Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Малаві — держава на південному сході Африки вздовж західного та південного берегів озера Ньяса.
Доісторичний період
Як вважають деякі археологи, перші люди з'явились на території сучасної Малаві в епоху раннього палеоліту. Про це, як гадають, свідчать знахідки на півночі країни біля села Урага, які відносять до олдувайської культури. Стоянки первісних людей з кам'яними знаряддями праці також відносять до доби середнього та пізнього палеоліту. Період неоліту на території Малаві розпочався десь у 5-му тис. до н. е., коли сюди прийшли племена койсанів та можливо пігмеїв. Вони займались мисливством, збиральством, рибальством, мали примітивну кераміку та робили наскельні малюнки.
Міграція банту
Починаючи з перших століть нашої ери з півночі на територію сучасного Малаві почали переселятися африканці мовної групи банту, які стояли на більшому рівні розвитку, ніж попередні мешканці країни. Вони займались землеробством, скотарством та мали і виробляли залізні вироби. Археологи вирізняють такі культури бантумовних народів на території Малаві, як Нкопе (бл. 250—1000 рр. н. е.), Капені (бл. 800—1100 рр.), Лонгве (бл. 1000 р.), Мавудзу (бл. 1200—1750 рр.). Виникли сільські та міські поселення, котрі утворювали різні племена на чолі з вождями.
Держава Мараві
Близько 1480 р. плем'я малаві на чолі з калонгою (вождем) Мазізі оселилось на південних берегах озера Ньяса, прийшовши сюди з південних областей сучасної ДРКонго. Воно підкорило собі попереднє населення цього району та почало розширювати свої володіння. В етногрупу малаві увійшли племена , та інші. Держава Мараві охопила південну та центральну частину сучасного Малаві, а також сусідні землі сучасних Мозамбіку та Замбії. Володарі Мараві воювали з такою потужною державою як Мономотапа а також зав'язали зв'язки з португальцями. Однак з розширенням території держава Мараві розпадалася під владою різних вождів і до 1720 р. перестала існувати як єдине ціле, хоча калонга (вождь) зберігав свою посаду до 1891 р.
Інші бантумовні народи
Близько 1600 р. в північних районах Малаві осіло плем'я нгонде. 1836 р. з півдня Африки прийшли нгуні на чолі з вождем Звангендабою. Вони завоювали північні райони сучасного Малаві. Також у 1830—1860 -х роках з території сучасного Мозамбіку переселялися племена яо, що прийняли іслам. До цього всі мешканці Малаві були поганами.
Колоніальний період
Зацікавлення в Європі щодо Малаві виникло із експедиціями сюди британського мандрівника Д.Лівінгстона. 1876 р. шотландські християнські місіонери заклали на півдні країни місто Блантайр. 1878 р. підприємці В.Британії створили «Африканську корпорацію озер» для розробки природних багатств навколо озера Ньяса. На ці землі крім Британії претендували також Португалія і Німеччина. Однак британці встигли першими і 1889 р. оголосили на території Малаві Протекторат ріки Шіре. 15 травня 1891 р. він був перейменований у протекторат Ньясаленд. 1893 - 1907 рр. він мав назву Британська Центральна Африка, а потім знову Ньясаленд на чолі з окремим британським губернатором. На початку 1915 р. відбулось повстання Чілембве, незадоволених британським правлінням, але воно було придушене. За часів британської влади Ньясаленд перетворився у постачальника робочої сили для інших англійських володінь та колоній, зокрема ПАС. 1944 р. виникла перша політична організація місцевого населення - Африканський конгрес Ньясаленду. У 1940 - 1950 - х рр. виникли профспілки на транспорті і в торгівлі. Протягом 1953 - 1963 рр. Ньясаленд входив до регіонального об'єднання британських володінь - Федерація Родезії і Ньясаленду, в якій домінувала Південна Родезія на чолі з білою меншістю. Це викликало незадоволення африканських еліт Ньясаленду. Політично боротьбу корінних африканців Ньясаленду очолив лідер партії Конгрес Малаві Гастингс Камузу Банда. 1963 Ньясаленд отримав від британців самоврядування і Банда став його прем'єр-міністром.
