Черепаха азійська | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Черепаха азійська | ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Manouria impressa (Günther, 1882) | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Geoemyda impressa Testudo pseudemys | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Черепаха азійська (Manouria impressa) — вид черепах з роду азійські сухопутні черепахи родини суходільні черепахи.
Опис
Загальна довжина карапаксу сягає 31 см. Має доволі плаский панцир з пластинами карапакса, що рельєфно виступають. Задні пластини витягнуті і скручені (її назва в'єтнамською мовою — трихвоста черепаха). Самці відрізняються від самиць по довгому хвосту.
Карапакс забарвлено у сірувато-бурий або однотонно помаранчевий колір, пластини обведені темною облямівкою. Кінцівки темні, голова світла (особливо у самиць). Пластрон світло-жовтого кольору з темною плямою на кожній пластині. Контраст між основним фоном і плямами у черепах з віком слабшає, у дорослих особин вони майже не помітні. Є повідомлення про азійських черепахах буро-жовтого забарвлення, які населяють Малайзію.
Спосіб життя
Полюбляє ліса та високогір'я, позбавлені водойм, вічнозелені ліси. Харчується пагонами бамбука та іншими рослинами, фруктами та овочами. У сезон дощів черепахи активізуються, годуються свіжою травою і бродять по околицях у пошуках партнера. Зустрічаються у гірських районах на висотах 700—2000 м над рівнем моря й виявляють активність у дощову пору року.
Самиця відкладає від 17 до 22 яєць.
В особливо вдалих випадках черепахи можуть прожити 7 років.
Пластрон цих черепах використовується в китайській національній медицині. З 1992 Таїланд заборонив експорт цих черепах, проте нелегальна торгівля як і раніше процвітає.
Розповсюдження
Мешкає у М'янмі, Малайзії, Камбоджі, Таїланді, В'єтнамі, Китаї: провінції Хунань, Хайнань, Юньнань.
Джерела
- Valverde, J. 2004. Giant tortoises. Reptilia (GB) (37): 11-19
- Manthey, U. & Grossmann, W. 1997. Amphibien & Reptilien Südostasiens. Natur und Tier Verlag (Münster), 512 pp.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cherepaha azijska Cherepaha azijska Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Cherepahi Testudines Pidryad Shovanoshiyi cherepahi Cryptodira Rodina Suhodilni cherepahi Testudinidae Rid Azijski suhoputni cherepahi Manouria Vid Cherepaha azijska Binomialna nazva Manouria impressa Gunther 1882 Sinonimi Geoemyda impressa Testudo pseudemys Posilannya Vikishovishe Manouria impressa Vikividi Manouria impressa EOL 1055882 ITIS 551953 MSOP 12775 NCBI 74924 Cherepaha azijska Manouria impressa vid cherepah z rodu azijski suhoputni cherepahi rodini suhodilni cherepahi OpisZagalna dovzhina karapaksu syagaye 31 sm Maye dovoli plaskij pancir z plastinami karapaksa sho relyefno vistupayut Zadni plastini vityagnuti i skrucheni yiyi nazva v yetnamskoyu movoyu trihvosta cherepaha Samci vidriznyayutsya vid samic po dovgomu hvostu Karapaks zabarvleno u siruvato burij abo odnotonno pomaranchevij kolir plastini obvedeni temnoyu oblyamivkoyu Kincivki temni golova svitla osoblivo u samic Plastron svitlo zhovtogo koloru z temnoyu plyamoyu na kozhnij plastini Kontrast mizh osnovnim fonom i plyamami u cherepah z vikom slabshaye u doroslih osobin voni majzhe ne pomitni Ye povidomlennya pro azijskih cherepahah buro zhovtogo zabarvlennya yaki naselyayut Malajziyu Sposib zhittyaPolyublyaye lisa ta visokogir ya pozbavleni vodojm vichnozeleni lisi Harchuyetsya pagonami bambuka ta inshimi roslinami fruktami ta ovochami U sezon doshiv cherepahi aktivizuyutsya goduyutsya svizhoyu travoyu i brodyat po okolicyah u poshukah partnera Zustrichayutsya u girskih rajonah na visotah 700 2000 m nad rivnem morya j viyavlyayut aktivnist u doshovu poru roku Samicya vidkladaye vid 17 do 22 yayec V osoblivo vdalih vipadkah cherepahi mozhut prozhiti 7 rokiv Plastron cih cherepah vikoristovuyetsya v kitajskij nacionalnij medicini Z 1992 Tayiland zaboroniv eksport cih cherepah prote nelegalna torgivlya yak i ranishe procvitaye RozpovsyudzhennyaMeshkaye u M yanmi Malajziyi Kambodzhi Tayilandi V yetnami Kitayi provinciyi Hunan Hajnan Yunnan DzherelaValverde J 2004 Giant tortoises Reptilia GB 37 11 19 Manthey U amp Grossmann W 1997 Amphibien amp Reptilien Sudostasiens Natur und Tier Verlag Munster 512 pp