Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Усатівська культура — археологічна культура ранньої бронзової доби. Свою назву культура дістала від назви села Усатове в Одеській області України.
| Усатівська культура | |
|---|---|
| Розташування |  Україна,  Румунія |
| Доба | 3500-3000 рр. до н.е |
| Coțofeni | |
 Усатівська культура у Вікісховищі | |
Серед альтернативних назв: культура Фолтешть — від назви села у Румунії. Відома також під назвами Усатове-Фолтешть
Час культури — 3400—2700 pp. до н.е. (за іншими даними 3500-3000 рр. до н.е.).
Була поширена між Південним Бугом і Дунаєм на території південної України, Молдови і Румунії. Виділена у 20-ті роки XX ст. Болтенком М.Ф., який відстоював думку про те, що усатівська культура – особлива скотарська культура, тісно пов'язана з малоазійськими та середземноморськими культурами доби ранньої бронзової доби. Подібних поглядів дотримувалась і Лагодовська О.Ф. Натомість Пассек Т.С. та Латинін Б.О. вважали, що усатівські пам’ятки належать до пізнього етапу трипільської культури. Їх погляд панував у науці до початку XXI ст. Багаторічні дослідження пам’яток усатівського типу значно розширили джерелознавчу базу та підтверджують, на думку Петренка В.Г., правомірність виділення особливої усатівської культури.
Пам'ятки культури
Пам'ятки типу Усатівської культури зосереджені на північно-західному узбережжі Чорного моря, переважно в Південній Україні і Молдавії, а також на нижньому Подністров'ї та Дністрово-Дунайському межиріччі, найсхідніші виявлено на Південному бузі в районі Гарду. Своєрідні риси пам'яток Усатівської культури дають підставу деяким ученим вбачати в них самостійну археологічну культуру часів енеоліту.
Розкопи усатівської культурии, зроблені вперше 1921 археологом М. Болтенком біля села Усатове на Одещині. Розкопи тут провадилися й пізніше О.Ф. Лагодовською, Е.Ф. Патковою, В.Г. Збеновичем у 1960-их pp. Інше пам'ятка - поселення біля с. Маяки Одеської області, досліджували В. Збенович у 60-70-ті та пізніше - В. Петренко. Представлена усатівська культура переважно похованнями, як під курганами так і у грунтових некрополях.
Поселення на Шкодовій горі
Давнє поселення Усатівської культури розташоване на плато над Хаджибейським лиманом біля Одеси (Шкодова гора). До комплексу входять городище та могильники в Одесі поблизу колишніх сіл Усатове та Великий Куяльник, які зараз в межах міста. Розташований на краю мису плато південної частини берега Хаджибейського лиману. Відкрите Е. Вернером (1912). Досліджене вперше Болтенком М.Ф. (1921), пізніше Лагодовською О.Ф., Патоковою Е.Ф., Збеновичем В.Г., Петренком В.Г.. Виявлено об'єкти на городищі та чотири могильники, розкопано 5,1 тис. кв. м.
Городище займало ділянку площею 4,7 га над урвищем висотою 50 м. Культурний шар представлений окремими плямами похованого грунту, зазвичай 0,2-0,35 м товщиною, насиченого битими мушлями переважно мідій, що свідчить про існування на цьому місці спеціальних майданчиків, заглиблених у землю. З ними пов'язані всі об'єкти: кам'яні рови ("коридори"), прокладені у корінних вапняках, грунтові ровики та ями з пошаровим заповненням та кам'яними закладами, вимостки, зольники. Автори розкопок дійшли висновку про ритуальний характер городища. Пізніше у зв'язку недостатністю даних про пам'ятку рештки, без сумніву, обрядових споруд були помилково інтерпретовані як елементи житлової та господарської забудови. Навкруги городища виявлено два могильники, які займали площу в 15 га. Обидва некрополі з курганними та грунтовими частинами, один - поблизу городища, другий на відстані. На першому могильнику зосереджена більшість курганів, поховання з кинджалами, іншим металевим інвентарем. На другому переважають грунтові поховання, характерні культові ями, мало металу та високоякісного посуду, частіше трапляється антропоморфна пластика. Дитячі поховання на обох могильниках нечисленні. Досліджено 25 курганів (з понад 50). Характерні стели та монументальні споруди з каменю: кромлехи, закладки, вимостки, куполоподібне обличкування насипів.
