Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія ударно-канатного буріння в Україні — у 1870 році в Бориславі замість штанг вже застосовували канати, що є особливістю ударно-канатного буріння. Проте внаслідок відсутності устаткування, а також досвіду цей метод не був розповсюджений.
У 1912 році фірма «Симон» почала розвідувальне буріння в селі Дашава, а вже в 1913 р. тут одержали фонтан горючого газу.
Після Першої світової війни (1914—1918) застосовували машини та обладнання, що збереглися з передвоєнної пори, тобто бурові установки, що працювали з використанням штанг. Протягом 20-х років відбувся перелом на користь канатної системи буріння.
Цьому сприяли різні фактори, насамперед те, що на Прикарпатті появилися фахівці нової генерації — випускники Гірничо-металургійної академії з Кракова і нафтового факультету Львівського політехнічного інституту. Тут зацікавлені особи отримували результати дослідних і теоретичних робіт з проблем буріння, в тому числі збільшення діапазону підняття долота, заміру відхилення стовбура свердловини від вертикалі, оптимальної конструкції інструментів, контролю якості обсадних труб тощо.
Велику роль у підвищенні рівня бурової діяльності відігравали і школи нижчого ступеня. З'являються випускники Гірничо-бурової школи з Борислава.
За короткий період перед Другою світовою війною відбувалася ґрунтовна модернізація бурової справи, вдалося нормалізувати операції у процесі буріння, опрацювати численні робочі інструкції, механізувати деякі важкі та небезпечні операції, значно вдосконалити техніку та ефективність ізоляції припливу глибинних вод, удосконалити технологію спуску обсадних труб у свердловину по одній та в колонах, а також вимірювання відхилення осі свердловини від вертикального напрямку, розпочалися дослідження навантаження вишки під час операцій з обсадними трубами, удалося впровадити серед бригад буровиків правила праці з використання бокової свердловини під час виконання операції зміни інструментів.
До Прикарпатських нафтових промислів виявили інтерес великі акціонерні товариства: Вакуум Ойл Компані і Галицьке нафтове карпатське товариство «Бергейм і Мак Гарвей»; "Aktiengeselschaft fuer Mineralien («Fanto»); Галицьке акціонерне товариство «Галіція»; товариство «Прем'єр»; підприємства «Брати Нобель», «Royal Dutch Shell» та ін.. У 1927 р. було створено фірму «Польмін», у 1928 р. на базі кількох фірм, а передусім французьких, — нафтовий концерн «Малопольща».
Більшість великих та малих фірм проводили бурові роботи, але перехід від штангового методу буріння на канатний швидше та легше відбувався у великих фірмах. Невеликі фірми з дешевшим устаткуванням для «канадського» способу та дешевою робочою силою чинили опір застосуванню цього способу.
В 30-ті роки ХХ сторіччя максимальна глибина свердловини у Бориславі становила 2274 м, це була свердловина «Піонер-1» на Орові, пробурена ударним способом. Вона була на той час найглибшою в Україні і Польщі і, можливо, в Європі. Загалом 1938 року у Бориславі пробурили 13207 метрів свердловин, проти 34096 метрів у 1929. Втрати на буріння свердловини до 1400 метрів в середньому в Бориславі складали 390 злотих за один метр і 475 злотих за один метр до глибини 1600 метрів. У Биткові один метр до глибини до 1100 коштував 290 злотих, а в Ріпне — 250 злотих за метр до глибини 550 метрів. У Ванькові ж один метр до глибини 500 м коштував тільки 200 злотих.
З кінця 1939 р. радянською владою на Прикарпатті замість сотень фірм створено п'ять великих промислів, що разом із озокеритовими шахтами, увійшли в об'єднання «Укрнафтовидобуток». У 1940 році цей трест організував буріння 65973 метрів гірських порід, в тому числі 2554 — розвідувальних. Бориславська контора буріння реалізувала 40933 м. Тут у бурінні перебувало 74 свердловини.