Незалежність
Незалежність Малаві від Британії була проголошена 6 липня 1964 р. Проте країна ще була домініоном на чолі з англійською королевою. 6 липня 1966 Малаві стала республікою, а Банда її першим президентом (1966 - 1994). Банда був авторитарним правителем і не допускав до влади опозицію. Лише на початку 1990-х років він пішов на демократизацію. На виборах 1994 р. переміг опозиціонер Бакілі Мулузі. У 1986 - 1989 рр. відбувся наплив біженців з сусіднього Мозамбіку. На початку 2001 р. в країні було близько 500 тис. дітей-сиріт, чиї батьки померли від СНІДу. На президентських виборах 2020 р. переміг Лазарус Чаквера.
Джерела
- Африка: энциклопедический справочник. Т.2. К-Я. Москва. Советская энциклопедия. 1987. 671с. с.120-121.
- Дахно І.І. Країни світу: Енциклопедичний довідник. Київ. МАПА. 2004. 608с. с.301-302.
Примітки
- Большой энциклопедический справочник. ООО «Издательство Астрель». Пер. с англ. Москва. 2001.944с. с.162.
- БЭС. Астрель. Москва. 2001. с.162.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Malavi derzhava na pivdennomu shodi Afriki vzdovzh zahidnogo ta pivdennogo beregiv ozera Nyasa Znimok Malavi z kosmosuDoistorichnij periodYak vvazhayut deyaki arheologi pershi lyudi z yavilis na teritoriyi suchasnoyi Malavi v epohu rannogo paleolitu Pro ce yak gadayut svidchat znahidki na pivnochi krayini bilya sela Uraga yaki vidnosyat do olduvajskoyi kulturi Stoyanki pervisnih lyudej z kam yanimi znaryaddyami praci takozh vidnosyat do dobi serednogo ta piznogo paleolitu Period neolitu na teritoriyi Malavi rozpochavsya des u 5 mu tis do n e koli syudi prijshli plemena kojsaniv ta mozhlivo pigmeyiv Voni zajmalis mislivstvom zbiralstvom ribalstvom mali primitivnu keramiku ta robili naskelni malyunki Naskelni malyunki ChongoniMigraciya bantuDokladnishe Migraciya bantu Pochinayuchi z pershih stolit nashoyi eri z pivnochi na teritoriyu suchasnogo Malavi pochali pereselyatisya afrikanci movnoyi grupi bantu yaki stoyali na bilshomu rivni rozvitku nizh poperedni meshkanci krayini Voni zajmalis zemlerobstvom skotarstvom ta mali i viroblyali zalizni virobi Arheologi viriznyayut taki kulturi bantumovnih narodiv na teritoriyi Malavi yak Nkope bl 250 1000 rr n e Kapeni bl 800 1100 rr Longve bl 1000 r Mavudzu bl 1200 1750 rr Vinikli silski ta miski poselennya kotri utvoryuvali rizni plemena na choli z vozhdyami Derzhava MaraviBlizko 1480 r plem ya malavi na choli z kalongoyu vozhdem Mazizi oselilos na pivdennih beregah ozera Nyasa prijshovshi syudi z pivdennih oblastej suchasnoyi DRKongo Vono pidkorilo sobi poperednye naselennya cogo rajonu ta pochalo rozshiryuvati svoyi volodinnya V etnogrupu malavi uvijshli plemena ta inshi Derzhava Maravi ohopila pivdennu ta centralnu chastinu suchasnogo Malavi a takozh susidni zemli suchasnih Mozambiku ta Zambiyi Volodari Maravi voyuvali z takoyu potuzhnoyu derzhavoyu yak Monomotapa a takozh zav yazali zv yazki z portugalcyami Odnak z rozshirennyam teritoriyi derzhava Maravi rozpadalasya pid vladoyu riznih