Знайдено вироби з кременю — ножі, проколки, скребла, вістря на стріли, а також вкладні до серпів і кам'яні зернотертки та кістки свійських тварин. З глиняних виробів — прясла для прядіння та намисто, уламки посуду, прикрашеного шнуровим орнаментом; зрідка тонкостінний посуд з добре відмуленої глини, розмальований брунатною та червоною фарбою. Цікаві глиняні культові вироби, жіночі статуетки, фігурки тварин. У Одеському археологічному музеї можна побачити вапнякову плиту із зображеннями людей і тварин, знайдену в Усатові. Тут також представлено й інші знахідки - кераміку, статуетки, металеві знаряддя та зброю.
Господарство культури
Основною господарською діяльністю в Усатівській культурі було кочове скотарство (переважно вівці (понад 63% стада) та велика рогата худоба і коні). Хліборобство за Усатівської культури не відігравало значної ролі в господарстві. Розташування поселень Усатівської культури на узбережжі Чорного моря сприяло рибальству. Знайдено багато кісток сома і осетра, кам'яні грузила для та кістяні . Виробляли знаряддя праці, зброю та прикраси з міді. У похованнях знайдено прикраси, виготовлені із срібла. Мальований посуд завезено з поселень трипільської культури.
Відомо близько 100 екземплярів усатівської антропоморфної пластики. Всі фігурки схематичні, крім однієї реалістичної статуетки з Маяк. Більшість знахідок пов’язана із зольниками на городищах, похованнями дітей та культовими ямами. Виділяється декілька типів антропоморфної пластики усатівської культури. Для фігурок першого - усатівського типу характерні тонкі формувальні маси з піском, товченою черепашкою, використанням вохри, застосуванням ангобу, заглибленого орнаменту, з використанням білої пасти. Відзначаються відбитки зернівок проса. Фігурки усатівського типу мають прямокутний постамент, над яким плавно вигинається довга шия, нахилена вперед, що закінчується опуклою голівкою. Рисками та наколами позначено очі, брови, ніс, вуха. Іноді ніс модельований пластично. На деяких статуетках наліпами показано груди, графічно передано намисто. На постаментах нанесено штампований орнамент, прокреслені лінії, насічки. Це можуть бути прямі лінії, риски, М та W - подібні знаки (Усатове), хрести із зігнутими кінцями, кола, зірки та стилізовані рослини (Маяки). Саме ці знаки певною мірою пов’язують усатівські фігурки з Трипіллям. Серед антропоморфної пластики усатівської культури виділяються статуетки іншого - красногорського типу, до якого належать сидячі жіночі фігурки з пласкими торсами та зігнутими ногами з Херсонського краєзнавчого музею. Груди передані наколами або наліпами. Зігнута шия нахилена вперед, на ній чашоподібною порожниною та виступом носа виділяється голова. Тип має два варіанти: ноги зігнуті та підтягнені до живота, фігурка стала; вільна поза фігурки, яка зумовлює наявність підставки. Абриси торса нагадують антропоморфну пластику культури Чернавода І, але в цілому фігурки красногорського типу другого варіанту помітно тяжіють до пластичних форм кошиловецької антропоморфної пластики. До третього типу пластики усатівської культури, найбільш повно представленого статуетками з Маяк, належать колоноподібні фігурки, стоячі, з ледь помітним нахилом уперед. Вони стилізовані за тим самим каноном, що і статуетки усатівського (І) типу. Заглибленим орнаментом позначено намисто, хрестоподібні та діагональні перев’язі, паски з рядів стрічок спереду та ззаду. Такий тип фігурок спростовує тезу Погожевої А.П. про формування пластики пам’яток усатівського типу тільки на основі сидячих трипільських статуеток. Аналогії вбрання на фігурках локальні і пов’язані з кошиловецьким типом. Деякі усатівські статуетки мають синкретичний вигляд, поєднуючи риси різних типів антропоморфної пластики.
Поховання
Поблизу поселення Усатівської культури розкопано 18 курганів з кромлехами і два безкурганні могильники. Прикметною рисою обряду поховань було укладання померлих в ямах в скорченому стані на лівому боці. У центральних могилах під курганним насипом поховано родових ватажків. У похованнях знайдено мідні кинджали, сокири, шила, а також глиняний посуд.
Зв'язки культури
Знахідки в курганах мідних речей вказують на зв'язки з країнами Північного Кавказу та східного Середземномор'я, Анатолією і Єгиптом, на існування обміну з балканськими сусідами - носіями культур Чернавода ІІІ та Коцофень. Значну роль у зміні матеріальної і духовної культури племен Усатівської культури відіграли тісні зв'язки з трипільськими племенами Лісостепової України. Усатівська культура зникла до появи у регіоні ямної (буджацької) культури на початку III тис. до н.е.