У 1941—1944 рр. під керівництвом німецької адміністрації пробурено 123 неглибокі свердловини, в тому числі на ділянці МЕП — 20 свердловин, глибиною до 400 м. У Східниці свердловини СК 1-27, в Уричі — УР 1-25. Були й глибші свердловини — «Раточин -28» (1459), «Павло-4» (1450) — обидві на Маточині; «Герта» (1287) — на Волянці.
У 1943 р. розпочали бурити свердловини П-1 та П-2. Тут вперше освоїли обертове буріння і централізоване забезпечення бурових глинистим розчином.
У 1944 р. розпочали буріння однієї з останніх експлуатаційних свердловин «Ніагара-5» (№ 1169) ударним способом на линві з автономним опаленням для буріння, спуску обсадних колон, спуску-підйому долота і спуску-підйому лижки. Висота бурової вишки становила 22 метри. Буріння закінчили в 1948 р. досягнувши глибини 1441,5 метрів. Свердловину ввели в експлуатацію у травні 1948 р. Тоді вона давала більше 1 тонну нафти на добу. До листопада 1950 року її експлуатували тлоком (свабом), а потім перевели на ШГН.
У 1946—1949 рр. побудували, мабуть, останню нафтовежу висотою 41 м і бурили свердловину № 1541, що на Понерлі, роторним способом на електроприводі.
У 1947 р. за пропозицією головного інженера контори буріння А. Асланова впроваджено коронку-фрез з відбором ґрунту для обертового буріння.
У 1947 р. майстер Д. Моцак вперше застосував турбінне буріння свердловини № 1560 (Потік). Пізніше цим способом бурили свердловину № 1565. Наступного року турбінним способом пробурили 2380 м.
У 1952 р. турбінним способом пробурено 72 % всього метражу.
У 1953 р. розпочали поглиблення свердловин на 50 — 60 м на ділянці МЕП. Застосовували ударний спосіб з приводом від парової машини.
У березні 1957 р. пробурена перша розгалужено-горизонтальна свердловина № 1543. У ній з різними азимутами пробурено п'ять стовбурів, з відстанню між вибоями від 40 до 120.
У 1957—1958 рр. на ділянці МЕП пробурили ще три розгалужено-горизонтальні свердловини № 1544, № 1545, № 1546. Їх дебіт був у три-чотири рази вищий, ніж старих навколишніх свердловин.
У 1958 р. за ініціативою Є. Іваницького, М. Пайкуша, В. Михалевича розроблено конструкцію модернізованої гідромішалки для приготування глинистого розчину гідромоніторним способом. Гідромішалка виготовлена в ремонтно-механічному цеху і встановлена на свердловині № 1705. Вона дала можливість збільшити продуктивність праці на названих вище операціях у 20 разів.
У 1959 р. ввели в експлуатацію свердловину «Помірки-15», яка була пробурена як горизонтально-розгалужена із трьома стовбурами. Глибина основного з них складала 1697 м.
У 1961 р. працівники контори буріння Б. Кобрин, Є Гринчак, Р. Дудурак запропонували роторний спосіб буріння на бурових № 1606, «Опака-1» та «Опака-2» замість турбінного після спуску восьмидюймової технічної колони.
У 1961 р. вперше застосовували алмазні долота, діаметром 188 міліметрів у свердловині «Орів-21».
У 1962 р. за пропозицією А. Березюка, Б. Кобрина, В. Юзефовича, Л. Зборовського запропоновано використовувати соляну і парафінову нафту для збільшення питомої ваги глинистого розчину при бурінні свердловин в зонах поглинання Борислава.
У 1966 р. вперше у свердловині «Уличне-31» застосували буріння з продуванням вибою повітрям. Досягнуто проходки на долото 204 м і механічну швидкість 10,8 м за годину. За 1966—1970 рр. цим методом пробурили 9000 м.
У 1966 р. вперше в колишньому СРСР у свердловині «Попелі-4» застосували долото із надтвердого сплаву 13М, а в свердловинах «Північний Борислав-15» та «Іваники-9» — газотурбінний двигун.