vozhdiv i do 1720 r perestala isnuvati yak yedine cile hocha kalonga vozhd zberigav svoyu posadu do 1891 r Inshi bantumovni narodiBlizko 1600 r v pivnichnih rajonah Malavi osilo plem ya ngonde 1836 r z pivdnya Afriki prijshli nguni na choli z vozhdem Zvangendaboyu Voni zavoyuvali pivnichni rajoni suchasnogo Malavi Takozh u 1830 1860 h rokah z teritoriyi suchasnogo Mozambiku pereselyalisya plemena yao sho prijnyali islam Do cogo vsi meshkanci Malavi buli poganami Kolonialnij periodZacikavlennya v Yevropi shodo Malavi viniklo iz ekspediciyami syudi britanskogo mandrivnika D Livingstona 1876 r shotlandski hristiyanski misioneri zaklali na pivdni krayini misto Blantajr 1878 r pidpriyemci V Britaniyi stvorili Afrikansku korporaciyu ozer dlya rozrobki prirodnih bagatstv navkolo ozera Nyasa Na ci zemli krim Britaniyi pretenduvali takozh Portugaliya i Nimechchina Odnak britanci vstigli pershimi i 1889 r ogolosili na teritoriyi Malavi Protektorat riki Shire 15 travnya 1891 r vin buv perejmenovanij u protektorat Nyasalend 1893 1907 rr vin mav nazvu Britanska Centralna Afrika a potim znovu Nyasalend na choli z okremim britanskim gubernatorom Na pochatku 1915 r vidbulos povstannya Chilembve nezadovolenih britanskim pravlinnyam ale vono bulo pridushene Za chasiv britanskoyi vladi Nyasalend peretvorivsya u postachalnika robochoyi sili dlya inshih anglijskih volodin ta kolonij zokrema PAS 1944 r vinikla persha politichna organizaciya miscevogo naselennya Afrikanskij kongres Nyasalendu U 1940 1950 h rr vinikli profspilki na transporti i v torgivli Protyagom 1953 1963 rr Nyasalend vhodiv do regionalnogo ob yednannya britanskih volodin Federaciya Rodeziyi i Nyasalendu v yakij dominuvala Pivdenna Rodeziya na choli z biloyu menshistyu Ce viklikalo nezadovolennya afrikanskih elit Nyasalendu Politichno borotbu korinnih afrikanciv Nyasalendu ocholiv lider partiyi Kongres Malavi Gastings Kamuzu Banda 1963 Nyasalend otrimav vid britanciv samovryaduvannya i Banda stav jogo prem yer ministrom NezalezhnistMapa Malavi Nezalezhnist Malavi vid Britaniyi bula progoloshena 6 lipnya 1964 r Prote krayina she bula dominionom na choli z anglijskoyu korolevoyu 6 lipnya 1966 Malavi stala respublikoyu a Banda yiyi pershim prezidentom 1966 1994 Banda buv avtoritarnim pravitelem i ne dopuskav do vladi opoziciyu Lishe na pochatku 1990 h rokiv vin pishov na demokratizaciyu Na viborah 1994 r peremig opozicioner Bakili Muluzi U 1986 1989 rr vidbuvsya napliv bizhenciv z susidnogo Mozambiku Na pochatku 2001 r v krayini bulo blizko 500 tis ditej sirit chiyi batki pomerli vid SNIDu Na prezidentskih viborah 2020 r peremig Lazarus Chakvera DzherelaAfrika enciklopedicheskij spravochnik T 2 K Ya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1987 671s s 120 121 Dahno I I Krayini svitu Enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2004 608s s 301 302 PrimitkiBolshoj enciklopedicheskij spravochnik OOO Izdatelstvo Astrel Per s angl Moskva 2001 944s s 162 BES Astrel Moskva 2001 s 162