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Усатівська культура |
Джерела
- Болтенко М., Раскопки Усатово Большекуяльницкого поля культурных остатков. Вісник Одеської комісії краєзнавства, ч. 2 — 3. О. 1925;
- Лагодовська О., Усатівська культура та її місця в археологічному минулому України. Вісник АН УРСР, ч. 6, К., 1947; Лагодовська О. Пам'ятки Усатівського типу. Археологія, т. 8, 1953;
- В.Г. Петренко. Усатовська культура // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 245. — .
- Лагодовська О., Пам'ятки Усатова-Большого Куяльника. Материалы по археологии Северного причерноморья. О., 1957; (рос.)
- Патокова Е., Обряд погребений усатовских курганных могильников. Записки Одесского археологического общества. О., 1967; (рос.)
- Збенович В., Позднетрипольские племена Северного Причерноморья. К., 1974. (рос.)
- Пора-Леонович В., Раскопки курганов в окрестностях Одессы летом 1923 г.// Вісник Одеської комісії краєзнавства при ВУАН. — Ч. 2-3. — Одеса, 1925. (рос.)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Usativska kultura arheologichna kultura rannoyi bronzovoyi dobi Svoyu nazvu kultura distala vid nazvi sela Usatove v Odeskij oblasti Ukrayini Usativska kulturaRoztashuvannya Ukrayina RumuniyaDoba3500 3000 rr do n eCoțofeni Usativska kultura u Vikishovishi Artefakti usativskoyi kulturi v Ayudskomu arheologichnomu muzeyi Sered alternativnih nazv kultura Foltesht vid nazvi sela u Rumuniyi Vidoma takozh pid nazvami Usatove Foltesht Chas kulturi 3400 2700 pp do n e za inshimi danimi 3500 3000 rr do n e Bula poshirena mizh Pivdennim Bugom i Dunayem na teritoriyi pivdennoyi Ukrayini Moldovi i Rumuniyi Vidilena u 20 ti roki XX st Boltenkom M F yakij vidstoyuvav dumku pro te sho usativska kultura osobliva skotarska kultura tisno pov yazana z maloazijskimi ta seredzemnomorskimi kulturami dobi rannoyi bronzovoyi dobi Podibnih poglyadiv dotrimuvalas i Lagodovska O F Natomist Passek T S ta Latinin B O vvazhali sho usativski pam yatki nalezhat do piznogo etapu tripilskoyi kulturi Yih poglyad panuvav u nauci do pochatku XXI st Bagatorichni doslidzhennya pam yatok usativskogo tipu znachno rozshirili dzhereloznavchu bazu ta pidtverdzhuyut na dumku Petrenka V G pravomirnist vidilennya osoblivoyi usativskoyi kulturi Pam yatki kulturiPam yatki tipu Usativskoyi kulturi zoseredzheni na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi Chornogo morya perevazhno v Pivdennij Ukrayini i Moldaviyi a takozh na nizhnomu Podnistrov yi ta Dnistrovo Dunajskomu mezhirichchi najshidnishi viyavleno na Pivdennomu buzi v rajoni Gardu Svoyeridni risi pam yatok Usativskoyi kulturi dayut pidstavu deyakim uchenim vbachati v nih samostijnu arheologichnu kulturu chasiv eneolitu Rozkopi usativskoyi kulturii zrobleni vpershe 1921 arheologom M Boltenkom bilya sela Usatove na Odeshini Rozkopi tut provadilisya j piznishe O F Lagodovskoyu E F Patkovoyu V G Zbenovichem u 1960 ih pp Inshe pam yatka poselennya bilya s Mayaki Odeskoyi oblasti doslidzhuvali V Zbenovich u 60 70 ti ta piznishe V Petrenko Predstavlena usativska kultura perevazhno pohovannyami yak pid kurganami tak i u gruntovih nekropolyah Poselennya na Shkodovij goriOdin iz usativskih kurganiv Davnye poselennya Usativskoyi kulturi roztashovane na plato nad Hadzhibejskim limanom bilya Odesi Shkodova gora Do kompleksu vhodyat gorodishe ta mogilniki v Odesi poblizu kolishnih sil Usatove ta Velikij Kuyalnik yaki zaraz v mezhah mista Roztashovanij na krayu misu plato pivdennoyi chastini berega Hadzhibejskogo limanu Vidkrite E Vernerom 1912 Doslidzhene vpershe