У грудні 1967 р., ввели в дію першовідкривачку Стинавського родовища — свердловину «Улично-24», що давала з глибини 3639 м 50 т нафтової ропи на добу. Всього тут пробурили 12 свердловин, з яких на початок 1992 р. працювало ще 11.
У 1968 р. раціоналізатори БРКБ-1 А. Березюк та Е. Єгоров запропонували нову схему розташування і обв'язки циркуляційної системи для буріння свердловин.
У 1969—1975 рр. у Долинському нафтопромисловому районі, неподалік села Шевченкове, бурили параметричну свердловину «Шевченкове-1» до глибини 7510 м, де пластовий тиск сягав 1350 атмосфер, а температура — 185 0С.
У 1973 р. за пропозицією працівників РІТС-2 В. Андрушківа та ще семи осіб запровадили поєднання турбінно-роторного буріння із застосуванням алмазних доліт ЦСМ-292 або ЦСМ-267.
У 1974 р. працівники управління бурових робіт М. Андрушків, Ф. Сенишин, Е. Коваль, П. Попадинець запропонували спосіб безперебійного обваження глинистого розчину при газопроявах свердловин.
У травні 1977 р., бурова бригада під керівництвом О .Михалюня та О. Іваницького успішно завершила буріння пошукової свердловини «Східниця-2» глибиною 6020 м.
У 1977 р. Раціоналізатори УБР Я. Матковський та С .Кулик розробили схему розташування силового приводу бурової установки «Уралмаш-ЗД», при якій бурова вишка розташовувалася на основі висотою 5 м.
У 1977 р. для буріння похило-спрямованих свердловин застосовували електробури з телеметричними системами СТЕ-164.
У 1978 р. працівник Бориславського УБР О. Ковальський розробив технологію вапняно-бітумних розчинів при бурінні надглибоких свердловин, яка була успішно впроваджена.
У 1978 р. працівники УБР Е. Лях, І. Стефанів, О. Бортник запропонували спосіб зниження вібрацій долота, розширювача і КЛС при поєднаному способі буріння, або при розширенні стовбура.
У грудні 1981 р. працівники ІІІ нафтопромислу ввели в експлуатацію свердловину «Монастирець-1» (глибина 5218 м), яка переливала нафтою з незначним дебітом (2 т/добу). На початку 1993 р. це була найглибша видобувна свердловина в Україні.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Білецький В. С. Основи нафтогазової справи / В. С. Білецький, В. М. Орловський, В. І. Дмитренко, А. М. Похилко. — Полтава: ПолтНТУ, Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2017. — 312 с.
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.
- Коцкулич Я. С., Кочкодан Я. М. Буріння нафтових і газових свердловин. — Коломия: 1999. — 504 с.
- Мислюк М. А., Рибчич І.Й, Яремійчук Р. С. Буріння свердловин: Довідник. — К.: Інтерпрес ЛТД, 2002. — ТТ.1,2,3,4,5.
