Vahlenum de Nonnullis Scriptorum Græcorum et Romanorum Locis Emendandis Explicandisve». (Wien, 1877);
- «Das Gesetz der Trochäischen Wortformen im Dactylischen, Hexameter und Pentameter der Griechen vom 7. Jahrh. v. Chr. bis zum Untergang der Griechischen Poesie.» (Wien, 1878);
- «Das Princip der Silbenwägung und die Daraus Entspringenden Gesetze der Endsilben in der Griechischen Poesie». (Wien, 1879);
- «Die Gesetze der Wortstellung im Pentameter des Ovid». (Leipzig, 1894);
- «Philologie und Naturwissenschaft». Промова при всту пі на посаду ректора Чернівецького університету (Czernowitz, 1898).
- «Про гальську війну Цезаря» (1890);
Примітки
- Спеціальна термінологія, використана в назвах статей, не дає можливості перекладу їх на українську мову неспеціалістом або з використанням програмних перекладачів.
Джерела
- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Імена славних сучасників. Довідково-біографічне видання. Упорядники: Неоніла Струк, Олена Матвійчук,- ТОВ «Світ Успіху»: К., 2005.- 145 с.
- Єврейська енциклопедія
]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Isidir Gilberg 12 chervnya 1852 m Bila Cerkva Ukrayina na toj chas Rosijska imperiya dani vidsutni doktor filosofiyi rektor Cherniveckogo universitetu u 1897 1898 navchalnomu rociIsidir Gilbergnim Isidor HilbergNarodivsya12 chervnya 1852 1852 06 12 m Bila Cerkva na toj chas Rosijska imperiya Pomernevidomo Viden Persha Avstrijska RespublikaMisce prozhivannyam ChernivciKrayinaAvstro UgorshinaDiyalnistklasichnij filolog vikladach universitetuAlma materVidenskij universitetGaluzklasichna filologiya pedagogikaZakladCherniveckij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor filosofiyiVidomij zavdyaki yak filolog pedagog rektor Cherniveckogo universitetuBiografiyaNarodivsya v sim yi doktora medichnih nauk She u rannomu ditinstvi sim ya Isidora pereyihala do Vidnya de vin i otrimav povnu serednyu osvitu Pid chas navchannya u Videnskomu universiteti vivchav klasichnu filologiyu u takih vidomih filologiv yak Jogan Valen Johannes Vahlen Teodora Komperca Theodor Gomperz Jogana Jozefa Gofmana Johann Joseph Hoffmann ta Vilgelma Garte Wilhelm von Harte She studentom opublikuvav svoyu pershu pracyu pid nazvoyu Zum Christus patiens a v 1874 roci zdobiv naukovij stupin doktora filosofiyi Piv roku navchavsya Italiyi i v 1977 roci stav privat docentom klasichnoyi filologiyi Videnskogo universitetu Z 1879 roku pozashtatnij profesor she ne rozdilenogo na cheskij i nimeckij universiteti v Prazi U 1882 roci jogo zaprosili pracyuvati shtatnim profesorom na kafedru klasichnoyi filologiyi Cherniveckogo universitetu V Cherniveckomu universiteti u 1891 1892 navchalnomu roci obijmav posadu dekana filosofskogo fakultetu U 1897 1898 navchalnomu roci buv rektorom Cherniveckogo universitetu Publikaciyi Eusthatii Macrembolitae Protonobilissimi de Hysmines et Hysminiae Amoribus Libri xi Wien 1876 Epistula Critica ad Joannem Vahlenum de Nonnullis Scriptorum Graecorum et Romanorum Locis Emendandis Explicandisve Wien 1877 Das Gesetz der Trochaischen Wortformen im Dactylischen Hexameter und Pentameter der Griechen vom 7 Jahrh v Chr bis zum Untergang der Griechischen Poesie Wien 1878 Das Princip der Silbenwagung und die Daraus Entspringenden Gesetze der Endsilben in der Griechischen Poesie Wien 1879 Die Gesetze der Wortstellung im Pentameter des Ovid Leipzig 1894 Philologie und Naturwissenschaft Promova pri vstu pi na posadu rektora Cherniveckogo universitetu Czernowitz 1898 Pro galsku vijnu Cezarya 1890 PrimitkiSpecialna terminologiya vikoristana v nazvah statej ne daye mozhlivosti perekladu yih na ukrayinsku movu nespecialistom abo z vikoristannyam programnih perekladachiv DzherelaCherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya Fedkovicha Imena slavnih suchasnikiv Dovidkovo biografichne vidannya Uporyadniki Neonila Struk Olena Matvijchuk TOV Svit Uspihu K 2005 145 s Yevrejska enciklopediya