Boltenkom M F 1921 piznishe Lagodovskoyu O F Patokovoyu E F Zbenovichem V G Petrenkom V G Viyavleno ob yekti na gorodishi ta chotiri mogilniki rozkopano 5 1 tis kv m Gorodishe zajmalo dilyanku plosheyu 4 7 ga nad urvishem visotoyu 50 m Kulturnij shar predstavlenij okremimi plyamami pohovanogo gruntu zazvichaj 0 2 0 35 m tovshinoyu nasichenogo bitimi mushlyami perevazhno midij sho svidchit pro isnuvannya na comu misci specialnih majdanchikiv zagliblenih u zemlyu Z nimi pov yazani vsi ob yekti kam yani rovi koridori prokladeni u korinnih vapnyakah gruntovi roviki ta yami z posharovim zapovnennyam ta kam yanimi zakladami vimostki zolniki Avtori rozkopok dijshli visnovku pro ritualnij harakter gorodisha Piznishe u zv yazku nedostatnistyu danih pro pam yatku reshtki bez sumnivu obryadovih sporud buli pomilkovo interpretovani yak elementi zhitlovoyi ta gospodarskoyi zabudovi Navkrugi gorodisha viyavleno dva mogilniki yaki zajmali ploshu v 15 ga Obidva nekropoli z kurgannimi ta gruntovimi chastinami odin poblizu gorodisha drugij na vidstani Na pershomu mogilniku zoseredzhena bilshist kurganiv pohovannya z kindzhalami inshim metalevim inventarem Na drugomu perevazhayut gruntovi pohovannya harakterni kultovi yami malo metalu ta visokoyakisnogo posudu chastishe traplyayetsya antropomorfna plastika Dityachi pohovannya na oboh mogilnikah nechislenni Doslidzheno 25 kurganiv z ponad 50 Harakterni steli ta monumentalni sporudi z kamenyu kromlehi zakladki vimostki kupolopodibne oblichkuvannya nasipiv Znajdeno virobi z kremenyu nozhi prokolki skrebla vistrya na strili a takozh vkladni do serpiv i kam yani zernotertki ta kistki svijskih tvarin Z glinyanih virobiv pryasla dlya pryadinnya ta namisto ulamki posudu prikrashenogo shnurovim ornamentom zridka tonkostinnij posud z dobre vidmulenoyi glini rozmalovanij brunatnoyu ta chervonoyu farboyu Cikavi glinyani kultovi virobi zhinochi statuetki figurki tvarin U Odeskomu arheologichnomu muzeyi mozhna pobachiti vapnyakovu plitu iz zobrazhennyami lyudej i tvarin znajdenu v Usatovi Tut takozh predstavleno j inshi znahidki keramiku statuetki metalevi znaryaddya ta zbroyu Gospodarstvo kulturiOsnovnoyu gospodarskoyu diyalnistyu v Usativskij kulturi bulo kochove skotarstvo perevazhno vivci ponad 63 stada ta velika rogata hudoba i koni Hliborobstvo za Usativskoyi kulturi ne vidigravalo znachnoyi roli v gospodarstvi Roztashuvannya poselen Usativskoyi kulturi na uzberezhzhi Chornogo morya spriyalo ribalstvu Znajdeno bagato kistok soma i osetra kam yani gruzila dlya ta kistyani Viroblyali znaryaddya praci zbroyu ta prikrasi z midi U pohovannyah znajdeno prikrasi vigotovleni iz sribla Malovanij posud zavezeno z poselen tripilskoyi kulturi Vidomo blizko 100 ekzemplyariv usativskoyi antropomorfnoyi plastiki Vsi figurki shematichni krim odniyeyi realistichnoyi statuetki z Mayak Bilshist znahidok pov yazana iz zolnikami na gorodishah pohovannyami ditej ta kultovimi yamami Vidilyayetsya dekilka tipiv antropomorfnoyi plastiki usativskoyi kulturi Dlya figurok pershogo usativskogo tipu harakterni tonki formuvalni masi z piskom tovchenoyu cherepashkoyu vikoristannyam vohri zastosuvannyam angobu zagliblenogo ornamentu z vikoristannyam biloyi pasti Vidznachayutsya vidbitki zernivok prosa Figurki usativskogo tipu mayut pryamokutnij postament nad yakim plavno viginayetsya dovga shiya nahilena vpered sho zakinchuyetsya opukloyu golivkoyu Riskami ta nakolami poznacheno ochi brovi nis vuha Inodi nis modelovanij plastichno Na deyakih statuetkah nalipami pokazano grudi grafichno peredano namisto Na