- Яремійчук Р.С, Возний В. Р. Основи гірничого виробництва. Підручник.-Київ, Українська книга, 2000.-с.360.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya udarno kanatnogo burinnya v Ukrayini u 1870 roci v Borislavi zamist shtang vzhe zastosovuvali kanati sho ye osoblivistyu udarno kanatnogo burinnya Prote vnaslidok vidsutnosti ustatkuvannya a takozh dosvidu cej metod ne buv rozpovsyudzhenij U 1912 roci firma Simon pochala rozviduvalne burinnya v seli Dashava a vzhe v 1913 r tut oderzhali fontan goryuchogo gazu Pislya Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 zastosovuvali mashini ta obladnannya sho zbereglisya z peredvoyennoyi pori tobto burovi ustanovki sho pracyuvali z vikoristannyam shtang Protyagom 20 h rokiv vidbuvsya perelom na korist kanatnoyi sistemi burinnya Comu spriyali rizni faktori nasampered te sho na Prikarpatti poyavilisya fahivci novoyi generaciyi vipuskniki Girnicho metalurgijnoyi akademiyi z Krakova i naftovogo fakultetu Lvivskogo politehnichnogo institutu Tut zacikavleni osobi otrimuvali rezultati doslidnih i teoretichnih robit z problem burinnya v tomu chisli zbilshennya diapazonu pidnyattya dolota zamiru vidhilennya stovbura sverdlovini vid vertikali optimalnoyi konstrukciyi instrumentiv kontrolyu yakosti obsadnih trub tosho Veliku rol u pidvishenni rivnya burovoyi diyalnosti vidigravali i shkoli nizhchogo stupenya Z yavlyayutsya vipuskniki Girnicho burovoyi shkoli z Borislava Za korotkij period pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu vidbuvalasya gruntovna modernizaciya burovoyi spravi vdalosya normalizuvati operaciyi u procesi burinnya opracyuvati chislenni robochi instrukciyi mehanizuvati deyaki vazhki ta nebezpechni operaciyi znachno vdoskonaliti tehniku ta efektivnist izolyaciyi priplivu glibinnih vod udoskonaliti tehnologiyu spusku obsadnih trub u sverdlovinu po odnij ta v kolonah a takozh vimiryuvannya vidhilennya osi sverdlovini vid vertikalnogo napryamku rozpochalisya doslidzhennya navantazhennya vishki pid chas operacij z obsadnimi trubami udalosya vprovaditi sered brigad burovikiv pravila praci z vikoristannya bokovoyi sverdlovini pid chas vikonannya operaciyi zmini instrumentiv Do Prikarpatskih naftovih promisliv viyavili interes veliki akcionerni tovaristva Vakuum Ojl Kompani i Galicke naftove karpatske tovaristvo Bergejm i Mak Garvej Aktiengeselschaft fuer Mineralien Fanto Galicke akcionerne tovaristvo Galiciya tovaristvo Prem yer pidpriyemstva Brati Nobel Royal Dutch Shell ta in U 1927 r bulo stvoreno firmu Polmin u 1928 r na bazi kilkoh firm a peredusim francuzkih naftovij koncern Malopolsha Bilshist velikih ta malih firm provodili burovi roboti ale perehid vid shtangovogo metodu burinnya na kanatnij shvidshe ta legshe vidbuvavsya u velikih firmah Neveliki firmi z deshevshim ustatkuvannyam dlya kanadskogo sposobu ta deshevoyu robochoyu siloyu chinili opir zastosuvannyu cogo sposobu V 30 ti roki HH storichchya maksimalna glibina sverdlovini u Borislavi stanovila 2274 m ce bula sverdlovina Pioner 1 na Orovi proburena udarnim sposobom Vona bula na toj chas najglibshoyu v Ukrayini i Polshi i mozhlivo v Yevropi Zagalom 1938 roku u Borislavi proburili 13207 metriv sverdlovin proti 34096 metriv u 1929 Vtrati na burinnya sverdlovini do 1400 metriv v serednomu v Borislavi skladali 390 zlotih za odin metr i 475 zlotih za odin metr do glibini 1600 metriv U Bitkovi odin metr do glibini do 1100 koshtuvav 290 zlotih a v Ripne 250 zlotih za metr do glibini 550 metriv U Vankovi zh odin metr do glibini 500 m koshtuvav tilki 200 zlotih Z kincya 1939 r radyanskoyu vladoyu na Prikarpatti zamist soten firm stvoreno p yat velikih promisliv sho razom iz ozokeritovimi shahtami uvijshli v ob yednannya Ukrnaftovidobutok U 1940 roci cej trest organizuvav burinnya 65973 metriv girskih porid v tomu chisli 2554 rozviduvalnih Borislavska kontora burinnya realizuvala 40933 m Tut u burinni perebuvalo 74 sverdlovini U 1941 1944 rr pid kerivnictvom nimeckoyi administraciyi probureno 123 negliboki sverdlovini v tomu chisli na dilyanci MEP 20 sverdlovin glibinoyu do 400 m U Shidnici sverdlovini SK 1 27 v Urichi UR 1 25 Buli j glibshi sverdlovini Ratochin 28 1459 Pavlo 4 1450 obidvi na Matochini Gerta 1287 na Volyanci U 1943 r rozpochali buriti sverdlovini P 1 ta P 2 Tut vpershe osvoyili obertove burinnya i centralizovane zabezpechennya burovih glinistim rozchinom U 1944 r rozpochali burinnya odniyeyi z ostannih ekspluatacijnih sverdlovin Niagara 5 1169 udarnim sposobom na linvi z avtonomnim opalennyam dlya burinnya spusku obsadnih kolon spusku pidjomu dolota i spusku pidjomu lizhki Visota burovoyi vishki stanovila 22 metri Burinnya zakinchili v 1948 r dosyagnuvshi glibini 1441 5 metriv Sverdlovinu vveli v ekspluataciyu u travni 1948 r Todi vona davala bilshe 1 tonnu nafti na dobu Do listopada 1950 roku yiyi ekspluatuvali tlokom svabom a potim pereveli na ShGN U 1946 1949 rr pobuduvali mabut ostannyu naftovezhu visotoyu 41 m i burili sverdlovinu 1541 sho na Ponerli rotornim sposobom na elektroprivodi U 1947 r za propoziciyeyu golovnogo inzhenera kontori burinnya A Aslanova vprovadzheno koronku frez z vidborom gruntu dlya obertovogo burinnya U 1947 r majster D Mocak vpershe zastosuvav turbinne burinnya sverdlovini 1560 Potik Piznishe cim sposobom burili sverdlovinu 1565 Nastupnogo roku turbinnim sposobom proburili 2380 m U 1952 r turbinnim sposobom probureno 72 vsogo metrazhu U 1953 r rozpochali pogliblennya sverdlovin na 50 60 m na dilyanci MEP Zastosovuvali udarnij sposib z privodom vid parovoyi mashini U berezni 1957 r proburena persha rozgaluzheno gorizontalna sverdlovina 1543 U nij z riznimi azimutami probureno p yat stovburiv z vidstannyu mizh viboyami vid 40 do 120 U 1957 1958 rr na dilyanci MEP proburili she tri rozgaluzheno gorizontalni sverdlovini 1544 1545 1546 Yih debit buv u tri chotiri razi vishij nizh starih navkolishnih sverdlovin U 1958 r za iniciativoyu Ye Ivanickogo M Pajkusha V Mihalevicha rozrobleno konstrukciyu modernizovanoyi gidromishalki dlya prigotuvannya glinistogo rozchinu gidromonitornim sposobom Gidromishalka vigotovlena v remontno mehanichnomu cehu i vstanovlena na sverdlovini 1705 Vona dala mozhlivist zbilshiti produktivnist praci na nazvanih vishe operaciyah u 20 raziv U 1959 r vveli v ekspluataciyu sverdlovinu Pomirki 15 yaka bula proburena yak gorizontalno rozgaluzhena iz troma stovburami Glibina osnovnogo z nih skladala 1697 m U 1961 r pracivniki kontori burinnya B Kobrin Ye Grinchak R Dudurak zaproponuvali rotornij sposib burinnya na burovih 1606 Opaka 1 ta Opaka 2 zamist turbinnogo pislya spusku vosmidyujmovoyi tehnichnoyi koloni U 1961 r vpershe zastosovuvali almazni dolota