postamentah naneseno shtampovanij ornament prokresleni liniyi nasichki Ce mozhut buti pryami liniyi riski M ta W podibni znaki Usatove hresti iz zignutimi kincyami kola zirki ta stilizovani roslini Mayaki Same ci znaki pevnoyu miroyu pov yazuyut usativski figurki z Tripillyam Sered antropomorfnoyi plastiki usativskoyi kulturi vidilyayutsya statuetki inshogo krasnogorskogo tipu do yakogo nalezhat sidyachi zhinochi figurki z plaskimi torsami ta zignutimi nogami z Hersonskogo krayeznavchogo muzeyu Grudi peredani nakolami abo nalipami Zignuta shiya nahilena vpered na nij chashopodibnoyu porozhninoyu ta vistupom nosa vidilyayetsya golova Tip maye dva varianti nogi zignuti ta pidtyagneni do zhivota figurka stala vilna poza figurki yaka zumovlyuye nayavnist pidstavki Abrisi torsa nagaduyut antropomorfnu plastiku kulturi Chernavoda I ale v cilomu figurki krasnogorskogo tipu drugogo variantu pomitno tyazhiyut do plastichnih form koshiloveckoyi antropomorfnoyi plastiki Do tretogo tipu plastiki usativskoyi kulturi najbilsh povno predstavlenogo statuetkami z Mayak nalezhat kolonopodibni figurki stoyachi z led pomitnim nahilom upered Voni stilizovani za tim samim kanonom sho i statuetki usativskogo I tipu Zagliblenim ornamentom poznacheno namisto hrestopodibni ta diagonalni perev yazi paski z ryadiv strichok speredu ta zzadu Takij tip figurok sprostovuye tezu Pogozhevoyi A P pro formuvannya plastiki pam yatok usativskogo tipu tilki na osnovi sidyachih tripilskih statuetok Analogiyi vbrannya na figurkah lokalni i pov yazani z koshiloveckim tipom Deyaki usativski statuetki mayut sinkretichnij viglyad poyednuyuchi risi riznih tipiv antropomorfnoyi plastiki PohovannyaOhoronna tablichka usativskih kurganiv Poblizu poselennya Usativskoyi kulturi rozkopano 18 kurganiv z kromlehami i dva bezkurganni mogilniki Prikmetnoyu risoyu obryadu pohovan bulo ukladannya pomerlih v yamah v skorchenomu stani na livomu boci U centralnih mogilah pid kurgannim nasipom pohovano rodovih vatazhkiv U pohovannyah znajdeno midni kindzhali sokiri shila a takozh glinyanij posud Zv yazki kulturiZnahidki v kurganah midnih rechej vkazuyut na zv yazki z krayinami Pivnichnogo Kavkazu ta shidnogo Seredzemnomor ya Anatoliyeyu i Yegiptom na isnuvannya obminu z balkanskimi susidami nosiyami kultur Chernavoda III ta Kocofen Znachnu rol u zmini materialnoyi i duhovnoyi kulturi plemen Usativskoyi kulturi vidigrali tisni zv yazki z tripilskimi plemenami Lisostepovoyi Ukrayini Usativska kultura znikla do poyavi u regioni yamnoyi budzhackoyi kulturi na pochatku III tis do n e Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Usativska kultura Tripilska kulturaDzherelaBoltenko M Raskopki Usatovo Bolshekuyalnickogo polya kulturnyh ostatkov Visnik Odeskoyi komisiyi krayeznavstva ch 2 3 O 1925 Lagodovska O Usativska kultura ta yiyi miscya v arheologichnomu minulomu Ukrayini Visnik AN URSR ch 6 K 1947 Lagodovska O Pam yatki Usativskogo tipu Arheologiya t 8 1953 V G Petrenko Usatovska kultura Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 245 ISBN 978 966 00 1359 9 Lagodovska O Pam yatki Usatova Bolshogo Kuyalnika Materialy po arheologii Severnogo prichernomorya O 1957 ros Patokova E Obryad pogrebenij usatovskih kurgannyh mogilnikov Zapiski Odesskogo arheologicheskogo obshestva O 1967 ros Zbenovich V Pozdnetripolskie plemena Severnogo Prichernomorya K 1974 ros Pora Leonovich V Raskopki kurganov v okrestnostyah Odessy letom 1923 g Visnik Odeskoyi komisiyi krayeznavstva pri VUAN Ch 2 3 Odesa 1925 ros Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3