diametrom 188 milimetriv u sverdlovini Oriv 21 U 1962 r za propoziciyeyu A Berezyuka B Kobrina V Yuzefovicha L Zborovskogo zaproponovano vikoristovuvati solyanu i parafinovu naftu dlya zbilshennya pitomoyi vagi glinistogo rozchinu pri burinni sverdlovin v zonah poglinannya Borislava U 1966 r vpershe u sverdlovini Ulichne 31 zastosuvali burinnya z produvannyam viboyu povitryam Dosyagnuto prohodki na doloto 204 m i mehanichnu shvidkist 10 8 m za godinu Za 1966 1970 rr cim metodom proburili 9000 m U 1966 r vpershe v kolishnomu SRSR u sverdlovini Popeli 4 zastosuvali doloto iz nadtverdogo splavu 13M a v sverdlovinah Pivnichnij Borislav 15 ta Ivaniki 9 gazoturbinnij dvigun U grudni 1967 r vveli v diyu pershovidkrivachku Stinavskogo rodovisha sverdlovinu Ulichno 24 sho davala z glibini 3639 m 50 t naftovoyi ropi na dobu Vsogo tut proburili 12 sverdlovin z yakih na pochatok 1992 r pracyuvalo she 11 U 1968 r racionalizatori BRKB 1 A Berezyuk ta E Yegorov zaproponuvali novu shemu roztashuvannya i obv yazki cirkulyacijnoyi sistemi dlya burinnya sverdlovin U 1969 1975 rr u Dolinskomu naftopromislovomu rajoni nepodalik sela Shevchenkove burili parametrichnu sverdlovinu Shevchenkove 1 do glibini 7510 m de plastovij tisk syagav 1350 atmosfer a temperatura 185 0S U 1973 r za propoziciyeyu pracivnikiv RITS 2 V Andrushkiva ta she semi osib zaprovadili poyednannya turbinno rotornogo burinnya iz zastosuvannyam almaznih dolit CSM 292 abo CSM 267 U 1974 r pracivniki upravlinnya burovih robit M Andrushkiv F Senishin E Koval P Popadinec zaproponuvali sposib bezperebijnogo obvazhennya glinistogo rozchinu pri gazoproyavah sverdlovin U travni 1977 r burova brigada pid kerivnictvom O Mihalyunya ta O Ivanickogo uspishno zavershila burinnya poshukovoyi sverdlovini Shidnicya 2 glibinoyu 6020 m U 1977 r Racionalizatori UBR Ya Matkovskij ta S Kulik rozrobili shemu roztashuvannya silovogo privodu burovoyi ustanovki Uralmash ZD pri yakij burova vishka roztashovuvalasya na osnovi visotoyu 5 m U 1977 r dlya burinnya pohilo spryamovanih sverdlovin zastosovuvali elektroburi z telemetrichnimi sistemami STE 164 U 1978 r pracivnik Borislavskogo UBR O Kovalskij rozrobiv tehnologiyu vapnyano bitumnih rozchiniv pri burinni nadglibokih sverdlovin yaka bula uspishno vprovadzhena U 1978 r pracivniki UBR E Lyah I Stefaniv O Bortnik zaproponuvali sposib znizhennya vibracij dolota rozshiryuvacha i KLS pri poyednanomu sposobi burinnya abo pri rozshirenni stovbura U grudni 1981 r pracivniki III naftopromislu vveli v ekspluataciyu sverdlovinu Monastirec 1 glibina 5218 m yaka perelivala naftoyu z neznachnim debitom 2 t dobu Na pochatku 1993 r ce bula najglibsha vidobuvna sverdlovina v Ukrayini Div takozhIstoriya girnichoyi spraviLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Bileckij V S Osnovi naftogazovoyi spravi V S Bileckij V M Orlovskij V I Dmitrenko A M Pohilko Poltava PoltNTU Kiyiv FOP Halikov R H 2017 312 s Bojko V S Bojko R V Tlumachno terminologichnij slovnik dovidnik z nafti i gazu Tt 1 2 2004 2006 rr 560 800 s Kockulich Ya S Kochkodan Ya M Burinnya naftovih i gazovih sverdlovin Kolomiya 1999 504 s Mislyuk M A Ribchich I J Yaremijchuk R S Burinnya sverdlovin Dovidnik K Interpres LTD 2002 TT 1 2 3 4 5 Yaremijchuk R S Voznij V R Osnovi girnichogo virobnictva Pidruchnik Kiyiv Ukrayinska kniga 2000 s 360 ISBN 966 7327 52 3